Плата за користування житлом.

Одним із обов’язків наймача за договором найму жилого приміщення (власника жилого приміщення) є внесення плати за користування жилим приміщенням.

До червня 1998 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. №838 “Про зміну розмірів відшкодування населенню вартості житлово-комунальних послуг” квартирна плата (у квартирах, що належать громадянам на праві власності) встановлювалась у розмірі 19000 крб. за 1м² загальної площі. Тобто, законодавець встановлював фіксований розмір квартирної плати.

22 червня 1998 року Кабінетом Міністрів була прийнята постанова №939 “Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій”.

Відповідно до вимог цього нормативно-правового акту, з метою поліпшення умов господарювання підприємств житлового господарства, підвищення їх відповідальності за надання житлових послуг, а також запровадження плати за обслуговування та утримання житла залежно від його споживчих якостей, Кабінет Міністрів України постановив надати право Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям самостійно встановлювати плату за користування житлом (квартирну плату) та за утримання житла.

При цьому було застережено, що зміна розміру зазначеної плати здійснюється лише за умови економічного її обґрунтування залежно від переліку та якості послуг, що надаються підприємствами житлового господарства.

Цією ж постановою був затверджений склад витрат підприємств житлового господарства, пов’язаних з утриманням будинків і прибудинкових територій, що входять до квартирної плати. Зокрема, до складу витрат підприємств житлового господарства на утримання будинків і прибудинкових територій можуть входити такі витрати:

1) на утримання обслуговуючого персоналу (витрати на оплату праці молодшого обслуговуючого персоналу (двірників, прибиральниць, робітників будинку, ліфтерів та інших робітників, праця яких пов’язана з утриманням внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкової території), а також відрахування на соціальні потреби від витрат на оплату праці зазначеного персоналу);

2) на експлуатацію будинкового господарства (витрати на прибирання прибудинкової території, прибирання, вивезення і знешкодження відходів та сміття, чищення димоходів, освітлення та утримання місць загального користування, здійснення протипожежних заходів, дезинфекцію та дератизацію, озеленення та інші витрати на утримання будинкового господарства);

3) на амортизацію (знос) будівель, споруд, машин, обладнання, інвентарю;

4) на капітальний ремонт будівель, споруд, машин, обладнання споруд, крім житлового фонду;

5) на поточний ремонт житлового фонду (витрати на проведення робіт із забезпечення збереження житлового фонду (профілактичний ремонт; непередбачений ремонт; технічні огляди будівель, споруд та елементів зовнішнього благоустрою; підготовка житлового фонду до роботи в осінньо-зимовий період);

6) на експлуатацію (утримання та обслуговування) ліфтів;

7) на утримання апарату управління;

8) інші прямі витрати, враховуючи витрати на охорону праці, утримання службового житла, відрахування на обов’язкове страхування майна та членів трудового колективу, касове обслуговування, спортивну і культурно-масову роботу тощо.

Порядок визначення величини квартирної плати встановлюється відповідно до статті 66 Житлового кодексу у редакції від 6 травня 1993 р. За загальним правилом, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).

В одинарному розмірі оплачується площа, яка припадає на наймача (власника квартири) та членів його сім’ї за встановленою нормою (21м² загальної площі на кожного), а також надлишкова площа, якщо її розмір не перевищує на всю сім’ю половини норми загальної площі, що припадає на одну особу (10,5м² загальної площі). Плата за користування рештою площі береться у підвищеному розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. (Тимчасово додаткова плата за надлишкову площу не стягується!!!)

Необхідно враховувати той факт, що загальна площа, право користування якою зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім’ї, не вважається зайвою.

Відповідно до житлового законодавства окремі категорії громадян мають право на додаткову площу, яка надається понад норму жилої площі.

Порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік категорій громадян, які мають право на її одержання, як зазначено у статті 49 Житлового кодексу, встановлюється законодавством Союзу РСР. Оскільки сучасним українським законодавством нині це питання не вирішене, у питаннях додаткової площі необхідно керуватись законодавчими актами СРСР та УРСР, які не суперечать чинному національному законодавству.

Відповідно до таких нормативно-правових актів додаткова площа передбачена для таких категорій громадян:

1. наукових працівників.;

2. членів творчих спілок: письменників (постанова ЦВК і РНК від 7 липня 1933 р.); композиторів (постанова РНК СРСР від 2 жовтня 1933 р.); художників і скульпторів (постанова РНК СРСР від 4 лютого 1935 р.); архітекторів (розпорядження РНК СРСР від 21 липня 1944 р.);

3. для авторів винаходів і авторів раціоналізаторських пропозицій, яким присвоєні почесні звання Заслуженого винахідника республіки або Заслуженого раціоналізатора республіки (СП, СРСР, 19933 р. №18, ст. 109);

4. для осіб офіцерського складу у званні полковника, або у такому, яке йому дорівнює або вище, як тих, хто перебуває на дійсній військовій службі, так і звільнених у запас або відставку, а також командирів окремих військових частин і викладачів спеціальних військових дисциплін (постанова РМ СРСР від 17 лютого 1981 р.);

5. для Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної праці та осіб, нагороджених орденами Слави трьох степенів (указ Президії Верховної Ради СРСР від 6 вересня 1967 р. і 26 липня 1984 р.);

6. для суддів та інш...

У всіх випадках додаткова площа, що припадає на кожну особу, яка має на неї право, повинна враховуватись під час визначення розміру квартирної плати, причому оскільки вона не відноситься до надлишків, то і повинна оплачуватись у одинарному розмірі.

 

2. Плата за комунальні послуги.

Відповідно до статті 67 Житлового кодексу з наймачів (власників) жилих приміщень крім квартирної плати стягується плата за надані комунальні послуги.

Комунальні послуги – це сфера діяльності житлово-комунальних та інших установ і організацій, пов’язана із забезпеченням наймачів і власників жилих та інших приміщень водою, природним газом, електричною та тепловою енергією, відведення стоків, утриманням та експлуатацією будинків і прибудинкової території, вивезенням та знешкодженням побутових відходів і сміття, утриманням у належному стані ліфтового господарства тощо.

Сучасне жиле приміщення (жилий будинок) включає в якості невід’ємних складових елементів різноманітне інженерне обладнання (електричне, газове, сантехнічне, а також обладнання, яке забезпечує водопостачання, сміттєзбирання тощо). Громадяни, отримуючи ордер на вселення в жиле приміщення, одночасно набувають прав по користуванню цим обладнанням.

Таким чином, плата за комунальні послуги – це складова частина житлових правовідносин, яка полягає у здійсненні споживачами грошових платежів водо-, тепло-, електро-, газопостачальним та іншим житлово-комунальним підприємствам за надання комунальних послуг.

Житлові субсидії.

З метою соціального захисту населення у зв’язку з поступовим підвищенням обсягу відшкодування ним фактичних витрат, пов’язаних з користуванням житлом, його утриманням, оплатою послуг тощо в Україні запроваджено житлові субсидії.

Порядок виплати громадянам України житлових субсидій регулюється Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. №848.

Відповідно до вищеназваного Положення, субсидія – це щомісячна адресна безготівкова допомога населенню для відшкодування витрат на оплату за користування житлом або його утримання та комунальних послуг.

Субсидія є безповоротною. Її отримання не пов’язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

Право на одержання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива поширюється на громадян, які проживають у жилих приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, – на оплату за користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів – на оплату витрат по утриманню житла; житлового фонду незалежно від форм власності – на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг, які надаються відповідно до чинного законодавства і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу (15% та 20%). При цьому норма володіння чи користування загальною площею житла та нормативи користування комунальними послугами встановлюються виходячи з 21 кв. метра на наймача і кожного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) та додатково 10,5 кв. метра на всіх тут зареєстрованих, а для громадян, які проживають в однокімнатній квартирі, - на загальну площу незалежно від розміру квартири.

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється відділами (управліннями) субсидій районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад. У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним відділам (управлінням) субсидій здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

Субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного кооперативу, власнику (співвласнику) жилого приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем прописки. В окремих випадках на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій відділи (управління) можуть, як виняток, призначати субсидію іншій особі, прописаній у жилому приміщенні (будинку).

Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного, а для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива – на основі річного сукупного доходу осіб, прописаних у жилому приміщенні (будинку) за попередній календарний рік з урахуванням коефіцієнта зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у відповідних галузях економіки.

Для призначення субсидій громадяни подають до відділів (управлінь) субсидій такі документи:

1) заяву, в якій декларується наявність чи відсутність у володінні прописаних осіб жилого приміщення (будинку), транспортного засобу, іншої самохідної машини або механізму (субсидія призначається за умови, що транспортний засіб, інша самохідна машина або механізм перебувають в експлуатації більш як 10 років починаючи з року випуску, за винятком одержаних чи придбаних на пільгових умовах через органи праці та соціального захисту населення) та відомості про забезпеченість жилою площею і комунальними послугами;

2) довідку про склад прописаних у жилому приміщенні (будинку) осіб;

3) довідку про доходи кожної з прописаних осіб згідно з формами, затвердженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Субсидії призначаються за умови пред’явлення розрахункових книжок, квитанцій або аналогічних документів про фактичну оплату житлово-комунальних послуг за попередній період. У разі наявності заборгованості з платежів за житлово-комунальні послуги субсидії призначаються за умови укладення угоди між наймачем (власником) і відділом (управлінням) субсидій або надавачем послуг про погашення цієї заборгованості.

Термін погашення заборгованості визначається за угодою сторін виходячи з розміру боргу та середньомісячного доходу на кожного прописаного у жилому приміщенні (будинку) громадянина.

У виняткових випадках з урахуванням обставин, що склалися, термін погашення заборгованості може бути подовжений за рішенням районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій.

Виплата субсидій не припиняється, якщо протягом терміну призначення субсидій виникнення боргів за житлово-комунальні послуги підтверджується відповідними документами про затримку у виплаті заробітної плати, пенсії тощо. На новий термін субсидія призначається за умови укладення угоди про обов’язкову сплату визначеної частки вартості житлово-комунальних послуг в міру погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших видів державної допомоги.

Відповідно до п. 5 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива субсидія не призначається, якщо:

1) у житлових приміщеннях (будинках) зареєстровані працездатні громадяни працездатного віку, які не працювали і не навчалися у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації за денною формою навчання та не були зареєстровані у службі зайнятості населення як такі, що шукають роботу, протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням субсидії (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги);

2) уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, або будь-яка особа, що зареєстрована разом з ним у житловому приміщенні (будинку), здає за договором у найм або в оренду житлове приміщення (будинок);

3) уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок, та особи, які зареєстровані разом з ним у житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні (користуванні) чи володінні (користуванні) дружини (чоловіка, неповнолітніх дітей) у сукупності більше ніж одне житлове приміщення (будинок), загальна площа яких у сумі перевищує встановлені у пункті 4 цього Положення норми володіння чи користування загальною площею житла.

4) У випадках придбання житлового приміщення (будинку) субсидія для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається не раніше ніж через рік з місяця придбання;

5) уповноважений власник (співвласник) житла, наймач житла у державному та громадському житловому фонді, член житлово-будівельного кооперативу, власник (співвласник) житлового приміщення, якому відкрито особовий рахунок, та особи, зареєстровані разом з ним у житловому приміщенні (будинку), мають у своєму володінні чи володінні їх дружин (чоловіків, неповнолітніх дітей) два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції. При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані чи придбані на пільгових умовах через органи праці та соціального захисту населення, а також транспортні засоби вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації протягом більш як 10 років з дати випуску, та інші транспортні засоби, що перебувають в експлуатації протягом більш як 15 років з дати випуску.

6) Наявність (відсутність) у власності або володінні зазначених осіб іншого житлового приміщення (будинку) та транспортних засобів (механізмів) декларується під час подання заяви про призначення субсидії;

7) будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії здійснив купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатив послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв'язку тощо, крім житлово-комунальних послуг у межах норм споживання та медичних послуг, пов'язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для зазначених осіб. При цьому враховується прожитковий мінімум, установлений та затверджений відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;

4) під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім'ї державним соціальним інспектором з'ясовано, що будь-хто із складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здає у найм (оренду) житлове приміщення (будинок) або його частину; працює без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; отримує дохід від утримання худоби, птиці, інших тварин, дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо).

 

Виходячи з конкретних обставин, що склалися, на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій органи праці та соціального захисту населення можуть призначати субсидії, як виняток, у разі наявності умов, зазначених у пункті 5 цього Положення. Рішення про призначення (непризначення) субсидії в таких випадках приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. Форма акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї затверджується Мінсоцполітики.

Субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу, власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації. В окремих випадках на підставі рішень районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій та виконавчих органів міських і районних рад або утворених ними комісій та актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї субсидія може призначатися іншій особі, зареєстрованій у житловому приміщенні (будинку), а також індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, але вони сплачують вартість одержуваних житлово-комунальних послуг. У разі набуття права власності на житло (житлове приміщення) іншою особою попередній власник (співвласник) такого житла (житлового приміщення), якому призначена субсидія, зобов'язаний повідомити про це у десятиденний строк органи праці та соціального захисту населення.

Рішення про призначення (не призначення) субсидій приймається протягом 10-и днів після подання заяви та всіх необхідних документів.

Субсидія за особистим зверненням громадян призначається на 6 місяців (до 12 місяців родинам із непрацездатних осіб).

На кожного одержувача субсидії відділи (управління) субсидій і організації, що надають населенню житлово-комунальні послуги, реалізують скраплений газ, тверде та пічне побутове (рідке) паливо, заводять справу, в якій зберігаються відомості, потрібні для призначення субсидії, та розрахунки її розміру.

Повідомлення про надання субсидій видається власнику або наймачу житла окремо по кожному виду послуг.

Громадянам, які проживають у жилих приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках та будинках житлово-будівельних кооперативів, субсидія надається шляхом перерахування коштів на рахунок власників житла (уповноважених ними органів) та підприємств, що надають комунальні послуги, реалізують скраплений газ, тверде та пічне побутове (рідке) паливо.

Громадянам, які проживають у приватних будинках, квартирах чи кімнатах, субсидія надається шляхом перерахування коштів на рахунок підприємств, що надають комунальні послуги, реалізують скраплений газ, тверде та пічне побутове (рідке) паливо.

Громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов’язані щомісячно сплачувати свою обов’язкову частку витрат на оплату цих послуг.