Вимоги єскд та оскд. Методи проектування.

 

    Порядок розробки, оформлення і обробки конструкторської документації повинен відповідати вимогам Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), яка являє собою комплекс державних стандартів, що встановлюють взаємозв’язані правила і положення. Основне завдання стандартів ЄСКД – встановлення єдиних правил в оформленні конструкторських документів.

   Це забезпечує наступне: можливість взаємообміну документами між організаціями і виробництвами без їх переоформлення; виняток дублювання, зниження трудоємності проектно-конструкторських розробок; механізацію і автоматизацію обробки технічної документації і вміщену в ній інформацію; більш оперативну обробку документації.

     Галузева система конструкторської документації (ГКСД) розробляється головною проектною організацією (ВПКТИМ) на основі положень ЄСКД і відображає специфіку проектування меблевих виробів. Виконання конструкторських документів на меблеві вироби повинна відповідати вимогам ОСКД.

     Меблі проектують в основному у наборах і гарнітурах, рідше окремими виробами. Методи проектування постійно удосконалюються, з’являються нові, що дозволяють скорочувати терміни проектних робіт, створювати з меншими затратами оптимальні меблеві конструкції. У практиці проектування використовують об’ємний метод. У цьому випадку виготовляють макети виробів, на основі яких ведуть пошук кращих варіантів.

        Ефективний метод проектування технологічними серіями. Серійне проектування передбачає розробку модельної бази і технологічної серії.

     Модельна база – це основа виробу, використовуючи яку створюють різні варіанти виробу. Технологічна серія – це група однотипних виробів, що виконані на основі модельної бази із обмеженої кількості уніфікованих елементів.

      Вироби технологічної серії мають різний зовнішній вигляд, і споживачами вони сприймаються як зовсім різні вироби. Технологічно ці вироби є дуже близькими. Саме ця якість дозволяє швидко змінити асортимент виробів однієї технологічної серії. Найчастіше вироби однієї технологічної серії мають подібне або однакове функціональне призначення, але можливо і створення предметів з різними функціями. Для скорочення термінів проектування меблів використовують метод каталогу. Він передбачає розробку проектної документації з використанням спеціальних каталогів. Вони включають у себе креслення уніфікованих елементів, типові виносні елементи, числові значення допусків. При розробці робочої документації на виробництво меблів, креслення елементів, представлені у каталозі, використовують в якості заготівок з наступним введенням інформації, якої не вистачає (зображення додаткових отворів фурнітури і т.п.).

     Втілення каталогового методу проектування сприяє скороченню циклу технологічної підготовки меблевого виробництва при освоєнні нових моделей меблів за рахунок уніфікації самих конструкторських документів. Створення каталогів дозволяє втілити автоматичну систему проектування (САПР).

  Проблема створення систем автоматизованого проектування є в даний час дуже актуальною. Такі системи підвищують продуктивність праці проектувальників, покращують техніко-економічні показники виробів, які проектуються. Як приклад розглянемо систему для розробки та дослідження проектних рішень корпусних меблів за допомогою мікро-ЕОМ.

Система дозволяє моделювати конструктивні рішення за умови, що використовувані деталі або елементи можна представити у вигляді прямокутних частин плит. В принципі можна використовувати також деталі іншої заданої форми. За допомогою системи можна змоделювати каркаси, створені на основі галузевої системи уніфікації, а також каркаси нетипових конструкцій.

    Робота з ЕОМ  починається з опису виробу у вигляді інформаційної моделі. Опис виробів становить опис окремих його деталей і включає необхідні технічні дані про них, в тому числі дві групи параметрів. Перша група визначає розташування деталі, друга – її форму та розміри. Можна записати зразу цілий каркас або зробити це за підконструкціями. Дані вводяться в ЕОМ і записують на магнітний диск для подальшого використання.

        При змінюванні деякої змінної (назвемо її ведучою змінною) відповідно змінюються інші розміри деталей. Ведучу змінну можна змінювати з постійним кроком, наприклад 20 мм. Так, на кожному кроці отримуємо аналогічну, але нову конструкцію. При зміні величини ведучої змінної використовують зазвичай і параметри розташування деталей. Зміну цих параметрів можна виразити відповідними формулами.

     Якщо описані всі окремі частини каркасів і вони записані на магнітний диск, можна почати будувати весь виріб або комплект на ЕОМ. При цьому використовують вже записані описи під конструкцій. Для кожної окремо описаної частини каркасу дають нові координати в просторі, причому розміри каркасів змінюють при необхідності за допомогою формул. Тут враховуються вже конкретні вимоги уніфікації. Записані конструкції можна використовувати декілька разів для компонування кінцевого варіанту. Кінцевий варіант також записують на магнітний диск.

 

 

Лекція 21