Лібералізація суспільно-політичного життя. Обмеження тоталітаризму. Реформи М. Хрущова, їх суперечливий та непослідовний характер.

 

Після смерті Й. Сталіна компартійно-радянська номенклатура на деякий час опинилася у нестабільному стані так званого колективного керівництва.

 

У 1954 р. з’явилася повість популярного письменника І. Еренбурга «Відлига», що дала назву цілому історичному періоду після смерті Й. Сталіна, оскільки характеризувала суть змін – потепління посеред зими.

 

У лютому 1956 р. відбувся ХХ з’їзд КПРС, на якому М. Хрущов висловився за лібералізацію політичного режиму і запропонував курс на відмову від терористичних методі керівництва країною. На закритому засіданні М. Хрущов виступив із доповіддю «Про культ особи та його наслідки», основними положеннями якої були:

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Оскільки серед керівництва Радянського Союзу оцінки діяльності М. Хрущова були неоднозначними, на червневому Пленумі ЦК КПРС (1957 р.) групою осіб на чолі з Г. Маленковим, Л. Кагановичем та В. Молотовим було здійснено спробу усунути першого секретаря від влади. Відстоявши свої позиції, М. Хрущов зумів ще більше зміцнити своє становище, покінчивши з «колективним керівництвом».

М. Хущов заходився настільки активно реформувати політичну та соціально-економічну систему радянського суспільства, що це почало загрожувати власне самим підвалинам тоталітарного режиму.

 

 

 

ПОЛІТИЧНА РЕФОРМА

 

 

ЕКОНОМІЧНА РЕФОРМА

 

Економічні наслідки реформ виявилися невтішними, тому що планова економіка не могла діяти ефективно, отримуючи директивні вказівки з різних центрів. Все ж темпи розвитку промисловості України перевищували середньосоюзні показники.

 

У багатьох галузях промисловості протягом хрущовської відлиги було досягено значних результатів:

Ø гірничо-видобувна галузь ___________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ø хімічна галузь ____________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ø машинобудування _________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ø енергетична галузь ________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

РЕФОРМА

СІЛЬСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА

 

 

 

ГРОШОВА РЕФОРМА

 

Найвагомішими були здобутки М. Хрущова у сфері соціальної політики:

 

· _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

· _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Новий курс в економічній та соціальній політиці позитивно позначився на Україні. Водночас соціально-економічні перетворення М. Хрущова відзначалися поспішністю і непослідовністю. Його правління було періодом постійних пропагандистських обіцянок, більшість з яких так і залишилися невиконаними.

 

 

1. Застійні тенденції в економічному та соціально-політичному житті України.

 

 

На жовтневому Пленумі ЦК КПРС (1964 р.) М. Хрущова було звинувачено у «волюнтаризмі і суб’єктивізмі» та відправлено на пенсію. Пленум привів до влади так зване третє покоління радянських керівників на чолі з Л. Брежнєвим. Післяхрущовське двадцятиріччя (1965 – 1985 рр.) називають періодом «застою». Суспільство перебувало у стані загальної всеохоплюючої системної кризи.

Нове керівництво країни відмовилося від багатьох новацій «хрущовської відлиги», що означало перехід від реформаторства до консерватизму і призвело до часткової реанімації сталінської командно-адміністративної системи.

 

Л. Брежнєв зміцнював свою особисту владу за допомогою політичних комбінацій. Внаслідок цього відбулося чимало змін у політичній сфері держави:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Компартійно-радянська номенклатура, відчувши стабільність і впевненість, намагалась не загострювати і не порушувати ситуацію в країні, боючись чергових змін. Такі тенденції в політиці призводили до свідомого ігнорування назрілих проблем.

 

 

Восьма п’ятирічка (1966 – 1970 рр.) була найуспішнішою серед усіх радянських п’ятирічок. Україна зберігала за собою роль найпривабливішої паливно-енергетичної, металургійної бази. Швидкими темпами розвивались гірничорудна, вугільна та металургійна промисловість, зростали машинобудівна, металообробна, хімічна та нафтохімічна галузі.

З часом командно-адміністративна система почала пробуксовувати. Консервативні сили почали гальмувати, потім і зовсім згорнули реформаційні процеси. Серед негативних наслідків, що виявилися у результаті деформації та уповільнення розвитку економіки України, слід в першу чергу виділити:

 

v ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

v ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

v ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

v ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

v ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

v ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

v ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

v ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Період «застою» характеризується стрімким зростанням чисельності міського населення та скороченням сільського (урбанізація), внаслідок чого вкрай погіршилася вікова структура населення сіл. Водночас Україна залишалась аграрнорозвиненою республікою. На селі запроваджувалися глобальні програми механізації, хімізації та меліорації земель, котрі однак виявилися малоефективними.

 

 

У середині 1980-х рр.. можливості розвитку командної економіки в її не реформованому вигляді сягнули крайньої межі. Вона неухильно позбавлялася здатності підтримувати матеріальні потреби суспільства, навіть у тих обмежених розмірах, які були встановлені державою.

 

 

 

 

Русифікація – це

 

На честь 60-ї річниці Жовтневої революції у жовтні 1977 р. було прийнято нову Конституцію СРСР, а в квітні 1978 р. – Конституцію УРСР. Конституція принципово не відрізнялася від попередньої, її стаття 6 проголошувала КПРС керівною спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи. Це означало повне всевладдя партійної номенклатури в усіх сферах життя радянського суспільства.

 

 

Бюрократизація економіки, практичне збереження авторитаризму в політиці, поява нового культу – «культу сірості» в управлінні державою призвели до поглиблення кризових явищ в СРСР.

Висновки ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Який період в історії України називають «відлигою» і чому?

2. Охарактеризуйте основні реформи М. Хрущова.

3. У чому полягала суперечливість реформаторської діяльності М. Хрущова?

4. Визначте головні тенденції діяльності М. Хрущова в соціальній сфері.

5. Які зміни сталися в політичній сфері з приходом до влади Л. Брежнєва?

6. Чому наступний після «відлиги» період називають «застоєм»?

7. У чому полягала суть економічної реформи середини 1960-х рр.?

8. З’ясуйте гловні негативні наслідки застійних явищ для україни.

9. У чому полягала політика русифікації?

10. Коли було прийнято нову Конституцію УРСР? Чим вона відрізнялася від попередніх?