Основи організації здійснення облікової політики підприємства.

Лекція 5

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДІЙСНЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ОБЛІКУ

1. Основи організації здійснення облікової політики підприємства.

2. Підходи до нормування праці облікових працівників.

3. Головний бухгалтер підприємства: призначення, кваліфікаційні вимоги, обов’язки, права, відповідальність.

4. Основні обов’язки облікових працівників.

5. Склад робочого часу облікових працівників за елементами затрат 

6. Графік облікових робіт за сальдовим методом

 

 

Основи організації здійснення облікової політики підприємства.

Функціонування системи бухгалтерського обліку та процесу його ведення вимагає відповідної організаційної інфраструктури, яка передбачає вирішення ряду методичних, технологічних, технічних і організаційних питань. У процесі їх вирішення, власник підприємства спільно з головним бухгалтером реалізує свою політику в сфері бухгалтерського обліку шляхом самостійного вибору облікових способів і процедур.

Це зумовлює появу такого інструменту організації бухгалтерського обліку як облікова політика.

Облікова політика - це форма діяльності суб'єктів у галузі бухгалтерського обліку з метою реалізації власних інтересів.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика - це вибір підприємством конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з положень чинних нормативних документів і особливостей діяльності підприємства.

Прийнята новоствореним підприємством облікова політика вважається дійсною з дня набуття ним прав юридичної особи.

Процес формування облікової політики трудомісткий і вимагає бачення перспектив розвитку підприємства, а також відповідального й професійного підходу.

Підходи до нормування праці облікових працівників.

Нормування праці слід здійснювати з дотриманням наступних вимог:

=> норми повинні бути науково обґрунтовані з урахуванням конкретних організаційно-технічних умов їх застосування. Тобто у ході розробки норм слід враховувати особливості систем організації праці та обслуговування робочих місць.
Наукове нормування передбачає також психофізіологічне та соціальне обгрунтування норм праці, тобто врахування фізіологічних і психологічних особливостей працівника;

=> удосконалення нормативів на основі досягнень наукової організації праці. Розроблені та затверджені нормативи повинні обов'язково переглядатися з урахуванням нових умов до виконання робіт, які висуває науково-технічний прогрес;

=> зниження витрат праці на розробку нормативних матеріалів. При встановленні норм праці слід дотримуватися принципу співвідношення витрат і вигод з однозначним переважанням останнього показника;

=> здійснення постійного контролю за дотриманням норм.

На підприємствах нормування може відбуватися з використанням нормативів, затверджених чинним законодавством, або шляхом розробки власних нормативів.

Основним нормативним документом, який регулює питання нормування праці бухгалтерських працівників, порядок розрахунку необхідної чисельності працівників бухгалтерії та умови праці, є Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку.

Бухгалтерські операції розрізняються за складністю, ступенем повторюваності, за факторами, які їх визначають. Не зважаючи на неоднорідність бухгалтерських операцій, для вибору методів нормування їх можна поділити на певні групи (див. рис. 1).

Сукупність операцій формує вид робіт, що створює можливість здійснювати нормування.

 

Нормативи часу слугують основою для аналізу прогресивності різних варіантів облікових процесів, визначення черговості автоматизації окремих облікових комплексів, суміщення і зміни послідовності прийомів у складних операціях, визначення рівня автоматизації облікових робіт.

Чисельність персоналу бухгалтерської служби та закріплення облікових працівників на окремих ділянках облікового процесу залежать від обсягу й характеру господарської діяльності підприємства, його організаційної структури, оснащення технічними засобами та ряду інших умов.

Одним з найпоширеніших показників, який характеризує відносну чисельність облікового персоналу, є коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загального числа працівників підприємства на число бухгалтерів.

Дослідження показали, що нормуванню підлягають до 90 % бухгалтерських операцій, тобто чисельність бухгалтерів можна з високим ступенем точності планувати за нормативами, які враховують особливості діяльності кожного підприємства.

У складі бухгалтерських робіт є операції (організаційні й творчі), які не піддаються прямому нормуванню, а витрати часу на них визначаються лише на основі самофотографій. Тому чисельність бухгалтерів розраховується не лише за нормативами часу, але й з урахуванням інших факторів.

Головний бухгалтер керує працівниками бухгалтерської служби та розподіляє між ними функціональні обов'язки, знайомить їх з нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також зі змінами в чинному законодавстві, розробляє графіки облікових робіт.

Таблиця 1. Функціональні обов’язки головного бухгалтера відповідно до Положення про головних бухгалтерів та кваліфікаційної характеристики головного бухгалтера, наведеної в Довіднику

Положення про головних бухгалтерів	Кваліфікаційна характеристика Довідника
Головні бухгалтери забезпечують організацію бухгалтерського обліку в об’єднаннях, на підприємствах, в організаціях, установах і контроль за раціональним, ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, схоронністю соціалістичної власності	Організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Вимагає від усіх підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів
Головний бухгалтер, здійснюючи організацію бухгалтерського обліку на основі встановлених правил його ведення, зобов’язаний забезпечити: 1) складання достовірної бухгалтерської звітності на основі первинних документів і бухгалтерських записів, представлення її у встановлений термін відповідним органам;	Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня відповідно до нормативних актів, затверджених формами та інструкціями
2) правильне нарахування і своєчасне перерахування платежів у державний бюджет, внесків на державне соціальне страхування, коштів на фінансування капітальних вкладень;	За погодженням з власником (керівником) підприємства забезпечує перерахування податків і зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов’язань
3) достовірний облік витрат виробництва і обігу, виконання кошторисів витрат, реалізації продукції, виконання будівельно- монтажних та інших робіт, складання економічно обґрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, робіт і послуг;	Здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства
4) участь у роботі юридичних служб з оформлення матеріалів щодо нестач і розкрадання коштів і товарно-матеріальних цінностей і контроль за передачею в належних випадках цих матеріалів у судові і слідчі органи, а за відсутності юридичних служб - безпосереднє здійснення цих функцій;	Бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки та псування активів підприємства
5) повний облік надходження грошових коштів, товарно- матеріальних цінностей і основних засобів, а також своєчасне відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з їхнім рухом;	Здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів
6) перевірку організації бухгалтерського обліку і звітності у виробничих (структурних) одиницях об’єднань, а також у виробництвах і господарствах, виділених на окремий баланс, своєчасний інструктаж працівників з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності й економічного аналізу	Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах
Головний бухгалтер встановлює службові обов’язки для підлеглих йому працівників, щоб кожен працівник знав коло своїх обов’язків і ніс відповідальність за їхнє виконання	Керує фахівцями бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними функціональні обов’язки. Знайомить цих працівників з нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також зі змінами в чинному законодавстві
Списки посадових осіб, на яких покладається обов’язок складання первинних документів і яким надається право їхнього підпису, узгоджуються з головним бухгалтером	Визначає право працівників на підписання первинних і зведених облікових документів
На посаду головного бухгалтера призначаються особи, які мають вищу фахову освіту. У необхідних випадках за рішенням вищого органа на посаду головного бухгалтера може бути призначено особу, яка не має вищої фахової освіти, за наявності в неї стажу роботи за спеціальністю не менше трьох років	Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), післядипломна освіта в галузі управління. Стаж бухгалтерської роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років

До основних професійних навиків сучасного бухгалтера також необхідно віднести і володіння навиками роботи з комп'ютерними програмами (Word, Excel, пакет бухгалтерських програм 1С: Бухгалтерия, Турбо-Бухгалтер, Інфо-Бухгалтер, Парус, Галактика та ін.).

Лекція 5

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗДІЙСНЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ОБЛІКУ

1. Основи організації здійснення облікової політики підприємства.

2. Підходи до нормування праці облікових працівників.

3. Головний бухгалтер підприємства: призначення, кваліфікаційні вимоги, обов’язки, права, відповідальність.

4. Основні обов’язки облікових працівників.

5. Склад робочого часу облікових працівників за елементами затрат 

6. Графік облікових робіт за сальдовим методом

 

 

Основи організації здійснення облікової політики підприємства.

Функціонування системи бухгалтерського обліку та процесу його ведення вимагає відповідної організаційної інфраструктури, яка передбачає вирішення ряду методичних, технологічних, технічних і організаційних питань. У процесі їх вирішення, власник підприємства спільно з головним бухгалтером реалізує свою політику в сфері бухгалтерського обліку шляхом самостійного вибору облікових способів і процедур.

Це зумовлює появу такого інструменту організації бухгалтерського обліку як облікова політика.

Облікова політика - це форма діяльності суб'єктів у галузі бухгалтерського обліку з метою реалізації власних інтересів.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика - це вибір підприємством конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з положень чинних нормативних документів і особливостей діяльності підприємства.