Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
До структури виробничих сил належать:
· людина (головна виробнича сила); · засоби праці: · предмети праці (засоби виробництва); · сили природи, які використовуються людьми; · форми і методи організації виробництва; · наука; · інформація. Виробничі відносини - це суспільна форма розвитку виробни чих сил в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання мате ріальних і духовних благ. Такою ж суспільною формою е і відношення власності. Власність можна розглядати як виробничі відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання, послуг, об'єктів інтелектуальної власності у всіх сферах суспільного відтворення. Відносини власності за своїм економічним змістом охоплюють усю сукупність виробничих відносин, є їх системною сутністю. Економічна система - це сукупність всіх видів економічної діяльності людей в процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл і споживання товарів і послуг, а також на регулювання такої діяльності у відповідності з метою суспільства. Основними елементами економічної системи, її підсистемами, є: · виробничі сили; · техніко-економічні відносини; · організаційно-економічні відносини; · виробничі відносини, чи відношення до власності; · господарський механізм, так як регулювання економічної діяльності здійснюється за його допомогою. Витрати використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, вивчення результатів діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому. Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражена в грошовій формі витрата на виробництво і збут продукції. Собівартість об'єднує дві частини вартості - вартість використаних засобів виробництва і частину вартості необхідного продукту.
Собівартість продукції визначається індивідуальними затратами праці в умовах досягнутого на конкретному підприємстві технічного рівня виробництва (індивідуальна собівартість), тимчасом як вартість продукції (робіт, послуг) - затратами суспільне необхідної праці. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплата робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних ділянок, амортизація тощо. Серед економічних категорій, що використовуються в ринковому механізмі господарювання, є ціна. Ціна - це грошовий вираз вартості товару. За її допомогою порівнюють витрати і результати господарської діяльності, обґрунтовують вибір найефективніших напрямків капітальних вкладень і розвиток нової техніки, стимулюють виробництво та споживання високоякісних видів продукції. Ціна виступає важливим інструментом конкурентного процесу. Конкурентне ціноутворення є основою саморегулювання ринку та еквівалентного обміну товарами. За характером обслуговуваного обороту продукції всі ціни поділяються на відпускні, оптові та роздрібні.
Завдання економічного обґрунтування проекту. Після обґрунтування прототипу виробу, чим підтверджується принципова можливість його виготовлення, на конструкторському етапі необхідно дати: обґрунтування витрат необхідних матеріалів, засобів енергії, грошових коштів на оплату праці при виготовленні виробу; визначення собівартості виробу, що виготовляється; величини запланованого прибутку і договірної ціни виробу; визначення рівня рентабельності виготовленого виробу; планування випуску виробу: кошторис доходів і витрат. Тобто необхідно зробити попередню економічну оцінку доцільності постановки розробленого проекту на виробництво, її випуску й продажу. На цьому етапі розробки проекту слід одержати відповіді на такі питання: · яким має бути розмір коштів для здійснення · чи буде отримано прибуток від реалізації проекту і якщо так,
· через який термін будуть повернуті гроші; · наскільки ємним за платоспроможним попитом, перспективами і конкуренцією буде прогнозований ринок нової продукції; · якою є планова собівартість продукції, яку розробляють; · яким є обсяг випуску продукції на ринок; · скільки років триває реалізація товару на ринку тощо.
У процесі попереднього економічного аналізу корисно визначити дійсну вартість майбутніх грошових потоків, яку генерує інноваційна продукція. Питання прибутку може бути вирішальним для багатьох видів інноваційної продукції. Якщо неможливо продати продукцію за ціною, що перекриває очікувані виробничі витрати і будь-які пов'язані з цим платежі (виробничі накладні витрати, торговельні витрати тощо), то немає сенсу братися за розробку. Економічна оцінка спроектованого виробу здійснюється на підставі його порівняння з відомими зразками-аналогами і включає оцінку наявності недорогих матеріалів, можливості використання відходів.
Процедура оцінки вартості виробництва проекту. Економічне оцінювання об’єкту і процесу технологічної діяльності доцільно здійснювати у такій послідовності: - визначити витрати матеріалів () за табл. 1: Таблиця 1 Розрахунок витрат матеріалів
- виначити вартість витрат на електроенергію () під час роботи: Е=Р t, де Е – спожита електроенергія (кВт год.); Р – потужність споживача електроенергії (Вт); t – тривалість роботи споживача електроенергії (год.); = 0,25 Е, де -- вартість спожитої електроенергії; 0,25 -- вартість тарифу на електроенергію (); - здійснити розрахунок оплати праці () на підставі, що оплата працівника 3-го розряду здійснюється погодинно
, де -- тривалість виконання робіт з виготовлення виробу (год.); - визначити величину податку на заробітну плату ( ), який складає 15% від заробітної плати =0,15.
- визначити амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання () за табл. 2 Таблиця 2 Амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання
, де -- величина амортизаційних відрахувань на 1 робочу зміну (6 год.), (грн.); 0,1 – коефіцієнт, що враховує 10% від собівартості обладнання; В—вартість обладнання, (грн.); N—час зносу обладнання в днях; - визначити загальну собівартість виготовлення виробу
- визначити величину прибутку (П) внаслідок реалізації виробу в межах 10-25% від собівартості виробу П=(0,1-0,25) С
- визначити договірну ціну () реалізації виробу
- визначити рентабельність проектованого виробу
Джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів проекту. Раціональне та економне витрачання окремих елементів проекту має неабияке економічне значення. Економія матеріальних ресурсів дає змогу з тієї самої кількості сировини і матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових затрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному підприємстві. Ефективніше використання обігових фондів передбачає розв’язання завдань з економії сировини, матеріалів, палива, електроенергії. Джерела показують за рахунок чого можна досягти економії, шляхи показують як саме, за допомогою яких заходів можна заощадити ті чи інші види матеріальних ресурсів.
Джерела економії матеріальних ресурсів: - зниження ваги виробів; - зменшення питомої витрати матеріалів; - скорочення витрат і відходів сировини і матеріалів; - використання відходів та побічних продуктів; - утилізації вторинних ресурсів; - заміна натуральних видів сировини та матеріалів штучними їх видами.
Шляхи економії матеріальних ресурсів: І. Виробничо-технічні заходи - первинна обробка та збагачення сировини; - комплексна переробка сировини; - застосування ресурсно-зберігаючої техніки; - запровадження маловідходної та безвідходної технології. ІІ. Організаційно-економічні заходи - удосконалення матеріальних нормативів; - поліпшення організації матеріального забезпечення виробництва; - упорядкування системи ціноутворення; - застосування дійової системи економічного стимулювання.
Практична робота. 1. Первинний розрахунок собівартості проекту 2. Створення макету майбутнього виробу 3. ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ПРОЕКТУ Обладнання та матеріали: проектно-технологічна документація, комп’ютер, доступ до мережі Інтернет.
|
|||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 43; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.32.86 (0.017 с.) |