Проектування як складова сучасного виробництва та життєдіяльності людини

Проектування як складова сучасного виробництва та життєдіяльності людини

Тема:Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини. Види проектів. Етапи та стадії виробничого та навчального проектування.                                                                    (8 х 90' або 16 х 45')

Ознайомлення з темою, понятiйним полем, лiтературою, формами контролю.

Зміст та завдання предмету на навчальний рік.

Поняття про етапи виробничого проектування: технічне завдання, технічна пропозиція, ескізний проект, технічний проект, розробка робочої документації тощо. Поняття про етапи навчального проектування: організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний.

Мета: -навчити: ознайомити з основними етапами проектування, визначати завдання та планувати свою роботу з метою досягнення визначених цілей.

     -розвити: вміння творчо підходити до розв'язання будь-якого завдання.

     -виховувати: увагу, любов до праці.

Обладнання: підручник, проектні роботи за попередні роки

 

Практична робота.

- Аналіз проектів, виконаних учнями в попередні роки: доцільність обґрунтування, дотримання етапів тощо.

Аналіз та встановлення відмінностей між виробничим та навчальним проектом:

1. Підберіть проекти для аналізу.

2. Проведіть аналіз виробничих проектів: структура, етапи та стадії, послідовність, види експертної оцінки.

3. Проведіть аналіз навчальних проектів: структура, етапи та стадії, послідовність, види експертної оцінки.

 

Д/завдання: закінчити практичну роботу

 

Прибирання.

 

 

Урок:2.2

Технологія створення банку ідей

Одним із завдань створення банку є впорядкування інформації, з метою її аналізу, що прискорює процес вироблення творчих ідей, і відповідно створення нового об’єкту чи його вдосконалення. Пошук інформації, яка стосується певної проблеми чи галузі виробництва, супроводжується її накопиченням. Досить часто великий об’єм інформації не лише «загромаджує» комп’ютер але й залишається не використаним у дослідницькій роботі. Тому дизайнери намагаються впорядкувати та систематизувати зібрану інформацію, щоб більш якісно скористатись зібраним матеріалом, який було накопичено під час дослідження та вивчення проблеми.          

Кожну знайдену ідею необхідно проаналізувати. Головним правилом створення банку ідей є: скопійовані або виконані власноруч рисунки, замальовки, ідеї у вигляді записів – весь об’єм накопиченої інформації, який може стати у нагоді під час виконання наступних етапів проектування виробу – необхідно зберігати та класифікувати.

  З чого починають створення банку ідей? Як правило, дизайнери використовують так звану клаузуру.

     Клаузура – це великий аркуш паперу, на якому презентовані різноманітні

варіанти майбутнього виробу в загальному вигляді, з прорисовкою окремих частин чи деталей. Аркуш з клаузурою повинен мати завершену композицію стосовно виробу чи проекту в цілому. Під час такої роботи можна застосовувати будь-які зображувальні засоби – від власноруч виконаних малюнків та ескізів до кольорових і скопійованих зображень. Під час створення клаузури проявляється  творча фантазія дизайнера, вміння застосовувати зібрану інформацію про досліджувану проблему чи об’єкт проектування. Тому аркуш клаузури може містити зображення, які відображають асоціативні, фантастичні, природні аналогії, якими користується дизайнер чи скопійовані рисунки, фотографії з інших джерел.

 

Практична робота.

1.  Пошук інформаційних ресурсів в Інтернеті

2. Пошук необхідної інформації для проекту

     Створення списку інформаційних джерел.

3 Складання банку ідей та пропозицій з      використанням  клаузури.

4. Виконання ескізних замальовок майбутнього виробу.

 

Д/завдання: виконати практичну роботу. Вчити термінологію.

 

Прибирання.

 

Урок:3.3

Практична робота.

1.  Аналіз конструкції майбутнього виробу

Визначення завдань та орієнтовного плану роботи над проектом.

На основі виконаних замальовок образу майбутнього виробу чи клаузури здійсніть аналіз вашого виробу (або проекту в цілому) працюючи за таким алгоритмом:

а) визначте недоліки проекту та випишіть їх окремо.

б) перерахуйте позитивні сторони вашого проекту (майбутнього виробу).

в) складіть план дій, за яким ви врахуєте або усунете недоліки вашого виробу та скористаєтесь перевагами Вашого проекту.

г) обговоріть ваш план дій із своїм товаришем за партою. Уважно вислухайте його зауваження чи пропозиції, і відповідно ознайомившись з його проектом, обговоріть його план дій.

 

2 Розробка рефератів з теми проекту

Аналіз інформації (план, тези, резюме, конспект).

 

Засоби виразності

Фактура (від латинського factura - виконання) - спосіб подачі, формування поверхні твору. Загалом її поділяють на природну і технологічну. До природної відносять фактуру поверхні, яка не обробляється. Наприклад, природна фактура кори дерева, рогу оленя, каменю. Технологічну фактуру одержують у процесі відповідної обробки матеріалів: різання, тесання, кування, карбування, шліфування або внаслідок виготовлення самих творів: плетіння, ткання, вишивання тощо.

        

Приклади імітації фактур тканини та каміння.

 

 

Текстура (від латинського textura - будова, зв'язок, тканина) - природний візерунок на поверхні розрізу деревини, деяких мінералів, рогу, утворений різноманітними шарами матеріалу. Вона буває простою і складною, вигадливою і навіть примхливою. Малюнок текстури буває дрібний і великий, слабо і чітко виражений.

Гармонізуючи кольори

КОЛІР	ГАРМОНІЗУЮЧІ КОЛЬОРИ
Червоний	Зелений, сірий
Темно-червоний(бордо)	Перлинно-сірий, рожево-білий
Рожевий	Чорний, бежевий, блакитний
Насичено-рожевий	Світло - блакитний, зелений
Коричнево-рожевий	Блакитний, кремовий
Блідо-рожевий	Салатовий, блідо-бузковий, блакитний
Жовтогарячий	Фіолетовий, блідо-блакитний, світло-синій
Солом'яно-жовтий	Блідо-рожевий, сірувато-блакитний, зелений фіолетовий, блакитний, зелений
Жовтий	Світло-пурпуровий,
Блідо-жовтий	Сірувато-рожевий, блідо-зелений
Золотистий	Світло-сірий, зелений, темно-червоний
Блідо-зелений	Коричневий, бежевий волошковий, рожевий
Сіро-зелений (колір морської хвилі)	Жовтий, пісочний, оранжевий, рожевий
Темно-зелений	Темно-зелений, пурпурово-рожевий
Сіро-блакитний	Зелений, сірий, рожево-пурпуровий
Синій	Жовтий, пісочний, оранжевий, рожевий
Фіолетовий	Блідо-бузковий Рожево-пурпуровий

 

Художньо-конструкторський  аналіз – це комплексний, цілісний і різнобічний процес, у ході якого послідовно розглядають та оцінюють досконалість виробу, і зокрема: функціональність, конструктивність, технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність, вимоги ергономіки, раціональність композиції й естетичність.

Як правило, об’єкт має прототипи, тому їх необхідно враховувати у процесі проектування.

Прототипи – це вироби, що виготовлялися раніше і мають аналогічну функцію та умови експлуатації, що й об’єкт проектування.

Якщо проектується зовсім новий виріб, який не має прямого прототипу, дизайнери вивчають аналогічні машини або речі.

Аналоги – це вироби, які мають подібні чи близькі за змістом функції до об’єкту проектування.

 

Призначення виробу – це його основна функція. Комплекс функціональних вимог розподіляється за чотирма основними групами виробів:

1.- Вироби, що безпосередньо обслуговують людину (предмети побуту, одяг, взуття, меблі й ін.);

2.- Вироби, що безпосередньо обслуговують людину і виконують технічну функцію (побутові прилади, електроарматура тощо);

3.- Промислові вироби, які виконують робочу функцію і частково обслуговують людину (верстати, прилади, машини, засоби транспорту);

4.- Промислові вироби, які виконують тільки робочу функцію (автоматизовані системи, вузли механізмів машини, автоматичні лінії).

Функціональний аналіз – це визначення соціального значення виробу, тобто облік та оцінювання усіх якостей, що характеризують зв'язок «людина - виріб», «виріб - середовище» (наприклад, комплекс елементів з яких складається інтер’єр приміщень різного призначення). Таким чином, функціональність – це зручність, раціональність, відповідність та досконалість.

Композиційний аналіз. Поняття композиція виробу, предмета, чи виробу пов’язано з поняттям їх образності і художньої виразності.

Композиційна якість – кінцева фаза, до якої приходять лише після ретельного і всебічного аналізу всіх утилітарних і функціональних вимог, пропонованих щодо виробу. Вироби повинні мати оригінальну композицію і цілісність форми, але це не головне, тому що конструкції всіх виробів обов’язково повинні відповідати їх функціональним вимогам.

Практична робота.

1. Складання ритмічної композиції з стилізованих біоформ.

2. Складання контрастних або нюансних композицій з геометричних фігур.

3. Виконання симетричної або асиметричної композиції.

4. Виконання кольорового кола з трьох основних кольорів (синього, жовтого, червоного).

5. Виконання схем кольорових гармоній.

6. Виконання рядів відступаючих або наступаючих кольорів. Виконання аналізу запропонованого об’єкту з точки зору виконання основних вимог дизайну. Розробка пропозицій більш досконалого рішення.

Послідовність виконання роботи

1. Користуючись навчальною літературою ознайомитись:

а) з етапами художнього конструювання виробів;

б) з послідовністю проведення художньо-конструкторського аналізу на різних етапах розробки художньо-конструкторського проекту виробу.

2. Провести художньо-конструкторський аналіз виробу у наступній послідовності:

а) встановити габаритні розмірі

б) на папері виконати габаритні креслення виробу в ортогональних проекціях. Використати для показу внутрішньої будови та видів з'єднань деталей розрізи та перерізи;

в) виконати художньо-конструкторський аналіз виробу відповідно запропонованій методики

г) на папері виконати ескізний варіант власної пропозиції більш досконалого виробу.

 

Д/завдання: виконати ескізи (Практична робота), кольорове коло, аркуш А4, набір для креслення.

 

Прибирання.

 

 

Урок:5.5

Тема:Технологія створення дизайн проекту. Складання проектно-технологічної документації.        

Основні етапи розробки дизайн-проекту: виконання кінцевого варіанту конструктивного рішення об’єкту його моделювання або макетування; відбір конструкційних та оздоблювальних матеріалів; економічне обґрунтування; оформлення проекту.

Поняття експертиза виробу. Мета та алгоритм проведення експертизи об’єкту проектування. Поняття проектно-технологічна документація. Структура проектно-технологічної документації. Поняття про складальне креслення, технічний малюнок, аксонометричне зображення, робочі креслення, специфікацію, технологічні картки. Послідовність складання проектно-технологічної документації.

Мета: -навчити: учнів виконувати технічний малюнок, ознайомити з етапами розробки дизайн – проекту,складати проектно – технологічну документацію;

     -розвити: навички виконання креслярських робіт, логічне мислення, вміння аналізувати;

     -виховувати: акуратність, старанність, увагу.

Обладнання: підручник, набір для креслення, аркуш А4

 

 

Створення дизайн проекту починають з виконання проектної пропозиції. Успішне її виконання – це запорука вдалого майбутнього проекту, створення якісної продукції, що буде мати попит і з часом буде реалізованою у серійне виробництво.

Роботу над дизайн-проектом потрібно починати з ознайомленням з завданням та збору інформації про об’єкт технологічної діяльності, який потрібно розробити. На даному етапі потрібно зібрати та проаналізувати усю інформацію, яка відноситься до даного типу об’єкту проектування. Джерелом інформації можуть бути публікації у вітчизняних та закордонних виданнях, каталоги промислових фірм та відомих виставок, зразки асортименту різноманітних фірм, інформація з Інтернету тощо. Уся зібрана про об’єкт технологічної діяльності інформація систематизується.

Художнє конструювання не мета, а засіб, що забезпечує зв'язок між виробництвом та споживанням. Проміжними моментами даної системи є сфера розподілу та торгівля. Тому, загальна модель предметної дійсності включає чотири, взаємозв’язані між собою сфери діяльності – проектування, виробництво, розподіл, споживання. Річ народжується у вигляді проекту, створеного конструктором спільно з художником-конструктором; набуває матеріальної форми, стає промисловим виробом у наслідок співпраці дизайнера, інженера, працівника, а потім перетворившись на товар, попадає до споживачів та стає предметом споживання.

Виходячи з інтересів економічності та конкурентоспроможності, дизайнери у процесі проектування, повинні забезпечити новизну та оригінальність форм виробів. Новизна форми, відповідно, вимагає появі нових конструктивно-інженерних рішень, які мусять сприяти появі або впровадженню прогресивних технологічних процесів виготовлення об’єктів виробництва. У процесі проектування виробів, дизайнер зобов’язаний враховувати реальні можливості промисловості, сприяючи, у той же час, її удосконаленню, ставлячи, тим самим, перед промисловістю, більш складні, продиктовані часом завдання.

Сучасні показники якості виробів та споживчі властивості сучасних об’єктів технологічної діяльності різноманітні: анатомічні, фізіологічні, психологічні, естетичні тощо. Тому дуже важливим являється проведення ергономічного аналізу прототипів.На даний час, ергономіка являє собою достатньо розвиненою наукою, яка має свій предмет та методи дослідження. На основі ергономічних досліджень розробляються вимоги до об’єктів технологічної діяльності, з урахуванням, так званого «людського фактору».

Ергономіка (від грецького означає: ergon – робота, nomos - закон) – це науково-технічна та науково-експериментальна дисципліна, що досліджує психофізіологічні фактори взаємодії людини і техніки в умовах єдиної системи «людина – машина». Мета ергономіки – зниження до мінімуму негативного впливу умов праці на психофізіологічний стан людини та її працездатність.

Дані науки ергономіці спираються на дані фізіології, психофізіології і психології та визначають де які вимоги, щодо форми об’єктів проектування та особливостей технологічних процесів їх виготовлення. Більш за все, ці вимоги стосуються до об’єктів, які функціонують у сфері виробничої діяльності людей, тобто станкам, верстатам, пультам керування тощо. Ергономічні вимоги безпосередньо пов’язані з естетичними вимогами, а тотожно з вимогами економіки та технології. Тому ергономічне дослідження об’єктів технологічної діяльності являється вагомою частиною процесу дизайн-проектування. Існують чотири групи ергономічних показників, за якими здійснюються ергономічні дослідження технологічних об’єктів та оцінюється якість продукції:

Гігієнічні показники визначаються рівнями освітленості, вентиляції, вологості, запиленості, температури, радіації, токсичності, шуму, вібрації тощо.

Антропометричні показники визначаються відповідністю об’єкту розмірам та формі тіла людини, розподілу маси тіла, урахуванням розмірів голови і кісті руки. Антропометрична відповідність характеризується довільним визначенням параметрів конструкції відносно анатомічних особливостей тіла людини, його розмірів, можливостей руху, з урахуванням робочого положення та принципами користування виробами у процесі експлуатації.

Фізіологічні та психофізіологічні показники визначаються відповідністю конструкції об’єктів проектування наступним можливостям людини: силовим, енергетичним, фізіологічним і психофізіологічним (зоровим, слуховим, нюховим, дотиковим та смаковим).

Психологічні показники конструкції виробу визначаються відповідністю навиків людини (вже закріплених та тих, що вперше формуються) із сприйняття та переробки інформації. Психологічна відповідність визначається особливостями відчуттів людини.

 У формоутворенні меблів останнім часом, з’явилися нові тенденції впливу, які безпосередньо пов’язані з появою нових матеріалів, що у свою чергу впливає на конструкцію виробів. Меблі, в яких метал використовується в якості основного конструкційного матеріалу, відрізняються більш вільною просторовою організацією та можливістю складної трансформації (сучасний стиль «Хайтек»).

З розвитком виробництва та попиту, у об’єктів технологічної діяльності заявляються, як правило, нові робочі функції, а нова техніка та технологія (це особливо стосується електроніки, комп’ютерної техніки тощо) дають можливість використовувати нові конструкції, що відповідно, змінює не лише габарити виробів, але і їх форму. Необхідно відзначити, що вплив нових матеріалів та конструкцій на форму не здійснюється автоматично, іноді деяких час зберігається традиційне рішення зовнішнього вигляду виробів та машин (деякі моделі автомобілів, засобів пересування, прасок тощо). Характер зовнішньої форми сучасного об’єкту проектування тісно пов'язаний з технологією його виготовлення. У більшості випадків, кожна сучасна технологія (литво, зварювання, штамповка тощо) надає нові можливості, з точки зору нового формоутворення, тому для отримання нової повноцінної форми виробу, потрібно шукати та використовувати нові технологічні методи. Від дизайнера вимагається не тільки володіння знаннями у галузі сучасних технології, а також постійне вивчення та пошук нових способів вирішення технологічних завдань. Впровадження нових технологічних методів часто пов’язане з організаційними труднощами, але дизайнер, повинен відстоювати своє рішення, якщо це економічно виправдовується та сприяє створенню нових якісних виробів. (Відомо, що за хорошим проектом, іноді виготовляються погані вироби).

 

Етапи дизайн-проектування.

ІІІ. Ескізний проект.

Ескізний проект – кінцевий варіант творчої пропозиції художника-конструктора, який повинен повністю визначити усі характеристики виробу, що проектується.

Вивчаючі конструктивні схеми виробів-аналогів, дизайнер повинен ретельно вивчити ступінь раціональності компонування вузлів, зв’язків з енергетичними джерелами та наступними показниками виробів: вага, габарити, міцність, потужність, продуктивність, вартість виготовлення з урахуванням ремонту, відповідність споживчім вимогам тощо.

На заключному етапі процес остаточного компонування виробу (прототипу виробу) здійснюється одночасно дизайнером та інженером – конструктором, який уточню складові частини основних вузлів, що входять у виріб, їх габарити і схематичне компонування.

Компонування – один з самих відповідальних моментів розробки художньо-конструкторських пропозиції та ескізів. Вузли робочого механізму та елементи форми компонуються у різних варіантах, здійснюється пошук найбільш раціональних і композиційно-цілісних рішень. Дизайнер повинен визначити можливі варіанти компонування та відповідні композиційні рішення, і тільки після цього, інженер обробляє обрані варіанти, здійснює приблизний розрахунок конструкції.

Під час ескізного проектування застосовують дві спеціальних проектних мови, які доповнюють евристичні можливості одна одної, тобто можливості, пов’язані з творчим пошуком найкращого рішення проектної задачі. Це мова проектної графіки, та мова так званого об’ємного проектування – макетування і моделювання. Ескізи виконуються на папері у чорно-білому зображенні або у кольорі. Основним методом пошуку дизайнера є макетування та моделювання. Модель створює найбільш реальну уяву про об’єкт проектування, допомагає краще розуміти зв'язок виробу з людиною та середовищем.

Для визначення варіанту (варіантів) ескізного художньо-конструкторського проекту, необхідно мати наступну інформацію:

а) короткий опис варіантів з обґрунтуванням кожного;

б) перелік інформаційного та наукового матеріалів які були використані;

в) макети та моделі, які були виконані на етапі художньо-конструкторського ескізування;

г) схеми ергономічних обґрунтувань;

д) кольорові таблиці тощо.

 

VІ.  Експертиза.

При розробці оптимальної номенклатури виробів, з’являється необхідність оцінювання тих виробів, які у даний час виготовляються, та ті, що являються новими об’єктами технологічної діяльності, експертиза повинна проводитися комплексно

У процесі експертизи об’єкт оцінюється за різними аспектами в плані технологічного удосконалення, зручності користування, оптимальності ринкової вартості, оцінки користувача з точки зору доцільності та краси. Одночасно визначається, наскільки даний об’єкт проектування за своїми показниками, являється раціональним з точки зору інтересів розвитку сучасного господарства.

                                  Навчальний дизайн-проект

Наведемо орієнтовний приклад дизайн-проекту на виготовлення меблевого виробу – тумби під телевізор.

Вимоги до матеріалів

1.3.1. ДСП та плівка повинні мати гарну гладку поверхню і розміри відповідно до розмірів ескізів (креслення). Крім того, плівка повинна мати високу властивість приклеювання витирання від бруду та пилу.

1.3.2. Враховуючи функціональне призначення об’єкту проектування, поверхні виробу повинні бути гладенькими, приємними на дотик, не створювати дискомфорт для споживача (параметри тумби повинні відповідати антропометричним параметрам людини).

1.3.3. Враховуючи функціональне призначення об’єкту проектування, велика увага повинна приділятися з’єднанням деталей та частин. Надійність конструкції тумби, її дизайн повинні забезпечити зручність та комфорт у процесі експлуатації.

1.3.4. ДСП та скло повинні мати високу міцність, повинні добре піддаватися обробці різними інструментами, метал повинен мати гарну пластичність, плівка добре приклеюватися до ДСП, полоса надійно закріплюватися до торців ДСП, деревина повинна бути сухою, без вад.

 

 

Ескізне проектування.

3.1. Проведений аналіз зразків виробу та комбінування кращих ознак на основі обраного варіанту конструкції, дає змогу запропонувати наступний остаточний варіант:

3.2. Опис зовнішнього вигляду обраного варіанту конструкції:

- тумба під телевізор;

- лист ДСП (1,75м х 1,75м), скло товщиною 4мм, само різи, брусок деревини 40х40мм;

- даний виріб складається з деталей, які мають прямолінійні та криволінійні форми;

- кутові з’єднання з використанням нагелів та металевих кутників;

- випилювання електролобзиком заготовок з ДСП, ручний обробці ДСП, деревини та пластмаси;

- ДСП повинна мати високу міцність, повинна добре піддаватися обробці інструментами;

- габаритні розміри – 1200х750х420.

Розробка технічного проекту

4.1. Визначаємо вихідні дані для побудови креслень деталей виробу та розмірні характеристики:

 

Назва	Розміри (мм)	Кількість	Матеріал
Кришка тумби	1200х420	1	ДСП
Основа тумби	1200х420	1	ДСП
Відкриті полички	780х270	2	ДСП
Полички тумбочок	270х270	4	ДСП
Зовні стійки	750х275	2	ДСП
Боковини тумбочок	630х270	4	ДСП
Ручки	80х40х2	2	Метал
Ніжки-ролики	45х35	3	Стандартні покупні
Стійки кришки	120х40х40	2	Деревина
Кришки тумбочок	270х270	2	ДСП
Двері тумбочок	630х50 – ДСП 630х190х3 - скло	2	ДСП, скло

						Літ.			Маса		Масштаб
Змн.	Арк.	№ Докум.	Підпис	Дата
Розроб.
Перевр.
Т.Контр.						Арк.				Аркушів
Ре ценз.
Н.Контр.
Затверд.

Створення робочих креслень

 

Практична робота.

1.   Виконання декількох варіантів проектних пропозиції запропонованого об’єкту.

2. Виконання дизайн-проекту об’єкту технологічної діяльності у техніці графіки, у вигляді макету або моделі.

Розробити анкету для проведення експертизи нескладного побутового виробу.

3 Виконання складального креслення на об’єкт проектування.

4 Виконання аксонометричного зображення об’єкту проектування.

5 Виконання робочих креслень.

 

Д/завдання: с. 102-125 (106-121 уч). Зробити креслення виробу, опис, з аналізом (за темою).

 

Прибирання.

 

 

Урок:6.6

Тема:Економічне обґрунтування проекту.

Поняття прибутку та послідовності його розподілу. Поняття собівартості. Визначення собівартості проекту. Шляхи зниження собівартості. Формування ринкової ціни кінцевого продукту даного проекту (матеріального чи інтелектуального).

Шляхи економії матеріальних ресурсів проекту (підвищення якості об’єктів проектування, зменшення ваги, багаторазове використання деяких матеріалів тощо). 

Мета: -навчити: навчити виконувати економічне обґрунтування проектної документації, ознайомити зі шляхами економії матеріальних ресурсів;

     -розвити: навички використовувати набуті знання при складанні проектної документації;

       -виховувати: акуратність, старанність, увагу, обширне мислення, вміння прогнозувати.

Обладнання: підручник, зошит, набір для креслярських робіт, аркуш А4.

Практична робота.

1.   Первинний розрахунок собівартості проекту

2.   Створення макету майбутнього виробу

3. ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ПРОЕКТУ

Обладнання та матеріали: проектно-технологічна документація, комп’ютер, доступ до мережі Інтернет.

Практична робота.

1. Створення макету майбутнього виробу

2. Остаточний розрахунок собівартсості проекту.

3 Розробка анкети для вивчення купівельної спроможності об’єкту проектування.

Аналіз проведеного анкетування та внесення змін до проекту

ДОДАТКИ

Психофізіологічні фактори впливу кольорів на людину

Упродовж століть завдяки спостереженням і численним дослідженням встановлено, що світлі кольори стимулюють, збуджують, звеселяють, а темні — пригнічують, засмучують. Розрізняють пряму взаємодію, що викликає у нас сприймання тепла, холоду, відчуття смутку чи веселощів. Питання кольорового сприйняття пов'язані з фізикою, фізіологічною світлотехнікою, психологією, естетикою, мистецтвом і ін.

Психологічна дія спектральних кольорів

Червоний – колір вогню, наступає, тисне на інші кольори, збуджуючий, енергійний, активізує людину.

Жовтогарячий суб'єктивно нагадує тепло, об'єктивно - вогонь, захід сонця, тонізуючий, діє слабше червоного.

Жовтий - найбільш світлій в спектрі, тонізуючий, найменш втомлює чим червоний та жовтогарячий, утворює аналогічні почуття як до червоного, але в меншій мірі.

Зелений - найбільш звичний для органів зору, фізіологічно оптимальний, це колір природи, заспокоює людину, підвищує працездатність.

Блакитний - заспокійливий, знімає психологічну напруженість.

Синій - сприяє гальмуванню всіх основних функцій фізіологічних систем людини, найбільш холодний з кольорів, має невелику яскравість, підсилює дію теплих кольорів.

Фіолетовий - поєднання червоного і синього кольорів, виробляє гнітючу дію на психіку людини.

В спектрі сонячного проміння сім основних кольорів, які мають багато відтінків. Для найбільш повного та правильного використання фарб необхідно знати основні закони кольорознавства.

Функціональне фарбування — ефективний засіб, що знижує травматизм, підвищує продуктивність праці.

 

Для нього використовують в основному зелений, жовтий, синій і червоний кольори. Червоний колір означає — «стій», заборона; жовтий — «увага», можлива небезпека; зелений — «безпечність»; синій— «інформація». Функціональними можуть бути жовтогарячий і фіолетовий кольори. Ними позначають агресивні речовини і матеріали. Білий і чорний кольори використовують для надписів, зображень і малюнків. Низькі балки, виступи й заглиблення в підлозі тощо рекомендується фарбувати в жовтий колір з прямими або діагональними чорними смугами (у разі значної небезпеки).

Щоб підкреслити небезпеку, використовують червоний колір, а там, де він подразнює зір,— жовтогарячий. У ці кольори доцільно фарбувати гострі виступи машин, коробки передач та ін.

Трубопроводи фарбують у той чи інший колір залежно від того, які речовини ними транспортують: зокрема червоний колір—для пари; оранжевий—для кислоти; жовтий— для газу; зелений — для води; синій — для повітря.

Таким чином, раціональне застосування кольору сприяє кращій організації праці та відпочинку людини, зменшує втомлюваність, знижує травматизм, підвищує працездатність.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТОРСЬКОГО АНАЛІЗУ ВИРОБІВ

1. Збирання інформації за різними джерелами-патентним матеріалам, каталогам та проспектам.

2. Складання опису аналогу та процесу його використання.

3. Аналіз функціональних вимог із визначенням зв'язку «людина-предмет», «предмет-середовище» та безпека експлуатації.

4. Виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці та тектонічності форми.

5. Аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному та декоративному відношеннях.

6. Аналіз технологічності виробу як в окремих елементах, вузлах та деталях, так і в цілому

7. Аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру усіх елементів і відповідності форми стильовій спрямованості.

8. Загальні висновки про виріб.

 

Банк творчих проектів

Проект на виготовлення годівниці

 

І. Організаційно-підготовчий етап

Актуальність проекту

Надворі зима, сніг вкрив землю. Для мене зима – улюблена пора року тому, що є можливість зайнятися лижним спортом, катанням на ковзанах і т. ін. І от одного разу, спостерігаючи, як падають сніжинки, поглядом зустрів на дереві маленьку синичку, яка перестрибувала з гілочки на гілочку у пошуках їжі. Перша думка, яка до мене прийшла, як же їм живеться зимою, як птахи, які зимують, знаходять собі їжу. Я вирішив їм допомогти у пошуках їжі крихтами хліба. Але постала така проблема, куди ж цю їжу покласти. З метою покращення умов життя птахів, які зимують у наших краях, я поставив собі за мету спроектувати таку конструкцію годівниці, яка б відповідала усім моїм вимогам.

Мені зустрічалися різні конструкції годівниць для птахів. Все обміркувавши, я зробив висновок, що в конструкції годівниці немає нічого складного і її виготовлення не призведе до труднощів.

Довелося подумати: як виготовити годівницю для птахів, як вона буде виглядати, з чого і чим її зробити? Я відразу зрозумів, що для виготовлення годівниці мені необхідні дерев`яні дощечки, фанера або ДВП, цвяхи. Використовувати інші матеріали, наприклад, папір, скло у цьому випадку не доцільно. Все обміркувавши, я дійшов висновку: мені потрібно виготовити годівницю, яка б відповідала таким вимогам:

- деталі конструкції повинні бути надійно з`єднані між собою;

- конструкція має бути легкою;

- мати привабливий естетичний вигляд.

Спираючись на власний досвід і переглянуту довідкову літературу (підручники трудового навчання, журнали, газети), я зробив висновок, що мені відомо такі п’ять конструкцій (Рис.1, 2, 3, 4, 5). Для кращого розгляду і аналізу конструкцій складемо таблицю (таблиця 2.8).

 

Таблиця 2.8

Характеристика відомих конструкцій

Конструкція повинна:	Констр. №1	Констр. №2	Констр. №3	Констр. №4	Констр. №5
1	2	3	4	5	6
1. Деталі конструкції, завдяки її формі, повинні бути надійно з’єднані між собою	+	-	+	+	-
2. Зручність у використанні	+	+	+	+	+
3. Мати малу вагу	+	+	-	+	+
4. Мати найпростіші з’єднання	+	+	-	-	+
5. Бути простою у виготовленні	-	-	-	+	-
6. Має виконувати всі поставлені вимоги	+	-	-	+	+
7. Відповідати вимогам пропорційності форми і ліній (вимогам дизайну)	+	-	+	-	-
8. Мати естетичний і оригінальний вигляд	-	+	-	+	+

 

Можливі варіанти конструкцій годівниць для птахів

 

Перейдемо до безпосереднього визначення конструкції годівниці з урахуванням можливостей і міркувань економії при виборі матеріалу.