Система податків в Україні (загальнодержавні, місцеві)

До загальнодержавних належать податки та збори, що є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених податковим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Загальнодержавні податки та збори

  До загальнодержавних належать такі податки та збори:

· податок на прибуток підприємств;

·  податок на доходи фізичних осіб;

·  податок на додану вартість;

·  акцизний податок;

·  збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

·  екологічний податок;

·  рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

·  рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

·  плата за користування надрами;

·  плата за землю;

·  збір за користування радіочастотним ресурсом України;

·  збір за спеціальне використання води;

·  збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

·  фіксований сільськогосподарський податок;

·  збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

·  мито;

·  збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

·  збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Місцеві податки та збори

До місцевих податків належать:

· податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

· єдиний податок.

 До місцевих зборів належать:

· збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

·  збір за місця для паркування транспортних засобів;

·  туристичний збір.

3. Переваги і недоліки прямого і непрямого оподаткування.

Засоби розмежування прямих і непрямих податків.

Прямі сплачує і несе одна особа, включається в ціну товару на стадії виробництва, стягується по декларації та кадастру, джерелом сплати є дохід та майно. Непрямі податки: сплачує одна особа, несе інша, включається в ціну товару на стадії реалізації, стягується по тарифам, джерелом сплати є витрати і споживання товарів та послуг.

Переваги прямого оподаткування:

1.  Економічні – прямі податки дають можливість встановити пряму залежність між доходами платника і його платежами до бюджету.

2.Регулюючі – в країнах з розвиненою ринковою економікою пряме оподаткування є важливим фінансовим важелем регулювання економічних процесів(накопичення, інвестиції…)

3. Соціальні – прямі податки спонукають до розподілення податкового навантаження таким чином, що більші податкові видатки мають ті члени суспільства у яких більш високі доходи. Такий принцип оподаткування більшістю еоконмістів вважається справедливим. Недоліки прямих податків:

1.Організаційні – пряма форма оподаткування потребує складного механізму стягнення податків, так як пов’язана з достатньо складною методикою ведення бухгалтерського обліку і звітності.

2. Контрольні – контроль надходження прямих податків потребує суттєвого розширення податкового апарту і розробки сучасних методів обліку і контролю платників.

3. Поліцейські – прямі податки пов’язані з можливістю ухилення від сплати податків із-за недосконалості фінансового контролю і наявності комерційної таємниці.

4.Бюджетні – пряме оподаткування потребує відповідного розвитку ринкових відносин, так як тільки в умовах реальног ринку може формуватись реальна ринкова ціна, а відповідно і реальні доходи(прибток), однак з такою ж ймовірністю можуть мати місце і втрати.

Непрямі податки мають такі переваги та недоліки.

Переваги:

1. Організаційні – для непрямих податків характерна простота сплати і регулярність надходжень до бюджету, їх утримання та контроль надходжень не потребують розширення податкового апарату.

2. Бюдетні – оскільки непрямі податки збільшують доходи держави за рахунок зростання населення чи його благополуччя, то вони більш вигідні для країн, прогресуючих в економічному відношенні.

3. Поліцейські – впливають на сукупне споживання шляхом здорожчання того чи іншого продукту(здоровя нації.)

4.Політичні – завуальвано в ціні товару.

5. Економічні – визначаються розміром споживання, зручністю сплати вчасі, близькістю до місця внесення, відчутністю витрат часу для внеску.

До недоліків непрямих податків відносять:

1. Обтяжливість для малозабезпечених.

2.Політичні – право стягнення непрямих податків майже ніколи не оскаржується.

3.Соціально-економічні – лягають тягарем на низько оплачувані верстви населення.

4. Підприємницькі – обмежують розмір прибутку, бо в умловах конкуренції не зажди є можливість підвищувати ціни.