Склад, чисельність та структура персоналу атп.

           Трудові ресурси – це працездатна частина населення, яка володіє фізичними та інтелектуальними можливостями, може виробляти матеріальні блага і надавати послуги. Трудові ресурси включають у себе як реальних працівників, уже зайнятих в економіці країни, так і потенційних, котрі не зайняті, але можуть працювати.

           Виробничі кадри – це склад працівників, які мають необхідні для даного виду діяльності знання і вміння ефективно виконувати відповідні функції.

Чисельний склад залежить від типу структури підприємства, типу та антажопідйомності автомобіля, режиму роботи, а також системи кооперування з іншими підприємствами. 

Персонал є основним ресурсом підприємства, що складається з окремих працівників, які об’єднані певним чином та діють для досягнення цілей підприємства й особистих цілей.

Персонал підприємства - це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності й забезпечують господарську діяльність суб’єкта господарювання.

У діяльності підприємства, крім постійних працівників, часто беруть участь інші працездатні особи, які працюють на підприємстві тимчасово або на підставі трудового договору.

При здійсненні господарської діяльності важливе значення має розподіл персоналу підприємства за професія та спеціальностями.

За відношення працівників до власності підприємства їх можна поділити на власників і найманих.

            Залежно від функцій, які виконують працівники на підприємстві, вони поділяються на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. До першої групи відносять всіх, зайнятих у виробництві або безпосередньому його обслуговуванні.

            Існують такі категорії персоналу:

1. Робітники – це категорія персоналу, яка безпосередньо зайнята у процесі створення матеріальних цінностей, виконання робіт та надання послуг. До робітників належать також двірники, прибиральниці, охоронці, кур’єри, гардеробники. В АТП це водії, кондуктори, ремонтні робітники, вантажники. Робітники поділяються на основних, тобто безпосредньо зайнятих виконанням технологічних операцій з виготовлення продукції, і допоміжних, які виконують різноманітні допоміжні або підсобні роботи.

2. Керівники – це працівники, що займають керівні посади на підприємстві та його структурних підрозділах, а також їхні заступники.

3. До спеціалістів відносять працівників, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи, зокрема: інженери, економісти, бухгалтери, інспектори, нормувальники, диспетчери тощо.

4. Службовці – це працівники, що виконують суто технічну роботу, займаються діловодством, обліком, контролем, господарським та технічним обслуговуванням, зокрема: діловоди, обліковці, секретарі, касири, бухгалтери та ін.

5. До складу охорони входять працівники сторожової та пожежної служб підприємства.

6. Учнями вважаються особи, що проходять професійну підготовку на підприємстві за системою бригадного та індивідуального навчання.

           Кадрова політика – це сукупність соціально-правових, організаційно-економічних і психологічних заходів держави з формування, використання і відтворення трудового(кадрового) потенціалу. Кадрова політика має за головну мету забезпечення сьогодні та в майбутньому кожної посади і робочого місця персоналом належної кваліфікації. Задля досягнення цієї мети треба професійно здійснювати набір, підготовку та оцінку персоналу, мотивацію ефективної праці, соціальні функції тощо.

           Кадрове планування на підприємстві має такі розділи:

· планування потреби в персоналі;

· планування джерел залучення кадрів;

· планування підвищення кваліфікації;

· планування кар’єри;

· планування використання працівників;

· планування втрат працівників (вихід на пенсію, вступ до навчального закладу; до збройних сил та інше);

· планування витрат на реалізацію всього комплексу кадрових завдань.