Техніка застосування методики івент-аналізу

Методика івент-аналізу заснована на спостереженні за ходом і інтенсивністю подій з метою визначення основних тенденцій еволюції обстановки в окремих країнах і на міжнародній арені. При цьому якщо спочатку переважала практика проведення "спільного", ненаправлений аналізу подій, тобто просування до аналітичних висновків як би "знизу", відштовхуючись від емпіричних даних, то надалі все більшу значимість стали набувати нормативні моделі, що висуваються дослідником ("цільової" або спрямований івент-аналіз), і їх подальше наповнення фактологічні матеріалом (підхід "згори"). Але в принципі обидва види подієвого аналізу успішно застосовуються в у сучасній дослідницькій практиці.

У першому випадку дослідник не визначає наперед, які саме елементи досліджуваного процесу (ситуації) він буде відзначати як важливі характеристики, а визначає в попередньому порядку лише головний об'єкт спостереження. У другому випадку дослідження ведеться на основі структуризуватися підходу до збору інформації. У цих цілях заздалегідь визначається, які з елементів досліджуваного процесу або ситуації мають найбільше значення для дослідження. Але зазвичай у дослідженнях обидва види спостереження органічно поєднуються.

Один з ранніх і найбільш відомих проектів з застосуванням методики івент-аналізу в дослідженнях міжнародних відносин є інформаційний банк (банк Е. Азара) з проблем міжнародних конфліктів, в який на кінець 70-х років XX ст. була включена інформація, що стосується 135 країн, і було зафіксовано 500 000 подій за 30 років. Метою цього проекту було вивчення механізмів розвитку подій і закономірностей конфліктної поведінки. Крім того, Е.Азарі належить заслуга введення в науковий обіг важливого засобу вимірювання подієвої динаміки - тринадцяти бальної шкали "співпраця-ворожість",що отримала назву "шкала Азара".

Методика івент-аналізу може бути з успіхом застосована і для аналізу процесу міжнародних переговорів: частоти внесення пропозицій сторонами, динаміки поступок і т.д.

Таким чином, спектр прикладного застосування івент-аналіз дозволяє розглядати його як засіб отримання додаткових відомостей про розвиток конкретних політичних ситуацій і процесів, а також як методичний інструмент емпіричної перевірки наукових гіпотез.

 

 Використана література

1. Боришполец К.П. Методы политических исследований. - М., 2005.

2. Туронок С.Г. Политический аналіз. - М., 2005.

3. Симонов К.В. - Политический анализ: Учебное пособие. - М.: Логос, 2002

4. Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М., 2005.

5. Цыганков П.А. Политическая социология международных отношений. Другие аналитические методы.

6. Лисовский С.Ф., Евстафьев В.А. Избирательные технологии: история, теория, практика. М. - 2000.

7. Мангейм Д.Б. Политология: Методы исследования. - М.

8. Сергеев В.М. Когнитивные механизмы принятия решений: модель и приложения в политологии и истории / В.М. Сергеев. - М., 1990.

9. Шестопал Е.Б. Политическая психология. - М. Социологическая энциклопедия. Под общей ред. А.Н. Данилова. Минск, 2003.

10. http://www.djerelo.com

 

1. Математична обробка інформаційного масиву

Застосування математичних методів обробки даних є невід’ємним компонентом сучасних наукових досліджень у гуманітарній сфері: педагогіці, психології та соціології.

Компетентність у галузі математичної статистики потрібна, зокрема, під час застосування або розробки тестових методик.

 Розвиток математичних методів, у першу чергу, методів математичної статистики, в гуманітарних науках не можна уявити без широкого застосування інформаційно-комп’ютерних технології. З’являються нові математичні моделі, змінюються пріоритети щодо вибору методу аналізу. Це потребує внесення змін у традиційні підходи до викладання та практичного застосування математичного апарату.

Математико-статистична підготовка фахівців з МВ вимагає включення у навчальний процес описової статистики, індуктивної статистики, кореляційного та факторного аналіз, статистичного аналіз тестових результатів. Це необхідно для формування компетенцій щодо вибору шкали вимірювань, автоматизації обробки даних при застосуванні різних форматів на етапі їх збору, подання результатів у різних формах, графічного подання результатів, обчислення статистичних параметрів розподілу та оцінки параметрів генеральної сукупності з використанням інформаційних технологій, для створення можливостей з метою використання методів індуктивної статистики, що пов’язано з тим, що це є одним з основних інструментів обробки експериментальних даних. Індуктивна статистика в гуманітарних науках частіше спирається на непараметричні методи перевірки статистичних гіпотез, оскільки обсяги вибірок є невеликими. Слід підкреслити, що за довгий період розвитку статистичної обробки даних за допомогою тільки пера та паперу створено чимало спрощених методів обчислень, які часто є наближеними або мають меншу потужність ніж класичні аналоги. Застосування інформаційних технологій дозволяє відмовитися від спрощених методів на користь найбільш потужних, не приділяти зайвої уваги складності обчислень. Не доцільно повністю відмовитися від застосування потужних параметричних методів перевірки статистичних гіпотез, оскільки у практиці моніторингу зустрічаються досить великі вибірки з нормальним розподілом частот.

 Кореляційний аналіз і факторний аналіз є інструментами діагностичних досліджень. Кореляційний аналіз надає ефективну та наочну міру зв’язку між різними параметрами, що вимірюються. Факторний аналіз розглядається, у першу чергу як засіб аналізу тестів, формування окремих шкал вимірювання та перевірці їх внутрішньої узгодженості.

Вибір базового програмного забезпечення має вирішальне значення. На підставі проведеного аналізу існуючих обчислювальних програмних засобів з урахуванням можливості їх вільного використання можна використовувати демонстраційну версію табличного процесора STATISTICA. Але основними засобами інформаційних технологій, які можуть стати помічниками у повсякденної праці майбутнього фахівця, є, на наш погляд, два табличні процесори Excel і OpenOffice. Обидва процесори мають схожий інтерфейс та набір статистичних функцій, до того ж сумісні за форматом файлів *.xls.
Методичне забезпечення курсу поряд з традиційними обов’язковими елементами включає електронний курс, комп’ютерних лабораторний практикум, систему комп’ютерної діагностики навчальних досягнень.
Електронний курс з математичних методів у педагогіці, психології та соціології реалізовано українською та англійською мовами засобами мови розмітки гіпертексту HTML.

 

Використана література:

1. Аналитические методы в исследовании международных отношений. Сборник научных трудов. Под ред. Тюлина И.Г., Кожемякова А.С., Хрусталева М.А. М., 1982.

1. Боровиков В.П.. Боровиков И.П. STATISTIKA. Статистический анализ и обработка данных в среде WINDOWS. М., 1997.
2. Браунли К. А. Статистическая теория и методология в науке и технике. – М.: «Наука», 1977.
3. Гольцман Ф. М. Статистические модели интерпретации. – М.: «Наука», 1971.

5. Иудин А. А. Применение методов количественного анализа в социально-политических исследованиях и прогнозировании. – М., 1984.

1. Кимбл Г. Как правильно пользоваться статистикой. - М., 1982.

7. Макаренко Г. Л., Макаренко А. Г. Автоматизированные информационные системы по внешнеполитическим вопросам и дипломатической деятельности государств. – М., 2000.

1. Окунь Ян. Факторный анализ. – М.: Статистика, 1974.
2. Паниотто В. И., Максименко В. С. Количественные методы в социологических исследованиях. – Киев, 1982.
3. Політологічні аспекти контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. – 1999. - Вип. 7. – С. 14 – 19;
4. Тюрин Ю. Н., Макаров А. А. Анализ данных на компьютере. – М., 1995.
5. Факторный, дискриминантный и кластерный анализ. - М., 1989.

13. Шалак В. И. Современный контент-анализ. Приложения в области политологии, рекламы, социологии, экономики, психологии, культурологии. – М., 2006.

1. Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987.
2. Яковлев И.Г. Информационно-аналитические технологии и политическое консультирование // Полис. 1998. № 2. С.122—133.