Вплив вібрацій на організм людини

Внаслідок дії вібрації виникають зміни у центральній нервовій системі, серцево-судинній системі, кістково-суглобовому апараті, зменшується сила м’язів, вага, збільшується артеріальний тиск, з’являються спазми судин, серця, порушується обмін речовин, робота вестибулярного апарату, гострота зору та світлосприйняття, пам’ять.

       Систематична дія вібрації призводить до професійного захворювання – вібраційної хвороби. Симптоми вібраційної хвороби – характерний біль у руках, миттєве побіління пальців та їх оніміння, зміни у м’язах, сухожиллях, суглобах, головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність. Лікування дає ефект лише на ранніх стадіях захворювання; якщо вчасно не вжито заходів, в організмі людини виникають незворотні зміни й настає інвалідність.

 

Класифікація вібрацій

Відповідно до цього документа за способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та локальну вібрацію.

       Загальна вібрація передається на тіло людини, яка сидить або стоїть, переважно через опорні поверхні.

       Локальна вібрація передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим інструментом, органами керування обладнанням, деталями, які обробляються і т.і.

       Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на такі категорії:

категорія 1 – транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях самохідних та причепних машин, транспортних засобів під час руху по місцевості;

категорія 2 – транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень та промислових майданчиків;

категорія 3 – технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.

       Загальну технологічну вібрацію за місцем дії поділяють на такі типи:

а) на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств;

б) на робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації;

в) на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабораторій, обчислювальних центрів, медпунктів, робочих кімнат та інших приміщень для працівників розумової праці.

       Локальна вібрація за джерелом виникнення поділяється на таку що передається від:

- ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування машинами та устаткуванням;

- ручних інструментів без двигунів та деталей, які обробляються.

       За напрямком дії загальну вібрацію характеризують з урахуванням осей ортогональної системи координат (X₃, Y₃, Z₃): як діючу у вертикальному (перпендикулярному опорним поверхням тіла) напрямку – вісь Z₃, горизонтальному повздовжньому (спина - груди) напрямку –вісь Х₃, та горизонтальному поперечному (плече - плече) напрямку – вісь Y₃.

       Локальну вібрацію за напрямком дії характеризують з урахуванням осей ортогональної системи координат (X_л, Y_л, Z_л): як діючу вздовж осі X_л, що паралельна осі місця захвату пальцями (долонею) джерела вібрації, як діючу вздовж осі Z_л (паралельна передпліччу руки працюючого) та осі Y_л, що перпендикулярна по відношенню до осей X_л та Z_л.

       За часовими характеристиками загальні то локальні вібрації поділяються на:

– постійні, для яких значення віброприскорення або віброшвидкості змінюється менше ніж у 2 рази (менше 6 дБ) за робочу зміну;

– непостійні, для яких значення віброприскорення або віброшвидкості змінюється не менше ніж у 2 рази (6 дБ і більше) за робочу зміну;

       Непостійні вібрації поділяються на

- коливні - рівні яких безперервно змінюються у часі;

- переривчасті, коли контакт з вібрацією в процесі роботи переривається, причому довжина інтервалів, під час яких має місце контакт, становить більше 1 с;

- імпульсні, що складаються з одного або кількох вібраційних впливів (наприклад, ударів), кожен довжиною менше ніж 1 с, при частоті їх дії менше ніж 5,6 Гц.