Вивчення літератури, збір та обробка

ФАКТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Після складання і узгодження початкового варіанту плану курсової роботи потрібно детальне, глибоке вивчення відібраної літератури. Крім того, приступити до збору та обробки існуючих практичних матеріалів.

 Розпочинати роботу з літературним джерелом необхідно з його чіткої бібліографічної характеристики, яка у дальшому буде включена в список. Це: прізвище та ініціали авторів, назва літературного джерела; місце видання, видавництво; рік видання, номери сторінок, з яких зроблено пряме цитування тексту, а в роботі – посилання на них.

На сучасному етапі постійних змін і вирішення окремих проблем вимагає ознайомлення, насамперед, з новими виданнями, а потім можливо звернутись до ранніх і їх законспектувати. Однак, виділити дослівне і окремо власне конспектування щоб уникнути включення в зміст курсової роботи чужого тексту без посилань на авторів.

Законспектований таким чином матеріал слід угрупувати згідно з  планом, а для полегшення цієї роботи на кожному аркуші відмітити, до якого пункту відноситься даний запис.

Спочатку рекомендується працювати з загальнотеоретичною літературою і виділити проблеми теми. Потрібно розглянути підручники, посібники, монографії, рухатись від простого до складного. Їх зміст порівняти з інструктивно-нормативними публікаціями та дискусійними питаннями журнальних статей. Така послідовність, систематизація й вивчення літератури дозволяє  студентам послідовно набувати та поглиблювати свої знання і в подальшому полегшує  оформлення курсової роботи.

Одним із найбільш відповідальних етапів досліджень є вивчення діючої практики ведення бухгалтерського обліку, а також збір і обробка фактичного матеріалу.

Збір практичного матеріалу – діючого документообороту, первинних документів, облікових регістрів, інвентаризаційних відомостей, форм фінансової звітності, тощо – дає можливість порівняти, критично осмислити, обміркувати і висвітлити проблеми, недоліки  та передовий досвід на даній ділянці обліку.

Економічна інформація в процесі збору та обробки фактичного матеріалу дозволяє виявити, а потім  уникнути її дублювання, скоротити документообіг і перейти до електронній форми організації бухгалтерського обліку на кожному об’єкті. Це можливо зробити тільки паралельно вивчая особливості, специфіку організації технології конкретного виробництва, або іншої діяльності досліджених підприємств тощо.

 

СКЛАДАННЯ КІНЦЕВОГО ВАРІАНТУ ПЛАНУ ТА СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Початковий варіант плану курсової роботи після детального вивчення і систематизації літератури, збору і обробки практичного матеріалу може бути змінень у зв’язку з уточненням базового дослідження, або структури самої роботи за складності залучення матеріалу. Усі зміни знову уточнюються і узгоджуються з науковим керівником, призначеним кафедрою.

Структура курсової роботи передбачає: вступ, основну частину та висновки.  У вступі слід обґрунтувати  актуальність (значимість) обраної теми. Потім зазначити мету і кола завдань, які необхідно вирішити. Розкрити організаційно-економічну характеристику досліджуємого об’єкту.

Обсяг вступу - до трьох сторінок.

Основну частину студент починає з розкриття теоретичних аспектів, викладає нормативно-методичні положення, міжнародний досвід, проблемні питання на  дану тему. 

Дискусійні питання можливо виділити в окремий розділ в цілях співставлення передового досвіду організації та ведення обліку на різних об’єктах. Можливий і такий варіант, коли дослідуючи кожну ділянку обліку і обробки фактичної інформації, дається критична оцінка діючим законам, інструктивно-методичним матеріалам тощо, просліджуючи відхилення від них, висловлюється обґрунтовуючи своя думка і точка зору конкретного автора (у тому числі монографії), з посиланнями в курсовій роботі на літературне джерело. Ключовим моментом основної частини курсової роботи є докладний опис діючої практики. 

Дослідження виконані з тем загальної теорії бухгалтерського обліку вимагають більш детального вивчення і аналізу методів  раціональної організації, використання на практиці прогресивних форм і національних стандартів ведення бухгалтерського обліку з метою використання цієї інформації в управлінні.

Для узагальнення таких питань бажано підібрати в спеціальній літературі рекомендації, запропоновані іншими авторами, особливо у відповідних монографіях та періодичних виданнях і не забути зробити на них в основній частині курсового дослідження посилання, що підкреслює сумлінність студента. Запозичення думок тих, чи інших авторів без посилання на них неприпустимі. Думку авторів можна повністю цитувати, або власними словами описувати. 

Критичний підхід дослідника  до становища в обліку у кожному параграфі тексту полегшує перейти до заключної частини роботи – «Висновки». В цій частині слід:

- коротко охарактеризувати стан теоретичних і законодавчо-методичних розробок по даній темі на сучасному етапі;

- стисло викласти позитивне і недоліки існуючої теорії і практики обліку;

- запропонувати власні, або рекомендовані на практиці і в літературі пропозиції щодо удосконалення ведення і електронної обробки інформації та очікувані результати.

Рекомендації повинні супроводжуватися з посиланням на передовий вітчизняний, або закордонний досвід.

Обсяг висновків в курсовій роботі – дві-три сторінки, а основної частини – не більше 25-30  сторінок.  

 

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Матеріали курсової роботи слід розмішувати в такій послідовності:

1. Титульний лист

2. Зміст (із зазначенням сторінок, з яких починаються розділи, підрозділи та інші складові роботи)

3. Вступ

4. Основна частина, поділена на 2-4 розділи та підрозділи

5. Висновки

6. Список використаних джерел

7. Додатки

Друкування тексту - через 1,5 міжрядкових інтервали, 14 кегль, шрифт Times New Roman. Поля: зліва – 30 мм; праворуч – 15 мм; вгорі і знизу - 20 мм; формат паперу А 4.

Всі  складові частини курсової роботи повинні починатися з окремого листа.

Зразки оформлення титульного листа курсової роботи, список використаних джерел наведені в Додатках до методичних вказівок. Сторінки починають з нумерування  арабськими цифрами у верхньому правому куті.

У Змісті обов’язково вказується  сторінка, з якої починається викладання кожного конкретного питання, висновок та список літератури. Сторінки Додатків не нумеруються загальним порядком, вони позначаються  окремо, починаючи з першого номера.

Назви розділів з їх номерами варто розташовувати по середині відповідного рядка і не слід виділяти іншим кольором або підкресленням. Крапку наприкінці заголовків не ставлять. Якщо розділи поділяються на підрозділи, то у них першою цифрою зазначають номер розділу, а другою після крапки номер підрозділу і його назву. Наприклад, 1.1. назва, 1.2. і так далі.

Розміщувати назву розділу, або підрозділу в нижній частині сторінки тільки з одним рядком тексту не дозволяється. Також не дозволяється на аркуші оставляти 50% і більш пустого листа.

Цифровий матеріал, систематизований в таблицях, рисунках, схемах, діаграмах повинен мати назву і порядкову нумерацію без позначки «№». Слово «Таблиця» розміщується над її назвою в правому куті, а «Рисунки», з їх обов’язковими назвами внизу, під конкретним рисунком, нумеруються в межах розділу.

Наприклад,: Рис.1.1.Класифікація об’єктів обліку

                  Рис.2.1 Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

Назви розміщують по центру, крапка у кінці назви не ставиться. При переносі таблиці на другу сторінку в правому верхньому кутку пишуть «Продовження таблиці…»  з її номером.

Ілюстрації у виді діаграм, графіків, схем називаються рисунками. Вони також нумеруються арабськими цифрами і у тексті повинні бути на них  посилання.

Формули й рівняння розташовують безпосередньо після тексту, посередині сторінки, їх нумерують наскрізною нумерацією і також арабськими. Номери вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку і складаються з номеру розділу та порядкового номеру формули, відокремлених крапкою    

Наприклад:                                     (3.2)

Між кожною формулою і рівнянням залишають не менш одного рядка, а пояснення символів: числових коефіцієнтів варто наводити під ними з нового рядка, перший рядок починаючи з абзацу «де» без двокрапки.

Цитати заключаються в лапки і супроводжуються посиланням на порядковий номер літературного джерела у списку використаної літератури і сторінок. Наприклад, [8. 113]. 

При посиланнях на розділи, їх підрозділи, таблиці, рисунки, формули, додатки (нумерують в алфавітному порядку великими літерами)  вказують їхні номери: 

«у розділі 3», або «дивися 2.2», «відповідно до 2.3», «у табл. 3», або (див. табл. 3)», на «рис. 2», або «(див. рис.2)», за формулою, або  «див. формулу 4», «у додатку В», або (див. дод. В)».  

Список використаної літератури (бібліографія) доцільно навести в такій послідовності (див. дод. Б):

- Конституція України, Кодекси України, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України (у хронологічному порядку їх прийняття);

- нормативні та інструктивні матеріали міністерств та відомств;

- внутрішні нормативно-інструктивні матеріали;

- спеціальна література (підручники, посібники, монографії, статті в алфавітному порядку прізвищ їх авторів);

- іноземна література;

- джерела, взяті з Інтернету з обов’язковою їх назвою.

Крім нормативно-правових  у списку повинно бути не більш 15-20 джерел, пов’язаних   зі зробленими посиланнями у тексті.    

Закінчена курсова робота має бути зброшурована, підписана студентом на першій сторінці.  Робота передається на кафедру обліку, аудиту і  статистики для реєстрації в спеціальній книзі і передачі для перевірки науковому керівнику (по датам надходження).

 

 

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

До захисту допускається робота виконана згідно вимог, викладених в цих методичних вказівках. Про допуск до захисту вказується у рецензії наукового керівника. У разі недодержання вимог щодо послідовності виконання курсової роботи та її оформлення, вона повертається на доопрацювання. Усі зауваження науковий керівник доводить до студента в рецензії. Після усунення всіх недоліків робота повертається на повторне рецензування.

На кафедрі зазначається термін захисту курсової роботи комісією із двох викладачів. Захист здійснюється публічно, де студент:

- коротко висвітлює теоретичні і законодавчо-методичні основи, якими користувався;

- дає загальну характеристику об’єктів досліджень;

- виділяє дискусійні питання і авторів проблем за дослідженою темою, викладаючи свою думку щодо стану обліку в цілому, а також на конкретному базовому підприємстві, фірмі, об’єднанні, або на інших діючих об’єктах, у тому числі малого і середнього бізнесу;

- викладає за цим свої пропозиції щодо удосконалення організації обліку і електронній обробки інформації на даній ділянці;

- докладає свої відношення до усунення зауважень.

Після доповіді, присутні на захисті  можуть задавати студенту  питання  тільки за темою. Якість відповідей  студента,  уміння стисло, чітко, послідовно доповісти сутність і результати дослідження впливає на оцінку.

Оцінюється курсова робота при кредитно-модульній системі за 100-бальною шкалою, розробленою інститутом відповідно за національною шкалою та шкалою за системою ЕСТS (див. табл.2).

Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання курсової роботи, викладених у наступній таблиці 1

 

Таблиця 1

Недоліки курсової роботи і їх оцінка в балах

 

№ п/п	Недоліки курсової роботи	Бали, що знімаються за недоліки курсової роботи
1	2	3
1.	Оформлення курсової роботи не відповідає вимогам: (значне перевищення обсягу (більше 5 стор.) текстової частини роботи, шрифт та інтервал не відповідають встановленим, відсутня нумерація сторінок, відсутні заголовки пунктів, неправильне оформлення цифрового та графічного матеріалу тощо)	5, 10, 15

Продовження таблиці 1