Обмеження щодо створення та діяльності окремих видів підприємств об'єднання громадян, релігійної організації встановлюються законами.

 

1. Згідно з організаційно-установчими повноваженнями, передбаченими частиною 1 ко­ментованої статті, статтею 135 ГК, а також згідно з положеннями статей 20, 24 Закону Укра­їни «Про об'єднання громадян» [339], статтею 19 Закону України «Про свободу совісті та ре­лігійні організації» [443], громадські організації, політичні партії та релігійні організації як власники свого майна мають право на його основі створювати для здійснення господарської діяльності з метою виконання статутних завдань унітарні підприємства.

2. Реалізація права власності здійснюється в об'єднаннях громадян їх вищими статутними органами управління, до яких відносяться загальні збори, конференції, з'їзди тощо у поряд­ку, передбаченому їх статутними документами відповідно до законодавства України.

Вищий статутний орган управління об'єднання громадян може покласти окремі функції щодо господарського управління майном на створені ним органи, місцеві осередки або пере­дати їх спілкам об'єднань громадян.

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Реалізація права власності релігійних організацій покладається на їх органи управління відповідно до положень розділу III Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

3. До прав зареєстрованих громадських організацій, політичних партій, а також об'єднань (спілок) громадських організацій, якщо це передбачено їх статутом, відноситься право за­сновувати підприємства.

Коментованою нормою, а також нормою статті 24 Закону України «Про об'єднання гро­мадян» встановлені спеціальні обмеження на здійснення господарської діяльності політич­них партій та юридичних осіб, що ними створюються. Це пов'язано з цільовим характером їх діяльності, яка вимагає суворої відповідності між вказаними в установчих документах зав­даннями та характером участі у господарському обороті.

4. Релігійні організації мають право використовувати належне їм на праві власності майно лише для досягнення цілей, передбачених їх установчими документами, тому засновницькі права релігійних організацій щодо створення підприємств додатково обмежені законодавчи­ми приписами даної норми та статті 19 Закону України «Про свободу совісті та релігійні ор­ганізації».

5. Релігійні організації як власники належного їм майна можуть при заснуванні ними під­приємств закріплювати за такими підприємствами майно на праві господарського відання з метою здійснення підприємницької діяльності або на праві оперативного управління для здійснення некомерційної діяльності (див. коментар до ч. 2 ст. 135 ГК).

Згідно з положеннями частини 5 коментованої статті, а також у відповідності з частина­ми 3, 4 статті 62 ГК підприємства, засновані релігійними організаціями, є юридичними осо­бами, мають відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатки із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом і діють на основі статуту.

Згідно з положеннями даної частини коментованої статті, а також у відповідності з части­нами 3, 4 статті 62 ГК підприємства, засновані релігійними організаціями, є юридичними особами, мають відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печат­ки із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом і діють на основі статуту.

6. Частинами 3, 4 коментованої статті, положеннями статей 28, 29 Закону України «Про власність», статей 20, 24 Закону України «Про об'єднання громадян», статтею 19 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», а також нормами інших законодавчих актів України встановлені обмеження щодо створення та діяльності окремих видів підпри­ємств об'єднань громадян та релігійних організацій.