Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Гіпертекстова та мультимедійна технології
Звичайний текст виглядає як один довгий рядок символів, що читається в одному напрямку (схема 64). Гіпертекст має нелінійну сіткову форму організації інформаційної одиниці, поділеної на фрагменти, для кожного з яких указується перехід до інших фрагментів за певними типами зв'язків. При встановленні зв'язків можна спиратися на різноманітні ключі. Дотримуючись цих зв'язків, можна читати або освоювати матеріал у будь-якому порядку, а не в єдиному. Кожний видимий на екрані ЕОМ фрагмент тексту, доповнений численними зв'язками з іншими фрагментами, дає змогу уточнити інформацію про досліджуваний об'єкт і рухатися в одному або кількох напрямках відповідно до вибраного зв'язку. Текст втрачає свою замкненість, стає принципово відкритим, в нього можна вставити нові фрагменти, вказуючи для них зв'язок з наявними. Структура тексту не руйнується. У гіпертексті немає заздалегідь заданої структури. Гіпертекст — нова технологія відображення неструктурованого вільно нарощуваного знання. Під гіпертекстом розуміють систему інформаційних об'єктів (статей, документів, сторінок), з'єднаних між собою спрямованими зв'язками, що утворюють мережу. Об'єкти можуть бути текстовими, графічними, з використанням засобів мультиплікації, аудіо- та відеотехніки. Така форма відображення інформації в ЕОМ називається гіпермедіа. Замість пошуку інформації за допомогою відповідного пошукового ключа гіпертекстова технологія припускає переміщення від одних об'єктів інформації до інших з урахуванням їх семантичної зв'язаності. Для цього кожний об'єкт зв'язується з інформаційною панеллю екрана, на якій користувач може асоціативне вибрати один із зв'язків. Структурно гіпертекст складається з інформаційного матеріалу, тезауруса гіпертексту, списку головних тем та алфавітного словника. Інформаційний матеріал поділяється на статті, які складаються з заголовка і тексту. Заголовок містить тему або найменування, що описує об'єкт. Інформаційна стаття містить традиційні визначення та поняття, вона має займати одну панель і бути легкодоступною для огляду. Текст, який включається в інформаційну статтю, може супроводжуватися поясненнями, прикладами, документами, об'єктами реального світу.
Тезаурус гіпертексту — це автоматизований словник, що відображає семантичні відношення між лексичними одиницями дескрипторно-пошукової мови і призначений для пошуку слів за їхнім смисловим значенням. Тезаурус гіпертексту складається із статей, кожна з яких має заголовок та список заголовків родинних тезаурус-них статей із зазначенням типу споріднення. Заголовок тезаурусної статті збігається з найменуванням інформаційної статті і є найменуванням об'єкта, опис якого містить інформаційна стаття. Існують такі види споріднення або відношень: вид — рід, рід — вид, предмет — процес, процес — предмет, ціле — частка, частка — ціле, причина — наслідок, наслідок — причина та ін. Користувач одержує більш загальну інформацію з родового типу зв'язку, а з видового — специфічну інформацію без повторення загальних відомостей із родових тем. Список заголовків родинних тезаурусних статей є локальним довідковим апаратом, в якому вказують посилання тільки на найближчих родичів. Тезаурус гіпертексту можна подати у вигляді мережі, у вузлах якої знаходяться текстові описи об'єкта (інформаційні статті), а ребра вказують на існування зв'язку між об'єктами і на тип споріднення. Список головних тем містить заголовки всіх довідкових статей, для яких немає посилань типу рід — вид, частка — ціле. Як правило, список займає не більше однієї панелі екрана. Алфавітний словник має перелік найменувань усіх інформаційних статей за алфавітом. Гіпертекстову технологію орієнтовано на оброблення інформації не замість людини, а разом із нею, тобто вона є авторською. Користувач сам визначає підхід до вивчення або створення матеріалу з урахуванням своїх індивідуальних здібностей, знань, рівня кваліфікації та підготовки. Гіпертекст містить не тільки інформацію, а й апарат її ефективного пошуку. Зв'язки встановлюють, виходячи з вимог зручного і швидкого доступу до інформації. Застосовують, як правило, два типи зв'язків: посилальні та ієрархічні. З використанням ієрархічних зв'язків вузли організовують в структури на основі принципу підпорядкування "батько—нащадок". Посилальні зв'язки служать для поєднання структур.
Організація доступу до інформації в гіпертекстових системах може бути забезпечена одним із трьох способів: — у початкових вузлах гіпертексту розміщується стисла таблиця змісту; — для перегляду інформації застосовується спеціальна програма; — проводиться індексація вузлів інформації, а її пошук здійснюється за показаними індексами. Гіпертексти, сформовані вручну, використовують давно — це довідники, енциклопедії, а також словники, оснащені розвинутою системою посилань. У 60-ті роки XX ст. американські вчені Д.Енгельбарт та Т.Нельсон розвинули ідею гіпертексту і розробили перше покоління гіпертекстових систем. Т.Нельсон ввів термін "гіпертекст", показавши можливість втілення ідей гіпертексту на реальній технологічній основі. В наш час найпоширенішими системами є HyperCard, HyperStudio, SuperCard, QuickTime, HyperText Markup Language (HTML). Системами нового класу є системи "text management systems" (системи управління документацією), в яких поєдналися різноманітні методи схову й оброблення інформації. Гіпертекст став засобом більш ефективної організації поштової системи, файлових систем електронних дощок оголошень (BBS). Мультимедіа ("багатосередовищність") — інтерактивна техно логія, що забезпечує роботу з нерухомими зображеннями, відео- зображенням, анімацією, текстом і звуковим рядом. Файли з мультимедійною інформацією зберігаються на CD-ROM, диску або на мережному сервері. Оцифроване відео зберігається у файлах із розширенням AVI, аудіо-інформація — у файлах із розширенням WAV, аудіо- у формі інтерфейсу MIDI із розширенням MID. Для їх підтримки розроблено файлову підсистему, яка забезпечує передачу інформації з CD-ROM з оптимальною швидкістю, що істотно при відтворенні аудіо- та відеоінформації. Мультимедіа-акселератор — це програмно-апаратний засіб, який об'єднує можливості графічних акселераторів (перенесення блока даних, фарбування об'єкта, підтримка апаратного курсора) з однією або кількома мультимедійними функціями, що потребують установлення в ПЕОМ додаткових пристроїв. До мультимедійних функцій належать цифрова фільтрація та масштабування відео, апаратний цифровий стиск — розгортка відео, прискорення графічних операцій, пов'язаних із тривимірною графікою (3D), підтримка "живого" відео, наявність композитного відеовходу, виведення TV-сигналу на монітор. У 1991 р. фірма IBM запропонувала стандарт Multimedia, a Microsoft — стандарт МРС. На даний час розроблено: MIDI-інтерфейс — стандарт для підключення різноманітних музичних синтезаторів, DCI-інтерфейс — інтерфейс із дисплейними драйверами, що дають змогу відтворювати повноекранну відеоінформацію; МСІ-інтерфейс — інтерфейс для керування різноманітними мультимедійними пристроями. Широке застосування технологія мультимедіа знайшла у сфері освіти, комп'ютерного тренінгу, бізнесу. Створено ігрові ситуаційні тренажери, відеоенциклопедії, діалогове кіно, де користувач може керувати процесом видовища з клавіатури, а також за допомогою промови. Особливі перспективи мультимедіа відкриває для дистанційного навчання.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 50; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.39.16 (0.006 с.) |