Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Гістерезис у магнітних ланцюгах
Визначимо з виразу для повного струму (6.10) напруженість магнітного поля для осердя, у якому відсутній зазор:
. (6.15)
Таким чином, в лінійному ланцюзі напруженість, а відповідно до (6.5) і магнітна індукція, пропорційні величині струму, який протікає через обмотку. Однак при перемагнічуванні феромагнітного матеріалу в полі великої напруженості залежність магнітної індукції від напруженості є нелінійною. Вона має вигляд замкнутих петель гістерезису (рисунок 6.1) [3, 4]. При змінах напруженості в межах насичення () утворюється гранична петля гістерезису (рисунок 6.1, а). Матеріал магнітопроводу доводиться при цьому до насичення. Конфігурація петель гістерезису залежить також від швидкості перемагнічування, тобто від частоти мережі і форми напруги.
Рисунок 6.1 – Петлі гістерезису феромагнітних матеріалів
Криву оb (рисунок 6.1, а) називають кривою початкового намагнічування; індукцію – залишковою індукцією (намагніченістю); напруженість поля Нс – коерцитивною силою. Магнітну проникність при нелінійній залежності можна визначити як похідну . (6.16) Петлі гістерезису електротехнічних сталей близькі до наведених на рисунку 6.1, а. Матеріали типу пермалоя та фериту мають петлю, близьку до прямокутної (рисунок 6.1, б). В ланцюгах електротехнічних пристроїв більше використовують матеріали з вузькою петлею гістерезису. За умови, коли магнітна проникність є змінною величиною (6.16), то для визначення індуктивності дроселів за виразами (6.13), (6.14) необхідно використовувати середнє значення магнітної проникності за період. Воно монотонно зменшується зі збільшенням амплітуди струму в котушці [3].
Втрати в магнітопроводах
Змінний магнітний потік, проходячи через магнітопровід, призводить до втрат електроенергії. Втрати виникають через гістерезис і внаслідок протікання вихрових струмів. Потужність втрат внаслідок гістерезису визначається формулою [3]:
, (6.17) де – частота прикладеної напруги;
V – об'єм матеріалу магнітопроводу; – площа, обмежена петлею гістерезису; m, – маса та питома маса матеріалу. Такі феромагнітні матеріали осердь, як сталь і її сплави, мають помітну електропровідність. Тому змінний магнітний потік збуджує в магнітопроводі вихрові електричні струми. Вони розігрівають магнітопровід, а також викликають вторинне магнітне поле. Результат взаємодії первинного і вторинного магнітних полів завжди такий, що сумарний магнітний потік витискається до поверхні магнітопроводу і збільшує його магнітний опір. Втрати на вихрові струми, пропорційні коефіцієнтові форми матеріалу Kф, квадратам частоти і амплітуди магнітної індукції Bm, об'єму феромагнітного матеріалу осердя V, квадрату товщини листа d і обернено пропорційні питомому опорові матеріалу ρ:
. (6.18) Щоб зменшити втрати, викликані вихровими струмами, магнітопроводи складають з тонких електрично ізольованих пластин, або намотують з тонкої стрічки, покритої з однієї сторони ізолюючою плівкою. Товщина пластин 0,35...0,5 мм при частоті 50 Гц і 0,02...0,05 мм при частотах в одиниці кілогерц. Малі втрати, завдяки великому електричному опорові, мають ферити. Їх отримують спіканням порошків феромагнітних матеріалів, окремі частки яких ізольовані сполучною речовиною.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 41; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.172.224 (0.005 с.) |