Правові та організаційні основи охорони праці.

Державна політика України щодо охорони праці виходить з конституційного права кожного громадянина на належні безпечні і здорові умови праці та пріоритету життя і здоров’я працівника по відношенню до результатів виробничої діяльності. В реалізації цієї політики значну роль має відігравати постійне поліпшення умов і безпеки праці, зменшення рівнів травматизму та професійної захворюваності.

Основні принципи трудового права умовно об’єднують у три групи, кожна з яких ґрунтується на Конституції України та Кодексі законів України про працю (КЗпП).

                                      Основні принципи трудового права

І група	ІІ група	ІІІ група
Свобода праці й зайнятості, заборона примусової праці	Справедлива винагорода за виконану роботу	Безплатна професійна підготовка, перепідготовка й підвищення кваліфікації
Право на працю, захист від безробіття, допомога у працевлаштуванні та матеріальна підтримка	Охорона праці	Виконання трудових                                                                  обов’язків сторонами трудового договору
Рівноправність у праці                й занятості, заборона дискримінації в праві	Право на відпочинок
	Захист трудових прав

Перша група містить принципи, що сприяють залученню до праці, забезпеченню високого рівня умов праці й охорони трудових прав.

Принципи другої групи стосуються правового забезпечення трудових відносин.

Третя група включає принципи, що розкривають суть виробничої демократії та сприяють розвиткові особистості працівника у процесі праці.

Кожний з основних принципів трудового права належно спрямований і наповнений відповідним змістом. Головним змістом принципів І-ої групи є можливість працівника отримати роботу у роботодавця будь-якої форми власності відповідно до своєї професії у безпечнихумовах праці, а в разі звільнення з роботи чи безробіття – сприяння держави у працевлаштуванні й матеріальної підтримки працівника, який тимчасово не працює.Головним змістом вільної праці є добровільне волевиявлення суб’єктів трудового права вступати у трудові відносини, змінювати їх чи припиняти їх. Конкретизація принципу забезпечення вільної праці відбувається в нормах таких інститутів, як працевлаштування, зайнятість, трудовий договір.

 

Друга група принципів розкриває зміст трудових відносин:

1) справедлива винагорода за виконану працю здійснюється нормами таких інститутів:

а)оплата праці;

б)гарантії і компенсації;

2) охорона праці здійснюється нормами таких інститутів:

а)трудовий договір (прийняття на роботу, переведення на ін. роботу);

б) охорона праці як загальний інститут, у тому числі як посилена охорона праці жінок та молоді, контроль за охороною праці;

в) норми матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові в разі трудового каліцтва;

3) право на відпочинок здійснюється нормами таких інститутів:

а) робочий час;

б) час відпочинку;

в) поєднання роботи з навчанням;

4) захист трудових прав забезпечується нормами таких інститутів:

а) нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства;

б) повноваження профспілок і трудових колективів;

в)трудові спори.

 

Третя група принципів таких як:

1) безоплатна профпідготовка, перепідготовка й підвищення кваліфікації здійснюється нормами таких інститутів:

а)працевлаштування і зайнятість населення;

б) трудовий договір;

в) робочий час;

г) оплата праці й гарантії виплати;

2) виконання трудових обов’язків сторонами трудового договору здійснюється нормами таких інститутів:

а) трудова дисципліна;

б) трудовий договір (дисциплінарні звільнення);

в) матеріальна відповідальність сторін трудового договору за заподіяну шкоду;

г) розгляд трудових спорів.