Індивідуальні навчально-дослідні завдання

Індивідуальні завдання з курсу «Управління інноваціями» проводяться з метою набуття навичок застосування теоретичних знань у практичній діяльності майбутніх працівників.

Форма проведення – виконання індивідуальних творчих завдань, написання самостійних робіт, проведення презентацій.

    Також одним з видів контролю знань студентів з вивченої дисципліни є підготовка та презентація реферативного дослідження.

Теми реферативних досліджень

1.Основні поняття інноваційного менеджменту.

2. Сутність, об’єкти і суб’єкти інноваційної діяльності.

3. Етапи, стадії і моделі інноваційного процесу.

4. Класифікація інновацій.

5. Життєвий цикл інновацій.

6. Теоретичні основи управління інноваційним розвитком.

7. Генезис інноваційно-підприємницьких теорій.

8. Теорії циклічного економічного розвитку.

9. Інноваційні теорії технологічних змін.

10. Сучасні концепції інноваційного розвитку.

11. Інноваційний тип розвитку як мета економічної політики держави.

12. Інноваційна діяльність як об’єкт інноваційного менеджменту.

13. Інноваційні підприємства та інфраструктура інноваційної діяльності.

14. Учасники, етапи і завдання управління інноваційною діяльністю.

15. Державна підтримка інноваційної діяльності.

16. Сутність і завдання державної інноваційної політики.

17.Методи й інструменти державного регулювання інноваційної діяльності.

18. Вітчизняний досвід підтримки інноваційної діяльності.

19. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності.

20. Передавання права на об’єкти промислової власності.

21. Організаційні форми інноваційної діяльності.

22. Ринкові суб’єкти інноваційної діяльності.

23. Організаційні структури підтримки інноваційного підприємства.

24. Організаційні форми інтеграції науки і виробництва.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Який закон визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні?

а) Конституція України;

б) Закон «Про інноваційну діяльність»;

в) Закон «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні».

2. Законодавче визначення поняття «інновація» міститься у:   

а) Господарському Кодексі України;

б) Законі «Про інвестиційну діяльність»;

в) Законі «Про інноваційну діяльність»;

г) немає вірної відповіді

3. Чи тотожні поняття «новація», «інновація», «нововведення»?       

а) відображають одне й те ж явище;   

б) мало відмінні між собою;      

в) тотожні;      

г) не тотожні  

4. В чому полягає сутність організації інноваційної діяльності?        

а) здійснення інноваційних капіталовкладень, їх відшкодування і отримання прибутку;

б) діяльність, яка спрямована на впровадження новацій у виробництво задля задоволення потреб споживачів;        

в) відповіді у варіантах а) і б) правільні     

5. Чи є об'єктами інноваційної діяльності інноваційні програми і проекти?

а) так;    

б) ні.      

6. Ким затверджується порядок формування та обговорення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні?

а) Президентом України; 

б) Верховної Ради України;      

в) Кабінетом Міністрів України

7. Експертиза при кваліфікуванні інноваційних проектів виконується за рахунок коштів

а) держави;    

б) суб'єктів інноваційної діяльності, які заявляють проекти на державну реєстрацію.

8. Засобами захисту винаходів і нових продуктів є:         

а) патент;         

б) авторське право;

в) авторське свідоцтво;    

г) спеціальне рішення спеціалістів     

9. Протягом якого часу, з дати видачі, є чинним Свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту?      

а) протягом трьох років; 

б) протягом двох років;   

в) протягом року.   

10. Стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні розраховані на:

а) тривалу перспективу (не менше десяти років);

б) розраховані на реалізацію протягом найближчих трьох - п'яти років.        

11. Основними принципами державної інноваційної політики є:

а) орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України; 

б) фінансова підтримка;   

в) здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інноваційної діяльності;       

г) сприяння розвиткові інноваційної інфраструктури; 

д) всі відповіді вірні.

12. З якою метою, у сфері інноваційної діяльності, були створені спеціалізовані державні небанківські інноваційні фінансово-кредитні установи?

а) для державного контролю у сфері інноваційної діяльності;       

б) для здійснення фінансової підтримки інноваційної діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності;        

в) для державної реєстрації інноваційних проектів .

13. Результатом інноваційної діяльності є:

а) інтелектуальний продукт;

б) інновації;

в) інвенція;

г) технології.

14. Комерційне впровадження нової продукції чи нових засобів виробництва називається:

а) інновація;

б) дослідження;

в) розробки;

г) винаходи.

15. Конкурентоспроможність країни на світовому ринку залежить від:

а) здатності генерувати ідеї;

б) кількості університетів і науково-дослідних інститутів;

в) можливості швидко опановувати новації;

г) інвестиційних можливостей.

16. Ідеї, що є корисними для використання в бізнесі, але необов'язково там упроваджуються, мають назву:

а) інновація;

б) дослідження;

в) розробки;

г) винаходи.

17. Угода між корпораціями в межах стратегічного альянсу про довгостроковий та двосторонній обмін взаємодоповнюючими технологіями, інформацією і «ноу-хау» називається:

а) спільна науково-технічна і виробнича діяльність;

б) консорціум;

в) спільне підприємство;

г) асоціація.

18. Організація, для якої дослідження та розробки становлять основний вид діяльності, має назву:

а) фінансово-промислова група;

б) бізнес-інкубатор;

в) технопарк;

г) наукова організація.

19. Стратегічний альянс, створений для розроблення технології виробництва і збуту принципово нової продукції, має назву:

а) спільна науково-технічна і виробнича діяльність;

б) асоціація;

в) консорціум;

г) спільне підприємство.

20. Стратегічний альянс, створений для проведення фундаментальних, пошукових досліджень у напрямах, що обіцяють революційні зміни в техніці і технології виробництва, має назву:

а) спільна науково-технічна і виробнича діяльність;

б) асоціація;

в) консорціум;

г) спільне підприємство.

21. Економічна придатність інноваційного проекту означає:

а) можливість підвищення якості життя населення;

б) розмір чистого економічного прибутку проекту;

в) міру сприяння проекту досягненню встановлених країною цілей економічного розвитку;

г) найпривабливіший з погляду економічних вигод проект.

22. За якою ознакою інновації поділяють на виробничі, організаційні, технологічні, економічні, маркетингові, соціальні?

а) сферою діяльності організації;

б) інтенсивністю інноваційних змін;

в) змістом діяльності;

г) рівнем сприйняття.

23. Період між появою новації і ії впровадженням — це:

а) інноваційний лаг;

б) життєвий цикл інновації;

в) тривалість інноваційного процесу;

г) комерціалізація інновації.

24. Життєвий цикл інновації — це:

а) період від створення новинки до моменту ії введення в експлуатацію;

6) період від створення новинки до моменту її запуску у масове виробництво;

в) період від зародження ідеї, створення новинки та ії практичного використання до моменту зняття з виробництва через моральне застаріння.

25. Інноваційна політика підприємства передбачає:

а) створення нових робочих місць;

б) оновлення вироблюваної продукції;

в) підвищення техніко-технологічного рівня виробництва;

г) диверсифікацію виробництва.

26. Стратегія інноваційної      діяльності спрямована на прийняття рішень відносно:

а) нових ринків збуту продукції;

б) оцінки рівня ризику витрат;

в) наукових досліджень та конструкторських розробок;

г) досягнення конкурентної переваги підприємства.

27. Назвіть, яка інноваційна стратегія пов'язана з прагненням фірми досягти технічного та ринкового лідерства шляхом створення та впровадження нових продуктів:

а) наступальна;

б) захисна;

в) імітаційна;

г) залежна.

28. Забезпечення ресурсами при виробництві інноваційного продукту здійснюється на етапах:

а) прогнозування;

б) планування;

в) оперативного управління;

г) контролю.

29. Засобами захисту винаходів і нових продуктів є:

а) патент;

б) торгова марка;

в) авторське право;

г) авторське посвідчення.

30. Патент – це:

а) документ, що дає суб'єкту підприємницької діяльності право використовувати зазначене в патенті технічне рішення;

б) охоронний документ, що засвідчує виключне право, авторство і пріоритет винаходу, корисної моделі чи промислового зразка;

в) документ, виданий державним органом, що дає суб'єкту підприємницької діяльності виключне право використовувати зазначене в патенті технічне рішення;

г) документ, виданий державним органом, що дає особі або організації право використовувати зазначене в патенті технічне рішення.

31. Інноваційна стратегія венчурної фірми полягає в:

а) мінімізації ризику;

б) максимізації ризику;

в) передаванні своїх розробок експлерентам, патієнтам, віолентам і комутантам;

г) розвитку консалтингу.

32. Спроможність персоналу застосовувати нові технології, реалізовувати нові організаційні і управлінські рішення, виготовляти нові товари характеризує:

а) кадровий потенціал;

б) інтелектуальний потенціал;

в) технологічний потенціал;

г) науково-дослідний потенціал.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Сутність понять «інновація», «нововведення», «новація».

2. Визначення інноватики як науки.

3. Інноваційна діяльність.

4. Інноваційна інфраструктура.

5. Інноваційний процес і його різновиди.

6. Інноваційний цикл. Різновиди і основні етапи інноваційного циклу.

7. Методи проектування інновацій.

8. Методичні засади оцінки ринкової адекватності інновацій.

9. Мета, принципи і методи державного регулювання інноваційної діяльності в Україні і світі.

10.  Форми підтримки інноваційної діяльності.

11.  Інноваційна інфраструктура, її елементи та функції.

12.  Інноваційний етап розвитку України у стратегії економічних трансформацій.

13.  Проблеми інноваційного розвитку в Україні.

14.  Типи організаційних структур управління інноваційним процесом.

15.  Управління науково-дослідними і конструкторськими роботами на підприємстві.

16.  Науково – технічне співробітництво.

17.  Основні форми інтеграції науки і виробництва.

18.  Аналіз інноваційних можливостей організації.

19.  Мотивація працівників до інновації.

20.  Система планування інновацій, сутність і основні види.

21.  Класифікація підприємств щодо ставлення до інновацій.

22.  Захист інтелектуальної власності.

23. Функції і роль інноваційних менеджерів.

24.  Етапи підготовки та реалізації проекту.

25.  Управління персоналом у процесі реалізації інноваційного проекту.

26.  Управління конкурентоспроможністю інноваційного проекту.

27.  Інформаційне та інвестиційне забезпечення.

28.  Управління підтримкою і вдосконаленням конкурентних переваг.

29.  Управління конкурентоспроможністю та якістю нової продукції.

30.  Основні теорії управління ризиками.

31.  Класифікація ризиків.

32.  Принципи управління інноваційним ризиком.

33.  Методи управління ризиками

34.  Ефективність інноваційної діяльності.

35.  Обґрунтування економічної ефективності інноваційного проекту.

36.  Оцінка ризиків реалізації інноваційного проекту.

ГЛОСАРІЙ

Аналіз (грец. Analysis - розкладання, розчленування) - являє собою метод наукового дослідження, що складається в уявному або фактичному розкладанні цілого на складові частини.

Бенчмаркінг - спосіб вивчення діяльності господарюючих суб'єктів, насамперед своїх конкурентів, з метою використання їх позитивного досвіду у своїй роботі.

  Бенчмаркііг загальний - порівняння показників виробництва і продажу своїх продуктів з показниками бізнесу досить великого числа продуцентів або продавців аналогічного продукту.

Бенчмаркінт функціональний - порівняння параметрів роботи окремих функцій (наприклад, операцій, процесів, прийомів робіт і т. П.) продавця з аналогічними параметрами найбільш успішних підприємств (продавців), що працюютьу схожих умовах.

Бізнес-інкубатор - структура, що спеціалізується на створенні сприятливих умов для виникнення та ефективної діяльності малих інноваційних організацій, що реалізують оригінальні науково-технічні ідеї.

Бізнес-план інноваційного проекту - комплексний стратегічний документ, який дає уявлення про майбутнє підприємства, звернений до потенційного інвестора в інновації з метою притягнення його капіталу.

Бренд (англ. Brand- «клеймо, фабрична марка») - символічне втілення комплексу інформації, пов'язаного з певним продуктом або послугою; зазвичай включає в себе назву та інші візуальні елементи (колірні схеми і символи).

Бренд-стратегія (брендинг) - цілісний маркетинговий комплекс по створенню додаткових конкурентних переваг у даного підприємця або товару на ринку; комплексна проробка іміджу господарюючого суб'єкта на основі просування його брендів на ринку.

Венчурні (ризикові) фірми - невеликі, дуже гнучкі та ефективні підприємства, що створюються з метою апробації, доопрацювання і доведення до промислової реалізації «ризикових» інновацій.

Виконавець (організація-виконавець, підрядчик, субпідрядник) - юридична особа, яка несе відповідальність за виконання робіт за контрактом.

Винахід - технічне рішення, що володіє новизною, практичною застосовуваністю, корисністю для господарської діяльності. Це можуть бути нові прилади, механізми, інструмент, інші пристосування, створені людиною.

Відкриття - процес отримання раніше невідомих даних або спостереження раніше невідомого явища природи.

Відтворювальна функція інновації - означає, що інновація являє собою важливе джерело фінансування розширеного відтворення.

Віоленти - фірми з «силовою» стратегією, що володіють великим капіталом, високим рівнем освоєння технології.

Внутрішня норма прибутку, або внутрішній коефіцієнт окупності інвестицій, IRR (англ. Internal rate of return) - рівень окупності коштів, спрямованих на цілі інвестування. Формально IRR визначається як коефіцієнт дисконтування, при якому чиста приведена вартість NPV дорівнює нулю, тобто інвестиційний проект не забезпечує зростання цінності фірми, але і не веде до її зниження. Саме тому у вітчизняній літературі внутрішню норму прибутку іноді називають перевірочним дисконтом, так як вона дозволяє знайти граничне значення коефіцієнта дисконтування, що розділяє інвестиції на прийнятні і невигідні.

Впроваджувальні фірми - підприємства, що сприяють розвитку інноваційного процесу і, як правило, спеціалізуються на впровадженні не використаних патентовласниками технологій, на просуванні на ринок ліцензій перспективних винаходів, розроблених окремими винахідниками, на доведенні винаходів до промислової стадії, на виробництві невеликих дослідних партій об'єктів промислової власності з подальшим продажем ліцензії.

«Дерево цілей» - упорядкована ієрархія цілей, що виражає їх внутрішні взаємозв'язки і супідрядність. «Дерево цілей» є нормативним методом виявлення функцій системи, основний зміст якого полягає в способі переходу від глобальної мети до сукупності більш дрібних підцілей.

Дисконт (discount - знижка) - різниця між заданою вартістю в майбутньому і її сучасної величиною.

Дисконтований термін окупності (discount payback period DPP) - період, за який кумулятивна сума (сума наростаючим підсумком) дисконтованих грошових надходжень зрівняється з сумою початкових інвестицій; за економічним змістом відповідає аналогічному показнику терміна окупності (РР) для розрахунку терміну повернення інвестицій.

Дифузія інновації - процес, за допомогою якого нововведення поширюється по комунікаційним каналам між членами соціальної системи в часі.

Ділова гра - модель взаємодії людей у ​​процесі досягнення цілей економічного характеру. Ділова гра має на увазі імітацію групою осіб господарської діяльності на моделі економічної системи.

Економічна ефективність інновації - результат, одержуваний у ході вкладення ресурсів (грошових, матеріальних, інформаційних, робочої сили) в новий продукт або операцію (технологію) і володіє певним корисним ефектом (вигодою); іншими словами, це відношення економічного ефекту від впровадження інновацій до його витратам.

Експлерентна (пионерська) стратегія - створення нових або радикальне перетворення сформованих сегментів ринку, здійснювана першопрохідцями в пошуку та реалізації революційних рішень.

Ефект - різниця між результатами і витратами (абсолютна величина).

Ефективність - результативність процесу, операції, проекту, що визначається як відношення ефекту, результату до витрат, який зумовив його отримання (відносна величина).

Ефективність інновацій - їх здатність зберігати відповідну кількість праці, часу, ресурсів і грошових коштів у розрахунку на одиницю всіх необхідних і передбачуваних корисних ефектів створюваних продуктів, технічних систем, структур. Розмір ефекту від реалізації інновацій безпосередньо проявляється в наступних значеннях: а) продуктовому (поліпшення якості і зростання товарного асортименту); б) технологічному (зростання продуктивності праці і поліпшення його умов); в) функціональному (зростання ефективності управління); г) соціальному (поліпшення якості життя).

Замовник - майбутній власник і користувач результатів проекту. У ролі замовника може виступати як фізична особа, так і юридична.

Імітаційна стратегія - модель діяльності, використовувана фірмами, які мають сильні ринкові і технологічні позиції.

Інвестиції інтелектуальні - вкладення коштів у навчання, підготовку та перепідготовку персоналу, в отримання ліцензії і «ноу-хау», в спільні наукові розробки.

Інвестиційна функція інновації - використання прибутку від інновації для подальшого інвестування.

Інвестор - фізичні або юридичні особи, що вкладають кошти в проект.

Інжиніринг (англ. Engineering - винахідливість, знання) - інженерно-консультаційні послуги дослідного, проектно-конструкторського, розрахунково-аналітичного характеру, підготовка техніко-економічних обгрунтувань проектів, вироблення рекомендацій в області організації виробництва і управління, тобто комплекс комерційних послуг по підготовці та забезпеченню процесу виробництва і реалізації продукції, в обслуговуванні і експлуатації промислових, інфраструктурних та інших об'єктів, відокремлені в самостійну сферу комерційної діяльності.

Інжинірингові фірми - підприємства, діяльність яких пов'язана із створенням об'єктів промислової власності, проектуванням, виробництвом і експлуатацією машин, обладнання, організацією виробничих процесів з урахуванням їх функціонального призначення, безпеки та економічності.

Інноваційна діяльність - зусилля по доведенню науково-технічних ідей, винаходів, розробок до результату, придатного в практичному використанні.

Інноваційна інфраструктура - комплекс організацій, фірм, підприємств, об'єднань з належними їм різноманітними ресурсами, що охоплює весь цикл здійснення інноваційної діяльності.

Інноваційна політика держави - сукупність форм, методів і напрямів впливу держави на виробництво з метою випуску нових видів продукції і технології, а також на розширення ринків збуту вітчизняних товарів на цій основі.

Інноваційна сфера - область діяльності виробників і споживачів інноваційної продукції, що включає створення, поширення і дифузію інновацій.

Інноваційний менеджмент - система (від грец. Systema - ціле, складене з частин) управління, що складається з двох підсистем: керуючої підсистеми (суб'єкт управління) і керованої (об'єкт управління). Це самостійна галузь економічної науки і професійної діяльності, спрямована на формування і забезпечення досягнення будь-якою організаційною структурою інноваційних цілей шляхом раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; один з різновидів функціонального менеджменту, безпосереднім об'єктом якого виступають інноваційні процеси у всій їхній розмаїтості.

Інноваційний проект - комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних та інших заходів, відповідним чином пов'язаних ресурсами, термінами і виконавцями, оформленими комплектом проектної документації і які забезпечують ефективне вирішення конкретної науково-технічної задачі (проблеми), вираженої в кількісних показниках і приводить до інновації.

Інноваційний процес - інноваційна діяльність будь-якого суб'єкта економіки, процес, спрямований на розробку, реалізацію результатів закінчених наукових досліджень і науково-технічних досягнень у вигляді нового або удосконаленого продукту, реалізованого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, а також пов'язані з цим додаткові наукові дослідження і розробоки.

Інновація - кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг.

Інновація являє собою матеріалізований результат, отриманий від вкладення капіталу в нову техніку або технологію, у нові форми організації виробництва праці, обслуговування і управління, включаючи нові форми контролю, обліку, методів планування, аналізу і т.ін.

Керівник проекту (у прийнятій на Заході термінології - «проект-менеджер») - юридична особа, якій замовник делегує повноваження з керівництва роботами над проектом: з планування, контролю та координації робіт учасників проекту.

Команда проекту - організаційна структура, очолювана керівником проекту і створювана на період здійснення проекту з метою ефективного досягнення його цілей.

Комутанти - фірми, що займаються середнім і дрібним бізнесом, орієнтованим на задоволення місцевих національних потреб.

Консорціум - тимчасове об'єднання великих фірм (компаній) в рамках межфирменной кооперації, що припускає спільне фінансування, проведення стратегічних НДДКР, розробку технологій і стандартів протягом певного періоду часу.

Корпорація - добровільне об'єднання незалежних промислових підприємств, наукових, проектних, конструкторських та інших організацій з метою підвищення ефективності будь-якого виду діяльності на основі колективного підприємництва.

Метод Дельфі - один з найбільш поширених експертних методів прогнозування. При цьому методі в процесі дослідження виключається безпосереднє спілкування між членами групи і проводиться індивідуальне опитування експертів з використанням анкет для з'ясування їх думки щодо майбутніх гіпотетичних подій.

Метод написання сценаріїв полягає в підборі колективу для складання сценарію майбутнього розвитку процесів і для виявлення потенційних наслідків, які можуть при цьому виникнути.

Методи аналізу - методи, засновані на розкладанні цілого на елементи і наступному встановленні взаємозв'язків між ними.

Методи переконання - методи, що дозволяють суб'єкту управління, знаючи психологічні установки співробітників, переконувати їх у необхідності якісно, ​​в строк і з найменшими витратами виконати завдання.

Методи примусу - методи, якими керуюча підсистема впливає на керовану підсистему. Ці методи менеджменту спираються на систему законодавчих актів країни та регіону; систему нормативно-директивних та методичних документів фірми і вищестоящої організації: систему планів, програм, проектів, завдань; систему оперативного керівництва (влади).

Методи прогнозування - сукупність прийомів мислення, способів, що дозволяють на основі аналізу інформації про прогнозний об'єкті винести достовірне судження про майбутній розвиток об'єкта. Від типу об'єкта залежить тип застосовуваного методу (фактографічні, експертні, комбіновані).

Методи спонукання - методи економії ресурсів, підвищення якості та конкурентоспроможності товарів і послуг, інфраструктури, якості життя населення на основі оптимізації управлінського рішення та мотивації персоналу на його реалізацію.

Наступальна стратегія - комплекс дій фірм, які грунтують свою діяльність на принципах підприємницької конкуренції. Вона властива малим інноваційним фірмам.

Новація (лат. Novation - зміна, оновлення) - нововведення, якого не було раніше: нове теоретичне знання, новий метод, принцип і т. інш.

Номінальна ставка - поточна ринкова ставка відсотка без урахування темпів інфляції.

Ноу-хау (від англ. Know how - досл. знаю як) - сукупність технічних, технологічних, комерційних, організаційних знань, необхідних для організації виробництва.

Об'єкт управління (в інноваційному менеджменті) - інновації, інноваційний процес та економічні відносини між учасниками ринку інновацій (продуцентів, продавців і покупців).

Оборонна стратегія - націленість на утримання конкурентних позицій фірми на вже наявних ринках.

Описовий метод - відображення потенційного впливу результатів здійснюваних проектів на ситуацію на певному ринку товарів і послуг.

Патент - документ, що підтверджує пріоритет і авторство, а також виключне право патентовласника на винахід, корисну модель або на промисловий зразок.

Патіентна (нішева) стратегія - типова для фірм, що встали на шлях вузької спеціалізації для обмеженого кола споживачів. Свої дорогі і високоякісні товари вони адресують тим, кого не влаштовує звичайна продукція.

Період (строк) окупності інвестицій (англ. Payback period - РР) - термін, необхідний для відшкодування суми початкових інвестицій.

Поширення інновації - інформаційний процес, форма і швидкість якого залежать від потужності комунікаційних каналів, особливостей сприйняття інформації господарюючими суб'єктами, їх здібностей до практичного використання цієї інформації.

Продуктова інновація - впровадження нових або вдосконалених продуктів.

Продуктова стратегія - орієнтація на створення нових товарів, послуг, технологій.

Реальна ставка - номінальна ставка відсотків за вирахуванням очікуваних (передбачуваних) темпів інфляції.

Реінжиніринг - фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування ділових процесів для досягнення різких, стрибкоподібних поліпшень сучасних показників діяльності компанії, таких як вартість, якість, сервіс і темпи. Реінжиніринг відрізняється від інжинірингу тим, що при одній і тій же кінцевій меті перший передбачає її досягнення не за рахунок традиційних рішень, а за рахунок інновацій, впровадження у виробництво новітніх досягнень НТП для різкого поліпшення результатів виробництва.

Рентабельність інвестицій (англ. return on investment - ROI) - відношення середньої величини доходу фірми до середньої величини інвестицій.

Ризиковий капітал - особлива форма вкладення капіталу в об'єкти інноваційної діяльності з високим рівнем ризику в розрахунку на швидке отримання доходу.

Розширений інноваційний процес - створення нових виробників нововведення, порушення монополії виробника-піонера, що за допомогою взаємної конкуренції сприяє вдосконаленню споживчих властивостей виробленого товару.

Страхування ризику - передача певних ризиків страховій компанії.

Суб'єкт управління (в інноваційному менеджменті) - один або група фахівців, які з використанням різних прийомів інноваційного менеджменту здійснюють цілеспрямоване функціонування об'єкта управління.

Технополіс (науковий парк, технологічний парк) - комплекс з декількох десятків або сотень дослідних установ, промислових фірм (переважно малих), впроваджувальних, венчурних організацій та інших, яких пов'язує зацікавленість в появі нових ідей та їх якнайшвидшої комерціалізації.

Транснаціональна корпорація - товариство з дочірніми фірмами і філіями в різних країнах.

Управління інноваційним проектом - процес прийняття та реалізації управлінських рішень, пов'язаний з визначенням цілей, організаційної структури, плануванням заходів і контролем за ходом їх виконання, спрямованих на реалізацію інноваційної ідеї.

Фінансово-промислова група - організаційна структура, яка об'єднює промислові підприємства, банки, торгові організації, пов'язані між собою єдиним технологічним циклом для підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг.

Функціональні стратегії - група науково-технічних, виробничих, маркетингових і сервісних стратегій.

Холдинг (холдингова компанія) - форма організації процесу господарювання, що припускає створення материнської і дочірніх компаній, де перша володіє контрольним пакетом акцій інших (дочірніх компаній).

Чиста приведена вартість (від англ. Net present value, NPV) - різниця між сумою чистих дисконтованих грошових надходжень від реалізації інвестиційного проекту і сумою інвестицій, необхідних для реалізації цього проекту; показує цінність фірми, на яку вона збільшується в результаті реалізації інвестиційного проекту.

ЛІТЕРАТУРА

1. Василенко О.В. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. [для студ. вищих навч. закл.] /О.В. Василенко, В.Г. Шматько; за ред. В.О. Василенко. - К.: ЦУЛ, 2003. - 440 с.

2. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. / Н.В. Краснокутська. - К.: КНЕУ, 2003.

3.  Скрипко Т.О. Інноваційний менеджмент: навч.посіб./ Т.О. Скрипко. – К.: Знання,2011. – 243 с.

4. Стадник В.В. Інноваційний менеджмент: навч. посіб. / В.В. Стадник, М.А. Йохна. - К.: Академвидав, 2006. - 464 с.

5. Стадник В.В. Економіка і організація інноваційної діяльності: навч. посіб. / В.В. Стадник, М.А. Йохна. - К.: Академвидав, 2005. - 400 с.

6. Пашута М.Т. Інновації: понятійно-термінологічний апарат, економічна сутність та шляхи стимулювання: навч. посіб. / М.Т. Пашута, О.М. Шкільнюк. - К.: ЦНЛ, 2005. -117 с.

7. Йохна М.А. Трансфер технологій: форми і методи ефективного здійснення / М.А. Йохна, П.Г. Іжевський, В.В. Стадник. - Хмельницький: ХНУ, 2007. - 164 с.

8. Кондратьев В. Б. Корпоративное управление и инвестиционный процес/ В. Б. Кондратьев. — М.: Наука, 2003. — 315 с.

9. Мыльник В. В. Инвестиционный менеджмент/ В. В. Мыльник. — М.: Академический проект, 2002. — 270 с.

10. Пересада Л. Л. Управління інвестиційним процесом/ Л. Л. Пересада. — К.: Лібра, 2002. — 4 72 с.

11. Управління інноваційними процесами в регіонах: Монографія / Ін-т регіональних досліджень ІІЛП України; За наук. ред. М. Л. Козоріз. — Львів: ЛБІ ИБУ, 2006. — 263 с.