Тема 9. Влаштування дітей-сиріт та дітей, що позбавлені батьківського піклування.

 

Поняття усиновлення. Мета усиновлення. Діти, які підлягають усиновленню. Підстави для усиновлення дитини. Особи, які можуть бути усиновлювачами. Особи, які не можуть бути усиновлювачами. Особи, що мають переважне право на усиновлення. Згода осіб на усиновлення. Порядок розгляду справ про усиновлення. Правові наслідки усиновлення. Права та обов’язки усиновлювачів. Права усиновленої дитини. Припинення усиновлення. Скасування усиновлення. Правові наслідки скасування усиновлення. Визнання усиновлення недійсним. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним. Завдання та повноваження Центру з усиновлення дітей.

Встановлення опіки та піклування над дітьми. Підстави та порядок встановлення опіки та піклування над дітьми. Органи опіки та піклування та їх повноваження. Права та обов’язки опікунів, піклувальників. Права дитини, над якою встановлено опіку чи піклування. Припинення опіки та піклування.

Поняття та зміст договору про патронат. Порядок створення дитячих будинків сімейного типу. Обов’язки сторін за угодою про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу. Припинення угоди про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

Поняття прийомної сім’ї. Особи, які можуть бути прийомними батьками. Особи, які не можуть бути прийомними батьками. Порядок створення прийомної сім’ї. Права дітей, переданих на виховання у прийомну сім’ю. Обов’язки сторін за угодою про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї. Припинення угоди про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї.

 

 

Тема 10. Сімейні правовідносини з іноземним елементом.

Поняття сімейних правовідносин з іноземним елементом. Порядок реєстрації шлюбу між громадянами України і іноземними громадянами. Порядок реєстрації шлюбу між громадянами України. що перебувають за кордоном. Порядок реєстрації шлюбу між іноземними громадянами в Україні. Порядок розірвання шлюбу між громадянином України та іноземним громадянином. Порядок розірвання шлюбу між іноземцями, що перебувають в Україні. Порядок розірвання шлюбу між громадянами України, що перебувають за кодоном.

Порядок усиновлення дитини, що є громадянином України, але проживає за кордоном. Особливості усиновлення дитини, що є громадянином України іноземцем.

Встановлення опіки та піклування над дитиною, що є громадянином України, але проживає за її межами. Встановлення опіки та піклування над дитиною-іноземцем.

Застосування в Україні законів іноземних держав та міжнародних договорів.

III. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СЛУХАЧІВ)

Успішність навчання студентів оцінюється за чотирьохбальною шкалою:

«Відмінно» – студент глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно й логічно його викладає, правильно обґрунтовує прийняття рішення, уміє самостійно узагальнити і викласти суть розглянутої проблеми, не відчуває труднощів з відповідями при зміні завдань, з можливих варіантів вибирає найкращу відповідь.

Адекватно вміє дати узагальнену характеристику теорії і практиці. Вміє переносити теоретичні знання у площину практики. Вміє робити правильні висновки.

Із загального обсягу студент правильно виконує 91-100% завдань.

«Добре» – студент твердо знає весь програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих неточностей при виборі відповіді, тобто вибирає правильну, але не найкращу відповідь; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, але для визначення дійсного ступеня знань студента екзаменатор змушений задавати додаткові запитання і уточнити окремі відповіді.

Вміє розв’язувати ситуаційні завдання середньої важкості.

Із загального обсягу студент правильно виконує 72-90% завдань.

«Задовільно» – студент знає тільки основний матеріал, передбачений програмою, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, обирає недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, проявляється невпевненість у вирішенні завдань практичного характеру.

Студентспроможнийрозв’язати прості завдання.

Із загального обсягу студент правильно виконав 53-71% завдань.

«Незадовільно» – студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні основних положень курсу, з великими труднощами використовує теоретичні відомості при виконанні завдань.

Із загального обсягу студент правильно виконав не більше 53% завдань.

Необхідно відзначити, що перераховані вище критерії мають достатньо загальний і орієнтовний характер, тому екзаменатор оцінює ступінь знань студента, враховуючи його поточну успішність та результати поточного контролю.

Формами та засобами контролю є:

· письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення завдань, вправ тощо);

· тестування знань студентів, слухачів із певного модуля лекційного курсу;

· усне опитування;

· виступ на семінарських заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);

· захист індивідуального завдання;

· виконання домашнього завдання;

· модульний контроль.