Самостійна позаудиторна робота

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Культура доби палеоліту на території України»

(2 год.)

 

  Актуальність теми: Витоки культуротворчих процесів на території України сягають доби палеоліту. На українських землях знаходиться потужний комплекс артефактів цього періоду історико-культурної еволюції людства. Археологічні знахідки зі стоянки Мізин та культовий комплекс Кам’яна могила по праву вважаються об’єктами світового значення. Науково доведено, що саме цим часом датуються початки диференціації соціальних взаємин, розвиток продуктивної діяльності людини та зародження художнього осмислення нею оточуючої дійсності.

 

Навчальні цілі заняття:

Ø аналізувати особливості культури прадавньої України, її значення в історії світової цивілізації.

Ø пояснювати тенденції розвитку культури палеоліту на прадавніх українських землях.

Ø розкрити особливості культурних надбань палеолітичної людини.

Ø оцінити роль художньої творчості в культурі доби палеоліту.

Питання для обговорення:

1. Доба палеоліту в історії української культури;

- хронологічні рамки доби палеоліту;

- палеолітичні стоянки на території України;

- початкові форми організації суспільстві в добу палеоліту;

- види господарської діяльності палеолітичної людини;

- початки релігійних уявлень і вірувань.

 

2. Зародження мистецтва в добу палеоліту:

 

- поява найдавнішого образотворчого мистецтва;

- характерні особливості палеолітичної пластики;

- функціональне та естетичне значення декоративно-ужиткового мистецтва доби палеоліту;

- первісні музичні інструменти;

- танці як найдавніший вид мистецтва

 

Самостійна позаудиторна робота

(письмово в зошитах):

1. Визначити провідні напрями образотворчої діяльності первісної людини в добу палеоліту, проаналізувати історію наукових досліджень давніх пам’яток палеолітичного мистецтва на території України.

2. Укласти понятійний словник термінів, що характеризують життя, господарську діяльність та духовні досягнення палеолітичної людини.

 

Тематика наукових повідомлень:

1. Житлові споруди пізньопалеолітичної людини з Мізинської стоянки (Рекомендована література: Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво.– Львів: Світ, 2003.– Ч.1.– С. 41-45).

2. Мисливська магія і найраніша тематика мистецької творчості людини (Рекомендована література: Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво.– Львів: Світ, 2003.– Ч.1.– С. 46-51).

3. Кам’яна могила – найдавніше збережене пізньопалеолітичне святилище Східної Європи (Рекомендована література: 1) Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво.– Львів: Світ, 2003.– Ч.1.– С. 45-46; 2) Художня культура України: Навч. посіб. /Л.М. Масол, С.А. Ничкало, Г.І. Веселовська, О.І. Онищенко/ За ред.. Л.М. Масол.– К.: Вища шк., 2006.– С. 20).

4. Статуетки «Венер» – втілення образу Богині Прародительки і духовних уявлень первісної людини (Рекомендована література: Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво.– Львів: Світ, 2003.– Ч.1.– С. 51-57).

 

Рекомендована література:

1. Конспект лекцій.

2. Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н.О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч. посібник.– К.: Либідь, 1993.

3. Бокань В. Культурологія: Навч. посібник /За ред. В.М. Пічі.– Львів, 2003.

4. Грищенко В.А. Історія світової та української культури.– К, 2002.

5. Історія світової та української культури: Підручник для вищих закладів освіти / В.А. Греченко, І.В. Чорний та ін..– К.: Літера ЛТД, 2005.

6. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво.– Львів: Світ, 2003.– Ч.1.

7. Художня культура України: Навч. посіб. /Л.М. Масол, С.А. Ничкало, Г.І. Веселовська, О.І. Онищенко/ За ред.. Л.М. Масол.– К.: Вища шк., 2006.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Трипільська культура»

(2 год.)

 

  Актуальність теми: Вершиною неолітичного періоду вважають трипільську культуру (від назви с. Трипілля на Київщині), що постала на величезних теренах Подніпров’я за часів єгипетських фараонів (ІV – III тис. до н.е.). Здобутки трипільців багато в чому позначилися на подальшій долі культури на українських землях, оскільки започаткували традиції землеробства, містобудування, ремесел та заклали основи національної художньої творчості.

 

Навчальні цілі заняття:

Ø аналізувати особливості трипільської культури та її роль в культурогенезі українського народу.

Ø розкрити особливості культурних надбань трипільців.

Ø оцінити здобутки трипільців у художній творчості.

Ø довести, що український народ є спадкоємцем трипільської культури

Питання для обговорення:

1. Трипільська культура в культуротворчих процесах на території України:

- хронологічні рамки Трипільської культури;

- територіальні межі Трипільської культури;

- культура землеробства та інші види господарської діяльності трипільців;

- релігійні уявлення та вірування;

- трипільське будівництво, протоміста;

 

3. Розвиток пластичного мистецтва в культурі Трипілля:

- домашні промисли та общинні ремесла (кушнірство, прядіння і ткацтво);

- технічний і художній рівень керамічного виробництва;

- побутові глиняні вироби та керамічна фігуративна пластика;

- культове значення антропоморфної пластики;

- знаки та символи трипільського мистецтва;

- естетично-магічна функція трипільського живопису;

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Скіфо-сарматська та культура античних міст полісів»

(2 год.)

 

  Актуальність теми: У скіфо-сарматську добу (УІІ ст. до н.е – І ст. н.е.) на території України утворилося потужне державне об’єднання войовничих кочових племен, своєрідні традиції яких позначилися на землеробській культурі праслов’ян. Особливості способу життя і господарювання скіфів (переважання полювання і скотарства над землеробством), їх міфологічне світосприйняття з притаманною йому символікою тварин і птахів стали визначальним у формуванні самобутньої культури.

Значний вплив на весь стародавній світ, зокрема на культуру скіфів і давніх слов’ян, мала античність – колиска європейської цивілізації. У УІ ст.. до н.е. грецька колонізація поширилася безпосередньо на територію сучасної України, що мало важливе значення для розвитку художніх традицій прадавнього населення України та включення їх до європейського культурного поля.

 

Навчальні цілі заняття:

Ø аналізувати особливості культури в скіфо-сарматську добу на території сучасної України

Ø розкрити особливості культурних надбань скіфів.

Ø пояснювати тенденції розвитку античної культури на теренах України

Ø оцінити роль античних міст-полісів у розвитку художніх традицій прадавнього населення України

Питання для обговорення:

1.Скіфо-сарматська культура: 

-    період і територія поширення археологічної культури скіфського типу;

- давні мислителі про скіфські племена на українських землях;

- побут, звичаї і традиції царських скіфів і скіфів-орачів;

- архітектура та будівництво Скіфії;

- пластика і художні вироби кіммерійців, скіфів, сарматів;

- цивілізаційні системи на тодішніх українських землях: скотарсько-хліборобсько-степова і антично-полісно-міська;

2. Культура античних міст полісів на теренах України:

- поширення здобутків середземноморської культури;

- суспільна організація і побут міст-полісів Північного Причорномор’я;

-  архітектура, скульптура, малярство;

- музична і театральна культура грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я;

- мистецтво тавро-русів – складова духовної спадщини народів Півдня України.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Давньослов ’ янська культура»

(2 год.)

 

  Актуальність теми: Формування східнослов’янського етносу із самобутніми культурними традиціями активно відбувалося на території сучасної України, починаючи з І ст.. до н.е. Язичницька міфологія, обрядовість, музично-поетична творчість, декоративно-ужиткове мистецтво давніх слов’ян відображають органічний зв’язок людини з природою, поклоніння Землі-Матері, а також усьому живому – воді, рослинам, тваринам і птахам.

 

Навчальні цілі заняття:

Ø аналізувати особливості культури давніх слов’ян;

Ø розкрити особливості впливу язичницьких вірувань на розвиток мистецтв східних слов’ян;

Ø оцінити роль культури давніх слов’ян у розвитку художніх традицій прадавнього населення України

Питання для обговорення:

1.Характерні особливості культури давніх слов’ян:

 - Східнослов’янські об’єднання племен на території України;

- світоглядні основи формування давньослов’янської культури;

- культ природи у релійному світогляді слов’ян у дохристиянські часи;

- особливості житлового та оборонного будівництва;

- продуктивна діяльність та знарядя праці;

- календарна обрядовість;

- поховальна обрядовість.

 

2. Мистецтво східних слов’ян:

- декоративно-ужиткове мистецтво;

- релігійний характер мистецтва скульптури;

- музична і театральна культура східних слов'ян.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Культура Київської Русі»

(2 год.)

 

  Актуальність теми: Культура Київської Русі – одне із найвизначніших і найсамобітніших явищ в історико-культурному розвитку людства. Художні досягнення цієї доби сформували підґрунтя для подальшого розвитку української культури.

Особлива роль в історії культури нашого народу означеної доби належить хрещенню України-Руси. Разом із новою релігією з Візантії в Київську Русь прийшло й нове мистецтво: будівництво християнських храмів, монументальний живопис – фрески та мозаїки, станковий живопис у вигляді ікон, книжкова мініатюра; активно розвивалася освіта тощо.

 

Навчальні цілі заняття:

Ø аналізувати особливості культури Київської Русі;

Ø розкрити роль прийняття християнства в культуро творчих процесах Київської Русі;

Ø пояснювати тенденції розвитку української культури в Княжу добу;

Ø оцінити значення культури Київської Русі в національній культурогенезі.

Питання для обговорення:

1. Культура дохристиянської України. 

2. Роль християнства в розвитку культури Київської Русі:

- виникнення писемності й школи.

- розквіт культури Київської Русі.

- писемні пам’ятки Княжої доби. 

3. Пластичне мистецтво в культурі Київської Русі:

- храмове будівництво;

- монументальний живопис;

- іконопис;

-  книжкова мініатюра;

- декоративно-ужиткове мистецтво.

4. Музично-театральна культура Київської держави:

- особливості музично-видовищного мистецтва;

- народна творчість;

- музикування при княжому дворі, ратна музика;

- церковний спів.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Культура Галицько-Волинського князівства»

(2 год.)

 

  Актуальність теми: Культура Галицько-Волинської держави – спадкоємниця і продовжувачка традицій Київської Русі. Художні досягнення цієї доби сформувалися завдяки синтезу слов‘янської спадщини і культурних зв’язків із Візантією, Західною і Центральною Європою та країнами Сходу.

 

 

Навчальні цілі заняття:

Ø розкрити історико-культурне значення утворення Галицько-Волинської держави;

Ø аналізувати особливості культури Галицько-Волинської держави;

Ø пояснювати тенденції розвитку української культури в добу Галицько-Волинської держави;

Ø оцінити значення культури галицько-Волинського князівства в національній культурогенезі.

Питання для обговорення:

1 Історико-культурне значення утворення Галицько-Волинської держави.

2. Господарська діяльність в Галицько-Волинській державі.

3. Роль Данила Галицького в культурному піднесенні князівства.

4. Церковні установи в культурному житті Галицько-Волинської землі:

- літописання та книгописні майстерні в Галицькій землі;

- Галицько-Волинський літопис;

5. Пластичне мистецтво в культурі Галицько-Волинської доби:

- галицька архітектурна школа;

- скульптура, білокам’яна різьба;

- декоративно-ужиткове мистецтво.

6. Освітньо-виховні традиції Галицько-Волинської держави.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Культура України кінця ХIV- першої половини ХVII ст.»

(2 год.)

 

  Актуальність теми: У XIV – XVI ст.. українська культура розвивалася в надзвичайно складних і несприятливих історичних умов. Проте, в цей час вдалося зберегти й примножити культурні надбання епохи Київської Русі та народні традиції як основу самобутності. Мистецтво України розвивалося в контексті європейської культури: простежується очевидний вплив готичного та ренесансного стилів.

На початку XVIІ ст. в українській культурі накопичилося достатньо творчого потенціалу для потужного культурного піднесення у наступний історико-культурний період.

 

Навчальні цілі заняття:

- розкрити передумови формування культури України ХІV – першої половини ХVII ст.

- пояснювати тенденції розвитку української культури України ХІV – першої половини ХVII ст.

Визначити характерні особливості культури України ХІV – першої половини ХVII ст.

- оцінити значення культури України ХІV – першої половини ХVII ст. в національній культурогенезі.

Питання для обговорення:

1. Суспільно-політичні умови культурного життя на теренах України кінця ХIV– першої половини ХVII ст.

2. Характерні особливості українського мистецтва:

- оборонна архітектура (замки, фортеці, церкви-твердині);

- ренесансна архітектура та скульптура;

-  іконопис;

- книжкова мініатюра та графіка;

- релігійна та світська література;

- музичне мистецтво

3. Освіта і наука:

- роль братств в організації культурно-освітніх установ;

- витоки вищої освіти в Україні (острозький греко-слов’яно-латинський колегіум)

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Культура України другої половини Х VII - Х VIII c т.»

(2 год.)

Актуальність теми: Друга половинаХVII- ХVIII cт.– час піднесення української культури, всіх видів мистецтв, освіти та науки. Це період активних національних державотворчих процесів, які позначилися на розвитку культури українського народу. Важливим чинником формування культури цього часу виступає національна політика козацько-гетьманської держави.

Питання для обговорення:

1. Історичні передумови культурного розвитку України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

2. Українське бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві:

- світське та сакральне будівництво

- іконопис як провідний жанр живопису;

- розквіт української гравюри та книгодрукування.

3. Розвиток освіти та науки:

- Києво-Могилянська академія як провідний осередок освіти та науки;

- шкільництво на землях війська запорізького;

- просвітницька діяльність видатних церковно-культурних діячів: Йова Борецького, Ісая Косинського, Петра Могили та ін.

4. Літературадругої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.:

- ораторсько-проповідницька проза;

- полеміко-богословські трактати;

- поетичні твори.

5. Театральна та музична культура:

- шкільна драма;

- український вертеп;

- зародження придворних театрів.

- народна музична культура (пісні епічні, історичні, родинно-побутові та ін.).

- професійна хорова музика (М. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянський);

- розвиток музичного інструментального виконавства.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Культура України ХХ ст.- початку ХХІ ст.».

Год.

Актуальність теми: культура України ХХ ст. – початку ХХІ ст. розвивалася в несприятливих умовах різких змін політичних режимів та соціально-економічної ситуації. Цей новітній період розвитку української культури охоплює два періоди: радянський етап (1921-1991) та етап розбудови незалежної України і відродження національної культури, який триває і до наших днів. Означені етапи в історії новітньої культури України фактично доводять феноменальність національної культури, яка незважаючи на суттєві суспільно-політичні перешкоди активно розвивається.

 

Питання для обговорення:

1.Передумови формування культури України 20-30-рр. ХХ ст.:

- українська культура в умовах тоталітарного режиму:

- сталінський “соцреалізм” і наступ на українську культуру;

2. Представники “ростріляного відродження” та їх роль у формуванні національної свідомості українців.

3. Особливості розвитку культури України кінця 30-хр.:

- становлення фундаментальних наук (фізики, математики та ін.);

- відсутність свободи творчості в літературі та мистецтві;

- соцреалізм в українському мистецтві.

4. Культурне життя в повоєнний період:

- хрущовська “відлига” (1953-1964);

- пробудження національно-духовного життя в Україні;

- розправа з шістдесятництвом.

5. Культура України 60-80-х р.р.:

- освіта, література, театр, кінематограф, документальні ЗМІ, за умов зросійщення української культури.

6. Відродження та перспективи розвитку української культури в умовах державної незалежності.

Год.

Актуальність теми: історія української культури багата на постаті культурно-освітніх діячів, невтомною працею яких звершувалася націокультурогенеза. Подвижницька праця на ниві української культури письменників, учених, митців та ін. в умовах відсутності державності, дозволило нації зберегти історичні культурні надбання та спричинилося до здобуття українцями державної незалежності.

 

Питання для обговорення:

1. Культурно-освітнє значення творчості українських письменників.

- українська література як культурологічне явище: історія, теорія літератури;

- внесок українських письменників у розвиток національної культури.

- творчість новітніх українських письменників;

2. Українська педагогічна думка в формуванні національної свідомості народу:

- внесок українських мислителів у розвиток національної освіти;

- творча спадщина видатних педагогів минулого (Г. Ващенко, М. Галущинський, С. Русова, В. Сухомлинський та ін.).

3. Історія медицини як складова українознавства:

- найвидатніші медики – українознавці (М. Думка, С. Окуневський);

- внесок сучасних медиків у розвиток національної культури.

4. Найвидатніші представники історичних шкіл (В. Антонович, М. Драгоманов, М. Костомаров, М. Аркас, М. Грушевський, І. Крип’якевич, О. Субтельний, С. Томашівський), їх внесок у новітню історичну науку.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Культура доби палеоліту на території України»

(2 год.)

 

  Актуальність теми: Витоки культуротворчих процесів на території України сягають доби палеоліту. На українських землях знаходиться потужний комплекс артефактів цього періоду історико-культурної еволюції людства. Археологічні знахідки зі стоянки Мізин та культовий комплекс Кам’яна могила по праву вважаються об’єктами світового значення. Науково доведено, що саме цим часом датуються початки диференціації соціальних взаємин, розвиток продуктивної діяльності людини та зародження художнього осмислення нею оточуючої дійсності.

 

Навчальні цілі заняття:

Ø аналізувати особливості культури прадавньої України, її значення в історії світової цивілізації.

Ø пояснювати тенденції розвитку культури палеоліту на прадавніх українських землях.

Ø розкрити особливості культурних надбань палеолітичної людини.

Ø оцінити роль художньої творчості в культурі доби палеоліту.

Питання для обговорення:

1. Доба палеоліту в історії української культури;

- хронологічні рамки доби палеоліту;

- палеолітичні стоянки на території України;

- початкові форми організації суспільстві в добу палеоліту;

- види господарської діяльності палеолітичної людини;

- початки релігійних уявлень і вірувань.

 

2. Зародження мистецтва в добу палеоліту:

 

- поява найдавнішого образотворчого мистецтва;

- характерні особливості палеолітичної пластики;

- функціональне та естетичне значення декоративно-ужиткового мистецтва доби палеоліту;

- первісні музичні інструменти;

- танці як найдавніший вид мистецтва

 

Самостійна позаудиторна робота

(письмово в зошитах):

1. Визначити провідні напрями образотворчої діяльності первісної людини в добу палеоліту, проаналізувати історію наукових досліджень давніх пам’яток палеолітичного мистецтва на території України.

2. Укласти понятійний словник термінів, що характеризують життя, господарську діяльність та духовні досягнення палеолітичної людини.

 

Тематика наукових повідомлень:

1. Житлові споруди пізньопалеолітичної людини з Мізинської стоянки (Рекомендована література: Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво.– Львів: Світ, 2003.– Ч.1.– С. 41-45).

2. Мисливська магія і найраніша тематика мистецької творчості людини (Рекомендована література: Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво.– Львів: Світ, 2003.– Ч.1.– С. 46-51).

3. Кам’яна могила – найдавніше збережене пізньопалеолітичне святилище Східної Європи (Рекомендована література: 1) Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво.– Львів: Світ, 2003.– Ч.1.– С. 45-46; 2) Художня культура України: Навч. посіб. /Л.М. Масол, С.А. Ничкало, Г.І. Веселовська, О.І. Онищенко/ За ред.. Л.М. Масол.– К.: Вища шк., 2006.– С. 20).

4. Статуетки «Венер» – втілення образу Богині Прародительки і духовних уявлень первісної людини (Рекомендована література: Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво.– Львів: Світ, 2003.– Ч.1.– С. 51-57).

 

Рекомендована література:

1. Конспект лекцій.

2. Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н.О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч. посібник.– К.: Либідь, 1993.

3. Бокань В. Культурологія: Навч. посібник /За ред. В.М. Пічі.– Львів, 2003.

4. Грищенко В.А. Історія світової та української культури.– К, 2002.

5. Історія світової та української культури: Підручник для вищих закладів освіти / В.А. Греченко, І.В. Чорний та ін..– К.: Літера ЛТД, 2005.

6. Крвавич Д.П., Овсійчук В.А., Черепанова С.О. Українське мистецтво.– Львів: Світ, 2003.– Ч.1.

7. Художня культура України: Навч. посіб. /Л.М. Масол, С.А. Ничкало, Г.І. Веселовська, О.І. Онищенко/ За ред.. Л.М. Масол.– К.: Вища шк., 2006.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів І курсу медичного, стоматологічного та фармацевтичного факультетів до семінарського заняття з “Історії української культури”  

на тему: «Трипільська культура»

(2 год.)

 

  Актуальність теми: Вершиною неолітичного періоду вважають трипільську культуру (від назви с. Трипілля на Київщині), що постала на величезних теренах Подніпров’я за часів єгипетських фараонів (ІV – III тис. до н.е.). Здобутки трипільців багато в чому позначилися на подальшій долі культури на українських землях, оскільки започаткували традиції землеробства, містобудування, ремесел та заклали основи національної художньої творчості.

 

Навчальні цілі заняття:

Ø аналізувати особливості трипільської культури та її роль в культурогенезі українського народу.

Ø розкрити особливості культурних надбань трипільців.

Ø оцінити здобутки трипільців у художній творчості.

Ø довести, що український народ є спадкоємцем трипільської культури

Питання для обговорення:

1. Трипільська культура в культуротворчих процесах на території України:

- хронологічні рамки Трипільської культури;

- територіальні межі Трипільської культури;

- культура землеробства та інші види господарської діяльності трипільців;

- релігійні уявлення та вірування;

- трипільське будівництво, протоміста;

 

3. Розвиток пластичного мистецтва в культурі Трипілля:

- домашні промисли та общинні ремесла (кушнірство, прядіння і ткацтво);

- технічний і художній рівень керамічного виробництва;

- побутові глиняні вироби та керамічна фігуративна пластика;

- культове значення антропоморфної пластики;

- знаки та символи трипільського мистецтва;

- естетично-магічна функція трипільського живопису;