Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Завершення громадянської війни. Проголошення КНРСтр 1 из 3Следующая ⇒
Китай Завершення громадянської війни. Проголошення КНР Китай був першою країною, яка зазнала нападу з боку агресивних держав (Японія, 1931 р.). Друга світова війна якоюсь мірою консолідувала різні політичні сили в боротьбі з японською агресією, які протягом тривалого часу вели між собою збройну боротьбу. Закінчення Другої світової війни загострило протиріччя між Комуністичною партією Китаю (КПК) і гоміньданом у боротьбі за владу. Гоміньдан (уряд Чан Кайші) тривалий час підтримувався США, Великою Британією. Уряд гоміньдану контролював більшу територію Китаю і зробив вагомий внесок у розгром Японії. 14 серпня 1945 р. між СРСР і Китаєм було підписано договір про дружбу і співробітництво. Основним суперником гоміньдану в боротьбі за владу була КПК і збройні формування Національно-визвольної армії Китаю (НВАК). У боротьбі з Японією КПК і НВАК зазнавали ударів від гоміньдану. Вступ Радянського Союзу у війну проти Японії, розгром Квантунської армії, встановлення радянського контролю над Південно-Східним Китаєм, початок конфронтації між СРСР і Заходом внесли зміни в розстановлення сил у Китаї Навесні 1946 р. радянські війська були виведені з Маньчжурії, а контроль над цією територією було передано НВАК, якій також було передано значну кількість японської трофейної зброї. КПК і гоміньдан підписали Угоду про мир і національне відродження. Але ця угода фактично була перемир'ям напередодні вирішального етапу боротьби за владу. Виведення радянських військ розв'язало руки гоміньдану для поширення своєї влади на Південно-Східний Китай. У містах, куди вступали війська Чан Кайші, ліквідовувалися місцеві органи влади, створені КПК. Такі дії викликали сутички між НВАК і армією гоміньдану. У своїх діях Чан Кайші спирався на підтримку США, які озброїли його армію. Але швидкого успіху йому не вдалося досягти, і бойові дії вилились у тривалу громадянську війну. У серпні 1948-січні 1949 р. НВАК отримала перемогу в трьох найбільших битвах. У квітні 1949 р. режим Чан Кайші був поставлений на межу поразки. Залишки гоміньданівських військ було евакуйовано на острів Тайвань. На визволеній території КПК проводила аграрну реформу, яка забезпечила комуністам підтримку в громадянській війні.
30 червня 1950 р. був прийнятий закон про аграрну реформу: ліквідовувалось поміщицьке землеволодіння, земля передавалась у власність селянам. Але це призвело до поділу землі на дрібні ділянки, що гальмувало модернізацію сільського господарства. Зрозумівши це, комуністи відразу після завершення розподілу землі починають кооперацію, яку було завершено в 1956 р. Проводилась націоналізація великих промислових підприємств, банків, залізниць, власності іноземного капіталу. Було встановлено монополію держави на зовнішню торгівлю й контроль над імпортом товарів. Але економіка залишилась багатоукладною, комуністи не конфісковували власність тих, хто надавав їм підтримку. Починаючи з 1956 р., шляхом викупу приватний сектор економіки став перетворюватися на державний. 1 жовтня 1949 р. Мао Цзедун на площі Таньаньминь у Пекіні проголосив утворення Китайської Народної Республіки (КНР). Були встановлені дипломатичні відносини з багатьма європейськими та азіатськими країнами. У грудні 1949 р. Мао Цзедун відвідав СРСР. 14 лютого 1950 р. між Китаєм і СРСР був підписаний договір про дружбу, союз і взаємну допомогу. Захід не визнавав нової держави — місце Китаю в ООН до 1971 р. займали представники гоміньдану. У 1956 р. вся континентальна частина Китаю, крім Тибету, була звільнена від військ Чан Кайші, які евакуювалися на острів Тайвань під захист США та в Бірму. Це поклало початок розколу Китаю на дві держави, які пішли різними шляхами економічного, соціального та ідеологічного розвитку. 25 жовтня 1950 р. війська КНР вступили у війну в Кореї, тим самим врятувавши від поразки режим Кім Ір Сена (загинуло 1 млн китайських солдатів). Культурна революція
Політика реформ у Китаї На Пленумі ЦК КПК у грудні 1978 р. було взято курс на перебудову і переведення на нову базу промисловості, сільського господарства, армії, науки і техніки, який отримав назву «чотирьох модернізацій». Ідеологічною основою реформ стали такі принципи: соціалістичний шлях розвитку, демократична диктатура народу, керівництво компартії, марксизм-ленінізм та ідеї Мао Цзедуна.
Реформи розпочалися в сільському господарстві, а потім були поширені й на промисловість. Реформи у сільському господарстві. - Поділ землі комун порівну між селянськими сім'ями і передача її в оренду - Запровадження сімейного підряду. - Дозвіл селянам продавати залишки продукції на ринку після виконання державного замовлення (з 1984 р.). - Підвищення державних закупівельних цін. - Створення мережі малих сільськогосподарських підприємств з переробки продукції і підсобних промислів. Реформи у промисловості. - Уведення на держпідприємствах госпрозрахунку та економічних стимулів праці - Заохочення індивідуальної трудової діяльності - Створення невеликих приватних підприємств у торгівлі, сфері обслуговування і легкій промисловості. - Запровадження оренди в промисловості. З метою залучання іноземних інвестицій для модернізації китайської промисловості, упровадження нових технологій і підготовки кваліфікованих кадрів створювалися вільні економічні зони Економічні реформи дали значний приріст виробництва. На споживчому ринку з'явилась велика кількість товарів, які раніше були відсутніми. Китай став одним із найбільших експортерів. Підвищився життєвий рівень населення. За обсягом валового національного продукту Китай поступався лише США, але у розрахунку на душу населення знаходився на останніх місцях. Особливістю китайських реформ є те, що вони не зачіпали політичну сферу. У Китаї при владі залишається комуністична партія. Спроби демократичних сил поставити питання про політичні реформи завершилися кривавою трагедією на площі Таньаньминь у 1989 р., коли будо розігнано в кривавих сутичках студентів. Важливою подією у розвитку Китаю стала передача влади керівників старшого покоління молодшому, яка відбулась у 2003 р. За час реформ Китай показав феноменальні результати: - Доходи населення подвоювалися кожні п'ять років, ВВП — кожні десять. - У 2006 р. ВВП вчетверо перевищило ВВП Росії. - Обсяг експорту зрівнявся з американським (960 млрд доларів) Зараз Китай посідає перше місце у світі з виробництва велосипедів, пива, цифрових фотоапаратів, окулярів, кондиціонерів, мікрохвильових печей, взуття, телевізорів тощо. Навіть казино Макао перевищили дохід Лас-Вегаса. Важливим досягненням Китаю став політ у космос китайського космонавта. Китай Завершення громадянської війни. Проголошення КНР Китай був першою країною, яка зазнала нападу з боку агресивних держав (Японія, 1931 р.). Друга світова війна якоюсь мірою консолідувала різні політичні сили в боротьбі з японською агресією, які протягом тривалого часу вели між собою збройну боротьбу. Закінчення Другої світової війни загострило протиріччя між Комуністичною партією Китаю (КПК) і гоміньданом у боротьбі за владу. Гоміньдан (уряд Чан Кайші) тривалий час підтримувався США, Великою Британією. Уряд гоміньдану контролював більшу територію Китаю і зробив вагомий внесок у розгром Японії. 14 серпня 1945 р. між СРСР і Китаєм було підписано договір про дружбу і співробітництво. Основним суперником гоміньдану в боротьбі за владу була КПК і збройні формування Національно-визвольної армії Китаю (НВАК). У боротьбі з Японією КПК і НВАК зазнавали ударів від гоміньдану.
Вступ Радянського Союзу у війну проти Японії, розгром Квантунської армії, встановлення радянського контролю над Південно-Східним Китаєм, початок конфронтації між СРСР і Заходом внесли зміни в розстановлення сил у Китаї Навесні 1946 р. радянські війська були виведені з Маньчжурії, а контроль над цією територією було передано НВАК, якій також було передано значну кількість японської трофейної зброї. КПК і гоміньдан підписали Угоду про мир і національне відродження. Але ця угода фактично була перемир'ям напередодні вирішального етапу боротьби за владу. Виведення радянських військ розв'язало руки гоміньдану для поширення своєї влади на Південно-Східний Китай. У містах, куди вступали війська Чан Кайші, ліквідовувалися місцеві органи влади, створені КПК. Такі дії викликали сутички між НВАК і армією гоміньдану. У своїх діях Чан Кайші спирався на підтримку США, які озброїли його армію. Але швидкого успіху йому не вдалося досягти, і бойові дії вилились у тривалу громадянську війну. У серпні 1948-січні 1949 р. НВАК отримала перемогу в трьох найбільших битвах. У квітні 1949 р. режим Чан Кайші був поставлений на межу поразки. Залишки гоміньданівських військ було евакуйовано на острів Тайвань. На визволеній території КПК проводила аграрну реформу, яка забезпечила комуністам підтримку в громадянській війні. 30 червня 1950 р. був прийнятий закон про аграрну реформу: ліквідовувалось поміщицьке землеволодіння, земля передавалась у власність селянам. Але це призвело до поділу землі на дрібні ділянки, що гальмувало модернізацію сільського господарства. Зрозумівши це, комуністи відразу після завершення розподілу землі починають кооперацію, яку було завершено в 1956 р. Проводилась націоналізація великих промислових підприємств, банків, залізниць, власності іноземного капіталу. Було встановлено монополію держави на зовнішню торгівлю й контроль над імпортом товарів. Але економіка залишилась багатоукладною, комуністи не конфісковували власність тих, хто надавав їм підтримку. Починаючи з 1956 р., шляхом викупу приватний сектор економіки став перетворюватися на державний. 1 жовтня 1949 р. Мао Цзедун на площі Таньаньминь у Пекіні проголосив утворення Китайської Народної Республіки (КНР). Були встановлені дипломатичні відносини з багатьма європейськими та азіатськими країнами. У грудні 1949 р. Мао Цзедун відвідав СРСР.
14 лютого 1950 р. між Китаєм і СРСР був підписаний договір про дружбу, союз і взаємну допомогу. Захід не визнавав нової держави — місце Китаю в ООН до 1971 р. займали представники гоміньдану. У 1956 р. вся континентальна частина Китаю, крім Тибету, була звільнена від військ Чан Кайші, які евакуювалися на острів Тайвань під захист США та в Бірму. Це поклало початок розколу Китаю на дві держави, які пішли різними шляхами економічного, соціального та ідеологічного розвитку. 25 жовтня 1950 р. війська КНР вступили у війну в Кореї, тим самим врятувавши від поразки режим Кім Ір Сена (загинуло 1 млн китайських солдатів).
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 519; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.93.221 (0.035 с.) |