Житомирський національний агроекологічний університет

Технологічний факультет

Кафедра технологій виробництва продукції тваринництва

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання студентами курсового проекту з дисципліни "Технологія виробництва молока та яловичини" зі спеціальності 6.130.200 - "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» ОКР «Бакалавр» на тему «Проектування технологічного процесу виробництва продукції скотарства та його економічне оцінювання"

 

ЖИТОМИР - 2014

Укладачі: доцент І.В.Ковальчук;

ст. викл. В.А.Барановська;

ст. викл. Р.О. Васильєв

асистент М.В. Слюсар.

 

Розглянуто на засіданні кафедри технологій виробництва продукції тваринництва / протокол №____ від "___"________2014 /, схвалено та рекомендовано до видання методичною комісією технологічного факультету /протокол № ____ від "___"______2014/.

 

 

Рецензенти:

Ревунець А.С.

 

Зміст

 

		с.
Вступ
1.	Загальні положення курсового проектування…
2.	Методика виконання проекту…
3.	Варіанти індивідуальних завдань на проектування технології виробництва продукції скотарства…
	Додатки
	Список
	рекомендованої літератури

 

 

ВСТУП

 

Основною вимогою до техніка-технолога є його здатність здійснювати впровадження прогресивних технологій промислового тваринництва і ефективно використовувати сучасні лінії, родини, типи, стада і породи сільськогосподарських тварин.

Майбутній організатор і технолог виробництва покликаний оволодіти цими процесами, а курсове проектування, як важливий складовий елемент навчального процесу, відіграє значну роль у його становленні як фахівця.

Курсовий проект - самостійно виконана студентом робота з метою закріплення і поглиблення знань із спеціальних дисциплін і вміння застосовувати теоретичний матеріал для вирішення конкретних практичних завдань із використанням посібників, довідників, періодичної літератури, досягнень науки і передового досвіду.

Курсовий проект виконується після вивчення студентами повного курсу або його частини і являє собою вирішення основного завдання - розробку технологічного процесу - виробництва молока і його техніко-економічного обґрунтування.

При підготовці курсового проекту студент повинен проявити знання у методиці проектування виробничого циклу, виробничого циклу, розрахунку економічної ефективності, запропонувати самостійне оптимальне вирішення питань виробництва молока.

Курсовий проект виконується відповідно індивідуального завдання викладача або за матеріалами проходження виробничої практики у господарствах різних форм власності при наявності відповідних угод, які відображають перспективи розвитку галузі і співпраці кафедри із її філіями та рештою сільгосппідприємств.

 

Загальні положення курсового проектування

 

При науковому обґрунтуванні проекту використовують методи зоотехнічної, генетичної, математичної та економічної оцінки з аналізом отриманих результатів.

Об’єктом такого аналізу повинні слугувати дані про стадо, його структурні одиниці (лінії, родини, внутріпородні типи), системи машин, способи утримання та ін.

Основу проекту складають матеріали про модельну технологію виробництва і розробка на її основі прогресивних прийомів і методів виробництва молока, а також зв’язок між технологічними і селекційними рішеннями.

Моделюючи технологічний процес, в його основу слід закладати прогресивні економічно найбільш доцільні прийоми, операції і методи вирощування ремонтного молодняку, виробництво молока з обов’язковим поєднанням технологічних і селекційних рішень, впровадженням автоматизованих систем управління процесом.

Економічні розрахунки полягають у визначенні економічної ефективності запропонованих селекційних і технологічних рішень.

При виконанні курсового проекту студент проводить детальний аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури з даного питання, який узагальнює у вигляді огляду літератури.

При розрахунках використовують довідкову літературу, каталоги тварин, споруд, норми технологічного проектування, державні книги племінних тварин, зоотехнічну і проектну документацію.

Використані джерела необхідно привести у відповідному списку.

Керівник курсового проекту видає студенту завдання на його виконання, рекомендує необхідну основну літературу, довідкові матеріали і інші джерела за темою, надає консультації, перевіряє виконання роботи.

Титульний лист курсового проекту оформляють відповідно зразка (рис. 1), а його структура наступна:

 

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

Кафедра технологій виробництва продукції тваринництва

 

________________________________________________________________________

/прізвище, ім’я, по-батькові /

________________________________________________________________________

/курс, група, форма навчання/

 

 

Тема:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

з дисципліни “Технологія виробництва молока та яловичини”

 

 

Керівник________________________________________________________________

/прізвище, ім’я, по-батькові, посада/

 

 

ЖИТОМИР 20___ р.

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури.

1.1. Біотехнологічна характеристика..... породи великої рогатої худоби.

1.2. Технологія виробництва молока при..... способі утримання тварин.

1.3. Технологія вирощування ремонтних телиць.

1.4. Технологія виробництва яловичини.

Розділ 2. Власні дослідження.

2.1. Матеріал, мета, завдання і методика виконання проекту.

2.2. Розрахунок технологічних параметрів виробництва молока.

2.3. Програма вирощування ремонтних телиць та нетелів.

2.4. Плани вирощування на м'ясо бичків та надремонтних телиць.

2.5. Валове виробництво продукції по фермі.

2.6. Годівля худоби.

2.6.1. Раціони годівлі дійних і тільних сухостійних корів.

2.6.2. Схеми годівлі ремонтних телиць та нетелів.

2.6.3. Схеми годівлі бичків та дорослої худоби на м’ясо.

2.6.4. Схеми годівлі надремонтних телиць на м’ясо.

2.7. Річна потреба ферми у кормах, підстилці і воді, кормових площах, спорудах для зберігання кормів.

2.8. Вихід побічної продукції та розмір гноєсховища.

2.9. Племінна робота і техніка розведення худоби.

2.10. Механізація виробничих процесів.

2.11. Потреба в приміщеннях для худоби різних статево-вікових груп та їх коротка характеристика.

2.12. Організація праці і оцінка економічної ефективності.

Висновки

Перелік використаних літературних джерел.

 

Оформлення тексту курсового проекту, таблиць, рисунків, списку використаних літературних джерел здійснюється у відповідності до вимог державного стандарту.

Зокрема, курсовий проект виконується рукописним або машинописним способом на білому папері формату А-4.

При написанні тексту потрібно залишати поля: зліва не менше 20 мм, справа – 10, вгорі і внизу – 20 мм.

У роботі допускається виконання ілюстрацій та таблиць на аркушах формату А3. Забороняється виділяти жирним шрифтом чи курсивом назви таблиць та ілюстрацій. Щільність тексту робіт має бути однаковою.

Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули чи умовні позначення допускається тушшю, пастою, чорнилом лише чорного кольору.

Друкарські помилки, виявлені після написання курсової роботи, виправляють підчищенням або зафарбовуванням коректором і нанесенням правильного тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи та підрозділи.

Розділи обов’язково пишуться з нової сторінки. Заголовки структурних частин проекту “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ”, “ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкуються великими літерами з вирівнюванням по центру і виділенням жирним шрифтом.

Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацу, крапку в кінці заголовку не ставлять. Відстань між заголовком та текстом має становити 2-3 інтервали.

Не допускається розміщення назви розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо далі подається лише рядок тексту.

Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки. Титульний аркуш вважається за першу сторінку, але нумерація на ньому не проставляється. Наступні сторінки нумерують починаючи з другої.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу).

Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження табл." і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження табл. 1.2".

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1.) - "перша формула третього розділу".

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1..............

2.............

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.

Ілюстрації

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації повинні бути виконані чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

В роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків.

Фотознімки розміром меншим за формат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

У кінці роботи автор ставить свій підпис і дату та здає її старшому лаборанту (лаборанту) кафедри для реєстрації у спеціальному журналі. Лаборант передає проектну роботу викладачу для перевірки, у разі позитивної рецензії студенту призначається дата комісійного захисту.

Процедура захисту включає:

- доповідь студента про основні положення роботи;

- запитання до автора;

- оголошення відгуку наукового керівника;

- відповіді студента на запитання членів комісії із захисту;

- заключне слово студента;

- рішення комісії про оцінку роботи.

Доповідь студента повинна мати слідуючу структуру:

обґрунтування теми дослідження; мета, завдання, об‘єкт, предмет і методи дослідження; результати досліджень; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях; висновки та пропозиції виробництву. У виступі мають міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 10-15 хвилин.

Під час захисту курсового проекту студент зобов‘язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у рецензії, а також у виступах на захисті.

За результатами захисту кращі проекти рекомендуються на конкурси студентських робіт, а також до друку в студентських збірниках. Курсові проекти подаються на конкурси, коли вони містять розробки, проведені студентами в процесі навчання, і отримані в них результати опубліковані, впровадженні в практику або в навчальний процес. При цьому учасники конкурсу можуть бути студенти поточного навчального року або ті, хто закінчив ВНЗ у поточному навчальному році.

Керівництво курсовими роботами (проектами) доручають кваліфікованим викладачам

(професорам, доцентам) ВНЗ.

Обов‘язки наукового керівника курсової роботи (проекту):

- надати допомогу у виборі теми, розробці плану (змісту) курсового проекту; доборі літератури, методології та методів дослідження, тощо;

- аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослідження;

- визначати поетапні терміни виконання роботи;

- контролювати виконання курсової роботи;

- доповідати на засіданні кафедри про виконання та завершення роботи;

- дати відгук на роботу.

Автор курсової роботи (проекту) має отримати на неї письмову рецензію наукового керівника.

Рецензія складається у довільній формі. Особливу увагу в ній звертають на таке:

- актуальність теми;

- вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань;

- наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

- достовірність результатів і обґрунтованість висновків студента;

- стиль викладу та оформлення роботи;

- недоліки роботи.

Рецензент, оцінює дипломну роботу за чотирибальною системою. Рецензію можна й не завершувати оцінкою, якщо остання випливає із змісту рецензії.