II. Зміст і оформлення роботи

 

Кожен студент виконує розрахунково-графічну роботу одного із варіантів вихідних даних, що видаються викладачем.

Робота складається з розрахункової частини (формат А4) і графічного додатку.

Титульна сторінка повинна мати:

- найменування вузу,

- найменування кафедри,

- назву теми роботи,

- номер варіанту роботи,

- найменування навчальної групи,

- прізвище і ініціали студента,

- прізвище та ініціали викладача, який керує роботою;

Заповнений і підписаний викладачем варіант завдання.

Розрахункова частина має такі розділи:

- вступ;

- оцінка обстановки, яка склалася на ОГ у надзвичайних ситуаціях:

а) оцінка хімічної обстановки,

б) оцінка інженерного захисту працівників ОГ:

- оцінка захисної споруди за вмістимістю;

- оцінка захисної споруди за захисними властивостями від

радіоактивного ураження;

- оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням;

- цінка збитків від наслідків НС;

- графічний додаток;

- висновки та пропозиції щодо захисту персоналу.

Текст висновків та заходів по захисту працівників повинен бути коротким і ясним. Необхідно обґрунтувати прийняті рішення з посиланням на літературу і матеріали.

 

Розрахункову частину необхідно починати з розділу “ВСТУП”, в якому слід відмітити необхідність уміння вирішувати завдання із забезпечення безпеки життєдіяльності у звичайних умовах та в умовах надзвичайних ситуацій. Далі, враховуючи вихідні дані, в роботі необхідно виконати такі завдання:

 

III. Оцінка обстановки, яка виникла на об’єкті у надзвичайній ситуації.

У розділі виконуються розрахунки і пояснення до них з таких питань:

3.1. Oцінка хімічної обстановки: визначення параметрів можливих зон хімічного зараження, можливих втрат працівників в осередку хімічного ураження, визначення часу підходу хмари зараженого повітря до певної межі і часу уражаючої дії небезпечних хімічних речовин (НХР).

IV. Оцінка інженерного захисту працівників ОГ.

Оцінка інженерного захисту персоналу полягає у визначенні показників, які характеризують надійний захист людей. Вона проводиться для найбільш несприятливих умов роботи об’єкту за такими показниками: за вмістимістю; за захисними властивостями від радіоактивного ураження; за роботою системи життєзабезпечення.

V. Оцінка збитків від наслідків НС.

При розрахунку можливих збитків при НС необхідно лише визначити розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення. Всі інші складові не враховуються. Для цього визначаються втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва, витрати на виплату допомоги на поховання і витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника.

VI. Графічний додаток виконується у масштабі на міліметровому папері і повинен мати:

- позначені метеорологічні умови;

- позначення напрямку “північ-південь”;

- графічне зображення обстановки, яка виникла на ОГ.

VII. Заходи щодо захисту працівників.

Висновок.

У розділі розглядають рекомендовані заходи, які спрямовані на захист персоналу в обстановці, що виникла на об’єкті у надзвичайній ситуації. Необхідно зафіксувати роботу усіх служб цивільного захисту на підприємстві та зробити висновки і дати пропозиції по покращенню інженерного захисту.

В кінці пояснювальної записки подають список використаної літератури.

 

При виконанні роботи основна увага надається самостійній роботі студентів. Студент вибирає технічні рішення, використовуючи дані методичні вказівки, а також рекомендовану довідкову літературу і нормативні матеріали.

 

III. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

 

3.1. Оцінка хімічної обстановки.

 

Визначають глибину зони можливого зараження(Г).

а) спочатку визначають еквівалентну кількість НХР у первинній хмарі (Qe₁₎:

 

Qe₁ =K₁ ∙ K₃ ∙ K₅ ∙ K₇ ∙ Q₀, (т) (3.1)

 

де: К₁ - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР (табл.1);

К₃ - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);

К₅ - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:

при інверсії К₅=1, при ізотермії К₅=0.23 і при конвекції К₅=0.08;

К₇ - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл.1);

Q₀ - кількість викинутої НХР.

б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР (Г₁).

Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл.2 Г₁ визначається інтерполяцією двох найближчих значень.

Приклад: Розрахункова кількість Q_e1=1,66 т

За умовою: V_в=5м/с

Тоді: Г₁= 1,68+(2,91-1,68)(1,66-1) / (3-1) = 2,09 (км)

в) визначають еквівалентну кількість НХР у вторинній хмарі(Qe₂):

 

Qe₂ = (1-K₁) ∙ K₂ ∙ K₃∙ K₄ ∙ K₅ ∙ K₆ ∙ K₇ ∙ (т) (3.2)

 

де: К₂ - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (табл. 1);

К₄ - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл.3);

К₆ - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;

d - густина НХР, що розлилася, т/м³ (табл. 1);

h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0,05 м), при розливі у піддон h = (H – 0,2) м, де Н – висота піддону.

г) розраховується коефіцієнт К₆:

К₆=N^0,8, при N<Т (3.3)

К₆=Т^0,8, при N≥T

де: N - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)

T - тривалість випаровування (вражаючої дії) НХР, год.

 

(3.4)

д) для знайденої величини Q_e2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою НХР (Г₂) за допомогою табл.2 (за аналогією з Г₁).

 

Отримані значення Г₁ і Г ₂ – це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.

 

е) повна глибина зони зараження Г_п, що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:

 

Г_П = Г₁₍₂₎ + 0.5 ∙ Г₂₍₁₎ (3.5)

 

де: Г₁₍₂₎ - більша за розміром Г₁ і Г₂;

Г₂₍₁₎ - менша за розміром Г₁ і Г₂;

 

є) Отримане значення повної глибини зараження Г_п порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Г_п^' , що визначається за формулою:

 

Г′_п = N · V_п, (км) (3.6)

 

де: N - час від початку аварії, год;

V_п - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год (табл. 4).

За кінцеву розрахункову глибину зони зараження (Г) приймається менше з величин Г _п і Г ′ _п.

Г= min (Г _п; Г ′ _п)

 

3.1.2. Визначають площу зони фактичного зараження (S_ф) хмарою НХР.

 

S_ф =К ₈ · (Г_п) ² · N ^{0, 2}, (км ²) (3.7)

 

де: К₈ - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії К₈=0,081, при ізотермії К₈=0,133, при конвекції К₈=0.235).

3.1.3. Визначають площу зони можливого зараження(S_м) хмарою НХР.

S_м = 8,72 ∙ 10^-3 ∙ (Г_п)² ∙ φ, (км²) (3.8)

де: φ - кутові розміри зони можливого зараження, град. (табл.5).

 

 

3.1.4. Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

 

t = x/V_п, (год.) (3.9)

 

де: x - відстань від джерела зараження (ХНО) до заданого об’єкту (км).

 

3.1.5. Час перебування людей в ЗІЗ визначається за табл. 6.