раїнського національного університету імені В. Даля

 

Тема: ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДИТИНИ

У РОДИНІ

 

Мета: Закріпити теоретичні знання з проблеми гендеру (поняття, сутність,

різноманітність підходів), порозумітися у засадах статевої соціалізації, гендерних ролей та стереотипів поведінки, розібратися у питаннях статевої диференціа-

ції та сексизму як соціально-психологічного явища.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

1. Гендер як проблема: поняття, сутність, головні параметри, різноманіт-

ність підходів.

2. Засади статевої соціалізації:

а) біологічні (природні);

б) соціокультурні (обряди і символи, заборони і приписи – рос. „предпи-

сание” -, поведінка і уява).

3. Гендерні ролі і стереотипи поведінки:

а) чоловіки: статус, типи поведінки, соціальні ролі (у сім,ї тощо);

б) жінки: історичні типи, статус, соціальні ролі (у сім,ї тощо).

4. Сексуальна (статева) диференціація (зайнятість у суспільній праці, освіта, подружнє життя, дискримінація жінок). Теорії диференціації статевих ролей.

5. Сексизм як соціально-психологічний феномен. Різноманітність його

проявів.

 

 

П. ВИВЧИТИ ТА ЗАНОТУВАТИ ОДНЕ ІЗ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Смелзер Н. Социология: пер. с англ. - М., 1994.

2. Кон И.С. Лунный свет на заре. Лики и маски однополой любви. - М.,

1998.

3. Кон И.С. Введение в сексологию. - М., 1990.

4. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – М., 1989.

5. Фрейд З. Работы о мазохизме. В кн..: Венера в мехах. – М., 1992.

6. Юнг К. Г. Проблемы души нашего времени. – М., 1993.

7. Юнг К.Г. Психология бессознательного. – М., 1994.

8. Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991.

9. Хорни К. Женская психология. – СПб., 1993.

10. Мид М. Культура и мир детства. Избранные произведения. - М., 1988.

11. Мид М. Одиночество, самостоятельность и взаимозависимость в кон-

тексте культуры. – В кн.: Лабиринты одиночества. - М., 1989.

12. Фридан Б. Загадка женственности. - М., 1994.

13. Исаев Д.Н., Каган В.Е. Психогигиена пола у детей. - Л., 1986.

14. Вейнингер О. Пол и характер. - М., 1992.

 

Ш. ДОСЛІДНИЦЬКА (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА) ЧАСТИНА:

 

1. Підготуйте невеличкі доповіді за слідуючими темами:

 

Категорія статі в структурі психологічних понять / Історія проблеми співвідношення біологічного і соціального в психології. Другорядність статі і сексуальності: до-психоаналітичний період становлення психології як науки, розквіт радянської психології (діяльністний підхід). Патріархатність як психологія:О. Вейнінгер, „пізня” радянська психологія./

 

Проблематизація статі/гендера в психоаналізі З.Фрейда / „Анатомія – це доля”. Мотиви патріархальності в концепції З.Фрейда. Симптоматика розвиткужінки як неповноцінного (рос.- ущербный) чоловіка. Пацієнтки З. Фрейда. Роз

робка засад теоретичного аналізу статевого діморфізму. Взаємні перетворення

статі і гендера: вплив соціяльного. Зміни у суспільній думці завдяки пси хоана-

лізу./

 

Стать в аналітичній психології К. Г. Юнга. / Інший підхід до несвідомого введення і розробка поняття колективного несвідомого і його змісту – архетипів.Архетипи Аніми і Анімуса як „тіньові” компоненти психіки чоловіка та жінки.Робота з цими архетипами на шляху до індивідуалізації – мета психологічного

розвитку людини./

 

К. Хорні: позитивний психоаналіз жінки. / К.Хорні – одна із основоположниць жіночої психології. Критика „маскулінності” психоаналізу. Суттєвість соцільного контексту для досліджень К.Хорні. Затвердження жінки: ревізія симптомів і комплексів, які знаходять психоаналітики у жінки. Розширення симптомо-комплексу чоловіка. Неофрейдізм К.Хорні./

 

М.Мід: від гендера до статі. / Етнографічний бум. Поява жінок-етнографів

і пов,язані з цим зміни ситуації. Дослідження М.Мід: розбіжності в гендерній

структурі у різних народів („примітивні” культури). Звернення до власної куль-

тури: гендер як болісна точка психологічних проблем американців. Пошук головних розбіжностей поміж статями: ставлення до репродуктивних процесів. Фемі-

ністи та етнографи про дослідження М.Мід. /

 

 

Аналітика „Іншого” в концепції Л.С. Виготського. / Пріорітет соціального.Зникла стать. Історія соціалізації дитини як процес інтеріоризації,вплив знакового опосередкування./

 

Примітка: Поруч з темами подано короткий зміст доповіді. Доповідь роз-

раховуйте десь на 3-5 хвилин. Можна доповідь подати у тезовому вигляді у робочому зошиті. Одну тему можна вибрати кільком студентам. За розгорнуту від-

повідь з цієї теми практичного заняття (і якісну) можуть бути додаткові заохочення /мається на увазі кінцевий контроль знань/.

 

Занотуйте ключові поняття теми.

 

1У. ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Гребенников И.В. Основы семейной жизни.- М., 1991.

2. Блонский П.П. Очерки детской сексуальності // Избр. пед. и психол. соч.

В 2-х т. – М., 1979.

3. Зацепин В.И. О жизни супружеской. – 2-е изд., дораб. и доп. - М., 1984.

4. Кон И.С. В поисках себя (личность и ее самосознание). - М., 1984.

5. Этнические стереотипы поведения. - Л., 1985.

6. Здравомыслов В.И., Анисимова З.Е., Либих С.С. Функциональная женская

сексопатология. - Алма-Ата, 1985.

7. Лейбин В.М. Психоанализ и философия неофрейдима. - М., 1977.

8. Кон И.С. Психология старшеклассника. - М., 1982.

9. Скородок Л.М., Савченко О.Н. Нарушения полового развития у мальчиков.

- М., 1984.

10. Конспект лекції.

11. Інші джерела до теми, особливо словники, енциклопедії, спеціальна літе

ратура та підручники.

.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

до учбового курсу „Психологія сім,ї” для студентів денної і заочної форм

навчання спеціальності „Психологія сім,ї” філософського факультету

Східноукраїнського національного університету імені В. Даля

 

Тема: СПІЛКУВАННЯ В РОДИНІ

 

Мета: розібратися практично у психофізіологічних якостях чоловіків і жінок, що впливають на їх взаємопорозуміння під час спілкування, ознайомитися із моделями родинного спілкування, які пов,язані із типовими ситуаціями у сім,ї та особливостями спілкування осіб різного віку, можливими порушеннями при спілкуванні, причинами таких порушень і засобами їх усування.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

1. Психофізіологічні якості осіб чоловічої та жіночої статі, що впливають на сімейне спілкування.

2. Особливості спілкування у родині осіб різного віку (тобто дорослих і дітей).

3. Деякі моделі міжособистісного родинного спілкування.

4. Головні дефекти спілкування у родині:

а) однобічність у спілкуванні;

б) орієнтація на обмежені результати;

в) вплив минулих обставин;

г) буденність у спілкуванні.

5. Психотехніки взаємодії членів родини.

 

П. ВИВЧИТИ ТА ЗАНОТУВАТИ ОДНЕ ІЗ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Кан-Калик В.А. Грамматика общения. - М., 1995.

2. Пиз А., Пиз Б. Язык взаимоотношений мужчина – женщина. - М., 2000.

3. Орлов Ю.М. Восхождение к индивидуальности. - М., 1994.

4. Разумихина Г. Мир семьи. - М., 1986.

5. Скотт Дж.-Г. Конфликты и пути их преодоления. - К., 1991.

6. Рейнуотер Дж. Это в ваших силах: Как стать собственным психотерапевтом. - М., 1992.

7. Мольц М. Это - Я, или Как стать счастливым. - СПб., 1992.

8. Вереина Л.В., Третьяченко В.В. Психологические проблемы делового общения. – Луганск,

1998.

9. Психа В.Л. Вскоре после свадьбы. - Красноярськ, 1988.

10. Мы живем среди людей: Кодекс поведения / Сост. В.И. Дубовина. – М., 1989.

11. Трухин И.А. Будущему семьянину. – К., 1987.

12. Диалоги о воспитании: Книга для родителей. - М., 1986.

13. Ричардсон Р.- У. Силы семейных уз. - СПб., 1994.

 

Ш. ДОСЛІДНИЦЬКА (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА) ЧАСТИНА:

 

 

1. Складіть порівняльну таблицю психофізіологічних якостей чоловіків та жінок.

 

2. Занотуйте найбільш поширені дефекти спілкування у родині:

а) між подружжям;

б) між батьками та дітьми.

 

3. Чи знаєте ви типи конфліктної поведінки? Занотуйте відомі вам типи поведінки у конфлікті.

 

4. Виконайте методику „Чи в порядку ваші нерви?”

 

Стреси, постійні перевантаження часто називають „хворобою сторіччя”. Багато з нас помічають, що стають усе більше дратівливими, запальними, нервовими. Страждаємо самі, Страждають і ті, хто нас оточує. У свою чергу їхнє роздратування, навіть цілком справедливе, боляче впливає на нас, іще більше ускладнюючи і конкретну ситуацію взаємодії, і тривалі стосунки. Тому незначний привід може стати причиною тривалих конфліктів.

Наскільки вам вдається оволодіти собою у важкий, критичний момент?

Відповідаючи на запитання, користуйтеся такими варіантами відповідей: постійно і вельми – 3, часто й значно – 2, рідко і не дуже – 1, ніколи й у жодному разі – 0.

 

Чи дратує вас:

 

- зім,ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати;

- жінка у похилому віці, що вдягнута, як молода дівчина;

- коли співрозмовник стоїть до вас упритул (наприклад, у трамваї в годину пік);

- жінка, що палить на вулиці;

- коли якась людина кашляє у ваш бік;

- коли хтось гризе ногті;

- коли хтось сміється не до речі;

- коли хтось намагається вчити вас, що та як треба робити;

- коли кохана (коханий) постійно запізнюється;

- коли в кінотеатрі той, хто сидить попереду, постійно крутиться і коментує сюжет фільму;

- коли вам намагаються переповісти сюжет цікавого роману, який ви тільки-но збиралися прочитати;

- коли вам дарують непотрібні речі;

- голосна розмова у громадському транспорті;

- занадто сильні пахощі парфумів;

- людина, що занадто сильно жестикулює під час розмови;

- колега, який часто і недоречно використовує іноземні слова.

 

Підрахуйте кількість балів, яку ви набрали:

 

50 балів і вище. Вас не можна віднести до терплячих та спокійних людей. Вас дратує все, навіть незначні речі. Ви запальні, легко „виходите із себе”. А це ще більше розхитує вашу нервову систему. Від вашої надмірної прискіпливості страждають ті, хто вас оточує, а найбільше ваші близькі. Адже саме вони мають терпіти всі ваші образи на „недосконалість світу й людей”, слугують своєрідним „громовідводом” вашому роздратуванню. Своєю надмірною вимогливістю ви додаєте їм багато нових проблем до труднощів повсякденного життя.

 

12-49 балів. Ви належите до розповсюдженої групи людей. Вас дратують лише найне-

приємніші речі, але з повсякденних дрібних прикрощів ви не робите драми. До неприємностей

ви вмієте ставитися спокійно або не помічати їх („повертаєтесь до них спиною”), досить легко

забувате про них.

 

11 і нижче. Або вам усе набридло і ви байдуже ставитеся до інших людей і до того, як

вони поводяться, аби не зачіпали вас, або ж ви тверезо дивитеся на життя, не ставите нереаль-

них, занадто великих вимог до оточення, можете спокійно сприймати їхню недосконалість чи

незначні вади. В цілому про вас можна сказати, що ви - не та людина, яка легко виходить із

рівноваги.

 

1У. ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Семья в псхологической консультации // Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. – М., 1989.

2. Когарян Г.С., Когарян А.С. Психотерапия сексуальных расстройств и супружеских конфликтов. – М., 1994.

3. Спиваковская А.С. Профилактика детских нврозов. Комплексная психологическая коррекция. - М., 1988.

4. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Психология и психотерапия семьи. – СПб., 2001.

5. Кон И.С. Ребенок и общество. - М., 1988.

6. Янкова З.А., Ачилова Е.Ф., Лосева О.К. Мужчина и женщина в семье. – М., 1983.

7. Гриндер Д., Бэндлер Р. Из лягушек в принцы. - Воронеж, 1993.

8. Бодалев А.А. Личность и общение. - М., 1984.

9. Добрович А.Б. Воспитателю о психологи и психогигиене общения. - М., 1987.

10. Леви В. Искусство быть другим. - М., 1980.

11. Леви В. Искусство быть собой. - М., 1991.

12. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: Семья как психотерапевт. – М., 1994.

13. Конспекти лекцій.

14. Інша література до теми, у тому числі словники, енциклопедії, спеціальна та монографічна література.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 1

до учбового курсу „Психологія сім’ї” для студентів денної і заочної форм

навчання спеціальності „Психологія” філософського факультету Східно-

українського національного університету імені Володимира Даля

(на 5-у неділю самостійної роботи)

 

 

Тема: РОДИННІ КОНФЛІКТИ

 

 

Мета: Закріпити практично теоретичні уявлення про сутність і зміст, умови

і фактори, особливості і моделі конфліктної поведінки у родині, пси-

хотехнології їх урегулювання та шляхи подолання.

 

 

1. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

1. Сімейні конфлікти як психологічний феномен:

а) різнобічність підходів до розуміння конфліктів;

б) поняття, сутність і ознаки конфліктів;

в) сучасні тенденції у ставленні до конфліктів та їх функцій.

2. Умови виникнення і типи особистісних сімейних конфліктів:

а) мотиваційні конфлікти. Традиції їх дослідження;

б) когнітивні теорії конфліктів;

в) рольові (діяльнісні) конфлікти. Їх прояви у родині.

3. Міжособистісні родинні конфлікти:

а) психоаналітичні трактування конфліктів:

б) проблеми „простору вільного руху” для задоволення особистих

потреб у сім’ї (К. Левін);

в) виміри інтерперсональних відносин як складова конкуруючої

взаємодії у родинних конфліктах (М. Дойч).

4. Родина як поле конфліктної взаємодії:

а) дитячі інтерперсональні конфлікти:

б) типи сімей за рівнем конфліктності;

в) головні типи порушень взаємодії подружжя та батьків і дітей.

5. Шляхи урегулювання та вирішення сімейних конфліктів.

6. Особливості гендерної поведінки у сімейних конфліктах.

 

П. ВИВЧИТИ ТА ЗАНОТУВАТИ ОДНЕ ІЗ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Алешина Ю., Гозман Л., Дубовская Е. Характер взаимодействия супругов

в конфликтной ситуации // Методы исследования межличностного восприя-

тия. Спецпрактикум по социальной психологии / Под ред. Г.М. Андреевой,

В.С. Агеева. - М., 1987.

2. Алешина Ю. Е., Лекторская Е.В. Ролевой конфликт работающих женщин //

Вопросы психологии, 1989. - № 5.

3. Андреева Г.М. Место межличностного восприятия в системе перцептивных процессов и особенности его содержания // Межличностное восприятие в группе / Под ред. Г.М. Андреевой, А.И. Донцова. - М., 1981.

4. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Проблема конфликта: аналитический обзор,

междисциплинарный библиографический указатель. – М., 1992.

5. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: теория, история, библио-

графия. – М., 1996.

6. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология. - М., 1999.

7. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб., 2001.

8. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. –

М., 1988.

9. Братченко С.Л. Межличностный конфликт как общение. // Конфликт в

конструктивной психологии. - Красноярск, 1990.

10. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб., 1997.

11. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. - М., 1991.

12. Гришина Н.В. Психология конфликта. - СПб., 2001.

13. Дэна Д. Преодоление разногласий. Как улучшить взаимоотношения на

работе и дома. - СПб., 1994.

 

 

Ш. ДОСЛІДНИЦЬКА (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА) ЧАСТИНА:

 

 

1. Занотуйте ключові поняття теми.

2. Зробіть порівняльну таблицю типів особистісних конфліктів.

3. Зробіть порівняльну таблицю міжособистісних родинних конфліктів на

засадах психоаналітичних концепцій, теорій „простору вільного руху” для задо-

волення особистих потреб у сім’ї К.Левіна та вимірів інтерперсональних від-

носин як складової конкуруючої взаємодії М. Дейча.

4. Чи можете ви виокремити гендерні особливості подружньої конфліктної

поведінки? У чому саме вони полягають? Запишіть їх у ваших зошитах.

 

5. Виконайте тестову методику «КАКОВА АТМОСФЕРА В СЕМЬЕ».

(Примітка: дану методику можуть виконувати як сімейні, так і несімейні студенти, особливо при належній уяві останніх).

 

Опытный психолог по самым обычным, повседневным ситуациям может

понять, какова атмосфера в семье. А вы? Попытайтесь оценить следующие ситуации:

 

1. Муж и жена раскрывют коробку конфет. Один из них сразу же отправляет в рот целую конфету, а другой только откусывает ее, чтобы узнать, какова начинка. Кто из двух откусывает? Муж или жена?

2. В компании один из гостей утверждает, что большинство людей не хотели бы… полететь на Луну. Один из присутствующих соглашается с этим утверждением и в доказательство приводит опрос общественного мнения. Другой же не соглашается и говорит: «Я не думаю, что это правда. Я бы полетел!» Кто рассуждает таким образом?

3. Супруги после ужина отдыхают, а в это время их ребенок уже спит в соседней комнате. Один из супругов, поднимая голову от книги, говорит: «Ты беспокоишься о ребенке? Но ведь врач сказал, что он скоро поправится». Кто высказал свою обеспокоенность здоровьем ребенка?

4. Супруги сидят в ресторане (или кафе и т.п.). Один выбирает самые экзотические блюда, другой предпочитает что-то знакомое. Кто из них «любопытствующий гурман»? Муж или жена?

5. Супруги пришли в магазин радиотоваров. Кого больше занимает содержимое прилавка?

6. Супруги приходят в магазин с намерением обновить свой гардероб. Один просит у продавца определенную модель одежды, точно зная, какой цвет нужен. Другой говорит, что хотел бы посмотреть что-нибудь на усмотрение самого продавца. Кто не может сказать точно, что он хочет купить? Муж или жена?

7. Супруги путешествуют и сбиваются с дороги. Один из них предпочитает уточнить у кого-нибудь верное направление. Другой упорно собирается сам найти правильную дорогу. Кто не хочет спрашивать, как найти дорогу? Муж или жена?

8. На бензоколонке вас спрашивают: «Не хотите ли вы заодно проверить и уровень масла?» Тот, кто за рулем, отвечает: «Нет, спасибо, мы спешим». Другой же супруг хотел бы воспользоваться услугами мастера. Кто из супругов не хочет задерживаться? Муж или жена7

9. Перед красным светом светофора останавливаются машины. Когда загорается зеленый свет, одна из машин стремительно трогается с места, опережая другие. Кто за рулем? Муж или жена?

10. В кинотеатре показывают очень грустный фильм. Кто будет больше тронут мелодрамой? Муж или жена?

 

А теперь проверьте правильность своих ответов на вопросы.

 

1. Жена. Психолог объясняет этот факт таким образом: «Обычно мужчины не педантичны, их не слишком интересуют детали. В большей степени это свойственно именно женщинам».

2. Жена. Женщины обычно более субъективны в оценках, в то время как мужчины придерживаются более объективной точки зрения.

3. Муж. Один психолог проверил большую группу супружеских пар и пришел к выводу, который его озадачил: мужья в большей степени вникают в душу женщин, чем на оборот.

4. Жена. Как показало исследование, жены обычно более нетерпеливы, особенно, если это связано с вопросами питания.

5. Муж. Психологи заметили, что мужчины более любознательны, чаще приобретают технические новинки.

6. Жена. Исследования показали, что мужчины решают, что им купить, еще до прихода в магазин, в то время как женщины могут сделать это лишь на месте.

7. Муж. Специалисты считают: мужчина будет утверждать, что он всегда найдет правильную дорогу. Женщине чужда такая ложная самоуверенность.

8. Жена. Психологи считают, что в такой ситуации жена предоставит заботу об автомобиле своему супругу.

9. Муж. Для мужчины автомобиль - символ силы и уверенности в себе. По крайней мере, так утверждают психологи. Женщины же знают немало других способов удовлетворить свое самолюбие.

10. И муж, и жена. Психологи установили, что и у мужчин, и у женщин происходят схожие, даже одинаковые, эмоциональные реакции. Различие состоит лишь в форме проявления эмоций.

 

 

...Итак, знаете ли вы друг друга? Проверяем. За каждый правильный ответ – 1 очко, за ответ на 10-й вопрос – 2.

Если вы набрали 2 или менее очков, то вы и представления не имеете о своем(ей) супруге.

От 3-х до 6-ти очков. Вы хорошо ориентируетесь в мыслях и чувствах других.

7 и более очков. Едва лик то-нибудь сможет ввести вас в заблуждение.

 

6. Виконайте ще одну методику, яка має назву „ ХУДОЙ МИР ЛУЧШЕ ДОБРОЙ ССОРЫ”.

 

Умеете ли вы ссориться? Занятие, конечно, неприятное, но кто в наш век стрессов, спешки и перегрузок может его избежать? Итак, попытаемся усвоить культуру ссоры. И заодно посмотрим, можно ли прожить без конфликтов.

После чтения каждого из пунктов решите, свойственно ли вам то или иное поведение: часто - 3 балла, от случая к случаю - 2 балла, редко – 1 балл.

 

Итак, как вы обычно ведете себя в конфликтной ситуации, во время ссоры?

 

1. Угрожаю или дерусь.

2. Стараюсь принять точку зрения противника, считаюсь с ней, как со своей.

3. Ищу компромисса.

4. Допускаю, что не прав, даже если не могу поверить в это окончательно.

5. Избегаю противника.

6. Желаю во что бы ни стало добиться своей цели.

7. Пытаюсь выяснить, с чем я согласен, а с чем категорически нет. (Это может сузить площадь конфликта).

8. Иду на компромисс.

9. Сдаюсь.

10. Меняю тему.

11. Ною и канючу, пока не добьюсь своего.

12. Пытаюсь найти исток конфликта, понять, с чего все началось.

13. Немножко уступлю и тем самым подтолкну к уступкам другую сторону.

14. Предлагаю мир.

15. Пытаюсь обратить все в шутку.

 

Теперь внесите выставленные ваши баллы в таблицу в соответствии с порядковым номером вопроса:

 

А В С Д Е

1 2 3 4 5

6 7 8 9 10

11 12 13 14 15

 

Сложите баллы в каждой колонке. Каждая колонка отражает свой стиль решения конфликта. В какой колонке сумма баллов оказалась самой высокой?

 

Колонка А соответствует «жесткому» стилю решения конфликтов. Вы до последнего стоите на своем, защищая свою позицию, в которой, по вашему мнению, нет и не может быть изъянов и ошибок. Во что бы то ни стало вы стараетесь выиграть. Тип человека, который «всегда прав».

В. «Примиренческий» стиль. Вы придерживаетесь мнения, что всегда можно договориться. Две головы лучше, чем одна. Во время спора вы пытаетесь предложить альтернативы, ищете решения, которые бы удовлетворяли обе стороны.

С. «Компромиссный» стиль. С самого начала вы согласны на компромисс.

Д. «Мягкий» стиль. Своего противника вы «уничтожаете» добротой. С готовностью встаете на точку зрения противника, отказываясь от своей.

Е. «Уходящий» стиль. Ваше кредо - «вовремя уйти». Вы стараетесь не обострять ситуацию, не доводить конфликт до открытого столкновения.

 

Многим из нас свойственны разные стили поведения в конфликтной ситуации. В конфликте с начальником мы «уходим», решая домашнюю проблему, стоим на своем до конца… Любой из пяти типов приемлем при определенных обстоятельствах, у каждого есть свои плюсы и минусы.

«Жесткий» тип хорош, когда необходимо немедленное действие. Когда вы уверены, что правы, а на доказательство правоты нет времени.

 

«Примиренческий» тип поможет в решении, выгодном для обеих сторон, и сохранит нормальные отношения между спорящими…

 

«Компромиссный» стиль может выручить при столкновении двух равных сил, если разногласия невелики и, соглашаясь с мнением противника, вы не особенно проигрываете.

 

«Мягкий» стиль. Лучше согласиться в этом пункте - тогда можно будет отстоять свои интересы в том, что для вас более важно…

 

«Уходящий» стиль может предотвратить открытую ссору, прямое столкновение, если вы его опасаетесь или избегаете.

 

Это - плюсы. Ну, а о нервотрепке, неприятностях и огорчениях, которые приносит конфликт, каждый знает сам.

 

 

1У. ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Гриндер Д., Бэндлер Р. Из лягушек в принцы. – Воронеж, 1993.

2. Диалоги о воспитании: Книга для родителей. – М., 1986.

3. Джеймс М., Джонгвард Д. Рожденные выигрывать. – М., 1995.

4. Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. – М., 1992.

5. Андреева Г.М. Актуальные проблемы социальной психологии. – М., 1988.

6. Андреева Г.М. Социальная психология.Учебник для высших учебных заведений. – М., 1994.

7. Гришина Н.В. Давайте договоримся. Практическое пособие для тех, кому приходится разрешать конфликты. – СПб., 1993.

8. Коряк Н.М. Влияние самооценки на поведение в конфликте // Прикладные психолого-педагогические исследованя в вузе. - Новосибирск, 1988.

9. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. – М., 1993.

10. Конспект лекций.

11. Другие источники по проблеме.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 2

до учбового курсу „Психологія сім’ї” для студентів денної і заочної форм

навчання спеціальності „Психологія” філософського факультету Східно-

українського національного університету імені Володимира Даля

(на 10-у неділю самостйної роботи)

 

 

Тема: ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПСИХОЛОГІЧНА

ДОПОМОГА РОДИНІ

 

Мета: Закріпити теоретичні знання про важливість і необхідність психоло- гічної допомоги родині у скрутних ситуаціях та при наявності доброї волі з

боку членів родини, обережність і уважність при посередницьких взаємодіях психолога та родини, звернути увагу на неповторність і унікальність сімейних стосунків, особливості гендерних відмінностей у сім’ї.

 

 

1. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ:

 

1. Психологічні дослідження як умова і фактор психологічної допомоги

сім’ї:

а) основні етапи та методи психологічних досліджень сім’ї. Їх стислий зміст та аналіз;

б) основні етапи та методи психологічної допомоги родині: короткий аналіз;

в) сучасні підходи і напрямки психологічних досліджень та психологічної допомоги родині.

2. Унікальність і неповторність сім’ї як об’єкта психологічного дослідження з метою психологічної допомоги. Етичні норми і правила у психологічній роёботі з родиною.

3. Психологічне консультування як засіб допомоги родині:

а) особливості та відмінності психологічного консультування сім’ї;

б) основні підходи до психологічного консультування родини;

в) прийоми та методи психологічного консультування родини.

4. Посередницька роль психолога при порушеннях сімейних відносин:

а) основні принципи психологічного посередництва;

б) бар’єри комунікації і можливість посередництва в ситуаціях деструктивної родинної взаємодії;

в) процес психологічного посередництва.

5. Формування навичок конструктивної поведінки членів сім’ї в ситуаціях:

а) вирішення проблем у відносинах „діти - дорослі”;

б) складних взаємовідносинах дітей у родині;

в) орієнтування дорослих членів родини на конструктивну взаємодію між собою;

г) урахування гендеру як умови плідної психологічної допомоги в налагодженні сімейних відносин.

 

 

П. ВИВЧИТИ ТА ЗАНОТУВАТИ ОДНЕ ІЗ ДЖЕРЕЛ:

 

1. Алешина Ю.Е. Проблемы теории и практики медиации // Личность. Общение. Групповые процессы. Современные направления теоретических и прикладных исследований в зарубежной психологии. Сборник обзоров. – М., 1991.

2. Алешина Ю., Гозман Л., Дубовская Е. Характер взаимодействия супругов в конфликтной ситуации // Методы исследования межличностного восприятия. Спецпрактикум по социальной психологии / Под ред. Г.М. Андреевой, В.С. Агеева. – М., 1987.

3. Анцупов А.Я., Шиплов А.И. Конфликтология: теория, история, библиография. – М., 1996.

4. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб., 2001.

5. Конфликт в конструктивной психологии. – Красноярск, 1990.

6. Бурлачук Л.Ф., Коржова Е.Ю. Психология жизненных ситуаций. – М., 1998.

7. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. – М., 1991.

8. Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под ред. Д.А. Леонтьева, В.Г. Щур. – М., 1997.

9. Гришина Н.В. Давайте договоримся. Практическое пособие для тех, кому приходится разрешать конфликты. – СПб., 1993.

10. Гришина Н.В. Психология конфликта. - СПб., 2001.

11. Гришина Н.В. Психологическая работа с конфликтами: три вида диалога // Психологические проблемы самореализации личности / Под ред. Л.А.Головей, Л.А. Коростылевой. – СПб., 1999.

12. Дерманова И.Б., Сидоренко Е.В. Психологический практикум. Межличностные отношения. - СПб., 1996.

13. Детский сад в Японии. Опыт развития детей в группе. – М., 1987.

 

 

Ш. ДОСЛІДНИЦЬКА (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА) ЧАСТИНА:

 

1. В усній формі дайте відповідь на слідуюче запитання:

Як ви гадаєте, чи потрібно при психологічній допомозі родині використовувати методи і засоби психологічних досліджень? Яких саме? Обґрунтуйте свою відповідь.

 

2. Проаналізуйте дії вихователя дитячого садка під час ігри малюків трирічного віку (мова оригіналу):

 

„Такаюки и Мотоки швыряют друг в друга камнями и песком.

В о с п и т а т е л ь. Вы из-за чего поссорились?

Т а к а ю к и. Я строила тоннель из песка, а Мото старался разломать его и разломал…

В о с п и т а т е л ь. Я понял вот что. Така строила тоннель, а Мото старался разломать его?

М о т о к и. Да!

В о с п и т а т е л ь. Почему? Ты хотел, чтобы тебя приняли в игру?

Т а к а ю к и. Но он не сказал, что хочет…

В о с п и т а т е л ь. Действительно. Если бы он сказал, что хочет, Така приняла бы его?

Т а к а ю к и. Да.

В о с п и т а т е л ь. Ломать тоннель нехорошо, но швыряться песком тоже нехорошо. Лучше бы вы помирились. Мото сказал бы: «Прими меня», а Така ответила бы: «Хорошо. Только не сломай тоннель».

М о т о к и. Это было бы хорошо.

В о с п и т а т е л ь. Теперь давайте попробуем так сделать.

С помощью воспитателя тоннель исправили.

М о т о к и. Прими меня!

Т а к а ю к и. Хорошо!

И они продолжили игру вместе.»

 

Чи можлива подібна ситуація у родині? Як кваліфікувати дії малюків? Яку роль виконував вихователь? Як би зробили ви? Ваші батьки? Як кваліфікувати дії вихователя з точки зору психологічної допомоги?

 

 

3. Виконайте у домашніх умовах слідуючу вправу з малюками 4-х - 6-ти років на розвиток співробітництва. Проаналізуйте ваші спостереження. Опис вправи подається мовою оригіналу. Вправа називається „Солодка проблема”.

 

 

Ц е л и: В этой игре дети могут научиться решать небольшие проблемы путем переговоров. Самое важное в ней то, что дети могут в спокойной обстановке концентрироваться на принятии решения и учиться отказываться от быстрого решения проблемы в свою пользу. В то же время эта игра – хороший повод поговорить о справедливости.

М а т е р и а л ы: Каждому ребенку надо иметь по одному печенью, каждой паре детей – по одной салфетке.

И н с т р у к ц и я: Сядьте в один общий круг. Скажите детям, что вы принесли несколько печений. Но, чтобы получить печенье, вам (т.е. малышам) нужно сначала выбрать себе партнера и решить с ним одну проблему. Затем усадите малышей друг напротив друга и попросите их посмотреть друг на друга. Между обоими партнерами сразу же положите салфетку с печеньем и попросите малышей не трогать печенье до определенного момента.

После всех этих приготовлений приступайте к проблеме. Скажите детям, что они смогут получить печенье только в том случае, если один из партнеров по доброй воле отдаст печенье другому партнеру. Попросите детей не забывать об этом правиле. После всех этих приготовлений можете сказать детям, что они могут начать говорить, но должны помнить, что никто из малышей не имеет права просто так взять печенье без согласия партнера...

Вам нужно подождать, пока все дети примут какое-нибудь решение. При этом они могут действовать разными способами. Одни могут сразу съесть печенье, получив его от партнера, другие дети, взяв печенье, могут разломать его на части и поделиться частью печенья со своим партнером. Некоторым малышам потребуется сравнительно много времени, чтобы завершить свои переговоры.

 

Далее скажите малышам, что вы дадите каждой паре еще по одному печенью, и обсудите с ними, как вы поступите с печеньем на сей раз.

И в этом случае могут быть разные варианты. Дети, разделившие первое печенье пополам, обычно повторяют эту „стратегию справедливости”. Большинство детей, в первой части игры отдавшие печенье партнеру и не получившие ни кусочка, ожидают теперь, что партнер отдаст печенье им. Есть дети, которые готовы отдать партнеру и второе печенье.

Наконец, предложите детям обсудить, что же из всего этого получилось. Скажите, что это был хороший вариант сотрудничества. Попросите детей рассказать, что они делали с первым печеньем, что стало со вторым.

 

Проделайте анализ упражнения: 1. Отдал ли ты печенье своему партнеру?

Как ты при этом себя чувствовал? 2. Хотел ли ты, чтобы печенье осталось у тебя? Что ты делал для этого? 3. Чего ты ожидаешь, когда вежливо обращаешься с кем-нибудь? 4. В этой игре с тобой справедливо обошлись? 5. Сколько времени

понадобилось тебе и твоему партнеру, чтобы прийти к совместному решению?

6. Как ты себя при этом чувствовал? 7. Как иначе ты мог бы прийти к единому мнению со своим партнером? 8. Какие доводы ты приводил, чтобы получить печенье?

 

Про результати, що ви одержите після виконання вправи, обов’язково розкажіть на практичному занятті. Бажано також занотувати у зошитах одержані висновки. Вони вам можуть знадобитися у подальшій вашій діяльності.

 

4. Кожному студенту окремо підібрати і занотувати у робочих зошитах 1-2 (тобто одну – дві) вправи на формування навичок конструктивної взаємодії дорослих у родині.

 

5. Поясніть терміни „медіація”, „медіатор”, „медіаторство”. Де і як використовуються явища, що позначені вказаними термінами?

 

 

1У. ЛІТЕРАТУРА

 

1. Андреева Г.М. Актуальные проблемы социальной психологии. – М., 1988.

2. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. – М., 1994.

3. Андреева Г.М. Психология социального познания. – М., 1997.

4. Введение в практическую социальную психологию. Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. Ю.М. Жукова, Л.А. Петровской, О.В.Соловьевой. – М., 1996.

5. Емельянов Ю.Н. Обучение паритетному диалогу. Учебное пособие. – Л., 1991.

6. Каган М.С. Мир общения. Проблема межсубъектных отношений. – М., 1988.

7. Кашапов М.М. Психологические основы решения педагогической ситуации. – Ярославль, 1992.

8. Конфликт в конструктивной психологии. Тезисы докладов и сообшений на 2-й научно-практической конференции по конструктивной психологии. - Красноярск, 1990.

9. Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты. – М., 1992.

10. Коряк Н.М. Влияние самооценки на поведение в конфликте // Прикладные психолого-педагогические исследования в вузе. – Новосибирск, 1988.

11.Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. – М., 1999.

12. Мелибруда Е. Я - ТЫ - МЫ: Психологические возможности улучшения общения. – М., 1986.

13. Минухин С., Фишман Ч. Техники семейной терапии. – М., 1998.

14. Мэй Р. Искусство психологического консультирования. – М., 1994.

15. Пезешкиан Н. Позитивная семейная психотерапия: семья как терапевт. – М., 1993.

16. Конспект лекції.

17. Інші джерела та твори з означеної проблеми.

 

ПИТАННЯ

до учбового курсу „Психологія сім’ї” для студентів всіх форм навчання спеціальності „Психологія” філософського факультету СНУ ім.. В. Даля (проміжний контроль)

 

 

1.Методологічні і теоретичні засади дослідження сім’ї та шлюбу у психології.