Стаття 65. Опіка або піклування над фізичною особою, щодо якої не призначено опікуна або піклувальника.

1. До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування

З метою забезпечення особистих і майнових прав і інтересів осіб, що потребують опіку і піклування, ст. 65 ЦК передбачає, що до встановлення опіки чи піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку чи піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки і піклування. Таке здійснення опіки і піклування носить тимчасовий характер і припиняється у випадку призначення опікуна чи піклувальника.

Стаття 66. Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває в спеціальному закладі

1. Якщо над фізичною особою, яка перебуває в навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку або піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.

Якщо над фізичною особою, що перебуває в навчальному закладі, установі охорони здоров'я або установі органа соціального захисту населення, не встановлена опіка або піклування, чи не призначений опікун чи піклувальник, а ця особа має потребу в опіці і піклуванні, функції опікуна або піклувальника здійснюють ці установи. Аналогічне положення передбачене в п. 3.6 Правил опіки і піклування, яка передбачає також, що призначити опікуна (піклувальника) можна і після влаштування зазначених осіб у відповідні державні заклади. Якщо у перерахованих осіб є майно, що знаходиться в іншій місцевості, то над ним встановлюється опіка (див. коментар до статті 74 ЦК).

Стаття 67. Права та обов'язки опікуна

Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.

Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.

Опікун вчиняє правочин від імені та в інтересах підопічного.

Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Ст. 67 ЦК передбачає права й обов'язки опікуна стосовно підопічного. Опікун зобов'язаний піклуватися про підопічного, створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати догляд і лікування. Опікун малолітнього зобов'язаний піклуватися про його виховання, навчання, розвиток. У ч. 1 ст. 249 СК передбачено; що опікун (піклувальник) зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечувати одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

Обов'язки опікуна піклуватися про підопічного, створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати догляд і лікування слід відрізняти від аналогічних обов'язків усиновлювачів стосовно неповнолітніх усиновлених дітей. Опікуни, на відміну від усиновлювачів, не несуть обов'язків щодо утримання своїх підопічних. На утримання підопічного витрачається одержувана на нього пенсія, аліменти, інші доходи від його майна і т.д. (див. коментар до ст. 72 ЦК).

Опікун малолітнього зобов'язаний піклуватися про його виховання, фізичний, духовний розвиток. Це право й обов'язок опікуна є аналогічним праву й обов'язку батьків щодо виховання дітей, передбаченому ст.ст. 150, 151 СК. Однак права опікунів щодо виховання неповнолітніх носять більш вузький характер у порівнянні з правами батьків щодо виховання дітей. Органи опіки і піклування зобов'язані здійснювати регулярний контроль за здійсненням опікуном його прав і обов'язків щодо виховання підопічного. Опікуни (піклувальники) зобов'язані щорічно, не пізніше 1-го лютого наступного року, подавати в органи опіки і піклування звіт про свою діяльність за минулий рік (п. 4.11 Правил опіки і піклування). Різні і підстави виникнення прав і обов'язків батьків щодо виховання дітей і прав і обов'язків опікунів і піклувальників щодо виховання підопічних. Підставою виникнення батьківських прав і обов'язків є походження дітей від цих батьків засвідчене у встановленому законом порядку (ст. 121 СК). Права й обов'язки опікуна і піклувальника виникають на підставі рішення суду й адміністративного акта (див. коментар до ст.ст. 60 і 61 ЦК). Опікун малолітнього зобов'язаний піклуватися про виховання, навчання і розвиток дитини. Опікун, як правило, повинен проживати разом з підопічним (п. 4.3 Правил опіки і піклування).

Праву опікуна і піклувальника щодо виховання підопічних дітей відповідає обов'язок усіх третіх осіб не порушувати це право опікунів і піклувальників, тобто воно носить абсолютний характер. Відповідно до цього опікуни і піклувальники вправі вимагати в судовому порядку повернення їм дітей, що знаходяться в них під опікою і піклуванням, від будь-яких осіб, що незаконно утримують у себе дітей (ч. 2 ст. 67 ЦК, п. 4.1 Правил опіки і піклування). Це право опікунів і попечителів є аналогічним праву батьків на повернення дитини від осіб, що незаконно утримують її, передбаченому ст. 163 СК. Право опікунів і піклувальників вимагати повернення підопічних дітей так само, як і право батьків на повернення дітей не носить безумовного характеру. Суд вирішує ці спори, виходячи з інтересів дітей. Це означає, що суд може відмовити в позові опікуну (піклувальнику), якщо буде вважати, що передача їм дитини не відповідає інтересам дитини. У цьому випадку, очевидно слід вирішувати питання про звільнення опікуна чи піклувальника від обов'язків щодо опіки чи піклування (ч. З ст. 75 ЦК). При вирішенні спорів про повернення опікуну чи піклувальнику підопічної дитини, суд зобов'язаний, як і при рішенні питання про повернення батькам дитини, з'ясувати ряд обставин, передбачених у п. 23 і 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 р., тобто суд керується інтересами дитини. Опікун є представником підопічного. Він діє від його імені й у його інтересах. Опіка установлюється над недієздатними і малолітніми фізичними особами, що позбавлені батьківського піклування (див. коментар до ст. 58 ЦК). Малолітні особи можуть самостійно вчиняти тільки дрібні побутові правочини (див. коментар до ст. 31 ЦК). Недієздатна особа взагалі не має права вчиняти правочини (див. коментар до ст. 41 ЦК). Тому від імені й в інтересах малолітньої особи опікун вчиняє правочини, що виходять за межі дрібних побутових правочинів, а від імені особи, визнаної недієздатною, вчиняє будь-які правочини. Опікун не має права вчиняти від імені підопічного правочини, які зазначені в ст. 68 ЦК

Опікун також зобов'язаний вживати заходів для захисту прав і інтересів підопічного.

Стаття 68. Правочини, які не може вчиняти опікун

Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.

Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою.

З метою виключити можливість зловживання з боку опікунів, належним їм правам і забезпечити інтереси підопічного, закон забороняє опікунам укладати правочини з підопічним. Такі правочини з підопічним не вправі укладати не тільки опікун, а й його чоловік (дружина), батьки, діти, брати і сестри. Опікун, його чоловік (дружина), його батьки, діти, брати і сестри можуть укладати з підопічним договір дарування на користь підопічного і договір про передачу підопічному в безкоштовне користування майна (ч. 1 ст. 68 ЦК).

Опікун не вправі здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від імені підопічного договором поруки (ч. 2 ст. 68 ЦК) П. 31 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 червня 1994 р. зі змінами від 31 березня 1997 р. забороняє нотаріусам засвідчувати зазначені правочини.

Стаття 69. Права та обов'язки піклувальника

Піклувальник над неповнолітньою особою зобов'язаний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.