Які витрати не включаються до первісної вартості запасів.

1) Витрати на транспортування, навантаження і розвантаження;

2) Суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

3) Суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги, пов'язані з придбанням запасів;

4) Прямі витрати.

 

77. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що:

1) Запаси оцінюються шляхом ділення сумарної вартості їх за лишку на початок звітного місяця й вартості одержаних протягом місяця запасів на сумарну кількість запасів на початок місяця і одержаних у звітному місяці запасів;

2) Запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство;

3) Запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство;

4) Немає правильної відповіді.

 

78. Калькуляція – це:

1) Групування витрат за статтями;

2) Обчислення собівартості одиниці продукції за встановленою номенклатурою витрат;

3) Групування витрат виробництва за елементами;

4) Групування витрат виробництва за галузями.

 

За якими формами ведеться облік у фермерських господарствах?

1) Проста форма обліку;

2) Спрощена форма обліку;

3) Проста форма обліку, спрощена форма обліку, за спрощеним Планом рахунків, звичайна форма обліку;

4) За спрощеним Планом рахунків.

 

80. Проста форма обліку (без використання подвійного запису) застосовують фермерські господарства, в яких працюють:

1) Власник (голова) та члени його родини;

2) Наймані працівники;

3) Наймані працівники та члени фермерського господарства;

4) Члени фермерського господарства.

 

81. Спрощену форму обліку застосовують фермерські господарства у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період – до 10 осіб включно (крім членів сім’ї) і обсягом виручки за рік, що не перевищує:

1) 400 тис. грн;

2) 500 тис. грн;

3) 600 тис. грн;

4) 700 тис. грн.

 

82. Витрати на збут є витратами від:

1) Операційної діяльності;

2) Фінансової діяльності;

3) Інвестиційної діяльності;

4) Неопераційної діяльності.

83. Основним обліковим реєстром за спрощеною формою обліку є:

1) Відомість обліку розрахунків;

2) Журнал реєстрації господарських операцій господарства;

3) Відомість обліку витрат виробництва;

4) Відомість обліку основних засобів.

 

84. Податок на додану вартість – це:

1) Місцевий податок;

2) Прямий податок;

3) Непрямий податок;

4) Правильні відповіді 1 та 2.

85. Регістри бухгалтерського обліку мають містити:

1) Назву;

2) Період реєстрації господарських операцій;

3) Прізвища і підписи відповідальних осіб;

4) Все вище викладене.

 

86. Ведення обліку витрат операційної діяльності у фермерських господарствах повинно вестись в:

1) Журналі реєстрації господарських операцій господарства;

2) Книзі обліку доходів і витрат;

3) Зведеній відомості за розрахунками з робітниками і службовцями;

4) Листках-розшифровках.

 

87. Облік тварин у фермерському господарстві ведуть за методикою передбаченою:

1) П(С)БО 7 «Основні засоби»;

2) П(С)БО 15 «Дохід»;

3) П(С)БО 30 «Біологічні активи»;

4) П(С)БО 9 «Запаси».

 

88. Основними обліковими регістрами журнально-ордерної форми є:

1) Журнали-ордери;

2) Головна книга;

3) Меморіальні ордери;

4) Реєстраційний журнал.

 

89. До журналів-ордерів відкривають:

1) Окремі відомості;

2) Меморіальні ордери;

3) Реєстраційний журнал;

4) Книги реєстрації господарських операцій.

 

90. Коли неправильно складено запис або сума на рахунках більша, ніж вона мала місце, у господарській операції використовується:

1) Метод додаткових господарських операцій;

2) Коректурний метод;

3) Метод «червоне сторно»;

4) Звичайне виправлення помилки.

 

91. Основними формами фінансової звітності фермерських господарств, які відповідають статусу суб’єктів малого підприємництва є:

1) Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до фінансової звітності;

2) Баланс, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до фінансової звітності;

3) Баланс (форма 1-М), Звіт про фінансові результати (форма 2-М);

4) Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Примітки до фінансової звітності.

 

До яких видів звітності відносять спеціалізовану форму №50 – с.-г. «Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств»?

1) Податкової;

2) Статистичної;

3) Фінансової;

4) Бухгалтерської.

 

Які застосовуються регістри аналітичного обліку в фермерських господарствах за спрощеною формою обліку?

1) Відомість обліку основних засобів, Відомість нарахування амортизації, Книга обліку доходів та витрат, Відомість обліку розрахунків;

2) Відомість обліку основних засобів, Відомість нарахування амортизації, Книга обліку доходів та витрат;

3) Відомість обліку основних засобів та нарахування амортизації, Відомість обліку розрахунків;

4) Книга обліку доходів та витрат.

 

94. Зарахована на поточний рахунок фермерського господарства компенсація з Державного бюджету на будівництво тваринницьких приміщень:

1) Дт 311 Кт 48;

2) Дт 30 Кт 47;

3) Дт 47 Кт 311;

4) Дт 47 Кт 30.

 

95. Надійшла з бюджету на рахунок фермерського господарства належна сума часткової бюджетної компенсації Державним фондом підтримки фермерських господарств на виконання програми з оплати відсотків за користування кредитних банків:

1) Дт 47 Кт 30;

2) Дт 47 Кт 311;

3) Дт 311 Кт 48;

4) Дт 30 Кт 47.

96. Компенсація часток страхових платежів з державного фонду підтримки фермерських господарств на виконання програми із внесенням страхових платежів за договорами обов’язково страхування:

1) Дт 23 Кт 64;

2) Дт 64 Кт 311;

3) Дт 311 Кт 48;

4) Дт 47 Кт 311.

 

97. Ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому – це:

1) Зобов'язання;

2) Власний капітал;

3) Доходи;

4) Немає правильної відповіді.

 

98. Які підприємства подають консолідовану фінансову звітність:

1) Малі підприємства;

2) Іноземні представництва;

3) Великі підприємства;

4) Підприємства, що мають дочірні підприємства.

 

99. Звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал – це:

1) Баланс;

2) Звіт про фінансові результати;

3) Звіт про рух грошових коштів;

4) Звіт про власний капітал.

 

100. Реалізація продукції окремого підприємства – це, перш за все:

1) Відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників;

2) Відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства;

3) Відчуження активів, що належать підприємству для отримання прибутку;

4) Відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства.

101. Термін «облікова політика» визначений:

1) Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

2) Законом України «Про аудиторську діяльність»;

3) Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»;

4) Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс».

102. Облікова політика підприємства має враховувати:

1) Умови організації праці робітників та матеріальне заохочення;

2) Форму власності та організаційно-правову структуру;

3) Фінансово-майновий стан підприємства та вартість основних засобів;

4) Ціни на ринку енергоносіїв та відносини з податковими органами.

 

103. Облікова політика підприємства визначається:

1) Вищестоящою організацією;

2) Міністерством фінансів;

3) Самостійно;

4) Держадміністрацією району та податковими органами.

 

104. Створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером – це:

1) Форма керівництва бухгалтерським обліком;

2) Форма організації звітності;

3) Форма організації бухгалтерського обліку;

4) Форма реалізації прав головного бухгалтера.

 

105. Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок:

1) 90 «Собівартість реалізації»;

2) 70 «Дохід від реалізації»;

3) 93 «Витрати на збут»;

4) 79 «Фінансові результати».

 

106. Строк відрядження в межах України не може перевищувати (календарних днів)

1) 60;

2) 45;

3) 30;

4) 35.