Локальна вібрація – вібрація, яка передається через руки працівників під час контакту з обладнанням.

Локальна земля (зона розтікання) – ділянка землі, яка перебуває в електрично­му контакті із заземлювачем і електричний потенціал якої не дорівнює нулю.

Межа вогнестійкості конструкції – часовий показник вогнестійкості конструк­ції від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до втрати конструкцією несучої здатності, цілісності або теплоізолю-вальної здатності.

Механічна вентиляція – вентиляція, за допомогою якої повітря подається у приміщення чи видаляється з них, з використанням механічного обладнання.

Мікроклімат виробничих приміщень – умови внутрішнього середовища ви­робничих приміщень, що впливають на тепловий обмін працівників.

Мікрокліматичні умови виробничих приміщень – поєднання температу­ри, відносної вологості, швидкості руху повітря та інтенсивності теплового випромінювання.

Місцеве освітлення – штучне освітлення, додаткове до загального, яке ство­рюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Наднизька (мала) напруга – напруга, яка не перевищує 50 В змінного струму і 120 В постійного струму.

Напруга дотику – напруга, яка виникає на тілі людини у разі одночасного дотику до двох струмопровідних частин.

Напруга кроку – напруга між двома точками на поверхні локальної землі, роз­ташованими на відстані 1 м одна від одної.

Напруженість праці – характеристика трудової діяльності, що відображає на­вантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емо­ційну сферу працівника.

Небезпечна речовина – речовини хімічного та біологічного походження, які становлять небезпеку для життя та здоров'я людей і довкілля.

Небезпечний вантаж – речовини і предмети, які під час транспортування, наван­тажувально-розвантажувальних робіт і зберігання можуть стати причиною ви­буху, пожежі чи пошкодження транспортних засобів, будівель і споруд, а також загибелі, каліцтва, отруєння, опіків, опромінення чи захворювання людей.

Небезпечний виробничий об'єкт – об'єкт, на якому здійснюється технологіч­ний процес, функціонально пов'язаний з використанням машин, механізмів, обладнання, що характеризуються підвищеним ступенем ризику.

Небезпечний виробничий фактор – небажане явище, яке супроводжує ви­робничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров'я працівника (гострого отруєння, го­строго захворювання) і навіть до раптової смерті.

Негорючі речовини (матеріали) – речовини (матеріали), нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури.

Непостійне робоче місце – місце, на якому працівник перебуває менш як 50% свого робочого часу або менш як 2 години безперервно.

Непрямий дотик – електричний контакт людей або з відкритою провідною час­тиною корпусу електроустановки, яка опинилася під напругою внаслідок по­шкодження ізоляції.

Нещасний випадок на виробництві – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора, що сталися у про­цесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Нормативно-правовий акт з охорони праці – офіційний документ органу дер­жавного управління охороною праці, яким встановлюються обов'язкові для виконання норми та правила.

Оболонка – огорожа внутрішніх частин електроустановки, яка запобігає доступу до струмовідних частин з будь-якого напрямку.

Огороджувальний засіб захисту – засіб, який перешкоджає проникненню працівника в небезпечну зону або розповсюдженню небезпечних чи шкідли­вих виробничих чинників.

Огорожа – частина, яка забезпечує захист від прямого дотику з боку можливого доступу.

Опосвідчення стану безпеки електроустановки – офіційне визнання стану безпеки та умов експлуатації електроустановки.

Оптимальний режим праці та відпочинку – чергування періодів праці та від­починку, за якого досягається найбільша ефективність трудової діяльності працівника і зберігається його здоров'я.

Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які забезпечують відчуття теплового комфорту працівника.

Основний електрозахисний засіб – електроізолювальний засіб, ізоляція якого тривалий час витримує робочу напругу електроустановки.

Охорона здоров'я працівників – комплекс заходів для убезпечення здоров'я працівників з урахуванням впливу виконуваних робіт і виробничого середовища.

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Первинні засоби пожежогасіння – вогнегасники, пожежний інвентар, пожеж­ний інструмент, призначений для ліквідації невеликих осередків пожеж.

Перевтома – сукупність стійких несприятливих для здоров'я функціональних зрушень в організмі працівників, які виникають внаслідок накопичення втоми.

Перша допомога – сукупність доцільних дій, спрямованих на збереження життя та здоров'я потерпілого.

Подвійна ізоляція – ізоляція в ЕУ напругою до 1 кВ, яка складається з основної та додаткової.

Пожежа – будь-яке неконтрольоване горіння, що поширюється у часі і просторі поза спеціальним осередком.

Пожежна безпека на виробництві – комплекс заходів і засобів, спрямованих на запобігання запалювань, пожеж і вибухів у виробничому середовищі, а також на зменшення негативної дії небезпечних та шкідливих факторів, які утворюються у разі їх виникнення.

Пожежний сповіщувач – сигнальний пристрій для інформування про пожежу.

Пожежогасіння – комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі.

Пороговий фібриляційний струм – мінімальна сила струму, яка спричинює фібриляцію серця.

Пороговий відчутний струм – мінімальна сила струму, яку людина сприймає у вигляді ледь відчутних подразнень.

Пороговий невідпускаючий струм – мінімальна сила струму, що зумовлює судомне скорочення м'язів, і людина не може самостійно звільнитися від струмовідних частин.

Постійне робоче місце – місце, на якому працівник перебуває більш як 50% або більш як дві години безперервно.

Поточна експлуатація – довготривале завдання на виконання оперативними чи оперативно-виробничими працівниками самостійно на закріпленій за ними дільниці впродовж зміни робіт в електроустановці за попередньо оформле­ним і затвердженим переліком.

Правові та організаційні основи охорони праці – комплекс взаємопов'язаних законів і нормативно-правових актів, соціально-економічних та організацій­них заходів, спрямованих на правильну і безпечну організацію праці.

Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та вико­нує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Прийнятний ризик – значення ризику, який не перевищує на території об'єкта підвищеної небезпеки і/або за її межами гранично допустимого рівня.

Природна вентиляція – вентиляція, за якої переміщення повітря відбувається завдяки утворюваній різниці тисків усередині і ззовні приміщення.

Природне освітлення – освітлення приміщень світлом неба, яке проникає че­рез світлові прорізи у зовнішніх огороджувальних конструкціях.

Природний заземлювач – струмопровідний елемент, який крім своїх безпосе­редніх функцій може виконувати функції заземлювача.

Провідник – струмопровідний елемент, призначений для передачі електричної енергії.

Промислова безпека – безпека від нещасних випадків, аварій та їхніх наслідків на виробничих об'єктах.

Професійне захворювання – захворювання, що виникло внаслідок професій­ної діяльності та спричинене винятково або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт.

Професійний відбір – сукупність заходів з добору осіб для виконання певного виду трудової діяльності.