Орієнтовний перелік творів та образів, які можуть ілюструвати морально-етичні та суспільні теми

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТВОРІВ ТА ОБРАЗІВ, ЯКІ МОЖУТЬ ІЛЮСТРУВАТИ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ТА СУСПІЛЬНІ ТЕМИ

ПРАЦЯ

· Г. Сковорода. Байка «Бджола та Шершень». Ідея спорідненої праці: бджола щаслива, бо займається тим, для чого створена, - збирає мед.

· І.Котляревський. П’єса «Наталка Полтавка». Головна героїня – працьовита дівчина; її коханий, сирота Петро, провів чотири роки на заробітках і тепер має гроші на весілля та подружнє життя.

· І.Нечуй-Левицький. Повість «Кайдашева сім’я». Попри жадібність та егоїзм головних героїв, автор наголошує на їхній працьовитості – постійно в роботі старий Омелько, його сини Карпо й Лаврін, невістки Мотря й Мелашка, дружина Маруся.

· Панас Мирний та Іван Білик.Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: друг Чіпки Грицько, бідний сирота, здобув статок і повагу в селі завдяки наполегливій праці.

· В.Стефаник. Новела «Камінний хрест». Селянин Іван Дідух усе життя важко працював на землі і тепер, виїжджаючи до Канади, найбільше сумує за горбом, який він обробляв і змушував давати добрий урожай. Тяжка праця на рідній землі – сенс життя цього героя.

· О.Довженко. Кіноповість «Зачарована Десна». Один із найважливіших чинників, що впливають на формування головного героя, - праця (перші мозолі з’явилися в нього на руках, ще коли ходив малим у тютюні, як у лісі.

· У. Самчук. Роман «Марія». Головна героїня, незважаючи на помилки минулого, здобуває повагу в селі невтомною працею. Робота на землі «лікує» її чоловіка Корнія від грубості, зарозумілості. Завдяки праці ця пара має і сімейне щастя, і добробут.

НАВЧАННЯ, ВАЖЛИВІСТЬ ОСВІТИ

1. Т. Шевченко. Послання «І мертвим, і живим…»: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь»

2. Іван Карпенко-Карий. Комедія «Хазяїн». В образах учителя Калиновича та дочки Пузиря Соні втілена думка про важливість освіти й культури для розвитку особистості; в образі головного героя Пузиря, який не знає, хто такі М. Гоголь та І. Котляревський, засуджується некультурність, неосвіченість.

3. І.Франко. Поезія «Гімн». Образ «вічного революціонера» символізує суспільний прогрес, освіту, прагнення народу до кращого життя: «Вічний революціонер: дух, наука, думка, воля…»

4. В. Підмогильний. Роман «Місто». Селянин Степан Радченко прагне стати студентом та отримати вищу освіту. Наполегливо вчиться, багато читає, успішно складає іспити з усіх дисциплін.

5. О.Гончар. Роман «Собор». Головний герой Микола Баглай – розумний, ерудований студент, який працює над розробками очисних систем для заводу, що сприятимуть покращенню екологічної ситуації.

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ

· Т. Шевченко. Твори про історичне минуле України (поема «Гайдамаки», поезія «До Основ’яненка”) покликані нагадати сучасникам поета про їхніх гордих і сміливих прадідів.

· О. Довженко. Кіноповість «Україна в огні». Родина Запорожців символізує незнищенність народного духу, силу історичної пам’яті, що пульсує в жилах Лавріна та його дітей. Слабкодухість дезертирів – результат викривленого радянського виховання, яке, фактично перекресливши історичне минуле, акцентувало на боротьбі між класами, а не на єдності народу.

· О. Гончар. Роман «Собор». Образ собору – символ культурного й духовного спадку, що залишили сучасному поколінню козаки. Опис занедбаного кладовища, посягання на собор, ставлення Володьки Лободи до батька (здав його в будинок для літніх людей) – ці моменти показують небезпеку втрати історичної пам’яті для народу та особистості.

· Іван Багряний. Роман «Тигролови». Вижити й вистояти допомагає головному героєві Григорієві Многогрішному надзвичайна сила волі, гідність і почуття причетності до славного роду українців.

· В. Стус. Поезія «Сто років, як сконала Січ». Незважаючи на знищення козацтва, морок русифікації, Україна стає з колін. Історичну пам’ять не можна перервати.

 

ЛЮБОВ ДО БАТЬКІВЩИНИ

1. Т. Шевченко. Поезія «Мені однаково». Ліричний герой твору байдужий до своєї долі, можливої слави чи забуття – його серце й душу тривожить лише доля України: «Та не однаково мені, як Україну злії люди присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять».

2. П. Куліш. Роман «Чорна рада». Гетьман Сомко – образ справжнього патріота, державного діяча, що керується інтересами народу, а не своїми власними, як Іван Брюховецький.

3. І. Франко. Поема «Мойсей». У пролозі до поеми висловлене глибоке занепокоєння автора долею рідного народу («Народе мій, замучений, розбитий..») і віра в його майбутнє: Україна посяде гідне місце в «народів вольних колі».

4. В. Стефаник. Новела «Камінний хрест ». Головний герой Іван Дідух, залишаючи рідну землю, невимовно страждає. Шлях до Канади здається йому смертною дорогою. Саме тому ставить він на горбі, де працював весь вік, хрест зі своїм та жінчиним ім’ям. На рідній землі похована його душа.

5. Леся Українка. Драматична поема «Бояриня». Головна героїня Оксана, поїхавши з рідної землі, втратила душевний спокій. Сором за бездіяльність у важкий для Вітчизни час пече її душу.

В. Сосюра. Поезія «Любіть Україну».

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води,

в годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди!

7. О. Довженко. Кіноповість «Україна в огні». Діями головних героїв – Лавріна Запорожця, Василя Кравчини, молодших Запорожців – керує любов до рідної землі та її людей.

8. Іван Багряний. Роман «Тигролови». Григорій Многогрішний був ув’язнений і засуджений за те, що любив свою Україну.

9. Л. Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Пережити власне горе Марусі допомогло усвідомлення трагедії рідної землі, сплюндрованої зрадником Яремою Вишневецьким. Сама Маруся – образ сильної й талановитої України: «Це голос наш. Це пісня. Це душа».

В. Симоненко. Поезія «Лебеді материнства».

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

11. В. Стус. Поезія «Як добре те, що смерті не боюсь я…». Ліричний герой без нарікань несе свій «тяжкий…хрест», бо впевнений, що повернеться до свого народу. Він чистий і чесний перед рідним краєм, і це додає йому сили й упевненості у правильності обраного шляху.

КОХАННЯ

· І. Котляревський. П’єса «Наталка Полтавка». Наталка і Петро. Дівчина чекає коханого чотири роки.

· Г. Квітка-Основ’яненко. Повість «Маруся». Маруся і Василь. Глибоке кохання з першої зустрічі. Василь не зміг змиритися зі смертю коханої, пішов у монастир, де невдовзі помер.

· Т. Шевченко. Поема «Катерина». Нерозважливе кохання молодої дівчини призвело до трагедії: народження позашлюбного сина, самогубства Катерини і нещасливої долі дитини-байстрюка.

· П. Куліш. Роман «Чорна рада». Леся Череванівна й Петро Шраменко.

· Марко Вовчок. Оповідання «Максим Гримач». Катря і Семен. Дівчина не змогла пережити смерті коханого й наклала на себе руки.

· Панас Мирний та Іван Білик. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Кохання до Галі допомагає злодієві Чіпці (шкода, що лише на деякий час) стати на дорогу чесного життя.

· І. Франко. Поезія «Чого являєшся мені у сні?». Ліричний герой безтямно закоханий у жінку, яка не звертає на нього уваги. Він невимовно страждає від її байдужості, але. Хоч як це боляче, просить свою «зіроньку» приходити до нього у снах.

· Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Кохання Лукаша до Мавки – лісової дівчини – якнайглибше розкриває його душу й талант. У фіналі твору герой усвідомлює, що, зрадивши кохану, відмовився від високого в собі, від своєї долі. Кохання – сенс життя Мавки. Зрозумівши, що не потрібна Лукашу, вона йде до Марища. Відчувши, що коханий у небезпеці, - руйнує чари і повертається, щоб допомогти йому.

· Леся Українка. Драматична поема «Бояриня». Заради коханого Степана, московського боярина, Оксана залишає Батьківщину, родичів, друзів.

· О. Кобилянська. Повість «Земля». Михайло й Анна любили одне одного всім серцем, але доля не була до них прихильно.

· М. Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Іван і Марічка – українські Ромео і Джульєтта.

· Олександр Олесь. Поезія «Чари ночі». Цей твір – гімн життю, молодості, коханню:

Сміються, плачуть солов’ї

і б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її:

знов молодість не буде!»

· П. Тичина. Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить…». Ніжний малюнок кохання: «Кохана спить, кохана спить, піди збуди, цілуй їй очі…».

· В. Сосюра. Поезія «Так ніхто не кохав…». Гімн коханню:

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

і земля убирається зрання…

· У. Самчук. Роман «Марія». З багатим чоловіком, який любив і цінував її, Марія не була щасливою. Вона знаходить щастя у шлюбі з коханим Корнієм.

· Іван Багряний. Роман «Тигролови». Кохання Наталки Сірко і Григорія Многогрішного.

· О.Довженко. Кіноповість «Україна в огні». Олеся Запорожець і Василь Кравчина провели разом одну ніч, а потім протягом трьох років війни ні на хвилину не забували одне про одного. Багато разів поранений, постарілий у боях Василь, зустрівши свою посивілу від знущань німців Олесю, говорить їй слова любові: «Яка ти красива!».

· О.Гончар. Новела «За мить щастя». Сашко Діденко, побачивши мадярку Ларису, закохався в неї так пристрасно, що без вагань приймає через свою «циганочку» смерть.

· Л.Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Втративши коханого, Маруся не хоче жити, тому й мовчить на суді.

· Гр. Тютюнник. Новела «Три зозулі з поклоном». Кохання Марфи Яркової до Михайла.

ДРУЖБА

1. І. Котляревський. Поема «Енеїда». Низ та Евріал – справжні друзі. Разом у житті – разом у смерті.

2. П. Куліш. Роман «Чорна рада». Кирило Тур є вірним другом Сомка: рятував його від смерті в бою, готовий віддати життя заради гетьмана – пропонує залишитися замість нього у в’язниці. Відданий товариш Кирила Тура – Чорногорець. Вони завжди разом. Чорногорець підтримує Тура під час покарання. Удвох у горі і в радості.

3. Панас Мирний та Іван Білик. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Так звані друзі (товариші-п’янички) Лушня, Матня, Пацюк тягнуть свого приятеля Чіпку на дно.

4. Іван Багряний. Роман «Тигролови». Сміливі, чесні, благородні Григорій Многогрішний та Грицько Сірко стають друзями.

 

РОДИНА

· Г. Квітка-Основ’яненко. Повість «Маруся». Щасливе життя релігійної родини Наума Дрота. Маруся – слухняна дочка.

· П. Куліш. Роман «Чорна рада». Щасливе родинне життя Череваня й Череванихи на хуторі Хмарище.

· І.Нечуй-Левицький. Повість «Кайдашева сім’я». Егоїзм і жадібність Кайданів – причина нескінченних сварок у їхній родині. Неповага дітей до батьків (Карпо вдарив батька, загнав матір у ставок, Лаврін усунув батька від господарства).

· Панас Мирний та Іван Білик. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Щасливе родинне життя Грицька і Христі.

· О. Кобилянська. Повість «Земля». У родині Івоніки й Марійки Федорчуків двоє синів, абсолютно різних за вдачею, прагненнями, життєвими цінностями. Батьки виховували їх однаково, але один виріс працьовитим, чемним, добрим, а другий – ледачим, неслухняним, грубим. Молодший брат убиває старшого. Як таке могло статися? Відповісти не можуть згорьовані батьки, відповіді не дає й автор твору.

· М. Коцюбинський. Повість «Тіні забутих предків». Родинне життя Івана й Палагни не освячене любов’ю, а тому нещасливе.

· У. Самчук. Роман «Марія». Два шлюби Марії: у першому (без любові та без дітей, хоча і з достатком та повагою чоловіка) жінка нещасна, у другому (з коханим, дітьми, важкою працею) – знаходить себе.

· Ю. Яновський. Новела «Подвійне коло». Показано розпад родини в роки громадянської війни через ідеологічний фанатизм. Брати зрадили заповіт батька: «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду».

· Іван Багряний. Роман «Тигролови». Дружна родина Сірків прийняля Григорія Многогрішного як сина. Наталка і Григорій, шануючи батьків і давні традиції, просять у батька й матері благословення на шлюб.

· Л.Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Родина Кураїв – любов, підтримка, благородство (кохання батьків, героїчна смерть тата, вихована у духовності дочка). Родина Бобренків – сварки, жадібність, обман (Грицева мати позивається з сусідами «за курку, за межу», намовляє сина свататися до багатої Галі Вишняківни). Родина Вишняків – гроші (слова Галі на суді: «Мій батько вже і на весілля втратились, а Гриць помер, а Гриця вже нема»), зрадництво (Галин батько, коли Полтава була в облозі, вже приміряв польський жупан).

· Л. Костенко. Поезія «Українське альфреско». Сумно, коли розриваються родинні зв’язки, коли бабу й діда не провідують діти й онуки.

· Гр. Тютюнник. Новела «Три зозулі з поклоном». Довіра й повага між Софією та Михайлом.

МАМА

1. Т. Шевченко. Поема «Катерина». Головна героїня йде на пошуки батька своєї дитини. Їй доводиться мерзнути, голодувати, жебракувати… А коли Катерина розуміє, що коханий і чути не хоче про неї, просить його взяти сина. Вона готова стати наймичкою Івана, терпіти приниження, аби тільки її син був забезпеченим і щасливим.

2. А. Малишко. «Пісня про рушник»: «Рідна мати моя, ти ночей не доспала, ти водила мене у поля край села, і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю дала».

3. В. Барка. Роман «Жовтий князь». Дарина Олександрівна Кат ранник робить усе, щоб урятувати дітей від голодної смерті. Виглядаючи Андрійка, помирає на станції з Оленчиним зошитом у руках – єдиним, що залишилося від донечки.

4. У. Самчук. Роман «Марія». Діти Марії – сенс її життя.

5. Микола Хвильовий. Новела «Я (Романтика)». Засліплений фанатизмом, син убиває власну матір, яка так любить його (мій «м’ятежний син зовсім замучив себе»).

6. В. Симоненко. Поезія «Лебеді материнства». Вірш-колискова, у якій мама з ніжністю й любов’ю виспівує синові щасливу долю і дає головний материнський заповіт – любити Батьківщину.

 

ЛЮДЯНІСТЬ І ЖОРСТОКІСТЬ

· Микола Хвильовий. Новела «Я (Романтика)». Фанатик-більшовик – «главковерх чорного трибуналу» - в ім’я «загірної комуни» вбиває власну матір, втілення людяності й добра, а разом із нею і залишки власної совісті.

· В. Барка. Роман «Жовтий князь». Родина Катранників (релігійність, взаємодопомога, моральність) – Григорій Отроходін та інші комуністи (жорстокість, безсердечність).

ЖАДІБНІСТЬ І ЩЕДРІСТЬ

1. Іван Карпенко-Карий. Комедія «Хазяїн». Терентій Пузир думає лише про збагачення, скупий у ставленні до інших і до себе. Через жадібність помирає: погнався за гусьми, що скубли одну з 20 тисяч кіп, упав і відбиа нирки, а тепер відмовляється викликати лікаря, бо це дорого. Його дочка Соня співчуває найманим робітникам, дбає про добрий хліб для них.

2. Л. Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Мати Грицька Бобренка думає лише про гроші, вмовляє сина одружитися з багатою Галею Вишняківною, хоч знає, що він кохає Марусю Чурай.

УЛЮБЛЕНА РОБОТА – ДЖЕРЕЛО ЩАСТЯ

· Г. Сковорода. Байка «Бджола та Шершень». Ідея спорідненої праці.

· Іван Карпенко-Карий. Комедія «Хазяїн». Учитель Калинович бачить своє покликання у просвіті суспільства, культивуванні прогресивного духу, справедливості.

· Гр. Тютюнник. Новела «Три зозулі з поклоном». Михайло, навіть перебуваючи на засланні в Сибіру, сумує за своєю роботою, деревом (він працював столярем).

· О. Кобилянська. Повість «Земля». Івоніка Федорчук та його син Михайло щасливі, коли працюють на землі, своє життєве призначення вони бачать у тому, щоб обробляти землю-годувальницю.

· В. Стефаник. Новела «Камінний хрест». Незважаючи на те, що робота на горбі пекельно тяжка, Іван Дідух відчуває справжнє щастя, обробляючи землю. На своєму горбі він молиться і просить лише про одне: щоб Бог йому дав сили й надалі працювати.

ЛЮДСЬКИЙ ХАРАКТЕР

1. Марко Вовчок. Повість «Інститутка». Веселий, життєрадісний характер Устини допомагає їй витримувати знущання панночки-інститутки, жити надією.

2. Панас Мирний та Іван Білик. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Запальний, неврівноважений, мстивий Чіпка стає на дорогу злочину – працьовитий, наполегливий Грицько досягає бажаного щастя й добробуту чесним шляхом.

3.Іван Багряний. Роман «Тигролови». Сміливий, чесний, благородний Григорій Многогрішний не втрачає сили духу й оптимізму попри найскладніші життєві випробування.

4.Леся Українка. Поезія «Сontra spem spero». Не втрачати надії, йти вперед, незважаючи ні на що, - кредо поетеси і ліричної героїні поетичного твору.

 

ЗАКОНИ МОРАЛІ

· І. Котляревський. П’єса « Наталка Полтавка». Возний Тетерваковський, побачивши кохання Наталки й Петра, відмовляється від дівчини, хоч уже й засватав її. Цей герой чинить за законами моралі, бо розуміє, що на нещасті інших свого щастя не збудуєш.

· О. Кобилянська. Повість «Земля». Зв’язок сави з двоюрідною сестрою – аморальний. Цей гріх призводить до ще більшого – братовбивства.

· Микола Хвильовий. Новела «Я (Романтика)». Убиваючи матір, герой порушує закони моралі. Це засвідчує, що ні він, ні подібні до нього комунари не можуть збудувати моральне суспільство.

· В. Підмогильний. Роман «Місто». Вибудовуючи стосунки з жінками, Степан Радченко не замислюється про мораль: він не відчуває докорів сумління за зламані життєві долі. Мусінька, Надійка, Зоська, Рита – кохання цих жінок є лише способом самоствердження колишнього сільського хлопця в міському середовищі.

· О. Довженко. Повість «Зачарована Десна». Малий Сашко, зрозумівши, що вчинив погано, намагається виправити ситуацію добрими справами: він іде шанобливо вітатися зі старим дідом. Цей момент свідчить, що навіть маленька дитина розуміє, наскільки важливо дотримуватися законів моралі, зокрема поважати старших.

· Л. Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Героїня, на думку суду, порушила закони права – її звинувачують у вбивстві. Але симпатії більшості героїв, автора та й читачів, урешті-решт, на боці Марусі. І не лише тому, що вбивство це випадкове. Головним чином, тому, що Маруся ніколи й ні за яких обставин не порушувала законів моралі: була чесною, щирою, вірною. А от її обранець, навпаки, вчинив аморально, коли зрадив дівчину й посватав іншу.

· В. Стус. Поезія «Як добре те, що смерті не боюсь я…». Головний закон моралі – залишатися доброю людиною, попри зло і жорстокість навколо. Саме цього варто повчитися в ліричного героя поезії, який «жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття».

ЖИТТЄВІ ПОМИЛКИ

1. Іван Карпенко-Карий. Комедія «Мартин Боруля». Переконання головного героя в тому, що дворянський титул зробить його самого та його дітей щасливими, було помилковим. Лише важкі життєві випробування й порада доброго друга змогли переконати Мартина в цьому.

2. Панас Мирний та Іван Білик. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Якщо людина не усвідомлює власних помилок і в усіх проблемах звинувачує інших – це хибний шлях, який може призвести до трагедії. Так сталося з головним героєм Чіпкою, який ніколи не намагався аналізувати власні вчинки, не визнавав своїх помилок. Це основна причина того, що з правдошукача він перетворився на жорстокого вбивцю.

3. Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Лукаш зробив велику помилку, коли, зневаживши почуття Мавки, посватався до Килини. Після того, як Мавка врятувала його від закляття Лісовика, хлопець зрозумів, якого болю завдав своїй коханій. І хоча врятувати Мавку він уже не може, визнанням провини Лукаш рятує свою душу.

4. У. Самчук. Роман «Марія». У житті героїні багато серйозних помилок: згода на шлюб без кохання, подружня зрада. Марія відчуває свою провину перед Гнатом до кінця життя.

БРЕХНЯ

· Г. Квітка-Основ’яненко. Повість «Маруся». Головна героїня не брехала своїм батькам, вона лише замовчувала правду про свої зустрічі з Василем, та все одно через це відчувала докори сумління. Коли батько відмовив Василеві і пояснив чому, Маруся зрозуміла, що не варто було приховувати правду.

· П. Куліш. Роман «Чорна рада». Іван Брюховецький, щоб отримати булаву, обрав стратегію брехні й хитрощів: прикидався бідним і скромним, обіцяв козакам виконувати їхню волю й дотримуватися стародавніх звичаїв. Побачивши істинне обличчя новообраного гетьмана, його колишні прихильники (як батько Пугач, наприклад) зрозуміли, що їх обдурено. Історія розставила акценти: у пам’яті нащадків Івана Брюховецького затавровано як політичного авантюриста. Його опонент Яким Сомко зображений у романі як чесна людина, яка говорить те, у що вірить. Він готовий навіть накласти головою за власні переконання.

· Іван Карпенко-Карий. Комедія «Мартин Боруля». Трандалєв, повірений Мартина Борулі в суді, безсовісно обдурює його, бо одночасно веде справу Красовського проти Борулі. Для цього героя головне – гроші, а брехня – шлях до них.

ЛЮДИНА І ПРИРОДА

1. Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Дядько Лев усвідомлює, наскільки важливо жити в гармонії з природою, тому не порушує правил мешканців лісу. Після смерті героя мати й дружина Лукаша нехтують усіма порадами дядька Лева, навіть зрубують дуб, щоб продати його. Помста лісових істот – закономірний результат таких дій.

2. М. Коцюбинський. Новела «Intermezzo». Головний герой стомився від жорстокості світу і знаходить душевну рівновагу, спілкуючись із природою. Сонце, ниви, зозуля, жайворонок – усе це наснажує його, дає сили й бажання продовжувати працювати.

3. М. Вороний. «Блакитна панна». Ліричний герой співає гімн чарівній весні.

4. П. Тичина. «Арфами, арфами…». Весна зображена в образі чарівної дівчини.

ТВОРЧІСТЬ, МИСТЕЦТВО

· Є. Маланюк. Поезія «Стилет чи стилос?». Ліричний герой усвідомлює власну творчість як обов’язок перед народом, як зброю в борні за утвердження України.

· Л. Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Пісні Марусі підтримують козаків на війні, ведуть їх до перемог і звершень. За словами Івана Іскри, «ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа».

· Л. Костенко. Поезія «Страшні слова, коли вони мовчать…». Справжнє мистецтво хвилює душу:

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

· І. Драч. Поезія «Балада про соняшник». Для ліричного героя поезія є сонцем, яке осяює його життя.

ОСОБИСТІСТЬ

1. Іван Карпенко-Карий. Комедія «Мартин Боруля». У сліпій гонитві за дворянським титулом Мартин Боруля втрачає розуміння того, ким і яким він є насправді, що потрібно для щастя йому і його дітям.

2. М. Куліш. Комедія «Мина Мазало». Герої твору виголошують свої монологи, дивлячись у дзеркало. Вони приймають красиві пози, роблять картинні жести, примружують очі… Красиве прізвище Мазєнін, на їхню думку, кардинально змінить ставлення до їхньої родини в суспільстві. Але чи зміниться їхня суть? Чи прізвище визначає особистість і ставлення до неї?

3. Микола Хвильовий. Новела «Я (Романтика)». свідомість героя розколота: з одного боку, він любить матір, а з іншого – намагається виявити відданість комуні, вбивши неньку. Ідейний фанатизм руйнує його як особистість.

4. Іван Багряний. Роман «Тигролови». Григорій Многогрішний – цілісна особистість, для якої не прийнятні компроміси з совістю. Вірність переконанням, чесність, доброта – це те, що вирізняє справжню людину.

Н.р.

Завдання для учнів 10-11 класів

Варіант-1

Тестові завдання (5б.)

Тестові завдання (5б.)

1. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з літерою Ґ:

А Глей, гавеня, гуляш, гулька.

Б Газда, грати, ґудзик, ґедзь.

В. Гучно, гніт, ґвалт, гратчастий.

Г. Гвинт, грунтівка, гнотовий, гравер.

Тестові завдання (5б.)

Рядок дієприкметників

А квітучий, загорнений, готовий

Б повчальний, байдужий, почутий

В запрошений, вишитий, пожовклий

Г подертий, розкритий, болючий

Д обдуманий, присутній, оновлений

3. Слова, в яких усі приголосні тверді, складають рядок

А щогла, смуга, будинок, ковдра

Б сосна, огорожа, береза, пролісок

В яблуко, дорога, вудка, рибина

Г черевик, вишня, листок, джерело

Д коло, м`ята, бджола, щука

Тестові завдання (5б.)

Числівники ужито в реченні

А Козацька сотня розтанула у пітьмі.

Б У спартакіаді взіли участь сто учнів.

В З-поміж альпіністів лише одиниці змогли подолати цей маршрут.

Г Четвірка друзів вирушила в мандри.

Д На майже голих гілках висіло з десяток останніх яблук.

Тестові завдання (5б.)

Тестові завдання (5б.)

Тестові завдання (5б.)

Тестові завдання (5б.)

Правильне твердження

А Іменники життя, повітря, листя вживаються тільки в однині.

Б Іменники злива, грім, колосся мають форми однини та множини.

В Іменники гілля, двері, окуляри вживаються тільки в множині.

Г Іменники насіння, хитрощі, Альпи вживаються тільки в множині.

Д Іменники коріння, людина, свято мають форми однини та множини.

Числівник вжито в реченні

А Козацька сотня розтанула в пітьмі.

Б У спартакіаді взяли участь сто учнів.

В З-поміж альпіністів лише одиниці змоглиподолати цей маршрут.

Г Четвірка друзів вирушила у мандри.

Д На майже голих гілках висіло з десяток останніх яблук.

Тестові завдання (5б.)

Рядок дієприкметників

А квітучий, загорнений, готовий

Б повчальний, байдужий, почутий

В запрошений, вишитий, пожовклий

Г подертий, розкритий, болючий

Д обдуманий, присутній, оновлений

Тестові завдання (5б.)

Тестові завдання (5б.)

Слово з нульовим закінчення

А можливо

Б пюре

В вересень

Г вгору

Тестові завдання (5б.)

Тестові завдання (5б.)

Дієслівне сполучення

А звичка сперечатися

Б згадую дитинство

В тренування м"язів

Г вплив атмосфери

Тестові завдання (5б.)

1.Слова, у коренях кожного з яких пишеться і, складають рядок

А ч..льний, щ..чка, зач..пати

Б щ..льний, ч..тко, щ..риця

В веч..рній, оч..кувати, щ..пці

Г зач..сувати, ш..сть, ліщ..на,

Д щ..тка, щ..т, ущ..льнений

2.Усі іменники в орудному відмінку однини мають закінчення -ею в рядку

А огорожа, миша, голова

Б гуща, тисяча, їжа

В пісня, дорога, каша

Г яблуня, вежа, стіна

Д мережа, тиша, хата

Тестові завдання (5б.)

Правильне твердження

А Іменники життя, повітря, листя вживаються тільки в однині.

Б Іменники злива, грім, колосся мають форми однини та множини.

В Іменники гілля, двері, окуляри вживаються тільки в множині.

Г Іменники насіння, хитрощі, Альпи вживаються тільки в множині.

Д Іменники коріння, людина, свято мають форми однини та множини.

Тестові завдання (5б.)

1. У якому рядку всі іменники в орудному відмінку матимуть в закінченні літеру – е:

А. Серпн..м, груш..ю, дол…ю, хвост..м.

Б. Горобц..ем, лікар..м, звір..м, бджоляр..м.

В. Перукар..м, стільц..м, снцгур..м, гущ..ю.

Г. Кущ..м, стріх..ю, секретар..м, весляр..м.

2. У якому рядку всі іменники в родовому відмінку мають закінчення –у, (-ю):

А. Медок, щавель, вальс, Миргород.

Б. Баскетбол, Ніл, знаменник, канон.

В. Водень, вишняк, молочай, Сибір.

Г. Понеділок, будинок, Рейн, реалізм.

Тестові завдання (5б.)

1. В якому рядку в закінченнях всіх дієслів треба писати е:

А. Скаж..те, жив..ш, крич..ш, гн..ш.

Б. Хоч..ш, змож..мо, пиш..те, ріж..ш.

В. Їд..ш, бач..те, вийд..ш, в’ян..те.

Г. Говор..те, в’яж..мо, буд..мо, пиш..мо.

2. У якому рядку всі префікси пишуться однаково:

А. З-,с-: …кликати, …худнути, …тиха.

Б. Пре-, при-: …їхати, …хороший, …чепити.

В. З-, с-:… творити, …шити. …чистити.

Г.Пре-, при-: …пекти,..красний, …крашати.

3. Виберіть рядок, у якому всі слова мають одну і ту ж орфограму:

А. Коза..кий, че..кий, юна..кий.

Б. Коза..ина, Німе..ина, Вінни..ина.

В. Оне..кий, запорі..кий, черка..кий.

Г. Рі..ний, соня..ний, позаторі..ній.

4. У якому рядку всі слова потрібно вставити літеру Ґ:

А. …анок, дзи..а,..речний.

Б. О..ріх, …рунт,..роно.

В...азда, …енерал, …удзик.

Г...ава,..уля,..рамота.

5. У якому рядку всі слова потрібно писати з апострофом.

А. З/їхати, а/агітувати, пів/яблука.

Б.Об/ява, черв/як, пів/острів.

В. Кур/йозний, арф/яр, без/язикий.

Г. Дит/ясла, з/ясувати, трьох/ярусний.

 

 

Варіант 19

Тестові завдання (5б.)

1.У якому рядку у всі слова потрібно вставити буквосполучення –ьо-:

А. Дз..об, ма.ор, л..одовик.

Б. С..огодні, л..он, бо..овий.

В. Сл..ота, ц..ого, с..омий.

Г. Т..охкати, д..оготь, в..окати.

2. Виберіть рядок, у якому у всіх словах відбувається спрощення при голосних:

А. Випус..ний, мас..ний, виїз..ний.

Б.Чес..ний, контрас..ний, доблес..ний.

В. Корис..ний, тиж..невий, плюс..нути.

Г. Звіс..но, облас..ний, шіс..надцять.

3. У якому рядку всі слова потрібно писати разом:

А. Дизель/мотор, лісо/сплав, жовто/гарячий.

Б. Пів/яблука, полу/мисок, пів/острова.

В. Напів/прозорий, стоп/кран, проди/світ.

Г. Водо/гін, гори/цвіт, чар/зілля.

4. У якому рядку у всіх словах потрібно вставити літеру –ь-:

А. Т..мяний, д..нювати, буз..ки.

Б. Груз..ко, пал..ці, ін…ший.

В. Вос..мий, в’язкіс..ть, волинс..кий.

Г. Гарнен..кий, винос..ся, у бал..ці.

5. У якому рядку всі слова потрібно писати окремо.

А. Місто/Суми, заєць/біляк, трава/звіробій.

Б. Учитель/фізик, ріка/Дніпро, красуня/дівчина.

В. Місто/Київ, красень/юнак, ласун/ведмідь.

Г. Трава/сон, льон/довгунець, дерево/калина.

 

Варіант 20

Тестові завдання (5б.)

Тестові завдання (5б.)

Тестові завдання (5б.)

1. Виділене слово є прийменником і його слід писати окремо у реченні:

А. На/дворі ніби ще стояло літо.

Б. На сімнадцятому році Остап у/перше пішов на заробітки.

В. На/зустріч мені суне величезне хмаровище.

Г. З/переляку хлопці ніби язика ковтнули.

2. Правильно написано усі слова іншомовного походження в рядку:

А. Інтермецо, опонент, бравісимо, імміграція.

Б. Лібрето, вар’єте, досьє, Вірджинія, бароко.

В. Тонна, кон'юктура, по-сицилійськи, Чилі.

Г. Сирія, сольфеджіо, беладона, мадона.

3. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку:

А. Важко/хворий, віце/президентський, північно/західний.

Б. Військово/технічний, діаметрально/протилежний, літературно/художній.

В. Високо/кваліфікований, радіо/телефонний, середземно/морський.

Г. Парусно/моторний, блідо/рожевий, історико/культурний.

4. Через дефіс слід писати прислівники в рядку:

А. Часто/густо, по/англійський, якось/то, без/угаву.

Б. Як/от, по/латині, де/таки, десь/не/десь.

В. Рука /в/руку, віч/на/віч. Де/факто, аби/як.

Г. Десь/інколи, по/іншому, по/части, хоч/не/хоч.

5. Слова правильно написані в рядку:

А. Кримський півострів, фабрика Киянка, народи півночі, західна Україна.

Б. Москва-ріка, Князівство Монако, вулиця Ярославів вал, Софійський собор.

В. Епоха Відродження, палац спорту, Конституція України, Нобелівська премія.

Г. Ґудзонова затока, шевченківський стиль, Білий дім, Бі-Бі-Сі.

 

Варіант 23

Тестові завдання (5б.)

1. Усі словосполучення написано правильно в рядку.

А. Гострий біль, одноманітне меню, розумна шимпанзе, весь Перу.

Б. Поважний маестро, прийшла міс, швидкий кенгуру, прозорий тюль.

В. Весела попурі, мудра Дороті, офіційний аташе, барабанний дріб.

Г. Крикливий какаду, вчена ступінь, важка путь, мудрий кюре.

2. Апостроф ставиться у всіх словах рядка:

А. Сурм..яний, мавп..ячий, перед…ювілейний, торф..яний.

Б. Між..ярусний, зв..ялений, медв..яний, харків..янин.

В. Розв..язано, черв..як, кон..юктивіт, Х..юстон.

Г. Н..юанс, мркв..яний, без..язикий, реп..ях.

3. Відбувається зміна приголосних при словотворенні в усіх словах рядка:

А. Рига, Париж. Чех, Камчатка.

Б. Безпека, молоко, вік, брат.

В. Сиваш, ткач, люд, турецький.

Г. Парубок, убогий, вереск, високий.

4. Префікс при- треба писати в усіх словах рядка:

А. Пр..чепа, пр…боркати, пр…міський, пр…гірок.

Б. Пр..вабливий, пр…мудрість, пр…клеїати, пр…м’яти.

В. Пр..уралля, пр…ярок, пр…швидшити, пр…подобний.

Г. Пр..чинити, пр…кордонний, пр…таманний, найпр..красніший.

5. Усі слова з пів-, полу- написано правильно в рядку:

А. Пів’їдальні, пів-Європи, полудень, пів-ясена.

Б. Півмісяць, пів’яблука, пів-Одеси. Пів Дніпра.

В.