Теми для доповідей та пошукової роботи

1. Проблеми соціально-дезадаптованої сім’ї.

2. Мотиви розлучень.

3. Насильство в сім’ї.

4. Альтернативи шлюбу та сім’ї.

5. Свідомо бездітні діти: за і проти.

Запитання для аналізу та самоперевірки

1. Дайте визначення понять: сім’я, шлюб, моногамія, нуклеарна сім’я.

2. Наведіть приклади дошлюбних факторів, які дестабілізують функціонування сім’ї.

3. Наведіть приклади шлюбних факторів, які дестабілізують функціонування сім’ї.

4. Наведіть приклади факторів, які впливають на зміцнення сім’ї.

5. Які функції виконує сім’я в суспільстві?

6. Що дає підстави говорити про кризу сучасної сім’ї?

7. Якими є перспективи розвитку сім’ї?

8. Які основні мотиви розлучень?

9. Що впливає на репродуктивні установки подружжя?

10. Чи має переваги егалітарна сім’я?

Література

1. Бергер П.Л., Бергер Б. Социология: Биографический подход / Петер Л. Бергер, Бриджит Бергер; пер. В.Ф. Анурина // Личностно-ориентированная социология. – М.: Академический Проект, 2004. – С. 103-127.

2. Вакуленко С.М. Соціологія сім’ї: навчально-методичний посібник для викладачів та студентів / Вакуленко С.М. – Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2003. – 159 с.

3. Дворецька Г. В. Соціологія: Навч. посібник / Г.В. Дворецька. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 272-289.

4. Исаев Б. А. Социология в схемах и комментариях: Учебное пособие / Б.А. Исаев. – СПб.: Питер, 2008. – С. 92-107.

5. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Загальний курс: Підручник / М.П. Лукашевич, М.В. Туленков. – К.: Каравела, 2004. – С. 211-225.

6. Солодников В.В. Социология социально-дезадаптированной семьи / В.В. Солодников. – СПб.: Директ, 2007. – С. 118-217.

7. Соціологія: Підручник / За заг. ред. В.П. Андрущенка, М.І. Горлача. – Харків-Київ, 1998. – С. 578-596.

8. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій / Наталія Черниш. – Львів: Кальварія, 2003. – С. 202-220.

Тема 5. СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ

Мета вивчення: з’ясувати предмет та об’єкт вивчення соціології молоді як спеціальної соціологічної теорії.

Основна проблема: визначити основні ознаки молоді як великої соціально-демографічної групи задля з’ясування місця і ролі молоді в суспільстві.

Основні поняття: соціологія молоді, молодь, субкультура, молодіжна субкультура, державна молодіжна політика, трудова адаптація, ціннісні орієнтації.

План семінарського заняття

1. Місце соціології молоді в системі соціологічного знання.

2. Молодь як велика соціально-демографічна група.

3. Стан дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді.

4. Молодіжна субкультура.

Термінологічний словник

Соціологія молоді – розділ соціології, в якому розглядаються проблеми молоді як специфічної соціально-демографічної групи, її інтеграції в суспільство, освіти, самоствердження в певних соціальних умовах.

Молодь – соціально-демографічна спільнота зі специфічними фізіологічними, пізнавальними, психічними, культурно-освітніми особливостями, які характеризують її біосоціальне дозрівання.

Субкультура – культура певної соціальної спільноти, яка складається із сукупності переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, що відрізняють її від домінуючої культури.

Молодіжна субкультура – система цінностей та норм, смаків, форм спілкування, що відрізняється від культури дорослих та притаманна молоді.

Державна молодіжна політика – система заходів держави, що спрямовані на сприяння розвитку молоді та вирішення її проблем.

Трудова адаптація – процес засвоєння особистістю трудової ситуації через активну взаємодію з трудовим середовищем.

Ціннісні орієнтації – цінності, які спрямовують діяльність та соціальну поведінку особистості та поділяються нею.

Завдання і вправи

1. Знайдіть у наведеному списку молодіжні проблеми, що є характерними для сучасного етапу розвитку українського суспільства:

А) професійного самовизначення;

Б) шлюбно-сімейні проблеми;

В) матеріальна незабезпеченість;

Г) відповідність одержаної освіти вимогам до спеціаліста;

Ґ) життєвий оптимізм, впевненість в майбутньому;

Д) можливість працевлаштування;

Е) задовільний стан здоров’я;

Є) зростання рівня соціальних девіацій;

Ж) жодна відповідь не є правильною.

2. Які, на Вашу думку, заходи державної молодіжної політики є першочерговими для вирішення молодіжних проблем в Україні?

3. Назвіть причини невідповідності професійної підготовки молодої людини сучасним вимогам суспільства.

4. Молодіжна субкультура: позитивне чи негативне явище?

5. В чому причина популярності молодіжних субкультур?

6. Складіть план розвитку для молодої жінки/молодого чоловіка в період від 20 до 30 років життя, обираючи варіанти, які можуть повторюватися, із переліку: вийти заміж/одружитися, матеріальна незалежність, самостійність у прийнятті рішень, здобути професійну освіту, активна участь у політичній діяльності, придбання власного житла, купівля власного автомобіля, народження дитини, працевлаштування, декретна відпустка, кар’єрний ріст, відкриття власної справи, здобуття другої професійної освіти, служба в армії, захист кандидатської/докторської дисертації, доброчинність. Проаналізуйте отриманий результат.

Вік	Молода жінка	Молодий чоловік
20 років
21 рік
…
29 років
30 років

Теми для доповідей та пошукової роботи

1. Молодь в бізнесі.

2. Молодіжне безробіття.

3. Соціальні фактори незадовільного стану здоров’я молодої людини.

4. Ціннісні орієнтації сучасної молоді.

Запитання для аналізу та самоперевірки

1. Що властиве молоді як великій соціально-демографічній групі?

2. Якими, на Вашу думку, мають бути вікові межі молоді в Україні? Відповідь обґрунтуйте.

3. Чим може допомогти соціологія молоді у вирішенні чи попередженні молодіжних проблем?

4. Які заходи слід застосовувати для допомоги в професійному самовизначенні?

5. Чим зумовлений високий показник розлучень в молодих сім’ях?

Література

1. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посібник / М.П. Лукашевич, М.В. Туленков – К: МАУП, 2004. – С. 72-88.

2. Практикум з соціології: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / За ред. В.М.Пічі. – Львів: Новий світ – 2000, 2004. – С. 180-203.

3. Соціологія: Підручник / За заг. ред. В.П. Андрущенка, М.І. Горлача. – Харків-Київ, 1998. – С. 294-309.

4. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка. – К.: Видавничий центр „Академія ”, 2002. – С. 430-442.

5. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій / Наталія Черниш. – Львів: Кальварія, 2003. – С. 226-252.

Тема 6. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІКИ ТА МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Мета вивчення: з’ясувати предметне поле соціології економіки і маркетингової діяльності.

Основна проблема: розкрити зміст економіки як соціального явища та окреслити її основні риси та функції.

Основні поняття: соціологія економіки, економічне життя, економічна культура, маркетинг, споживання, економічна діяльність, економічна поведінка

План семінарського заняття

1. Соціологія економіки як наука, її предметна сфера та функції.

2. Закони та характеристики соціології економіки.

3. Основні напрями розвитку соціології економіки.

4. Тенденції соціокультурної та освітньої ситуації в Україні.

Підготувати термінологічний словник до теми

Теми для доповідей та пошукової роботи

1. Соціально-економічні відносини.

2. Методи соціології економіки.

3. Зв’язок соціології економіки з іншими суспільними науками.

Запитання для аналізу та самоперевірки

1. Що таке економіка?

2. Опишіть взаємозв’язок соціальної та економічної сфери.

3. Охарактеризуйте взаємозв’язок соціології економіки з економічною теорією.

4. Що розуміють під економічною культурою?

5. Які функції соціології економіки?

6. Який взаємозв’язок між маркетинговими та соціологічними дослідженнями?

Література

1. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посіб. / Лукашевич М.П., Туленков М.В. – К: МАУП, 2004. – С. 261-280.

2. Практикум з соціології: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / За редакцією В.М.Пічі. – Львів: Новий Світ – 2000, 2004. – С. 132-151.

3. Экономическая социология: Учебное пособие / В.Е.Пилипенко, Э.А. Гансова, В.С.Казаков и др.; Под ред. В.Е.Пилипенко. – К.: МАУП, 2002. – 296 с.

Тема 7. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

Мета вивчення: з’ясувати місце соціології праці в системі наук про працю.

Основна проблема: розкрити зміст праці як соціального феномена.

Основні поняття: праця, мотив, мотивація, трудова мотивація, трудова мобільність, трудова адаптація, трудова кар’єра, кар’єра, менеджер, конкуренція, ринок праці, соціальний контроль, трудова міграція.

План семінарського заняття

1. Соціологія праці: об’єкт, предмет, категорії. Місце соціології праці серед інших наук і напрямів соціології.

2. Особистість у соціально-трудових процесах (виробнича адаптація, потреби мотиви).

3. Трудова кар’єра як соціальне явище.

Термінологічний словник

Праця – це свідома доцільна діяльність людей, спрямована як на створення матеріальних і духовних цінностей, умов для розвитку і прогресу суспільства, так і на самовираження, самоактуалізацію і самовдосконалення людини.

Мотив – внутрішня дія, що спонукає людину до діяльності.

Мотивація – процес спонукання людей до дій для досягнення мети.

Трудова мотивація – це намагання працівника задовольнити потреби (отримати певні блага) через трудову діяльність.

Трудова мобільність – принципова готовність особи до зміни посади, професії, місця роботи, місця проживання і способу життя в цілому.

Трудова адаптація – процес пристосування працівника до адекватного і оптимального виконання соціальних функцій, які пов’язані з трудовою діяльністю.

Трудова кар’єра – індивідуальна трудова мобільність, тобто процес переміщення працівника з одного робочого місця на інше в ієрархічній системі трудової діяльності суспільства.

Кар’єра – це суб’єктивне усвідомлення позиції і поведінки в сфері трудової діяльності, пов’язане з посадовим чи професійним підвищенням протягом трудового життя людини.

Менеджер – спеціаліст, який відповідає за координацію та контроль над організацією праці.

Конкуренція – діяльність, коли людина (група людей) змагається з іншою людиною (групою людей) за досягнення мети в умовах, коли засоби її досягнення та результати є дефіцитними.

Ринок праці – економічні відносини між покупцями (працедавцями) та продавцями (працівниками) робочої сили.

Соціальний контроль – практика всіх видів соціальних груп нав’язувати та заохочувати конформність та застосовувати санкції до поведінки, що суперечить прийнятим нормам.

Трудова міграція – переміщення індивідів в межах країни чи між країнами з метою зайняти вільні робочі місця.

Завдання і вправи

Ділова гра

1. Студенти діляться на 4 групи: три „трудові колективи” та групу „аналітиків”. Завдання „трудових колективів” – розподілити обов’язки (керівники, підлеглі) та продемонструвати стилі поведінки, мотивацію, стратегії стимулювання та механізми соціального контролю за різних мотиваційних моделей, яку вони обрали (традиційна, людських стосунків, людських ресурсів). Завдання „аналітиків” – вказати на переваги та недоліки кожної зі стратегій. Зокрема, програти ситуацію прийому на роботу нового працівника; ситуацію, коли слід залишитися після роботи для вирішення важливого завдання; тимчасове зменшення заробітної платні у зв’язку з економічними труднощами; підвищення працівника в посаді; преміювання працівника; вирішення внутрішньоколективного конфлікту.

2. Здійснити перерозподіл учасників та змінити групу аналітиків та продемонструвати один робочий день в межах моделей управління (теорія Х, У, Z). Проаналізувати результати гри.