Одеський державний університет внутрішніх справ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Факультет підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання

Кафедра цивільного права та процесу

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи

З цивільного та сімейного права

Обговорено та схвалено

На засіданні кафедри ЦПП

ОДЕСА – 2012

Загальні методичні рекомендації

щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи

Вивчення курсу «Цивільне та сімейне право України» є головним етапом на шляху оволодіння знаннями про загальні положення цивільного права. В першій частині розглядаються важливі теоретичні проблеми цивільних правовідносин, здійснення та захисту цивільних прав, проблеми цивільно-правової відповідальності, права власності та інших речових прав, загальної теорії про зобов’язання, немайнових прав. Крім того, перша частина присвячена висвітленню проблем, що стосуються фізичних і юридичних осіб, інтелектуальної власності, позовної давності та правочинів.

Семінарські заняття з курсу "Цивільне та сімейне право України" є важливою формою оволодіння студентами програмним матеріалом, розвитку у них самостійної навчальної роботи, відпрацювання вмінь теоретичного аналізу правових приписів та їх практичного застосування. У процесі цього різновиду занять здійснюється поточний контроль якості знань, застосовуються методичні заходи індивідуалізації навчання.

Самостійна робота є однією із форм підготовки до семінарського заняття і розпочинається з:

· ознайомлення зі змістом відповідної теми в анотації навчальної дисципліни;

· ознайомлення з питаннями, які заплановано розглянути на даному занятті;

· звертання до конспекту лекції;

· звертання до методичних вказівок лектора щодо особливостей вивчення даної теми;

· опрацювання рекомендованої для вивчення тем літератури, конспектування окремих положень, що стосуються питань теми;

Крім цього необхідно:

· використовуючи підручники, добре засвоїти поняття, які є визначними /опорними/ для цієї теми і виділені в плані семінару;

· зробити в зошиті конспект основних положень теми, яка виноситься на семінар;

· продумати на кожне питання, що виноситься на обговорення, план відповіді – це допоможе слухачу зробити свою відповідь чіткою, логічною та послідовною;

· повторити основні положення та визначення з попередніх тем;

· ознайомитися з переліком запропонованих тем рефератів.

Методика семінарських занять передбачає дискусійне обговорення попередньо визначених питань, що потребує вивчення курсантами та студентами рекомендованих монографічних робіт, наукових статей.

Відповіді на теоретичні питання повинні бути докладними та обґрунтованими, містити посилання на нормативні акти. Вирішення практичних завдань здійснюються у письмовій формі. Усі складені документи зачитуються та обговорюються під час проведення занять.

Крім загальних питань деякі виносяться на самостійну роботу. Студенти повинні самостійно, за допомогою літератури, підручників та нормативної бази опрацювати питання, що виносяться на самостійну роботу.

Написання реферату – є важливою формою більш глибокого вивчення теми. Ця форма дає можливість студентам та курсантам детально розбирати питання теми з використанням додаткових джерел. Після заслуховування реферату на семінарі, він повинен бути переданий викладачу.

Результати участі студентів на заняттях, самостійній роботі та засвоєння теми – оцінюються викладачем.

Пропущені незалежно від причини заняття чи незадовільна оцінка – відпрацьовуються у встановлені дні та години.

 

МОДУЛЬНИЙ СКЛАД ДИСЦИПЛІНИ

Цивільне та сімейне право

ННІ ФЕБіП (денна форма навчання)

№ моду- ля	Назва модуля	Аудиторні заняття, години	Індивід. заняття	Сам. робота	Кредити/ години
Всього	Лекції.	Семінрські заняття	Практичні заняття	Модульні роботи
	2-й курс								6 кред. / 216 год.
	3-й семестр								3.5 кред. / 126 год.
1.	Модуль № 1. Загальні положення цивільногоправа	28	16	14			12	12	52
1.1.	Тема 1. Цивільне право в системі права. Цивільне законодавство
1.2.	Тема 2. Цивільні правовідносини
1.3.	Тема 3. Здійснення цивільних прав та виконання обов'язків
1.4.	Тема 4. Захист цивільних прав та інтересів
	Модульна контрольна робота
2.	Модуль № 2. Фізичні та юридичні особи	44	22	22			15	15	74
2.1.	Тема 5. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права
2.2.	Тема 6. Опіка та піклування
2.3.	Тема 7. Особисті немайнові права фізичної особи
2.4.	Тема 8. Юридичні особи
2.5.	Тема 9. Підприємницькі товариства
2.6.	Тема 10. Держава, територіальні громади та АРК як учасники цивільних правовідносин
	Форма підсумкового контролю залік
	4-й семестр								2.5 кред. / 90 год.
3.	Модуль № 3. Об’єкти, правочини та строки	26	12	14			8	8	42
3.1.	Тема 11. Об'єкти цивільних прав
3.2.	Тема 12. Правочини
3.3.	Тема 13. Представництво у цивільному праві
3.4.	Тема 14. Строки та терміни в цивільному праві. Позовна давність
	Модульнаконтрольна робота
4.	Модуль № 4.Речове право. Право інтелектуальної власності	28	14	14			10	10	48
4.1.	Тема 15. Право власності
4.2.	Тема 16. Речові права на чуже майно
4.3.	Тема 17. Право інтелектуальної власності
	Форма підсумкового контролюекзамен
№ моду- ля	Назва модуля	Аудиторні заняття, години	Індивід. заняття	Сам. робота	Кредити/ години
Всього	Лекції.	Семінрські заняття	Практичні заняття	Модульні роботи
	3-й курс								6 кред. / 216 год.
	5-й семестр								3.5 кред. / 126 год.
5.	Модуль № 5. Загальні положення зобов’язального права	24	12	12			12	12	48
5.1.	Тема 18. Зобов’язальне право. Зобов'язання
5.2.	Тема 19. Виконання зобов'язання
5.3.	Тема 20. Способи забезпечення виконання зобов'язання
5.4.	Тема 21. Припинення зобов'язання
5.5	Тема 22. Правові наслідки та відповідальність за порушення зобов'язання
5.5.	Тема 23. Цивільно-правовий договір
	Модульна контрольна робота
6.	Модуль № 6. Договірне право	48	24	24			15	15	78
6.1.	Тема 24. Договори з передачі майна у власність
6.2.	Тема 25. Договори з передачі майна у користування
6.3	Тема 26. Договори підряду
6.4.	Тема 27. Договори з надання послуг
6.5.	Тема 28. Розрахунки за цивільним правом
	Тема 29. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
6.6.	Тема 30. Комерційна концесія. Тема 31. Спільна діяльність
	Форма підсумкового контролюзалік
	6-й семестр								2.5 кред. / 90 год.
7.	Модуль № 7. Недоговірні відносини. Спадкове право	30	14	16			6	6	52 год.
7.1.	Тема 32. Недоговірні зобов'язання
7.2.	Тема 33. Відшкодування шкоди за цивільним правом
7.3.	Тема 34. Спадкове право
	Модульна контрольна робота
8.	Модуль № 8. Сімейне право	24	12	12			12	12	48 год.
8.1.	Тема 35. Поняття сімейного права. Сімейні правовідносини
8.2.	Тема 36. Шлюб по сімейному праву
8.3.	Тема 37. Права та обов'язки подружжя
8.4.	Тема 38. Права та обов'язки матері, батька і дитини
8.5.	Тема 39. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
8.6.	Тема 40. Права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів Тема 41. Застосування сімейного права України до іноземців та осіб без громадянства
	Форма підсумкового контролюекзамен
	Всього з дисципліни								12 кред./ 432 год

 

 

Тема 6. Опіка та піклування

 

Семінарське заняття – 2 години

Питання:

1. Поняття та цілі опіки.

2. Поняття та цілі піклування.

3. Суб’єкти опіки та піклування.

 

Мета заняття: закріпити знання слухачів щодо поняття та цілей опіки та піклування, порядку встановлення опіки та піклування, припинення опіки та піклування, органів які займаються встановленням опіки та піклування.

 

Опорні поняття теми: опіка, піклування, підопічний, опікун, піклувальник, помічник, органи опіки та піклування, патронатне виховання.

 

Теми рефератів:

· Опіка, піклування та патронатне виховання за Сімейним кодексом України.

· «Інститут помічників» за цивільним законодавством України.

 

Самостійна робота – 4 години

Ознайомитись із планом семінарського заняття, питаннями, що належать до цієї теми.

Опрацювати конспект лекції з даної теми.

Опрацювати рекомендовану для вивчення теми літературу, законспектувати окремі положення, що стосуються питань теми, або зробити нотатки, групуючи їх за певними ознаками.

Рекомендується зробити у робочому зошиті план-відповіді на кожне питання, яке виноситься на розгляд під час семінарського заняття.

Ознайомитись з переліком запропонованих тем рефератів.

Самостійно розглянути наступні питання:

1. Обмеження опікуна у можливості вчиняти правочини від імені підопічного.

Розглядаючи дане питання необхідно зазначити, що опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Слід звернути увагу на те, що з метою захисту опікуваних від зловживань опікунів в Цивільному кодексі встановлена норма, щодо заборони вчинення опікуном певних видів правочинів. Зокрема, опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Крім того, опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою (ст. 68 ЦК України).

2. Правовий статус помічника.

Необхідно звернути увагу на те, що даний інститут є новим в цивільному праві України. Специфіка даного інституту полягає в тому, що помічник не є піклувальником, оскільки призначається для надання допомоги повністю дієздатній фізичній особі та на її прохання. Слід зазначити, що за заявою особи, яка потребує допомоги, ім'я її помічника реєструється органом опіки та піклування, про що видається відповідний документ, зразок якого встановлює Міністерство юстиції України. У суді помічник може представляти фізичну особу лише на підставі окремої довіреності.

 

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – Ст. 461. – Глава VI, статті 55-79.

3. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. №2947-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №21-22. – Ст. 135.

4. Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми. Документ Ради Європи, Люксембург, 20.05.1980 р. // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - № 3. – С. 129.

5. Про органи реєстрації актів громадянського стану. Закон України від 24.12.1993 р. №3807-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 14. -Ст. 78.

* * *

6. Харитонов Е.О., Старцев А.В., Харитонова Е.И. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – С. 149 – 156.

7. Цивільне і сімейне право України: Навчально-практичний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене / За ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дрішлюка. – Х.: Одиссей, 2003. – С. 97-102.

8. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2006. – С. 155-166.

9. Цивільне право України: Курс лекцій. У 6-ти т. Т. 1. / За ред. Р.Б. Шишки та В.А. Кройтор. – Харків: Еспада, 2008. – С. 301-318.

10. Цивільне право України: Підручник / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – С. 104-111.

11. Цивільний кодекс України: Науково – практичний коментар. – Х.: ТОВ „Одиссей”, 2006. – С. 62 – 76.

* * *

12. Рудалєва Л. Особлива форма турботи. Опіка і піклування над особами, які не досягли 18 років // Юридичний вісник України. – 2003. - № 10. – С.9.

13. Стасюк Г. Охорона дітей, позбавлених батьківського піклування: історичний аспект // Право України. – 2005. – №2. – С. 108-111.

14. Темченко О. Зміст соціальної функції держави щодо прав дитини в умовах євроінтеграції // Право України. – 2007. – №5. – С. 24-27.

15. Чорна Ж.Л. Судовий захист майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб за цивільним законодавством України: теорія та практика застосування // Вісник запорізького національного університету. Юридичні науки. №2. — 2005. — С. 99-103.

Тема 8. Юридичні особи

 

Семінарське заняття – 4 години

Питання

1. Поняття юридичної особи та її основні ознаки.

2. Види юридичних осіб.

3. Правоздатність та дієздатність юридичної особи.

4. Державна реєстрація юридичної особи.

5. Філії та представництва юридичної особи.

6. Порядок припинення юридичної особи.

Мета заняття: закріпити знання слухачів щодо поняття і ознак юридичної особи, цивільної правосуб’єктності юридичної особи, видів юридичних осіб, виникнення та припинення діяльності юридичних осіб, держави, територіальних громад як учасників цивільних правовідносин.

Опорні поняття теми: юридична особа, організаційно-правові форми юридичних осіб, створення та припинення юридичних осіб, держава, територіальні громади як учасники цивільних правовідносин.

Теми рефератів:

· Правові форми юридичних осіб, створених державою і територіальними громадами.

· Класифікація юридичних осіб.

 

Самостійна робота – 4 години

Ознайомитись із планом семінарського заняття, питаннями, що належать до цієї теми.

Опрацювати конспект лекції з даної теми.

Опрацювати рекомендовану для вивчення теми літературу, законспектувати окремі положення, що стосуються питань теми, або зробити нотатки, групуючи їх за певними ознаками.

Рекомендується зробити у робочому зошиті план відповіді на кожне питання, яке виноситься на розгляд під час семінарського заняття.

Ознайомитись з переліком запропонованих тем рефератів.

Самостійно розглянути наступні питання:

1. Сутність юридичної особи.

Розглядаючи дане питання необхідно дати визначення поняття юридичної особи на основі аналізу ознак юридичної особи. Звернути увагу на те, що юридичною особою може бути лише організація, яка має всі ознаки передбачені Цивільним кодексом України. Важливе значення має індивідуалізація юридичної особи, яка має провадитися шляхом надання їй найменування та визначення місцезнаходження, оскільки, наприклад, залежно від цього визначається виконання деяких видів зобов’язань.

 

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – Ст. 461. – Глави VIІ, ІХ, Х, статті 80-112, 167-176.

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – Ст. 462.

4. Про благодійництво та благодійні організації. Закон України від 16.09.1997р. №531/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 46. - Ст. 292.

5. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Закон України в редакції від 30.06.1999р. №784-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 31. - Ст. 440.

6. Про господарські товариства. Закон України від 19.09.1991р. №1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 49. – Ст. 682.

7. Про захист економічної конкуренції. Закон України від 11.01.2001р. №2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 12. - Ст. 64.

8. Про об’єднання громадян. Закон України від 16.06.1992р. №2460-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 34. - Ст. 504.

9. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності. Закон України від 15.09.1999р. №1045-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 45. – Ст. 397.

10. Про свободу совісті та релігійні організації. Закон України від 23.04.1991р. №987-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 25. - Ст. 283.

* * *

11. Харитонов Е.О., Старцев А.В., Харитонова Е.И. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – С. 157 – 183.

12. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М.Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – С. 229 - 269.

13. Цивільне право України: Курс лекцій. У 6-ти т. Т. 1. / За ред. Р.Б. Шишки та В.А. Кройтор. – Харків: Еспада, 2008. – С. 319 – 473.

14. Цивільне право України: Підручник / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – С.112-149.

15. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./ Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. Ред. В.І.Борисової, І.В. Спасибо – Фадєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – С.111-166.

16. Цивільне та сімейне право України: Навчально-практичний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене / За ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дрішлюка. – Х.: Одиссей, 2003. – С.102-127.

17. Цивільний кодекс України: Науково – практичний коментар. – Х.: ТОВ „Одиссей”, 2006. – С. 76 – 118.

* * *

18. “Прописка” предприятия: как определить его местонахождение // Все о бухгалтерском учете. – 2003. - № 66. – С.20.

19. Костів М. Види адміністративної правосуб’єктності юридичних осіб // Право України. – 2005. – № 4. – С. 16.

20. Кравченко С. Право участі, корпоративні права та підприємницька діяльність учасників товариств // Право України. – 2007. – № 2. – С. 66-69

21. Кравчук В. Розмір статутного капіталу юридичної особи // Право України. – 2007. – № 2. – С. 70-72.

22. Кривобок С. Договір управління підприємством // Право України. – 2007. – № 3. – С. 47-50

23. Резніченко С.В., Фучеджі В.Д. Актуальні питання індивідуалізації релігійних організацій // Південноукраїнський правничий часопис. - 2006. - № 2. - С. 100-103.

24. Спасибо-Фатєєва І. Деякі розсуди про юридичні особи та їхні організаційно-правові форми // Право України. – 2007. – № 2. – С. 118-122.

25. Фучеджі В.Д. Види релігійних організацій // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2005. - № 4. -С. 78-81.

26. Фучеджі В.Д. Підходи до поняття “Релігійна організація” в позитивному праві пострадянських країн // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2005. - № 1. -С. 214-218.

27. Фучеджі В.Д. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи // Актуальні проблеми права: теорія і практика: Збірник наукових праць. – Луганськ, 2005. - № 6. – С. 117-122.

28. Фучеджі В.Д. Юридична особа релігійних організацій у доктрині права // Південноукраїнський правничий часопис. - 2007. - № 1. - С. 77-79.

 

 

Тема 12. Правочини

 

Семінарське заняття – 2 години

Питання

1. Поняття і ознаки правочину.

2. Види правочинів.

3. Форми правочинів.

4. Відмова від правочину.

5. Недійсність правочинів.

6. Правові наслідки недійсності правочинів.

7. Окремі види недійсних правочинів.

 

Мета заняття: закріпити знання слухачів щодо поняття правочину, видів та умов дійсності правочинів, державної реєстрації правочину, наслідків недійсності правочину.

 

Опорні поняття теми: правочин; правочини односторонні, двосторонні та багатосторонні; оплатні та безоплатні правочини; умовні правочини; консенсуальні та реальні правочини; каузальні та абстрактні правочини; чинність правочину; види недійсних правочинів.

 

Теми рефератів:

· Правочини з дефектами суб’єктного складу. Правочини з дефектами волі.

· Правочини з дефектами форми. Правочини з дефектами змісту та порядку укладення правочину.

 

 

Самостійна робота – 4 годин

Ознайомитись із планом семінарського заняття, питаннями, що належать до цієї теми.

Опрацювати конспект лекції з даної теми.

Опрацювати рекомендовану для вивчення теми літературу, законспектувати окремі положення, що стосуються питань теми, або зробити нотатки, групуючи їх за певними ознаками.

Рекомендується зробити у робочому зошиті план-відповіді на кожне питання, яке виноситься на розгляд під час семінарського заняття.

Ознайомитись з переліком запропонованих тем рефератів.

Самостійно розглянути наступні питання:

1. Тлумачення змісту правочину.

Слід визначити в чому полягає тлумачення змісту правочину та основні способи, які застосовуються при тлумаченні правочину. Закон надає право тлумачити зміст правочину його сторонам. Необхідно в даному випадку уяснити, що необхідність тлумачення волі сторони правочину виникає якщо волевиявлення виражене не чітко. У даному випадку мова буде йти не про тлумачення змісту законодавства, а про тлумачення самого змісту правочину. Якщо сторони не дійдуть згоди щодо тлумачення правочину, вони можуть звернутися до суду з вимогою постановити судове рішення про тлумачення змісту правочину, яке буде мати обов’язкову силу.

2. Значення правочинів.

Необхідно зазначити, що час відіграє істотну роль у цивільних правовідносинах, суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників виникають, розвиваються і припиняються у певний час. Слід звернути увагу на те, що у сфері цивільно-правових відносин юридичне значення має не закінчення часу взагалі, а закінчення певного строку, настання певного моменту в часі. Перебіг і обчислення строків у цивільному праві відбуваються за правилами, встановленими за волею законодавця.

 

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. - №11. – Ст. 461. – Глава ХVІ, статті 202-236.

3. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. №2947-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №21-22. – Ст. 135.

4. Про нотаріат. Закон України від 09.02.1993р. №3425-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 39. - Ст. 383.

5. Про державне мито. Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 13. – Ст. 113.

6. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3.03.2004 р. №20/5 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 10. – Ст. 639.

7. Про судову практику у справах про визнання угод недійсними. Постанова Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978р. №3 // Юридичний вісник України. – 2001. - № 37.

* * *

8. Аномалії в цивільному праві України: Навч.-практ. Посібник // Відп. ред. Р.А. Майданник. – К.: Юстиніан, 2007. – С. 225-251.

9. Харитонов Е.О., Старцев А.В., Харитонова Е.И. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – С. 256 – 288.

10. Цивільне і сімейне право України: Навчально-практичний посібник. Видання друге, перероблене та доповнене / За ред. Є.О. Харитонова, А.І. Дришлюка. – Х.: Одиссей, 2003. – С.145-173.

11. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М.Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2006. – С. 334 – 363.

12. Цивільне право України: Курс лекцій. У 6-ти т. Т. 1. / За ред. Р.Б. Шишки та В.А. Кройтор. – Харків: Еспада, 2008. – С. 557 – 605.

13. Цивільне право України: Підручник / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – С. 200-228.

14. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./ Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. Ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – С. 215-244.

15. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Кн. 1. – С. 168-183.

16. Цивільний кодекс України: Науково – практичний коментар. – Х.: ТОВ „Одиссей”, 2006. – С. 209 – 237.

* * *

17. Безсмертна Н. Практичні аспекти нотаріального посвідчення правочинів // Право України. – 2006. – № 3. – С. 56.

18. Воловик О. Устные сделки в хозяйственной деятельности: «за» и «против» // Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации. – 2003. - № 28. – С.63-65.

19. Домбругова А. Насильство, погроза, зловмисна угода, збіг тяжких обставин // Юридичний вісник України. – 2003. - № 12. – С.14.

20. Домбругова А. Наслідки помилки та обману // Юридичний вісник України. – 2003. - № 10. – С.14.

21. Домбругова А. Угоди з дефектами суб’єктного складу // Юридичний вісник України. – 2003. - № 20. – С.14.

22. Кільдюшкіна О. Недійсність правочинів: недоліки законодавства та проблеми судової практики // Право України. – 2007. – № 4. – С. 157.

23. Кучер В. Особливості визначення правочину таким, що порушує публічний порядок // Право України. – 2003. – № 12. – С. 106.

24. Шемяткин А. Сделки // Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации. Сборник систематизированного законодательства. – 2003. - Вып. 12. – С. 207-208.

25. Шкіра Я. Юридична сила правочину, укладеного в електронній формі // Право України. – 2005. – № 3. – С. 59-60.

 

 

Тема 15. Право власності

 

Семінарське заняття – 4 годин

Питання

1. Поняття власності і права власності.

2. Способи набуття права власності: первинні та похідні (вторинні).

3. Припинення права власності.

4. Право приватної власності фізичних осіб.

5. Право приватної власності юридичних осіб.

6. Право державної власності.

7. Право комунальної власності.

8. Право спільної власності.

9. Захист права власності.

Мета заняття: закріпити знання слухачів щодо поняття права власності в об’єктивному та суб’єктивному розумінні, суб’єктів та об’єктів права власності, змісту права власності, форм права власності, способів набуття і припинення права власності, захисту права власності.

 

Опорні поняття теми: власність; право власності; право володіння; право користування; право розпорядження; підстави набуття права власності; момент виникнення права власності у набувача; здійснення права власності; припинення права власності; право спільної власності; захист права власності.

 

Теми рефератів:

· Зміст права власності.

· Право власності кооперативів.

· Право власності господарських товариств.

· Речово-правові засоби та зобов’язально-правові засоби захисту права власності.

 

Самостійна робота – 4 годин

Ознайомитись із планом семінарського заняття, питаннями, що належать до цієї теми.

Опрацювати конспект лекції з даної теми.

Опрацювати рекомендовану для вивчення теми літературу, законспектувати окремі положення, що стосуються питань теми, або зробити нотатки, групуючи їх за певними ознаками.

Рекомендується зробити у робочому зошиті план-відповіді на кожне питання, яке виноситься на розгляд під час семінарського заняття.

Ознайомитись з переліком запропонованих тем рефератів.

Самостійно розглянути наступні питання:

1. Право повного господарського відання.

Слід звернути увагу на те, що зміст права повного господарського відання та права власності тотожні. Але відмінність полягає насамперед у характері прав. Якщо право власності є основним, самостійним правом, то право повного господарського відання вторинне і залежить від права власності. Право повного господарського відання не може існувати без права власності. Вторинний характер права повного господарського відання полягає в тому, що власник може контролювати використання майна (наприклад, шляхом аудиторської перевірки) або отримувати частку прибутку від використання цього майна.

2. Право оперативного управління.

Необхідно зазначити, що на відміну від права повного господарського відання, яке складається з трьох правомочностей: володіння, користування, розпорядження, право оперативного управління одночасно охоплює лише дві правомочності: володіння і користування або володіння і розпорядження. Але в будь – якому випадку особа, в оперативному управлінні якої знаходиться майно, не має права розпоряджатися ним на свій розсуд, а може це робити лише в межах встановлених власником.

3. Право довірчої власності.

При розгляді цього питання необхідно зазначити, що право довірчої власності це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону або договору управління майном виключно в інтересах особи, визначеної відповідно до закону або договору управління майном. Слід звернути увагу на те, що право довірчої власності виникає з договору управління майном, де закріплюється положення про те, що управитель зобов'язаний здійснювати управління майном особисто і не може доручити здійснення управління іншим особам. Отримане в управління майно повинно використовуватися виключно за цільовим призначенням, визначеним в договорі управління майном.

 

Література:

1. Конституція України від 28.06. 1996р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. №435-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. - №11. – Ст. 461. – Глава ХХІІІ - ХХІХ, ст.ст. 316-394.

3. Господарський кодекс України 16.01.2003р. №436-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. - №11. – Ст. 462.

4. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. №2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. - Ст. 27.

5. Сімейний кодекс України від 10.01.2002р. №2947-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

6. Цивільний процесуальний кодекс України 18.03.2004 // Відомості Верховної Ради. – 2004. - N 40-41, 42. - Ст. 492.

7. Про господарські товариства. Закон України від 19.09.1991р. №1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 49. - Ст. 682.

8. Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності. Закон України від 03.03.1998р. №147/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 34. – Ст. 228.

9. Про право власності на окремі види майна. Постанова Верховної Ради України від 17.06. 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 35. – Ст. 517.

10. Про приватизацію державного житлового фонду. Закон України від 19.06.1992р. №2482-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 36. – Ст. 524.

11. Про приватизацію державного майна. Закон України від 04.03.1992р. №2163-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 24. - Ст. 348.

* * *

12. Харитонов Е.О., Старцев А.В., Харитонова Е.И. Гражданское право Украины: Учебник. – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – С. 312 – 395.

13. Цивільне і сімейне право України: Навчально-практични