Показники економічної безпеки функціонування транспорту

Стан транспорту, що відповідає вимогам економічної безпеки, повинен характеризуватися набором певних ключових ресурсів і результуючих показників індикаторів - стабільності, за межами граничних значень яких система втрачає здатність забезпечення функціонування економіки країни.

Основні показники:

транспортоємкість валового внутрішнього продукту, вимірюваний у наведених т-км на величину ВВП. Це складний інтегрований показник, що залежить від зміни темпів перевізної роботи й стану економіки транспорту й народного господарства. Він відбиває рівні резерву провізний, пропускний і перероблювальної спроможностей транспортних комунікацій і вузлів. Нормальне значення транспортоємкості ВВП для транспортної системи України в цілому, певне експертним шляхом, перебуває в межах 1,08-1,10 наведених т-км на 1 грн. ВВП (у цінах 2011 р.);

ступінь зношування й старіння основних виробничих фондів, вимірювана відсотком зношування. Це ключовий показник працездатності транспорту при моніторингу й аналізі стану економічної безпеки. Певне експертним шляхом граничне значення зношування й старіння виробничих фондів (СВФ) транспорту склало 50 - 55 %. Нормальне, що полягають СВФ по експертній оцінці повинне характеризуватися ступенем зношування не більш 30 - 40 %, що забезпечує розширене відтворення транспорту;

рівень інвестицій у розвиток транспорту, вимірюваний у відсотках від загального об'єму інвестицій на розвиток економіки країни, є показником - індикатором, що визначають розвиток виробничих фондів, а також стійкість роботи транспортних споруджень і навігаційних систем. Цей показник тісно взаємозалежний з попереднім, однак може розглядатися і як самостійний. Граничне значення цього показника визначається мінімально потрібними інвестиціями на щорічне відновлення СВФ, що забезпечують можливість розширеного відтворення. Експертним шляхом визначити граничне значення цього показника вкрай складно, тому що воно залежить від багатьох факторів і загального стану економіки країни.

рівень імпорту технічних засобів транспорту, вузлів і запасних частин до них у відсотках від загальної кількості, що поставляються транспортних технічних засобів. Включення цього показника в перелік найважливіших індикаторів безпеки функціонування транспорту дає можливість визначити настання моменту критичної залежності від імпорту транспортних засобів і найважливіших видів споживаної їм продукції (максимально припустимого рівня задоволення попиту підприємств транспорту за рахунок імпортних поставок).

рівень виділюваних засобів на розвиток наукового потенціалу транспорту визначається як частка від доходів транспорту або від розміру виділених засобів на науку в цілому по країні (можливо у відсотках від ВВП). Нормальне значення цього показника повинне становити 2,0 - 2,5 %, а граничне - не нижче 1,0 % від величини доходів транспорту. Світовою практикою доведене, що виділення засобів на науку нижче 1 % протягом п'яти років веде до її деградації. В Україні в 2008 р. на транспортну науку було виділено менш 0,4 % від доходів транспорту.

рівень діяльності закордонних експедиторських фірм на національному ринку, вимірюваний у відсотках від загального об'єму перевізної роботи в міжнародному сполученні, характеризує розподіл цієї роботи між вітчизняними й закордонними перевізниками. Установлення граничного значення цього показника буде сприяти захисту вітчизняних перевізників на зовнішньому ринку транспортних послуг.

збиток транспорту країни через перемикання перевізної роботи із транспортних магістралей країни на закордонні транспортні комунікації або втрати можливих транзитних перевезень. Розмір збитку характеризує ефективність діяльності транспортних міністерств у конкурентній боротьбі за ринки транспортних послуг і одержання додаткових доходів.

Практичнезаняття 1

Тема: Залізничний транспорт України.
Мета заняття:
1) В ході обговорення поставлених питань закріпити знання отримані на лекціях з питань сучасного стану залізничного транспорту України та напрямів подальшого його розвитку;
2) Отримати навички в нанесення на карту основних магістралей залізничного транспорту та основних вузлів стику його з іншими видами транспорту, у формулюванні значення розглянутих магістралей залізничного транспорту в загальній системі транспорту України та в Міжнародних транспортних коридорах.

План проведення заняття:
1. Коротка характеристика сучасного стану залізничного транспорту
В ході обговорення з'ясуванню підлягає:
- Основне призначення залізничного транспорту, його переваги;
- Частка залізничного транспорту у вантажообігу і пасажирообігу Україні;
- Експлуатаційна і розгорнута довжина залізниць, (тис. км);
- Густота мережі залізниць, (км / 100км2);
- Протяжність електрифікованих залізниць, (тис.км) і їх (%) від експлуатаційної довжини доріг;
- Частка обсягу вантажних і пасажирських перевезень виконується електричної та тепловозною тягою, (%);
- Ширина колії Українських залізниць;
- Залізничні станції та штучні споруди, які розташовуються на мережі залізниць України;
- Характеристика парку рухомого складу залізничного транспорту;
- Структура парку вантажних вагонів;
- Середня дільнична швидкість руху вантажних і пасажирських поїздів, (км / год);

2. Залізниці України
Під час обговорення цього питання з'ясування підлягає:
- Маршрут залізниці Київ - Одеса, його протяжність;
- Роль і значення залізниці Київ - Одеса;
- Перспективи розвитку залізниці Київ - Одеса;
- Історія будівництва залізниці Київ - Одеса.

 

3. Основні напрями подальшого розвитку залізничного транспорту Україна.

Під час обговорення питання з'ясування підлягають:
- Напрямки збільшення пропускної і провізної здібностей діючої мережі залізниць, перерахувати їх, який ефект можна отримати від кожного з цих напрямків;
- Розширення мережі залізниць, обгрунтувати необхідність реалізації цього напрямку, привести приклади будівництва нових залізничних магістралей;
- Підвищення швидкості руху поїздів, привести приклади діючих швидкостей руху вантажних і пасажирських поїздів, вітчизняна та світова практика високошвидкісного залізничного сполучення;
- Механізація і автоматизація складних і трудомістких процесів при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на об'єктах залізничного транспорту, при ремонті та утриманні залізничних шляхів. Вказати проблеми цих напрямів та шляхи їх вирішення.

4. На контурній карті України нанести:

- Державний сухопутний та морський кордони України на всьому її протязі;
- Залізні дороги Київ - Одеса, Київ - Львів, Київ - Харків; Київ - Дніпропетровськ; Київ - Донецьк, Київ - Сімферополь, а також позначити основні залізничні вузли, через які вони проходять.
Завдання виконується на контурній карті (Додаток 3) з урахуванням даних Додатка 1 й прийнятих умовних позначень.

Практичне заняття 2

Тема: Морський транспорт України.
Мета заняття:
1) Під час обговорення поставлених питань закріпити знання отримані на лекціях з питань розвитку та сучасного стану морського транспорту, напрямків його подальшого розвитку;
2) Отримати уявлення про роль і місце морського транспорту в транспортній системі України, про місця стику його з іншими видами транспорту;
3) Вивчити структуру і завдання оганов управління морським транспортом, шляхи сполучення і транспортні засоби морського транспорту.

План проведення заняття.
1. Загальна характеристика морського транспорту.
В ході обговорення цього питання з'ясування підлягає:
- Основне призначення морського транспорту;
- Загальна характеристика морських суден;
- Органи управління морським транспортом;
- Порти Чорноморського, Азовського басейнів;

2. Створення та розвиток морського транспорту України:
В ході обговорення цього питання з'ясування підлягає:
- Зародження і формування морського транспорту України;
- Сучасний стан та перспективи морського транспорту України.

3. На контурній карті Україна нанести:
- Морські торгівельні та рибні порти України;
- Міжнародні транспортні коридори, що проходять через Одеський морський торговий порт.
Довідковий матеріал до практичного заняття 2 наведено у Додатку 1.

Практичне заняття 3

Тема: Річковий транспорт України.
Мета заняття:
1) Під час обговорення поставлених питань закріпити знання, отримані на лекціях з питань розвитку та сучасного стану річкового транспорту і напрямів подальшого його розвитку.
2) Отримати уявлення про роль і місце річкового транспорту в транспортній системі України, про місця стику його з іншими видами транспорту.
3) Вивчити структуру та завдання органів управління річковим транспортом, внутрішні водні шляхи (ВВШ) України, транспортні судна річкового флоту, вантажні та пасажирські перевезення виконувані ними.

План проведення заняття.
1. Загальна характеристика річкового транспорту України.
В ході обговорення цього питання з'ясування підлягає:
- Визначення та призначення річкового транспорту України;
- Частка річкового транспорту у вантажообігу, пасажирообігу і в обсязі перевезень вантажообіг та пасажирообіг України;
- Тоннаж транспортного флоту річкового транспорту України;
- Протяжність внутрішніх водних шляхів України;
- Чисельність судноплавних компаній, вантажних і пасажирських портів; вокзалів, павільйонів у складі річкового транспорту України.

2. Органи управління річковим транспортом.
В ході обговорення цього питання з'ясування підлягає:
- Назва органу управління річковим транспортом України, його роль і місце в системі управління транспортним комплексом України, а також його завдання;
- Контрольні та наглядові органи річкового транспорту.

3. Внутрішні водні шляхи (ВВП) річкового транспорту.
В ході обговорення цього питання з'ясування підлягає:
- Визначення внутрішніх водних шляхів України;
- Протяжність ВВП України;
- Гідротехнічні споруди ВВП;

4. Транспортні судна річкового флоту.
В ході обговорення цього питання з'ясування підлягає:
- Категорії і класифікація річкових суден;
- Буксирні і транспортні судна річкового флоту;
- Вантажні та пасажирські перевезення річкового транспорту.

 

5. На контурній карті України нанести:
- Єдину глибоководну систему (ЄГС) України;
- Найважливіші річкові порти України.

Практическое занятие 4