Макроекономічні показники жит.рівня населення в Укр.

Життєвий рівень громадян України знаходиться на вкрай низькому (одному з найнижчих у Європі) рівні - близько 28% населення живуть за межею бідності, більше 60% працівників, які працюють на підприємствах різних форм власності, отримують заробітну плату нижчу прожиткового мінімуму для працездатної особи. Протягом останніх років усупереч очікуванням, пов'язаним з економічними зрушеннями, рівень життя та тенденція поширення бідності в Україні майже не змінилися. У сільській місцевості налічується у півтора раза більше бідних сімей, ніж у великих містах. Найскладнішою ситуація є у Закарпатській області, Автономній Республіці Крим, Хмельницькій області, Херсонській, Миколаївській, Волинській, Луганській областях. Значний прошарок бідних спостерігається серед працюючих. Нинішня заробітна плата багатьох працюючих в Україні не забезпечує працівникові обсягів споживання необхідних матеріальних благ. Більше 1 млн. працюючих у галузях економіки одержують заробітну плату, нижчу від законодавчо встановленого рівня..До цього часу не вирішено питання своєчасності та повноти виплат заробітної плати, зокрема у вугільній промисловості, сільському господарстві, на транспорті, а також у деяких регіонах. Особливо в скрутному становищі перебувають багатодітні сім'ї. Не в повному обсязі виконуються заходи щодо забезпечення фінансування призначеної допомоги сім'ям з дітьми та малозабезпеченим сім'ям. Також від бідності найбільше потерпають пенсіонери. Розмір середньої пенсії становить половину прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб.Однією з причин бідності є безробіття. Сьогодні, незважаючи на реалізацію заходів Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки, 2,4 млн. працездатних осіб є безробітними. Таким чином, результати виконання заходів Кабінету Міністрів України щодо реалізації Стратегії подолання бідності в Україні не забезпечують дотримання вимог чинного законодавства і Конституції України стосовно права кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, призначення заробітної плати, пенсій, інших видів соціальних виплат та допомог, гідних для забезпечення рівня життя, не нижчого від прожиткового мінімуму.

 

 

18. Соц. гарантії та соц.захист населення. Соціальні стандарти і соціальні гарантії відіграють в житті суспільства значну роль. До них відносяться мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія за віком, неоподатковуваний мінімум доходів громадян, розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Вони є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів всіх рівнів. Розгляд системи соц. забезпечення країн, де панують ринкові відносини має велике значення, адже Україна знаходиться на шляху формування ринкової структури. В економічно розвинених ринкових країнах система соц.забезпечення втілюється у дві основні форми: соціфльне страхування та трансфертні виплати.Відмінність між ними полягає у тому, що перша із названих форм передбачає попередні регулярні внески до страхових фондів з боку роботодавців та самих осіб найманої праці. У цьому випадку виплати фактично є заробленими і не мають відбитку державної благодійності. Друга форма соц. забезпечення не передбачає попередніх спеціальних внесків. Отож, трансфертні виплати здійснюються у вигляді допомоги особі з боку держави незалежно від її трудового або грошового внеску до загального доходу нації. Що стосується України,то Зараз триває процес реформування соціальної політики. Головна мета першого етапу реформування — створення нових, ринкових механізмів суспільного перерозподілу. Конкретніше — потрібно заново збудувати систему соціального страхування. Не можна не відзначити, що у вирішенні цих завдань досягнуто певних успіхів. Працюють житлові субсидії, адресна допомога, система соціального страхування. Розпочато пенсійну реформу, яка має запровадити страхові принципи в пенсійне забезпечення. Проте багато питань ще залишаються не вирішиними. Нагальною проблемою залишається наведення ладу в сфері надання пільг, невирішеним залишається поки що питання впровадження медичного страхування. Та все ж сучасна соціальна політика в Україні вписується в ринкову систему й працює на неї.

 

 

59. Рівновага ринку товарів та платникових послуг і ринку грошей та цінних паперів.Модель IS-LM. Об’єднавши разом у межах однієї моделі криві IS та LM можна переконатися, що існує єдина комбінація, яка одночасно забезпечує досягнення рівноваги на товарному і грошовому ринку. Модель IS-LM досліджується у короткостроковому періоді при якому рівень цін залишається незмінним, а змінюється ставка процента та обсяг доходу.Точка перетину кривих IS та LM визначає такий рівень процентної ставки і доходу,за яких встановлюється рівновага, як товарного так і грошового ринків. Інакше кажучи, у точці перетину цих кривих фактичні видатки дорівнюють запланованим, а пропозиція реальних грошових залишків дорівнює попитові на них. Модель IS-LM використовується для аналізу наслідків грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики держави. Тобто, ця модель показує як зміни в державних видатках, пропозиції грошей, податках визначають зміни процентної ставки й дохід (обсяг національного виробництва). Модель також дозволяє аналізувати вплив збурень на товарному й грошовому ринках на національну економіку. Модель IS-LM дає змогу показати, що зі зростанням рівня цін національний дохід зменшується, тобто крива AD є спадною. Чинники, що переміщюють криві IS та LM впливають також і на криву сукупного попиту. Зміни у фіскальній політиці переміщюють криву IS, а в монетарній LM. Водночас це позначається на кривій сукупного попиту. Наприклад, збільшення державних видатків, скорочення податків або зростання пропозиції грошей підвищюють дохід у моделі IS-LM і переміщюють криву АD управо, і навпаки.

 

 

5. Основні макроекономічні теорії сучасної всесвітньої думки. Макроекономіка є однією з наймолодіших економічних наук.Свій початок вона бере ще у 16ст, коли француз Жан Бодуен обгрунтував зміну рівня цін(тобто інфляцію)результатом зміни співвідношення між кількістю грошей і товарів. Це була перша спроба макроекономічного аналізу цін з використанням кількісної теорії грошей.У 17ст. Француа Кене розробив макроекономічну модель господарського кругооберту, так звану економічну таблицю.Так як він був і економістом, і лікарем, то свою модель він розробив по зразку кругообігу в організмі людини. Кене ділить суспільство на три класи: Продуктивний(селяни),Заможний (землевласники), Безплідний(ремісники).Ці класи у Кене обмінюються результатами своєї праці і тим самим відтворюють себе. Розробляючи дану таблицю Кене виходить з двох принципів.1) Господарський кругообіг має базуватися на природному економічному порядку, без зовнішнього тобто державного втручання. 2)У господ. кругооберті є можливість винекнення порушень, які призведуть до кризових явищ. Головний недолік економ. таблиці- це те, що він не розкрив механізму саморегулювання ринкової системи.Важливий внесок у макроекономічну теорію зробив Адам-Сміт, який розглянув дві ціни: Природну, що покриває витрати і дає середню норму прибутку; та Ринкову, тобто фактичну ціну за якою товар продається на ринку.Під впливом конкуренції і співвідношення між попитом та пропозицією ринкова ціна відхиляється від природної вгору чи вниз. Марксиський- це протилежний підхід до оцінки регулювання можливостей ринку. Карл Маркс пропонує 2 моделі господарського кругообороту. Моделі простого і розгорнутого відтворення. Проте його ідеї не дістали визнання і макроекономіка стала розвиватися згідно з класичною теорією. Проте в роки світової економічної кризи вона не підтвердила себе. Засновником нової макроекономічної теорії став англієць Джон Кейне. Він довів, що в ринковій економіці може бути “ рівновага за певної зайнятості” і що для її усунення необхідне державне втручання. До основних важелів такого втручання Кейне відносив грошову політику, а об’єктом впливу вважав сукупний попит.Отже, сучасна макроекономіка не має домінуючої теорії. Вона опирається на ряд теорій, які взаємодоповнюють одна одну і дають практикам можливість вибору.