Адаптація мігрантів на Миколаївщині

Список використаної літератури

1. Римаренко Ю. Міжнародне міграційне право / Ю. Римаренко. – К.: КНТ, 2007. – 640 с.

2. Ахременко А. Политический аналіз и прогнозирование [Електронний ресурс] / А. Ахременко. – М.: Гардарики, 2006. – Режим доступу: www.twirpx.com ›... ›

3. В Николаеве будет Центр временного содержания нелегальных мигрантов [Електронний ресурс] // Николаев / Общество. – 21. 01. 2012. – Режим доступу: http://nikvesti.com/articles/28245

4. В Николаеве создали отдел милиции миграционного контроля [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mycity.mk.ua/?p=55824

5. Гнатюк Т. Сучасні міграційні процеси: світові тенденції, європейські та українські особливості [Електронний ресурс] / Т. Гнатюк. – Режим доступу: http: // www. nbuv. gov. ua/ portal/ Soc-Gum/ Npchdu/ politology/ 2007 56/ 56 – 19. pdf

6. Державна міграційна служба України [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Управління ДМС у Миколаївській області. – Режим доступу: http://mk.dmsu.gov.ua/

7. Заходи до Міжнародного дня толерантності [Електронний ресурс] / 08. 10. 2012. – Режим доступу: http://migra.mk.gov.ua/ua/news/?id=1879

8. Інформація про стан виконання програми по відділу у справах національностей Миколаївської облдержадміністрації за ІІІ квартал 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mykolayiv-oda.gov.ua/ua/publication/content/1197.html

9. Качурець Ч. Теоретичні аспекти впливу міграційних процесів на зовнішню політику та національну безпеку України / Ч. Качурець // Вісник СевНТУ. Вип. 100: Політологія: зб. наук. пр. — Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2009. - C. 172 – 177. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/.../100-35.pdf

10. Миграция населения в январе-июле 2012 года [Електронний ресурс] // Ukrstat.org - публикация документов Государственной Службы Статистики Украины. – Режим доступу: http://ukrstat.org/operativ/operativ2012/fin/ds/mr/mr_r/mr0812_r.html

11. Перелік громадських організацій національних меншин Миколаївської області, з якими взаємодіє відділ у справах національностей облдержадміністрації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: migra.mk.gov.ua/store/.../1327493639.doc

12. Політологія: курс лекцій [Електронний ресурс] / Тернопіль, 2004. – 236 c. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-book-75.html

13. Фестиваль "Дружба" [Електронний ресурс] / 01. 10. 2012. – Режим доступу: http://migra.mk.gov.ua/ua/news/?id=1670

Додаток А

Динаміка міграційного руху на Миколаївщині (2003 – 2012 рр.) [1]

 

Примітка:

Рік	Міграційний приріст, чол
	- 719

Додаток В

Інформація про стан виконання програми по

Громадських організацій національних меншин Миколаївської області,

з якими взаємодіє відділ у справах національностей облдержадміністрації[3]

 

Зареєстровані в Міністерстві юстиції України:

Всеукраїнське товариство месхетинських турків “Ватан” (“Батьківщина”)

Керівник Расулов Марат Рассадінович

моб. тел. [phone]

 

Зареєстровані в Миколаївському обласному управлінні юстиції:

Рада національних товариств Миколаївської області

Керівник Каймаразов Султан-Мурад Джамалутдинович

моб.т. 0635280793

Миколаївська обласна азербайджанська община “Гардашлиг” (“Братство”)

Керівник Бадалов Каір Ташиб-огли

Миколаївська обласна регіональна організація Конгресу азербайджанців України

Керівник Магеррамов Аладдин Айдин-огли

моб.т. 0505219230

Миколаївське обласне товариство болгарської культури ім. Христо Ботєва

Керівник Димо Євген Георгійович

моб.т. 0973565679

Миколаївське обласне товариство греків “Еллада” (“Греція”)

Керівник Моспаненко Олександр Олександрович

с.т.580490, 670265, 670266

0965568729 (моб)

7. Миколаївське товариство-земляцтво “Дагестан”

Керівник Каймаразов Султан-Мурад Джамалутдинович

моб.т. 0635280793

8. Миколаївська обласна громадська організація “Єврейська громада”

Керівник Гольденберг Михайло Давидович

с.т.47-03-95, 47-36-12

Миколаївське товариство молдавської культури

Керівник Папук Дмитро Володимирович

0504933377, 0664382207

Миколаївське обласне товариство німців України “Відергебурт” (“Відродження”).

Керівник Майснер Ігор Васильович

моб.т. 0630787890

Миколаївське обласне товариство поляків

Керівник Селянська Єлизавета Гайсівна

12. Миколаївське обласне відділення українського товариства російської культури “Русь”

Керівник Лазаренко Алла Іллівна

Моб. [phone]

13. Миколаївська обласна громадська організація Руська національна громада “Русич”

Керівник Білоусова Тамара Миколаївна

636299 (д) 0632645236

Миколаївське обласне товариство вірменської культури ім.Месропа Маштоца

Керівник Мкртчян Гарнік Володимирович

моб.т. 0675693663

Заступник Шамян Сергій Рубенович моб.т. 0503181233

Миколаївська обласна громадська організація “Ром по дром”.

Керівник Думініка Василь Кирилович

16. Миколаївська обласна громадська організація “Національно-культурний центр курдів “Мідія”

Керівник Калоєв Мустафа Маджидович

д.т. 25-94-25, 0952882309

Миколаївська обласна молодіжна Спілка болгарської молоді

Керівник Жело Деніс Вікторович

моб. [phone] тел. [phone]

18. Миколаївське обласне відділення Всеукраїнської організації "Руський рух України"

Керівник

19. Миколаївська регіональна організація "Демократична Спілка Угорців України"

Керівник Кутузакі Юдіт Балінтівна (27.04.52) тел № 46-44-37

моб.[phone]

20. Громадська організація "Миколаївський обласний культурно-освітній центр азербайджанської культури ім. Г.Алієва"

Керівник Гасанов Камран Гасанович тел [phone]

Заступник Гаджієв Бахтіяр Мамед-огли тел. [phone]

21. Молодіжне грецьке товариство Миколаївської області "Елленики флоя"

Керівник Христофоров Віталій Олександрович

моб. [phone]

Вірменська молодіжна організація м. Миколаєва.

Керівник Генджоян Артак Олександрович

Тел. 670825, 0932932531

АДАПТАЦІЯ МІГРАНТІВ НА МИКОЛАЇВЩИНІ

 

Студентки 531м групи

Нефедової Олени Валеріївни

Керівник: к. політ. н., доц.

Славко Тетяна Олександрівна

 

 

Миколаїв 2013

 

План

1. Міграційний рух на Миколаївщині

2. Забезпечення правових, соціально-економічних, культурно-релігійних гарантій захисту мігрантів:

2. 1. Реалізація права на освіту, свободу думки та слова

2. 2. Осередки релігійного життя нацменшин

2. 3. Співпраця нацменшин з органами влади

3. Фінансування програми «Збереження та розвиток етнічної, культурної та мовної самобутності національних меншин у Миколаївській області»

4. Боротьба з нелегальною міграцією: прояви асиміляціонізму

5. Превентивні заходи ксенофобії та екстремізму: саміти, конференції, фестивалі.

 

2. У зв'язку зі світовими тенденціями глобалізації світу все помітнішими стають міграційні процеси. Характерною рисою сучасного світу є великий потік нелегальних мігрантів з країн іншого віросповідання та менталітету. Від так, під впливом значної частки мігрантів серед населення в Німеччині, Франції, Великобританії та ін. актуальним є питання співвіднесеності обраної ними моделі державного регулювання міграцій з європейським законодавством.

Останнім часом в країнах Західної Європи послаблюються позиції мультикультуралізму. Це в свою чергу відбивається на статистичних даних міграційного руху в Україні, котра перетворюється в транзитний кінцевий пункт для мігрантів.

Миколаївська область - одна з територіальних одиниць нашої держави, що в умовах свого географічного положення та з урахуванням певних історичних передумов наражається на небезпеку з боку великих потоків мігрантів. При цьому пріоритетними є виявлення основних проблем адаптації мігрантів в нашому суспільстві, розробка альтернативних рішень, програм, проектів, спрямованих на підтримку діалогу культур та превентивних заходів щодо запобігання крайнім проявам націоналізму з подальшим просуванням їх в Миколаївській міграційній службі, Відділі у справах національностей; Відділі у справах релігій Миколаївської облдержадміністрації та покращенні адаптації по області в цілому.

Мета – виявлення особливостей адаптації мігрантів, в тому числі і нацменшин на території Миколаївської області.

Завдання: 1) визначити характер проживання мігрантів та представників нацменшин в Миколаївській області;

2) з’ясувати основні умови з забезпечення політико-правових, соціально-економічних та культурно-релігійних гарантій нацменшин;

3) розкрити питання фінансового забезпечення програми «Збереження та розвиток етнічної, культурної та мовної самобутності національних меншин у Миколаївській області»;

4) визначити основних загроз та превентивних заходів, спрямованих на підтримку мирного співіснування та успішної адаптації мігрантів та представників нацменшин;

5) встановити власні рекомендації щодо регулювання міграційної ситуації на Миколаївщині та успішної адаптації мігрантів.

 

Основна частина

У виданні Міжнародної організації з міграції «Migration for Development: Within and Beyond Frontiers» дане таке визначення: «Міграція – процес переміщення населення через міжнародний кордон або в межах країни; вона охоплює будь-який вид переміщень незалежно від їх тривалості, складу чи причин; міграція включає пересування біженців, переміщених осіб, виселених людей та економічних мігрантів».

Мігранти – особи, котрі здійснюють міграцію, перетинаючи державні або адміністративно-територіальні кордони з метою зміни місця проживання назавжди або на певний час. За часовою ознакою вони поділяються на чотири великі групи: ті, що перебираються до інших країн чи регіону на постійне місце проживання; ті, які виїздять на нетривалий час; ті, які прибувають до нового місця поселення на нетривалий час (до одного року); кочівники. В сучасній науковій літературі та міжнародному праві мігранти поділяються на кілька типів: мігранти внутрішні й зовнішні (міжнародні); мігранти транзитні і зворотні; мігранти трудові, етнічні, політичні. Їхній статус, права і обов'язки визначаються як національним законодавством окремих країн, так і міжнародними правовими нормами. За територіальною ознакою мігранти поділяються на дві групи: внутрішні мігранти; зовнішні мігранти. Внутрішні мігранти - це та категорія осіб, які з різних причин, перш за все економічних та екологічних, перетинають внутрішні адміністративні кордони (міста, району, області) своєї країни і оселяються постійно або тимчасово в нових місцях. Статус внутрішніх мігрантів визначається внутрішнім законодавством конкретної країни. Зовнішні, або міжнародні мігранти – це особи, які перетинають міжнародні кордони незалежно від місця їх постійного проживання. Ця категорія людей охоплює не лише суто мігрантів, а й біженців, туристів, трудящих, студентів. Їхній статус визначається законодавством країни, що приймає, та нормами міжнародного права [1, 173].

За правовою ознакою мігранти поділяються на три групи: легальні; нелегальні; напівлегальні. Міжнародна організація праці розробила свою класифікацію видів сучасної міжнародної міграції. До неї входять п'ять типів: робітники-професіонали, які мають високий рівень підготовки, відповідну освіту і практичний досвід роботи; люди, що працюють за контрактом, в якому чітко обумовлений термін перебування в країні, що приймає; нелегальні іммігранти, до числа яких входять особи з простроченою або туристичною візою, що займаються трудовою діяльністю, а також особи, що незаконно перетнули межу держави; переселенці – особи, що переїхали на постійне місце проживання; біженці – особи, вимушені емігрувати зі своїх країн з причини, що являє собою загрозу їхнього життя і діяльності [5].

Аналізуючи дані, надані ГУС у Миколаївській області, за 2003 – 2012 роки, спостерігається тенденція зростання показників зовнішньої міграції, зокрема за 2012 рік міграційний приріст дорівнював 679, тоді як у 2009 році він сягав 498, 2008 – 443, тоді як 2004 року він був найменшим – 9, а 2003 взагалі дорівнював від’ємній величині – 719 (див. додаток А). Загалом же до Миколаївської області упродовж 2012 року в межах держави прибуло 7290 чоловік, вибуло 7325, з інших країн приїхало 399, а виїхало з області – 175 [10].

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Миколаївської області проживають представники більш ніж 133 національностей. Національних меншин в області 18,1%. Місця компактного проживання представників національних меншин (національний склад та населені пункти): болгари (72,5% від усіх, що проживають в області) в мкр Тернівка, Центрального району м. Миколаєва (4198 з 5614 чол., що проживають в області). Крім м. Миколаєва, болгари проживають у всіх районах області, але в незначній кількості; чехи (57,2% від усіх, що проживають в області) – в с. Богемка Врадіївського району (202 чол. із 344 чол.); месхетинські турки в селах Костичі, Виноградівка, Добра Криниця Баштанського району та с. Тамарине Снігурівського району (95,2% – 722 чол. із 758 чол., що проживають в області); курди у Корабельному районі м. Миколаєва (97,4% – 116 чол. зі 119, які проживають в області) [8].

Від так, заради благополучного функціонування нацменшин, в області передбачені необхідні умови забезпечення політико-правових, соціально-економічних, культурно-релігійних прав. Зокрема, в області офіційно зареєстровано: 36 національно-культурних товариств зі статусом: всеукраїнські – 1, обласні – 19, міські – 8, районі – 8; та 5 центрів національних культур при національно-культурних товариствах: Миколаївський єврейський общинний центр, Миколаївський обласний центр німецької культури, Миколаївський центр німецької культури, Миколаївський центр національних культур, Руський культурний центр Миколаївської області. Крім того, в навчальних закладах області працюють ще 4 центри національних культур – це – 2 центри польської культури (ЧДУ ім. П.Могили, Південнослов’янський інститут) – центр японської культури в ЧДУ ім. П.Могили та центр національних культур у ЗОШ № 45 м. Миколаєва.

З 2000 року створена і функціонує консультативно-дорадча рада представників громадських організацій національних меншин області при голові облдержадміністрації. З 2007 року її очолює голова облдержадміністрації Гаркуша О.М. Рада збирається на свої засідання 1 раз на квартал. До складу ради входять представники 20 громадських організацій національних меншин області: азербайджанців, болгар (2), вірменів, дагестанців, греків, євреїв (2), курдів, молдованів, німців, поляків, росіян (2), ромів, корейців, татар, караїмів, месхетинських турків, чехів. В ході її засідань обговорюються питання, які стосуються міжнаціональних відносин в області, актуальні проблеми життєдіяльності громадських організацій національних меншин, вирішуються питання співпраці облдержадміністрації з національно-культурними товариствами. При необхідності, за підсумками засідань ради, головою облдержадміністрації надаються протокольні доручення, рекомендації начальникам структурних підрозділів облдержадміністрації, головам райдержадміністрацій, міським головам, керівникам територіальних підрозділів міністерств, відомств. Всім національним групам, всім національностям, які проживають в області, гарантовані та надані рівні політичні, економічні, соціальні і культурні права.

Крім того, в області діють громадські організації національних меншин, з якими взаємодіє відділ у справах національностей облдержадміністрації. З них Всеукраїнське товариство месхетинських турків “Ватан” (“Батьківщина”), що зареєстроване в Міністерстві юстиції України, та зареєстровані в Миколаївському обласному управлінні юстиції: Рада національних товариств Миколаївської області на чолі з Каймаразовим Султаном-Мурадом Джамалутдиновичем; Миколаївська обласна азербайджанська община “Гардашлиг” (“Братство”); Миколаївська обласна регіональна організація Конгресу азербайджанців України; Миколаївське обласне товариство болгарської культури ім. Христо Ботєва; Миколаївське обласне товариство греків “Еллада” (“Греція”); Миколаївське товариство-земляцтво “Дагестан”, Миколаївська обласна громадська організація “Єврейська громада”; Миколаївське товариство молдавської культури, Миколаївське обласне товариство німців України “Відергебурт” (“Відродження”), Миколаївське обласне товариство поляків; Миколаївське обласне відділення українського товариства російської культури “Русь”; Миколаївська обласна громадська організація Руська національна громада “Русич”; Миколаївське обласне товариство вірменської культури ім. Месропа Маштоца; Миколаївська обласна громадська організація “Ром по дром”; Миколаївська обласна громадська організація “Національно-культурний центр курдів “Мідія”; Миколаївська обласна молодіжна Спілка болгарської молоді; Миколаївське обласне відділення Всеукраїнської організації "Руський рух України"; Миколаївська регіональна організація "Демократична Спілка Угорців України"; Громадська організація "Миколаївський обласний культурно-освітній центр азербайджанської культури ім. Г.Алієва"; Молодіжне грецьке товариство Миколаївської області "Елленики флоя"; Миколаївська обласна організація азербайджанської молоді Миколаїва; Миколаївська обласна громадська організація "Грузинське національно-культурне товариство "Іберія"; Миколаївська обласна громадська організація "Товариство дружби України та Грузії" "; Вірменська молодіжна організація м. Миколаєва; Миколаївське обласне єврейське національно-культурне товариство та ін. Серед останніх зареєстрованих 28. 11. 2012 є Товариство «Рома-небах» та в жовтні 2012 р. Громадська організація «Миколаївське обласне товариство «Турків-месхетинців «Ніад» [11].

З метою задоволення освітніх потреб представників національних меншин в області функціонують: 19 загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання (3% від загальної кількості шкіл), в яких здобувають освіту 8066 учнів (6,5% від загальної кількості учнів); 20 шкіл двомовних (українською та російською мовами навчання) (4,5% від загальної кількості шкіл) 11184 учнів (9% від загальної кількості учнів), з них у 147 класах російською мовою навчання 3056 учнів. У загальноосвітніх навчальних закладах області факультативно вивчаються мови національних меншин: болгарська – 89 учнів (м. Миколаїв); турецька – 92 учня (Баштанський район с. Виноградівка); чеська – 19 учнів (Врадіївський район с. Богемка); польська мова – 89 учнів (м. Миколаїв, м. Первомайськ). Для задоволення етнокультурних потреб національних меншин в м. Миколаєві функціонує приватна школа "Ор Менахем" з поглибленим вивченням івриту, в якій навчаються 114 учнів єврейської національності. В області на громадських засадах функціонують 13 недільних шкіл: німецька, вірменська, єврейська, корейська, грецька, грузинська, чеська, турецька, польська, болгарська, курдська, арабська, азербайджанська, де вивчаються рідна і українська мови, культура і традиції свого і українського народів. Школи функціонують при національно-культурних товариствах при сприянні і підтримці облдержадміністрації та посольств, консульств держав прабатьківщини [8].

Задля релігійного задоволення потреб нацменшин в області є Вірменська апостольська церква (1 громада; культова споруда – Віфліємська каплиця); Євангельсько-лютераньска церква, 2 синагоги; 1 громада Німецької євангелічної лютеранської церкви; 8 громад мусульманського віросповідання; є німецька кирха; 7 релігійних громад – хаббат і одна незалежна. Від так, релігійне життя в області є стабільним. Останнім часом до даного переліку організацій можна буде віднести в разі реєстрації Мусульманську релігійну громаду у м. Вознесенську.

Національно-культурним товариствам області надано можливість формувати разом з облдержтелерадіокомпанією та іншими телерадіокомпаніями національні програми і випускати їх на телебаченні та радіо, розміщувати на сторінках газет “Южная правда”, “Рідне Прибужжя”, “Вечерний Николаев” та інших періодичних видань публікації щодо висвітлення життя національно-культурних товариств області.

Щомісяця на обласному телеканалі "Миколаїв" здійснюється випуск телепередачі із циклу "Вінок дружби". Щокварталу у прямому ефірі проводиться "гаряча лінія" з питань міжнаціональних відносин.

В області функціонують 2 бібліотеки, що обслуговують національні меншини, які компактно проживають: бібліотека-філія № 16 ЦБС для дорослих м. Миколаєва у мкр. Тернівка (болгари) та бібліотека-філія ЦБС у с. Богемка Врадіївського району (чехи). Усі національно-культурні товариства мають добірку підручників та літератури на рідній мові. В області функціонують 26 колективів художньої самодіяльності національних меншин.

У мкр. Тернівка м. Миколаєва з 1957 року функціонує музей болгарської культури. При Миколаївському товаристві єврейської культури функціонує музей пам’яті жертв голокосту і Великої Вітчизняної війни. В 3-х музеях м. Миколаєва (художній музей ім. В.В. Верещагіна, музей суднобудування і флоту, обласний краєзнавчий музей) постійно відкриваються експозиції, зали присвячені історичній та духовній спадщині національних меншин. Свої музейні куточки мають національно-культурні товариства чехів, месхетинських турків, поляків, німців, росіян та ін. [8].

Місцеві органи виконавчої влади, навчальні заклади та заклади культури, громадські організації області здійснюють контакти з питань української діаспори з представниками, організаціями і посольствами Росії, Болгарії, Греції, Польщі, Азербайджану, ФРН, Чехії, Грузії, Вірменії, Туреччини, Ізраїлю, Кореї, Молдови та іншими.

З метою підтримання міжнаціонального миру та злагоди, при сприянні та фінансовій підтримці облдержадміністрації, Держкомнацрелігій в області проводяться фестивалі, дні національних культур, науково-практичні конференції, “круглі столи”, семінари, видаються книги з історії етносів, які проживають в області.

Зокрема, 19 лютого 2013 року Миколаївське товариство єврейської культури провело презентацію книги "Судьбы евреев Николаевщины в период Великой Отечественной войны 1941-45 г.г..", яка видана видавничим домом Шамрай.

20 березня, за ініціативи громадської організації Рада національних товариств Миколаївської області, в приміщенні Чорноморського державного університету ім. Петра Могили відбулося засідання "круглого столу" "Міжнаціональна згода в контексті діалогу влади і громади" до Міжнародного дня боротьби з ліквідацією расової дискримінації.

В рамках 75-річного Ювілею Миколаївської області радою національних товариств Миколаївської області за підтримкою облдержадміністрації, відділу у справах національностей облдержадміністрації, обласної ради проведено фестиваль національних культур «Дружба».

До міжнародного Дня рідної мови громадськими організаціями національних меншин проведено низку заходів, видано та презентовано IV та V випуск альманаху "Мова рідна, слово рідне", до якого увійшли твори переможців і учасників конкурсу творчих робіт до Міжнародного дня рідної мови [7].

В лютому–березні 2012 року проведено конкурс проектів національно-культурних товариств з відтворення культури національних меншин та з реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин було в лютому –березні 2012 року.

Останній виконаний проект - "Створення фотоальбому (каталогу) "Німецька спадщина Миколаївщини" громадською організацією "Рада національних товариств Миколаївської області" було презентовано 27 грудня, під час зазначеної зустрічі. 16 листопада Рада національних товариств Миколаївської області та Миколаївський муніципальний колегіум до Міжнародного дня толерантності в рамках роботи Центру етнічних спільнот 16 листопада о 12.00 в бібліотеці колегіуму провели захід «Жива бібліотека».

05.10.2012 р. у с. Красненьке Кривоозерського району відбулися заходи відкриття пам’ятного знаку ромам, які були примусово виселені фашистами із румунських Карпат на територію сучасного Кривоозерського району та в подальшому страчені [7].

Для цього передбачається фінансове забезпечення, що складається з коштів держ., обл., міського, місцевого бюджетів та спонсорських внесків. Слід зазначити, що розмір фінансування варіюється залежно від важливості та масштабності проведеного заходу. Звідси найбільше виділяється коштів на фестиваль «Дружба», на розвиток руських товариств.

Крім вище зазначених заходів підтримки толерантності в суспільстві, мають місце й діяльність, спрямована на регулювання міграційних потоків в області. Це 1) розпорядження губернатора М. Круглова про створення Центру тимчасового утримання нелегальних мігрантів в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області [3]; 2) це діяльність Відділу міліції міграційного контролю, завданнями якого є: здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням законодавства у сфері міграції, в тому числі протидії нелегальній міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, підготовка пропозицій про скорочення терміну перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні, їх примусового повернення, примусового видворення, а також заборони в'їзду в Україну, підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів та інші документи з питань, що належать до його компетенції, для подання в установленому порядку на розгляд відповідних органів; взаємодія з відповідними підрозділами центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, здійснення розгляду запитів і звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, забезпечення в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх проведенням в територіальних підрозділах; 3) проведення профілактичних операцій, таких як патрульно-профілактична операція «Мігрант». Її мета – виявлення незаконних мігрантів, попередження порушень правил перебування іноземних громадян в Україні, а також розкриття злочинів і правопорушень, до вчинення яких причетні іноземці. В ході операції були перевірені місця найбільшого скупчення іноземних громадян - ринки, гуртожитки, вокзали, готелі, навчальні заклади, бари, а також житлові приміщення, які здаються в оренду. В іноземців перевіряли документи на предмет дотримання паспортного режиму і законності перебування на території України. В результаті було виявлено та задокументовано 87 фактів порушення законодавства про правовий статус іноземців, виявлено 20 незаконних мігрантів, 15-ти з них скорочено термін перебування в Україні. У відношенні 20-ти осіб прийнято рішення про видворення за межі України. Так, було встановлено, що громадянин Азербайджану, 1986 р.н., перебував на території України без реєстрації. Чоловік торгував овочами на ринку. У відношенні нього прийнято рішення про видворення за межі України. Під час відпрацювання співробітниками Ленінського РВ ММУ була виявлена ​​і доставлена ​​в райвідділ громадянка Росії, 1979 р.н., яка займалася торгівельною діяльністю без відповідного дозволу. Жінка притягнута до адміністративної відповідальності і їй скорочено термін перебування на території України. Ще один нелегал - громадянин Молдови, також працював на ринку продавцем овочів без відповідного дозволу. На нього було складено адміністративний протокол за ст.203 КУпАП України «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні» та скорочено термін перебування в Україні. А співробітники паспортної служби Корабельного РВ ММУ видворили за межі України в примусовому порядку громадянина Вірменії [6].

Разом з превентивними заходами мають місце асиміляціоністські виступи націоналістів. Зокрема, 2 червня 2011 року активісти молодіжної громадської організації "Сокіл" та "Студентської Свободи" провели в Миколаєві ходу проти нелегальної міграції, протестуючи у такий спосіб проти побудови центру для нелегальних мігрантів біля с. Мартинівка Вознесенського району Миколаївської області.

Близько ста членів "Соколу" та "Студентської Свободи", а також їхні прихильники й прості миколаївці пройшли вулицями міста з гаслами "Пам'ятай, чужинець, тут господар – українець!", "Слава Україні! Героям слава", "Свободу – політв'язням!", "Шухевич, Бандера – Герої України!". Голова Миколаївської обласної організації "Сокіл" Демид Губський у своїй промові наголосив: "Сьогодні ми виборюємо не якісь привілеї та вольності, сьогодні своїми діями ми намагаємось урятувати свій життєвий простір, адже проти нас, українців, ведуть відверту війну – закривають українські школи, витісняють нас з нашої землі, замінюючи українців мігрантами, які несуть сюди лихо у вигляді екзотичних хвороб та етнічної злочинності. Нашу землю – останнє, що в нас лишилось – намагаються продати чужинцям. Ми не дозволимо ворогам української Нації зробити з Україною те, що було зроблено з багатьма європейськими країнами за допомогою навали мігрантів.

Даний випадок є одиничним, і може сприйматися як піар сил, що його організували. Від так, в Миколаївській області ситуація з мігрантами є стабільною, помірно врегульованою.

 

 

В ході прикладного дослідження проблемно-політичної ситуації автор зіткнувся з такими труднощами, як брак інформації щодо представництва кількості нацменшин в депутатському корпусі облради у зв’язку з відміною графи «національність» у паспорт, конфіденційністю матеріалів, пов’язаних з релігіями.

Від так, проаналізувавши всі можливі варіанти вивчення проблеми, можна сказати, що справи у розвитку нацменшин, реалізації права на свободу віросповідання в Миколаївській області йдуть нормально. Визначальним є те, що на території за співпраці органів влади та спеціальних відділів з громадськими організаціями нацменшин, Радою нацменшин області регулярно відбуваються заходи: фестивалі, дні, зустрічі, саміти, видаються тематичні книги, створюються фотоальбоми; і т. д. в дусі міжнаціонального взаєморозуміння і злагоди, що спрямовані на зміцнення дружби між представниками народів різних національностей, які проживають в області.

Задля регулювання поведінки тих, хто приїхав до області, створюється центр для перебування нелегальних мігрантів, проводяться оперативно-профілактичні операції «Мігрант». Від так вихідна та робочі гіпотези стверджуються.

Зокрема, даними процесами управляють спеціальні органи, інститути – Миколаївська державна міграційна служба, Відділ у сфері національностей, релігій Миколаївської обласної держадміністрації, громадських організацій в області нацменшин, губернатора, Управління міністерства внутрішніх справ в Миколаївській області, зокрема Відділ міліції міграційного контролю.

З даного переліку видно, що значна кількість інститутів залучена до міграційної діяльності. Однак в їхній організації можна відзначити певні прорахунки, а саме зосередження Миколаївської державної міграційної служби на суто правових, формальних аспектах, від так виконавча роль перекладається на рішення губернатора, Відділ міліції, ініціативу головних керівників товариств нацменшин. Від 2011 року загалом досить сильно обмежилось коло інтересів Відділу у сфері національностей, що майже не веде облік міграційних питань, статистики, котра на сьогоднішній час є однією з функцій держ. міграц. служби.

В даному випадку автор вносить рекомендації щодо 1) поновлення колишньої структури, а саме Відділу у справах національностей та міграцій. Це обґрунтовується більшою обізнаністю в процесах, що відбуваються в області, більш глибоким вивченням суті проблеми та більш конструктивного прийняття рішень; 2) варто переглянути рішення Уряду щодо відміни графи «національність» в паспорті від 2002 року, адже це перешкоджає чіткій фіксації міграційної ситуації не лише в області, а й в країні, а також породжує додаткові витрати часу на запити та тривалі процедури; є джерелом похибок під час Перепису населення; 3) Дотримання відповідно зазначеної ООН періодичності (кожні 10 років) проведення Всеукраїнського перепису населення.

У зв’язку з тим, що Миколаївська область показує стабільний, врівноважений рівень життя нацменшин, але існують поодинокі виступи націоналістичного асиміляціоністського характеру, варто, по-перше, посилити роботу Відділу міліції з міграційного контролю, збільшити кількість патрульно-профілактичних операцій «Мігрант»; по-друге, ввести в місцеве телебачення програми роз’яснювального характеру на тему «Адаптація мігрантів», де будуть роз’яснюватися основні умови отримання громадянства, закордонного паспорту, перетину кордону, проводитися спеціальні тренінги щодо ведення розмови з людьми, що приїхали до області з сусідніх і зарубіжних країн і є представниками іншого менталітету; по-третє, покращити зв’язки спеціалізованих інститутів влади з питань міграції, нацменшин, релігій нацменшин з громадськістю шляхом розширення ЗМІ за рахунок радіо, створення веб-сайту «Адаптація мігрантів на Миколаївщині».

Важливим також є переведення у практичну площину виконання міжнародно-правових документів, до яких приєдналася наша держава, і що є частиною законодавства України, Закону України "Про національні меншини в Україні", актів Президента України, рішень Уряду щодо підтримки діяльності національно-культурних товариств. Необхідним при цьому є проведення моніторингу стану забезпечення прав національних меншин, задоволення їхніх етнокультурних, етномовних та інформаційних потреб. Розроблення на основі отриманих результатів прогнозів і пропозицій етнонаціонального розвитку; створення бібліотеки Дружби народів на базі обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.Гмирьова, передбачення щорічного поповнення фонду книгами мов національних меншин, проведення Дня національної книжки у бібліотеках області; Організація роботи постійної телефонної лінії "Телефон довіри", надання консультацій та безоплатної юридичної допомоги з питань захисту прав національних меншин; Запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах області включення до змісту спеціальних курсів варіативної складової навчального плану курсу "Національне розмаїття Миколаївщини" із залученням до його викладання представників національно-культурних товариств області.