Вплив забарвлення стін приміщень на освітленість


Освітлення робочої поверхні утворюється не тільки світловими потоками, які падають на неї безпосередньо від світильників, але і потоками, які відбиваються від стін, підлоги та стелі приміщення. При темних стінах і стелі відбиті світлові потоки малі і освітленість практично утворюється лише променями, які падають на поверхню від світильників. За рахунок фарбування приміщення в світлі тону можна суттєво підвищити освітленість, при чому без збільшення потужності установки, яка освітлює приміщення.

СН 181-70 дають рекомендації щодо забарвлення стін і обладнання виробничого приміщення в узгодженні з заданим варіантом.

Найбільш поширеним в практиці є розрахунок освітлення методом коефіцієнту використання світлового потоку, який залежить від величини індексу приміщення, тобто від його внутрішніх будівельних розмірів і від коефіцієнтів відбиття стелі, стін та підлоги. Для приміщення з побіленими стінами і стелею коефіцієнт відбиття дорівнює 70%, для приміщення з брудними стінами та стелею – 30%, для приміщення з бетонною стелею і не оштукатуреними стінами – 10%.

Чисті приміщення покращують умови зорової роботи, знижують втому, добре впливають на виробниче середовище, що дає позитивний психологічний вплив на працівника, підвищує продуктивність праці та знижує травматизм.

Захист від осліплення

В виробничих приміщеннях освітленість створюється світильниками загального освітлення та системою комбінованого освітлення.

Світильники, які використовуються без розсіювача та відбивача, а також з неправильно встановленою лампою розжарення, викликають осліплюючу дію джерелом світла на очі.

Для місцевого освітлення використовуються світильники з відбивачами, які не просвічуються та які мають захисний кут не менше 30°. Допускаються використовувати світильники місцевого освітлення з відбивачами, які мають захисний кут від 10° до 30°, при розташуванні їх нижче рівня очей працівника.

Захисним кутом світильника називається плоский кут між горизонталлю та лінією, яка з'єднує нижній край тіла, що світиться, джерела світла, з протилежним краєм відбивача (рис. 1).

 

 

Рисунок 1. Захисний кут світильника з лампою розжарювання

 

Величина захисного кута для симетричного світильника з лампою розжарювання визначаються з формули:

(2)

де Н – відстань від тіла розжарення лампи до рівня вихідного отвору світильника, мм;

R – радіус вихідного отвору світильника, мм;

r – радіус кільця тіла розжарювання лампи, мм.

В залежності від величини захисного кута світильника діючі правила штучного освітлення нормують висоту підвішування світильників над підлогою, враховуючи вимоги обмежування осліплюючої дії.

Для світильника з лампами розжарювання без розсіювача нормами визначено найменше значення кута - 15°. Захисний кут впливає на економічну характеристику ККД світильника - чим більший захисний кут, тим менше ККД.



НЕОБХІДНІ ПРИЛАДИ ТА ОБЛАДНАННЯ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ

3.1. Люксметр Ю-16, з світлофільтром - поглиначем Ф102.

3.2. Штанга для кріплення фотоелементу.

3.3. Модель приміщення.

3.4. Набір різного кольору стінок (пластин).

3.5. Лінійки учнівські.

3.6. Метр дерев'яний.

3.7. Трансформатор (ЛАТР).

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Вимірювання природного освітлення

4.1.1 Підключити фотоелемент до люксметра, обов'язково дотримуючись полярності штекерів фотоелементу та приладу.

4.1.2 Заміряти освітленість в приміщенні лабораторії на горизонтальній прямій від вікна в п'яти точках (1; 2; 3; 4; 5 м).

4.1.3 Фотоелемент закріпити на штанзі та через відкрите вікно заміряти освітленість ззовні приміщення.

4.1.4 Визначивши КПО з формули (1), в кожній точці, побудувати графік (епюру) коефіцієнта природного освітлення в лабораторії.

4.1.5 Дані записати в таблицю 5.1, зробити висновок.

Вимірювання штучного освітлення в залежності

Від забарвлення стінок

4.2.1 Підключити фотоелемент до люксметра, дотримуючись полярності, яка вказана на кінцях штекерів елемента та люксметра.

4.2.2 Положити фотоелемент в центрі на дно камери (рис. 2), в якій проводяться замірювання. Заставити 4 стінки камери одного кольору.

4.2.3 Закрити кришку камери та включити лампу розжарювання установки в мережу (можливо через ЛАТР).

4.2.4 Провести вимірювання освітленості спочатку при білому забарвленні стінок камери, а далі послідовно 6 разів змінюючи кольори стінок камери, виміряти освітленість.

4.2.5 Результати вимірювань записати в таблицю 5.2, та зробити висновок.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь