Суспільна значимість учительської професії.

У школі все починається з учителя. І хоча результати навчання і виховання учнів залежать від трьох чинників: хто навчає, кого навчають, як навчають, — важко сказати, що важливіше. Безумовно, величезною у справі виховання є роль учителя, його особистості. В. О. Сухомлинсь-кий у статті "Суспільство і вчитель" описує випадок у сільській школі, де молода вчителька, мало обізнана з методикою, завдяки самовідданій праці і бажанню спілкуватися з учнями змінила ставлення дітей до вивчення іноземної мови: якщо раніше директорові доводилося змушувати батьків вплинути на своїх дітей, які вперто не хотіли читати остогидлі їм параграфи, то тепер учні юрбою ходили за вчителькою й просили: "Допоможіть перекласти це речення", "Подивіться, чи немає помилок у дописі до стіннівки..." Коли через два роки Антоніна Андріївна пішла у відпустку, а на її місце призначили нового, хоч і досвідченого, вчителя, ставлення учнів до іноземної мови різко змінилося: цілими тижнями діти не заглядали у підручник. Коли ж повернулася з відпустки улюблена вчителька, вони знову засіли за переклади, з'явилися оголошення щодо проведення різних заходів. Ті самі діти, та сама програма, та інший учитель, інша особистість, що здатна домагатися прекрасних результатів. Кожний із нас може навести подібний приклад, бо вчитель-майстер надовго лишається в пам'яті своїх учнів. Такою вже є ця професія. Отже,Діяльність педагога – вид соціально культурної діяльності спрямованої на передачу накопичених людством культури і досвіду від старших поколінь молодшим, створення умов для їх всебічного гармонійного розвитку та підготовку до виконання певних соціальних ролей у суспільстві.

 

Умови оволодіння педагогічним тактом.

Педагогічний такт виховується, набувається разом з майстерністю. Він – результат духовної зрілості учителя, великої роботи над собою по оволодінню спеціальними знаннями і виробленню вміння спілкуватися з дітьми. І, звичайно, необхідні знання способів впливу на учнів, які повинні переходити в уміння: любити дітей, показувати свою любов;• спостерігати, бачити внутрішні пружини поведінки дітей;• орієнтуватися в ситуації;• вибирати цілеспрямований спосіб впливу(тут важливі знання;• обхідних шляхів виховання:” Тобі видніше, але я порадила б тобі...”); бесідувати з дітьми(нетактовний вчитель відводить учневі позицію• пасивного слухача); Конфлікти, як невідповідність позиції вчителя і учня – часткове явище в педагогічній діяльності.

 

 

Функції педагогічної діяльності.

У педагогіці значення слова "функція" трактується як коло діяльності, призначення, роль. У цьому сенсі часто вживається і поняття "функції педагогічної діяльності". Дослідження вчених (Н. Ст. Кузьміна, В. А. Сластенин, А. В. Щербаков та ін) показали, що в педагогічному процесі реалізуються такі взаємопов'язані функції (види діяльності) вчителя: діагностична, прогностична, конструктивно-проектувальна, організаторська, інформаційна, комунікативна, творча, рефлексивна.Діагностична функція педагогічної діяльності пов'язана з вивченням учнів і встановленням рівня їх навченості, розвитку, вихованості. Для цього педагогу необхідно володіти відповідними методами діагностики.Прогностична функція педагогічної діяльності виражається в умінні вчителя визначати напрям виховної діяльності, її конкретні цілі і задачі на кожному етапі виховної роботи, прогнозувати її результати, особливості змін у розвитку особистості. При цьому, результати педагогічної діяльності часто віддалені в часі від безпосереднього впливу на особистість дитини. Тому педагог повинен уміти прогнозувати свою діяльність на кілька кроків вперед, бачити варіанти вирішення однієї і тієї ж задачі з урахуванням конкретної ситуації, бачити можливі наслідки своїх професійних дій.Конструктивно-проектувальна функція діяльності вчителя органічно пов'язана з прогностичною. Дана функція забезпечує відбір і організацію змісту навчального матеріалу, який повинен бути засвоєний учнями; проектування діяльності учнів, у якій інформація може бути засвоєна; проектування власної майбутньої діяльності і поведінки у процесі спілкування з дітьми. Проектувальна функція передбачає також постановку далеких, перспективних цілей навчання і виховання, а також планування стратегій та способів їх досягнення.Організаторська функція діяльності вчителя пов'язана із залученням учнів у педагогічний процес і стимулюванням їх активності. Ця функція реалізується через відбір і структурування інформації в процесі повідомлення її учням; організацію власної діяльності і поведінки в процесі безпосередньої взаємодії з учнями.Інформаційна функція педагогічної діяльності пов'язана з передачею наукової, світоглядної і морально-естетичної інформації. Велике значення має глибоке знання свого предмета, професійна і загальна ерудиція вчителя, володіння навчальним матеріалом, вміння доступно пояснювати і пояснювати ту чи іншу інформацію.Комунікативна функція передбачає встановлення доброзичливих взаємовідносин з усіма учасниками педагогічного процесу - учнями, вчителями, батьками, адміністрацією та іншими працівниками школи. Ця функція характеризує специфіку взаємодії викладача з учнями.Творча функція визначає ставлення педагога до педагогічної діяльності як до творчого процесу. Творчий характер педагогічної діяльності не дозволяє дати конкретного "рецепту" як вчинити в тій чи іншій ситуації.Професійну діяльність вчителя можна трактувати як особистісну категорію, як творчий процес і результат творчої діяльності. Виходячи з цього, можна припустити, що професійна діяльність утворює трирівневу структуру, де основою служить рефлексія - осмислення особистістю власної пошуково-творчої діяльності; креативно-перетворювальна діяльність і співтворчість.Рефлексивна функція педагогічної діяльності передбачає аналіз педагогом явищ власної свідомості та діяльності (погляд на власну думку і дії з боку). Педагогічна діяльність контролюється різними видами рефлексії: інтелектуальну і особистісну, формальної та змістовної, аналітичної та синтетичної, методологічної та ін.

 

Психолого-педагогічна модель сучасного вчителя.

Психолого-педагогічна модель педагога вимагає наявності певних особистісних якостей, соціально-психологічних рис і педагогічних здібностей. Серед них основними є такі:

• Загальногромадянські риси: широкий світогляд, принциповість і стійкість переконань; громадянська активність і цілеспрямованість; національна самосвідомість, патріотизм і толерантність щодо інших народів і культур; гуманізм і соціальний оптимізм; високий рівень відповідальності та працелюбність.

• Морально-психологічні якості: чесність і ясність у взаєминах з людьми; високий рівень загальної і психологічної культури; повага до професіоналізму інших і наукової спадщини; акуратність і охайність, дисциплінованість і вимогливість.

• Науково-педагогічні якості: науково-педагогічна творчість; професійна працездатність; активна інтелектуальна діяльність, науковий пошук; педагогічне спрямування наукової ерудиції; педагогічна спостережливість; педагогічна уява та інтуїція; володіння педагогічною технікою; гнучкість і швидкість мислення у педагогічних ситуаціях.

• Індивідуально-психологічні особливості: високий рівень соціального сприйняття й самопізнання; висока інтелектуально-пізнавальна зацікавленість і допитливість

 

 

Професійна етика вчителя..

Вихователь — це не тільки професія, а й соціальний статус, якому потрібно відповідати. Тому, для цього, педагог повинен володіти педагогічною культурою. Вимоги до культури педагога записані в педагогічній етиці. Етика визначається як наука про моральність. Найважливішою вимогою вимогою педагогічної етики є любов до дітей. Але це означає не тільки виявляти почуття, а й уміння педагога прийняти вихованця таким, який він є, співпереживати йому, допомагати в розвитку. Педагог має особливу увагу приділяти своїй поведінці. Адже вона є зразком для наслідування. У свої взаєминах з учнями вчитель має враховувати деякі норми та правила. Учитель вибирає відповідний стиль спілкування з учнями, заснований на взаємній повазі. Вимогливість вчителя стосовно учнів повинна бути позитивною і обґрунтованою. Етика педагога являється цільним врівноваженням моральних почуттів свідомості і поведінки його ж самого. Всі ці якості повинні мають бути присутніми в його культурі мовлення та поведінки з дітьми, з будь-якими іншими людьми, в педагогічному такті педагога.

 

 

Зовнішній вигляд педагога

Загальне сприйняття вчителя, його особистості, внутрішнього стану, формування довіри чи недовіри до його слів починається із враження, створеного його зовнішнім виглядом, стійкими категоріями якого є:

— фізичний вигляд (обличчя, постава і типові пози, хода, голос і мовлення);

— оформлення зовнішності (одяг, зачіска, прикраси);

— засоби виразної поведінки (доброзичливість, привітність, привабливість, естетична виразність та ін.).

Педагог формує морально-етичні погляди і смаки вихованців. Будь-яка деталь у його зовнішності й поведінці має виховне значення. Тому він повинен одягатися елегантно, з урахуванням вимог моди. Водночас його одяг має бути зручним для виконання необхідних педагогічних операцій: писання на дошці, роботи з демонстраційними матеріалами, нахиляння, ходіння між рядами парт тощо. Уміле використання кольору, фактури, доповнень (ґудзиків, пряжок тощо) також позитивно впливає на емоційний настрій учнів, дисциплінує їх, сприяє формуванню почуття міри, не відвертає уваги від навчальних занять. Естетичний смак потрібен йому і щодо використання інших компонентів зовнішнього вигляду (зачіска, косметика, прикраси).