Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Душі свої тепла віддам частинуСтр 1 из 5Следующая ⇒
Душі свої тепла віддам частину
Душі свої тепла віддам частину, Щоб краще стало жить вам в цю хвилину, Прибавилось наснаги і краси, Щоб усміхнулись та зраділи ви. Щоб думка файна птахом промайнула, Згадали добре щось в своїм минулім, Подумали б про дні свої прийдешні, Щоб стали впевнені в собі ви і безпечні. Щоб захотілось відтепер ще краще жити, Життя прекрасне людям всім зробити. Згадали б про своїх би маму й тата, Про друзів, про колег, сестру чи брата. І тих, кого немає з вами, не забули, А добрим словом, також, спом'янули, Добра та щастя щоби всім бажали, А щастя те до вас би поверталось: В стократ, а то і на всіх двісті, Щоб проти зла назавжди зареклись ви, Віднині і назавжди!… І колись: Життя пройде, немов єдина днина, Але ж добром буде співать кожна хвилина, І кожна справа буде говорить, Про ту людину, що й в останню мить, Лиш добрії діла могла творити. Така не вмре, а вічно буде жити - В серцях і в пам’яті людській. Не тільки вірші їй, а і пісні будуть співати, Наслідувати і в усьому приклад брати. Із совістю по життю Коли пішов назавжди в світ широкий І власну долю сам став будувать, Ніяк тоді не міг собі збагнути – Що треба мати, аби щасливим стать. Дививсь на світ своїм питливим оком, Думав, блукав, шукав в усіх порад: Де притулитись, чим мені зайнятись, І ким у цім великім світі стать. Одні казали – треба мати гроші, Другі - здоров’я доброго потрібно мать, Треті – для всіх бути хорошим, Четверті – старших поважать. Були й такі – та хай їм грець! Мене спіткали на лихе. Але ж, хвалити Бога, що в душі - Постійно в мене було щось святе. Усього надививсь, всього побачив, Наслухався в житті різних думок. Найбільше шансів мав упасть на саме дно, Але оте святе мене завжди спасало й берегло. Крізь тисячі випробувань, крізь біль в душі, Крізь гіркоту невдач й пережиті страждання, Ступаючи у тьму, і в непізнане сміливо робивши крок, Отримати зумів у раннім віці, я мудрий від життя свого урок.
Отак в житті, ідучи навмання, моя душа - Лиш завдяки тому, що линула до світла і добра, Хоч мліла, і горіла, і кипіла – та гартувалась. І час пролинув не дарма – бо душа прозріла. І не заманить на неправдивий шлях нічий фальшивий спів, Бо не захоче того зрілая душа. І слава Богу, я нарешті зрозумів – Що своя стежка краще ніж чужа. У кожної людини є душа, У кожної людини серце є – То є найкращий компас, і ніколи Тобі не збреше він, і не підведе. Завжди потрібно голос свій послухать, Лиш лиху бути – в грудях завжди защемить, Для цього не потрібно мати вуха, Для цього лиш потрібно Совість розбудить.
Моя країна
Моя країна – пісня колискова, Моя країна – то земля казкова, Моя країна – сторона чудесна, В якій живе народ лише прекрасний. І роботящий, і кмітливий, І добрий серцем, і вродливий. Йому я від душі бажаю: Щастя! - Від краю і до краю. Щоб на такій землі- Будував рай він, і не лише собі! Ти, Україно – матінко моя, Моя ти сестро і моя ти доле. Моя Вкраїна – мила, золота, Нема ніде такої!… І ніколи Не надихнуть серця наші вогнем, Не запалають душі наші раєм, І ніде більше ми не розцвітем – Лише ось в цім прекраснім нашім краї. Ви полюбіть простори ці навколо, Ви полюбіть і села, і міста,… Брат брата полюбіть, і заспіває Славетна наша - рідная земля!
Знов іду
Знов іду я далеко від свого порогу, В дальню даль буду сміло я завтра ступать. І не страшно мені, не боюсь я нічого, Бо зі мною, будеш ти- моя рідная мать. Україно, славетна моя Батьківщино, Україно – од Бога мені благодать! Україно – моя ти надія єдина, За для тебе іду, щоб не грішно було помирать. Не хочу, щоби марно життя промайнуло, Й добрим словом би нікому було згадать. Все зроблю – аби краще лиш було, На просторах твоїх, людям жить і тебе прославлять. Слався, народе, ти наш український,
Слався навіки - краянська земля, Слався ти, рідна моя Батьківщино! Цвіти, процвітай – Україно моя! Любіть Україну Любіть Україну - матінку рідну, Любіть Україну - Батьківщину свою. Любіть Україну, вона в нас - єдина, Любіть, бережіть Україну свою. Цю щедрую землю - святу, благодатну, Природу, чудові, мальовничі краї, Ліси, гори, ріки і море те Чорне - Любіть Україну і мову її. Цю гарну, співочу Українську мову, Всім людям Вкраїни дарував сам Господь, Щоб душі були їх добрі та чесні, Серця справедливі, безгрішная плоть. І думи могли щоби гарнії думать, На світі оцім - лиш творили добро. На добрі діла щоб могли зговориться - Разом подолати усякеє зло. Щоб трудні часи неважкими давались, Щоб радість та мир достались на віки, Щоб мудрість для прийдешніх поколінь залишалась, Щоб ті вчитись могли, процвітати й рости. Тож годі вже спати тобі, син український, Заглянь сам у себе - почни ворушити чолом: Поглянь, скільки мати змогла тобі дати - Це все задля того, щоб ти став козаком. Щоб мужній ти був - Україну любив, Щоб славу дідів, прадідів не згубив, Захистити би міг сестру ти і матір, Щоб вовіки віків тебе ніхто не скорив. Вільная воля, козацькая слава - Чи то є для тебе не найкраще вино? Скільки поколінь про це лиш гадали? А все це тобі - одному дано. Я вірю - ти зможеш і зробиш усе, І скоро все лихо Україну мине. Бо честь в тебе є, і сила, і розум - То ж гарно земля навкруги зацвіте. За тебе, Вкраїно - віддамо свої душі, Для тебе - Вкраїно, зберемо все добро. Багато чого ще зробити ми мусим, Щоб гарно народу на Вкраїні жилось. Єднаймося браття - в одну єдную силу, Єднаймося браття - ми ж усі за добро. Любім Україну - вона ж в нас єдина, Для неї віддаймо душі останнє тепло!
Повір, народе, в свою силу
Повір, народе, в свою силу. Повір – вона у тебе є! Вона не гасне, не вмирає, А вічно жила і живе! Не жди добра ти ні від кого, Тобі його ніхто не дасть. А сам візьми, що тобі треба - Бо є на це у тебе власть! Знайди на це - у собі силу, Направ на це - всю свою страсть. Повір у себе!.. І побачиш – Природа все тобі віддасть!
Хвала рукам, що пахнуть хлібом
Хвала рукам, що пахнуть хлібом, Тим - працьовитим, кремезним! Хвала усім, хто справжнім ділом Займається на цій землі! По-доброму, по-чесному, без фальші, Всього себе справам святим - Свій вклад віддали, аби дальше, Пішло людство у розвитку своїм: Ставали діти розумніші, Й онукам було добре жить, Аби був мир в усьому світі, І сонце не перестало світить. Минали Землю катаклізми, В природі не було лихих погод, І щоб у кожну нашу днину, Траплялося менше незгод. Хвала усім людям планети, Що загартовані в труді. Що свою долю присвятили - За життя краще боротьбі!
Одна у нас земля і доля в нас одна
Одна у нас земля у цілім світі, Одна в нас мати, доля в нас одна –
То Батьківщина, рідна Україна, брате. Як я хочу, щоби цвіла вона. Щоб красувалась, милувалась, любувалась, Щоб була злагода та завжди мир і лад, Та щоби добрими ділами в світі прославлялась – Тоді по-справжньому за неї буду рад. Не тільки я чи ви, а й ціла піднебесна, Возрадується, коли буде так. І наша ненька – рідна Україна, Усім послужить в світі як маяк: Добропорядного життя, людських чеснот, Тернистим шляхом до щасливої мети, Як приклад доброти сердечної – Хіба ж того не варто, щоб до цього йти!
Я є таким
Я є таким, який я є - І можу стати лише кращим, А гіршим – то не для мене, За це ви вже, брати, пробачте. Бо маю душу і свою, Богом людей я даровану. Долю гірку…, і не просту, Та серце, що горить огнями. Іду шляхом своїм, спішу, Стараюсь всюди я поспіти. Жаль, що не сокіл, я б тоді - Всю землю зміг би облетіти. Багато би зробив добра, Приніс всім радості і щастя. Аби на світі не було зла, Не знали люди про нещастя. Щоби земля цвіла, буяла, Та дарувала врожаї. І щоб господарем ставала Людина на своїй землі. Бо Україну я люблю, Якої є усі ми діти. Тож зробим все, щоб лиш могли - За Батьківщину ми радіти!
Рідній країні
Стекло води багато й пролетіло років, Із тих часів, коли в широкий світ пішов. Та час від часу, знову - крок за кроком, Все повертаюсь ближче до своїх основ. Я Україні-матері, прийду й вклонюся. Моя ти земле рідна - навіки свята. Не можу я дождатися, щоб повернуться- З дороги дальньої до рідного гнізда. Побачив же країн - далеких і хороших, Всюди вітала мене круглая Земля. Але ж в однім лиш місці маю щастя й спокій – У тім краю однім, де народився я. Може тому оце усе не зрозуміло, Хто не пізнав в житті такого почуття. Але завжди серце моє вогнем горіло, Бо в Україні своє щастя, лише бачив я. Коли спитають мене - нащо тобі треба? І увесь час свій,чому ти завжди робиш щось? Я промовчу…, та знов піду трудитись, Аби народу моєму краще жилось!
Матері
Моє щастя десь є – вірю я. І живу, і плекаю надію, І нікого я не проклинаю, Твоє серце ще буде радіти,
І душа перестане боліть, Народила двох гарних синів, Я тобі оцей гімн присвящаю, Посилаю подяку й любов. Я добрішої людини не знаю, Посилаю я низький уклін, Тисячі й тисячі поцілунків. А приїду, я просто тоді - Подарю лиш тобі подарунки. За надію, за віру, любов, Йому
Твердить лише одна З усмішкой на устах, Посоловілими очима Дивиться на цей світ – Немов мала дитина. Та зрозуміло і колгоспнику, й студенту, Побачить таке можна – З вікна. Сльози матері Шлях до отчого порогу
«Ти ж знаєш – я не пропаду» - Знову сказав мені сьогодні. І так промовив слова ті – Ніби пішов десь у безодню. Защемив в серці моїм біль, І очі налились сльозами. Ой, діти-діти ж ви мої, Велике горе мені з вами. В життя від отчого порогу, Лиш одну втіху маю я – Все поглядаю на дорогу. До вас мої летять думки, Душа моя – завжди із вами. Добре, що хоч приїздите, В село ви - до своєї мами. Розвієте мою журбу, Хоч подивлюся – порадію. Так будьте ж добрими людьми – Велику маю я надію. Хай Господь Бог благословить – Вас у нелегкую дорогу. Та лиш не смійте забувать, Свій шлях до отчого порогу!
Лише правду одну
Тебе благають супостати, І діткам їхнім щоб ти дав, Не заважай ти керувать Країною ти їм ніколи. Іди за злагоду борись, Чи на заводі забезплатно, І не проси платню роками. Чому на паньщину ідеш І діточок своїх ведеш? Чому країну дав продати, Не можеш “Годі!” вже сказати? Ой, заведуть тебе вперед Ці жуліки і партократи. Отих п’ять років що були – Ось тоді ти вже заживеш, Не знаю я що і казати, Але лиш через отих п’ять – Не буде більше з тебе брати Ані штанини, ні свитини, І ні простої одежини, Якщо дасиш ти їм ще п’ять, Ти літ собою керувать. Чого, подумай, їм ще треба? Заводи й фабрики скупили Всього за тих два мільйони, Щоб далі за тими двома Ти чергу свою зміг зайняти. І злагоди ще літ на п’ять, А через п’ять накинуть п’яти – Всі бузувіри й супостати Тебе залишать помирать, А самі всі бігом у Штати. Тож зможеш лиш в краю своїм Буть паном на чужому полі, Тим наймитом живим, німим, Господарю в усьому вірним. За бездіяльність ти свою, Заплатиш ще сповна ти ціну: ПРИСПІВ. Переживаєш долю ти гірку. Щоб до третього покоління - Ти за палатку на базарі, Дарма даєш себе паплюжить, Сядь на хвилинку, порахуй, Подумай, що ти маєш -? У тебе ж руки золоті, На що здались вони тобі, На що сім’я вся тебе вчила? Ідеш сюди крізь небезпеку. Хіба ж це є твоє життя?
Раніше, пам’ятаєш брате, І дружно всі науки вчили. Не цінував, бо задарма, Країна все тобі давала. Сьогодні за це все платити, Приходиться, і втроєкратно. Тепер ніщо нема безплатно. І все ж тебе я не пойму, Чому ж забув країну ту, Де право мав кожен дивак. Аби лиш руку протянуть, А далі все тобі дадуть, Й на практиці припіднесуть. І що ж мішало проявить Тоді себе, мій сину, сину – Тебе ж просила Батьківщина: І мрієш як мала дитина, Квітка Надії Що задумав, усе щоб було, Як зумієш його ти пізнать. Знай: В кожнім є щось святе! Ти знайди його і возвелич. Він просто знав
І був уражений стрілою. Летіла кров з його грудей, Він не стогнав і не ридав, Він просто знав… Все те, чого пізнать не міг – І дивувалися усі, Бо не завжди таке буває. Чому, вмиравши не страдає, А весь ізранений - співає? Один поніс за всіх отвіт. Така вже була його доля, А може, просто – Божа воля.
Гімн Українців
Зраднику-генералу Не треба довго сумніватись, Проклятим бузувіром. Уникнеш свої так біди. Дійсно гарний керівник Всюди був, усюди вник – Дійсно гарний керівник. Все до тонкощів він знає І добра людям бажає. На роботі він о сьомій, Вибритий, гарний, стрункий, А який же він уважний – Людоньки, мені б такий! Ми оцього чоловіка Полюбили вже довіку. Нема в світі, нема в мирі Краще нього командира. Ох! А який він джентльмен, Та і гарний же спортсмен. Просто золота людина, Ото ж повезло із ним нам! Ентузіазмом весь палає, На добро всіх надихає. Він не лає, не карає – Все порадить і владнає. Вислухати вміє він, Розділити сум і біль. Нас не зрадив, не покинув. Тож лише завдяки цьому Ми щасливі всі й здорові. І тепер нас не здолати Конкурентам всім проклятим. Він для нас – і щит, і меч, Хліб і сіль нам забезпечив. Заробив він похвалу – Щиро дякуєм йому. Та лише, як його звати, Ми не можемо сказати – Боїмося, що неждано Ви вкрадете в нас ________. Ось такого б молодця Мав би кожен колектив – Тож тоді б прекрасно жив.
Діалог (дитя із татом) Одного разу дитя маленьке, Перед тим як лягти спать, Підійшло до свого тата, Щоб за руку його взять. «Тату, мені чомусь страшно – Снився вчора бойовик Та картина, як солдата В полі переїхав танк». Тато взяв дитя на руки, Поцілував у чоло. Сказав: «Спи, моє рідненьке, і Ти не бійся нічого. Нічого в усьому світі Не зможе тебе злякать, Поки мир охороняє Український наш солдат. Та війна, що вчора бачив, То усе було колись. Мир тобі відвоювили Ветерани й наш дідусь. Аби завжди гарно жити У країні своїй міг, Щоб добро умів творити – І й не думав би про гріх!» 27. День Перемоги!
Прийшли усі нащадки вдячні Віддати шану воїнам своїм, Моє село в 2000 році
Вчителька дала нам карандаш І почала вчити малювати. На початок усім нам малим Пояснила, що від нас потрібно: “Ви живете, діти, у селі, Нами наша партія керує, Отож, любі дітки ви мої, (Взяла методичку із району) Намалюйте ви своє село Ніби у двохтисячному році. Я на дошці приклад покажу, І почала вона малювать Так, як її партія учила, Жити будемо в одній сім’ї. І багато Чортових коліс, І аеродром свій, і футбольне поле – І тролейбуси всюди підуть. А трудиться вже тоді не треба буде – Рідного нашого й дорогого Брежнєва Леоніда Ілліча. До двохтисячного року ви, Полетите всі на ракетопланах І хто намалює так, як я, Тому вже оцінка п’ять, Бо всі заповіти Ілліча Та і жодної із них нема. Глянуть на спустошене село, Вимерли де всі через одно. Лиш одна десятая частина Від того, що було при царі, Тепер доживати залишилась – КПРС
Я партию славить готов на весь свет, И никогда больше не будет. Давно пора зарыть в земле. Разделила русский народ. Изуродовал этот урод? Г.
И рушится все до этой поры
Начнем с семнадцатого года, Когда во тьме ночной поры И рушится все до этой поры. Я за правду Святую
И который десяток лет Мы ищем на это ответ. Кто платил ее первым лицам? Батраку лишь все разрешила. Лес, моря, землю, воды Тех, которые дело отцов, Раздули по миру, собирая глупцов, Я за правду святую - На меня не кричи. Г.
Крим
Земля гарна дуже є. Весь народ там дуже щиро, В гості всіх запрошує: Приспів: Приїзжайте ви до Криму, Тут усе – що завгодно є. Дуже гарно відпочинете – Щастя знайдете своє. Куди хочеш відвезуть. Забронюють місця в готелях, Й номери кращі дадуть. Приспів: Приїзжайте ви до Криму, Тут усе – що завгодно, є. Дуже гарно відпочинете – Щастя знайдете своє. Ялта, Саки, Євпаторія, Знаменитий наш Форос, Вся Алушта, Феодосія, І гора славна – Роман-Кош. Приспів: Приїзжайте ви до Криму, Тут усе – що завгодно, є. Дуже гарно відпочинете – Щастя знайдете своє. 4.Севастополь і Алупка – В гості радо Вас зовуть, Щоб міцніла в світі дружба, Й гарно жив хороший люд. Приспів: Приїзжайте ви до Криму, Тут усе – що завгодно, є. Дуже гарно відпочинете – Щастя знайдете своє. Там найкращая природа, Всюди так як у раю, Найчистішеє повітря – Полюбіть ви землю цю!
Батьківщино моя
Край. Рідний край. Де ж я знайду для тебе слова?! Щоб описати – яка ж то краса… Я люблю тебе – рідне Поділля моє! У житті своїм – знаю я щастя одне: Тільки там – де ти є!!! … Край! Рідний край! Моя рідна Подільська земля! Моя Батьківщино – любове моя … Я люблю тебе! Не тільки за природи красу! Я люблю тебе! За твоїх людей доброту! Котра там – завжди є! Край! Рідний край! У красі й доброті не згасай! Рідний мій краю, мій край-розмай … Розкажу усім - про твоєї природи красу! Розкажу усім – про твоїх людей доброту! Від тебе, мій край – це все у дорогу візьму! Що ти дав мені – я свято в житті збережу!!! Прославлю тебе, мій край – у труді на весь світ! Аби завжди був – край мій найкращий за всі!!! Край! Рідний край! Моя рідна Подільська земля! Моя Батьківщино – любове моя!!!… Верить или не верить
Я пойду завоёвывать души. И спрошу я тогда в матерей – Дочерей вы чему научили? У отцов я спрошу, я спрошу в сыновей – Что ж вы Бога люди забыли? И не будет нам в мире добра Пока ложью горят наши лица, Пока веры в нас нет, а на шее креста – Матерь божья и та нас боится! Г. Поема про спасіння, від нового гріхопадіння, за “n-“ рублів! Обрали за п’ять рублів у парламент ми козлів: Щоб ми стали знов дітьми, Щоб від Духу народились, І благочестиво жили! … Господи! Всіх нас - спаси!!! …
Душі свої тепла віддам частину
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 165; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.238.70 (0.5 с.) |