Теми семінарських занять та рефератів

 

1. Штучна сировина. Характеристика та використання у машинобудуванні.

2. Вторинна сировина. Характеристика та використання у машинобудуванні.

3. Допоміжна сировина. Характеристика та використання у машинобудуванні.

4. Нові підходи до використання сировини та палива у машинобудуванні.

5. Використання енергетичних ресурсів у машинобудуванні.

6. Нові методи та технології обробки деталей машин.

7. Продукція прокатного виробництва: види і призначення.

8. Дефекти відливок. Їх характеристика.

9. Механічні, технологічні та фізичні властивості металів.

10. Чавуни. Основні властивості.

11. Сталі. Основні властивості.

12. Кольорові метали і сплави. Основні властивості.

13. Ливарні властивості металів.

14. Інструменти для обробки металів різанням.

15. Метало ріжучі станки.

16. Характеристика способів зварювання деталей машин.

17. Основні види термічної обробки. Їх характеристика.

18. Автоматизація на підприємствах машинобудівної галузі.

19. Єдина інформаційна система підприємства.

20. Перспективи розвитку технології машинобудування.

 

Оцінювання якості знань студентів

Згідно з Положенням про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (тимчасовим) в УкрДАЗТ використовується 100-бальна шкала оцінювання.

Принцип формування оцінки за модуль за 100-бальною шкалою показано у таблиці, де наведена максимальна кількість балів, яку може набрати студент за різними видами навчального навантаження.

Максимальна кількість балів за модуль
Відвідування лекцій	Практичні заняття	Самостійна та індивідуальна робота	Поточне тестування	Сума
Змістовий модуль 1/ змістовий модуль 2
до 10	до 30	до 30	до 15	до 15

За складову “Відвідування лекцій” бали не нараховуються взагалі, якщо студент не відвідував більш 50% лекційних занять у модулі з неповажних причин. За відвідування кожної лекції понад 50% нараховується по 2 бали. Максимальна сума становить 10 балів.

Практичні заняття також оцінюються за трьома рівнями:

¾ “відмінно” – 2 бали;

¾ “добре” – 1,5 бали;

¾ “задовільно” – 1 бал

за кожне практичне заняття. За нестандартні рішення та творчий підхід при виконанні практичних завдань викладач може додати до 2 балів. Максимальна сума, яку може набрати студент – 30 балів.

Поточне тестування оцінює рівень засвоєння матеріалу двох змістових модулів, які входять до складу відповідного модуля. Максимальна кількість балів складає 15.

У складовій “Самостійна та індивідуальна робота” оцінюється рівень засвоєння студентом розділів і питань курсу, які визначені для самостійного вивчення. Оцінювання проводиться шляхом тестування та опитування студентів. Максимальна кількість балів складає 30.

До перелічених складових модульної оцінки можуть нараховуватися додаткові бали за участь студента у науковій роботі, підготовці публікацій, робіт на конкурси, участь в олімпіадах тощо.

Кількість додаткових балів визначається на розсуд викладача, але у сумі не більш 100 балів разом з переліченими складовими модульної оцінки. Обґрунтованість нарахування студенту додаткових балів розглядається на засіданні кафедри та оформлюється відповідним протоколом.

Отримана таким чином сума балів доводиться до відома студентів перед проведенням модульного контролю. Студентам, які набрали від 60 до 100 балів і згодні з цією сумою, відповідна оцінка модуля проставляється у заліково-екзаменаційну відомість.

У разі незгоди студента з отриманою сумою балів або, якщо вона складає менше 60 балів, її можна покращити за рахунок участі студента у процедурі модульного контролю.

Кількість балів, яка може бути отримана за результатом модульного контролю, дає студенту можливість для підвищення оцінки поточного контролю на один ступінь за державною шкалою:

¾ з “4” (75-89 балів) на “5” (90-100 балів);

¾ з “3” (60-74 бали) на “4” (75-89 балів);

¾ з “2” (35-59 балів) на “3” (60-74 бали).

Таким чином максимальна кількість балів модульного контролю коливається у межах від 10 до 25 балів залежно від конкретного випадку.

За результатами модульного контролю студент зобов’язаний перездати незадовільну оцінку протягом двох тижнів з моменту її отримання.

Оцінка екзамену визначається, як середньоарифметична оцінок двох модулів. Студентам, які отримали за результатами модульного контролю середньоарифметичну оцінку «відмінно» (А) (90-100 балів), «добре» (С) (75-81 бал), «досить» (Е) (60-68 балів) або «незадовільно» (F) (0-34 бали). Відповідна оцінка записується лектором у заліково-екаменаційну відомість. Студентам, котрі отримали за результатами модульного контролю середньоарифметичну оцінку «дуже добре» (В) (82-89 балів) або «задовільно» (D) (69-74 бали) і згодні з нею, відповідна оцінка записується лектором у заліково-екзаменаційну відомість. У такому разі семестровий екзамен не передбачає обов’язкову присутність студента. Присутність студента під час оформлення результату семестрового екзамену потрібна лише для повідомлення йому екзаменаційної оцінки і внесення її до залікової книжки, якщо його атестовано.

У разі непогодження студента з отриманою за результатами модульного контролю середньоарифметичною оцінкою «дуже добре» (В) (82-89 балів) або «задовільно» (D) (69-74 бали) він може її покращити тільки одного разу під час проведення екзамену. У всякому разі підсумкова оцінка не може бути нижчою за середньоарифметичну оцінку модульного контролю.

Якщо студент протягом семестру за результатами модульного контролю отримав одну і більше незадовільних оцінок і не використав можливості перездачі навчального модуля та його підсумкова оцінка «незадовільно» (FX) (35-59 балів), то під час сесії він здає семестровий екзамен в обсязі не зарахованих навчальних модулів. Підсумкову оцінку визначають з урахуванням раніше зарахованих навчальних модулів.

При заповненні заліково-екзаменаційної відомості та залікової книжки (індивідуального навчального плану) студента, оцінка, виставлена за 100-бальною шкалою, повинна бути переведена до державної шкали (5, 4, 3,) та шкали ECTS (А, В, С, D, Е)

 

 

Визначення назви за державною шкалою(оцінка)	Визначення назви за шкалою ECTS	За 100 бальною шкалою	ECTS оцінка
ВІДМІННО – 5	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	90-100	A
ДОБРЕ – 4	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками	82-89	B
Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок	75-81	C
ЗАДОВІЛЬНО - 3	Задовільно - непогано, але зі значною кількістю недоліків	69-74	D
Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії	60-68	E
НЕЗАДОВІЛЬНО - 2	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим як отримати залік або екзамен (без повторного вивчення модуля)	35-59	FX
Незадовільно - необхідна серйозна подальша робота (повторне вивчення модуля)	<35	F

 

Список літератури

 

Основна література

 

1. Дикань В.Л., Калабухин Ю.Е., Мельник В.А. Технология машиностороения/ Учебное пособие для экономистов – Харьков: ООО “Олант”, 2005 – 160 с.

2. Барташев Л.В. Технико-экономические расчеты при проектировании и производстве машин. – М.: Машиностроение, 1973. – 304 с.

3. Беспалов Б.Л. и др. Технология машиностроения. – М.: Машиностроение, 1973. – 456 с.

4. Егоров М.Е. и др. Технология машиностроения. – М: Высш. Школа, 1976. – 534 с.

5. Картавов С.А. Технология Машиностроения. – К.: Высш. Школа, 1984. – 271 с.

6. Корсаков В.С. и др. Основы технологии машиностроения. – М.: Машиностроение, 1977. – 416 с.

7. Справочник технолога-машиностроителя Под. ред. А.Г. Косиловой: В 2-х т. – М.: Машиностроение, 1973. – 694 с. (6(03) С-741).

8. Данилевский В.В. Технология машиностроения. Общий курс. – М. Высшая школа, 1977. – 479 с. (621.75 Д 181)

 

Додаткова література

 

9. Дикань В.Л. Реформирования экономики Украины и конкурентоустойчивость предприятий Монографія. - Харьков:Основа,1997.-345с

10. Дикань В.Л., Писаревський І.М Економіка підприємства. – Харків: ХФВ "Транспорт України", 2001. – 200 с.

11. Дикань В.Л., Дейнека А.Г., Ковалев Д.И., Компаниец В.В., Писаревский И.М., Чернобровка И.В Организация производства.. – Харьков: ООО "Олант", 2002. – 288 с. Егоров М.Е. и др. Технология машиностроения. – М: Высш. Школа, 1976. – 534 с.