За кредитно-модульною системою

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ім БОРИСАГРІНЧЕНКА

 

 

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

для студентів І курсу денної та заочної форми навчання

НАВЧАЛЬНО–МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

З КУРСУ

За кредитно-модульною системою

 

 

 

 

Київ – 2013

 

КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

ТА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ

Навчальне видання

Навчально-методичний комплекс з курсу “Історія стародавнього світу” //

Голованов С.О. - К., 2013. – 125 с.

 

Навчально-методичний комплекс містить тематичні плани, програму, плани лекційних, семінарських занять, теми контрольних робіт, список літератури,орієнтовну тематику бакалаврських робіт, питання підготовки до екзаменів для студентів денної та заочної форм навчання.

Автор Голованов С.О. - кандидат педагогічних наук, доцент

 

 

Рецензенти:

Надтока Г.М. -доктор історичних наук. професор, завідувач кафедри всесвітньої історії та методики навчання університету ім. Б.Д.Грінченка.

Черевко О.С. – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.

 

Затверджено на засіданні кафедри всесвітньої історії та методики навчання, протокол № 2 від 13.11.2013 р.

Рекомендовано і затверджено Вченою радою інституту Лідерства, освітнього законодавства і політики Університету ім Б.Д.Грінченка, протокол № 3 від 25.11.2009.

Вступ

Вивчення проблем історії стародавнього світу є необхідним компонентом освіти студентів, які мають стати фахівцями у галузі викладання історії. Без вивчення закономірностей історичного розвитку людства на етапі первісного суспільства та стародавніх цивілізацій неможливо зрозуміти змісту і напрямів історичного процесу в подальшому до сучасності. Це робить навачальну дисципліну „Історія стародавнього світу” однією з фундаментальних фахових дисциплін в переліку навчальних курсів, які необхідно опанувати майбутнім фахівцям з історії. Крім того, викладання цього курсу майбутнім вчителям історії вимагає врахування особливостей їх майбутньої професійної діяльності. Тому логіка навчального процесу робить доцільним зосередження уваги студентів не лише на проблемах історичного розвитку суспільства, а також на проблемах викладання історії в умовах середньої загальноосвітньої школи.Про цьому слід мати на увазі, що історія стародавнього світу викладається в 6 класі, для дітей 11-річного віку, що вимагає врахування вікових особливостей школярів. Таким чином, цей курс у межах вузівської програми має реалізувати такі завдання: 1) ознайомити студентів із змістом світового історичного розвитку в найдавніший період існування людства а також в часи виникнення та розвитку перших цивілізацій; 2) спрямувати їх увагу на осягнення головних проблем та закономірностей історичного процесу, що допоможе студентам при вивченні наступних періодів всесвітньої історії; 3) допомогти їм визначити характер зв’язку соціальних процесів і політичних подій в історичному розвитку людства.

4) звернути увагу студентів на особливості викладання історії стародавнього світу в умовах середньої школи;

Студент повинен також навчитись використовувати свої знання із всесвітньої історії для аналізу соціальних процесів і явищ сучасного світу. Разом з тим необхідною умовою успішного опанування курсу є оволодіння хронологією стародавньої історії, засвоєння дат основних історичних подій, оволодіння особливостями рахування років в епоху до нашої ери. Певна увага приділяється також аналізу історичних осіб, мотивів і напряму їх дій, глибокому аналізу ролі особистості в історії.

Навчальна програма курсу

Тема 1

Стародавній Єгипет та Передня Азія

 

Розклад родового суспільства. Виникнення землеробства, скотарства, ремесла і торгівлі. Виникнення держави. Сутність держави. Причини появи нерівності та держави.

Землеробські суспільства Африки і Азії. Заселення долини Нілу. Виникнення господарства, поява номів та системи іригації у долині Нілу. Складання держави в Єгипті. Об’єднання Єгипту. Соціально-економічні відносини в Давньому царстві. Навала гіксосів. Відновлення незалежності держави. Активна зовнішня політика фараонів Яхмоса ІІ, Тутмоса Ш. Зростання соціального напруження. Релігійна реформа Аменхотепа IV (Ехнатона). Наслідки реформи. Правління Рамзеса II. Загибель Рамзеса IV. Асірійське та Перське завоювання Єгипту.

Виникнення державності в Межиріччі. Аккадська держава Саргона в XXIV ст до н.е. Занепад Аккадської держави. Розквіт Старовавилонської держави. Правління Хаммурапі. Внутрішня політика держави. Посилення могутності Ассірії. Розквіт воєнного мистецтва Ассірії. Завоювання Тіглатпаласара III. Соціальний розквіт ассірійського суспільства. Зростання соціального напруження. Загибель Ассірії в VII ст. до н.е. та її підкорення Вавилоном і Мідією. Сірія, Палестина і Фінікія в давнину. Характеристика сірійського суспільства. Виникнення фінікійських торговельних міст. Фінікійська колонізація Середземномор’я. Палестина в III тис. до н.е. Правління Мойсея, Саула, Давида. Соціальний стан Ізраїльсько-Юдейського царства.

Стародавня Індія та Китай.

Перші цивілізації та території Індії. Ведійська епоха. Епоха Маурۥїв.Магадсько-маурійська епоха.Економічний та соціальний розвиток і соціальна структура.Давньоіндійська культура. Утворення цивілізації Стародавнього Китаю. Імперія Цінь. Імперія Хань.

 

Критська та мікенська цивілізації

Географічні умови Балкан. Виникнення критської цивілізації. Характеристика соціально-економічних відносин Критського суспільства. Поява ахейців, створення мікенської цивілізації. Мікени, Аргос, Тірінф - центри мікенської цивілізації. Похід ахейців у Малу Азію. Троянська війна. Вторгнення дорійців і загибель мікенської цівілізації. Початок «залізного віку» в Елладі. Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» – історичні джерела «гомерівського періоду».

Політичний лад Еллади архаїчного періоду

Греція архаїчного періоду. Формування полісного укладу. Політичний лад Греції архаїчного і класичного періоду на прикладі Афін і Спарти. Реформи Солона, тиранія Пісистрата, реформи Клісфена, Ефіальта, Перікла.

Греко-перські війни

Мілетське повстання. Причини і початок греко-перських війн. Похід Мардонія на Грецію 492 р. до н.е. Другий похід персів 490 р. до н.е. Марафонська битва. Похід Ксеркса в 480 р. до н.е. Оборона Фермопіл. Саламінська битва та битва при Платеях. Вигнання персів з Балкан. Утворення I Афінського морського союзу. Наслідки греко-перських війн.

Утворення держави Александра Македонського та її розпад

Пелопоннеська війна. Завоювання Македонією гегемонії на Балканах. Реформи Філліпа II. Перемога Македонії при Херонеї. Смерть Філіпа II, початок царювання Александра Великого. Початок походу на Схід. Битва при Граніку. Підкорення Малої Азії. Битва при Іссі. Завоювання Фінікії та Єгипту. Битва при Гавгамелах. Завоювання Персії та Согдійської Бактрії. Заколоти та змови в армії Александра. Індійській похід та повернення у Вавилон. Смерть Александра. Утворення елліністичних монархій після смерті Александра.

Аграрний рух у Римі ІІ ст. до н.е.

Аграрний рух у Римі. Трибунат Тіберія Гракха. Реформи Гая Гракха. Наслідки реформ.

Криза та падіння Республіки в Римі. Римська імперія

Боротьба Марія і Сулли. I тріумвірат. Війна Цезаря в Галії. Громадянська війна Цезаря з Помпеєм. Диктатура Цезаря. Смерть Цезаря. Війни цезаріанців з республіканцями. II тріумвірат. Боротьба Антонія з Октавіаном. Падіння Республіки в Римі.

Римська імперія

Правління династії Юліїв-Клавдіїв.Виникнення християнства в римській імперії. Соціально-економічна криза в Римській імперії у III ст. до н.е.Пізня римська імперія. Правління солдатських імператорів. Реформи Діоклетіана та Константина. Поділ імперії на Західну та Східну. Вторгнення варварів. Падіння імперії.

 

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

І курс, І семестр

№	Назви теоретичних розділів	Кількість годин
Р	А	Л	СЗ	ПЗ	ІР	СР	ПК
Змістовий модуль І. Стародавній Єгипет та Передня Азія.
1.	Вступ до вивчення Історії стародавнього світу. Утворення цивілізації Стародавнього Єгипту.
2.	Розквіт і могутність Єгипетської держави Релігія, міфологія та культура Єгипту.
	Утворення цивілізації Дворіччя.Шумерська цивілізація.
4.	Стародавній Вавилон. Ассирія
	Держави Близького Сходу. Сирія та Фінікія, Ізраїльсько-Іудейське царство
	Перська держава
	Разом
Змістовий модуль ІІ. Давня Індійська цивілізація
1.	Перші цивілізації на території Індії. Ведійська епоха. Епоха Маур’їв.
2.	Магадхсько - маурійська епоха. Економічний розвиток і соціальна структура. Давньоїндійська культура
	Утворення цивілізації Стародавнього Китаю. Імперія Цінь. Імперія Хань
	Разом

Змістовний модуль ІІІ

І курс, ІІ семестр

№	Назви теоретичних розділів	Кількість годин
Р	А	Л	СЗ	ПЗ	ІР	СР	ПК
Змістовий модуль І. Цивілізація Стародавньої Греції
1.	Греко-перські війни
2.	Пелопоннеська війна
3.	Встановлення македонської гегемонії на Балканах. Похід Александра Македонського на Схід
	Період еллінізму. Елліністичні держави.
	Разом
Змістовий модуль ІІ. Стародавній Рим. Період Республіки
1.	Формування Республіки в Римі. Завоювання Римом Італії.
2.	Боротьба Риму з Карфагеном за панування в Середземному морі.
3.	Аграрний рух в Римі.
4.	Загострення соціальної кризи в Республіці.
	Разом
Змістовий модуль ІІІ. Криза та падіння Республіки в Римі.Римська імперія
1.	Громадянські війни в Римській Республіці.
2.	Падіння республіки й утворення імперії.
3.	Виникнення християнства в Римській імперії
4.	Пізня Римська імперія.
	Разом
	Разом за навчальним планом
	Разом за рік

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

РОЗДІЛ. Стародавній Єгипет

Семінарське заняття. 1

Формування єгипетської цивілізації та суспільства (2 год.)

План заняття (перелік питань для обговорення):

1. Загальна джерелознавча характеристика давньоєгипетської літератури.

2. Формування державного апарату, зрошувальної системи. Головна мета внутрішньої політики єгипетської держави;

3. Характер політичної влади, будівництво пірамід;

4. Релігійно-політична реформа Ехнатона, її наслідки;

5.Розквіт Єгипетської держави;

6.Занепад державної влади за часів Нового Царства;

7.Зображення соціального вибуху в творах пророцького жанру (Речення Іпусера, Віщування Неферті).

Рекомендована література:

1. Мейер Э. Экономическое развитие древнего мира. – М., 1911.

2. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. – М., 1991.

3. Дьяконов В.Д., Неронова Л.М., Свенцицкая И.С. История древнего мира. В 3-х т. – М., 1982. – Т. 1.

4. Древний Египет: Сказания, притчи. – [Б.м.], 2000. – 463 с.

5.. История Древнего Востока. Тексты и документы. Москва, 2002. С. 6-158.

6. Коростовцев М.А. Повесть Петеисе ІІІ. Древнеегипетская проза. Москва, 1978. 303 с.

7. Поэзия и проза Древнего Востока. Москва, 1973. С. 33-112.

8. Сказки Древнего Египта. Москва, 1998. 352 с.

9. Сказки и повести Древнего Египта. Ленинград, 1979. 287 с.

10. Хрестоматия по истории Древнего Востока: В 2 ч. Москва, 1980. Ч.1. С. 17-128.

11. Демидчик А.Е. «Дал я дорогу своим ногам…» («Рассказ Синухета» - древнейшее воспоминание эмигранта) // Чужое: опыт преодоления. Очерки из истории культуры Средиземноморья. Москва, 1999. С. 237-258.

12. Демидчик А.Е. Наставление совершенному: «Поучение Мерикара», древнейшее рассуждение о благочестии // Совершенный человек. Теология и философия образа. Москва, 1997. С. 291-309.

13. Демидчик А.Е. Представление о египетской государственности в «Поучении царю Мерикаре». Автореф. дисс… канд. ист. наук. Москва, 1994.

14. История всемирной литературы: В 9 т. М., 1983. Т.1. С. 54-80.

15. История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.2. Передняя Азия. Египет. М., 1988. С. 415-421. (або: Перепелкин Ю.Я. История Древнего Египта. СПб., 2000).

16. История древнего мира. Ч.1. Ранняя древность. М., 1982, 1983, 1989. С. 111-113.

17. История Востока: В 6 т. Т.1. Восток в древности. М., 1997. С. 165-167.

18. Источниковедение истории Древнего Востока. М., 1984. С. 20-46.

19. Тураев Б. Египетская литература. – М., 1920. – Т.1; Спб., 2000. (або: Д. Брестед, Б. Тураев. История Древнего Египта: В 2 т. – Минск, 2002. – Т.2. – С. 191-402).

20. Уайт Джон М. Боги и люди Древнего Египта / Пер. с англ. М., 2004.

Теми рефератів

Єгипет під владою гиксосів.

Ехнатон, правитель Єгипту.

Семінарське заняття 2.

Рекомендована література

1. История Древнего Востока. Тексты и документы. Москва, 2002. С. 6-158.

2. Коростовцев М.А. Повесть Петеисе ІІІ. Древнеегипетская проза. Москва, 1978. 303 с.

3. Поэзия и проза Древнего Востока. Москва, 1973. С. 33-112.

4. Сказки Древнего Египта. Москва, 1998. 352 с.

5. Сказки и повести Древнего Египта. Ленинград, 1979. 287 с.

6. Хрестоматия по истории Древнего Востока: В 2 ч. Москва, 1980. Ч.1. С. 17-128.

7. Демидчик А.Е. «Дал я дорогу своим ногам…» («Рассказ Синухета» - древнейшее воспоминание эмигранта) // Чужое: опыт преодоления. Очерки из истории культуры Средиземноморья. Москва, 1999. С. 237-258.

8. История древнего мира. Ч.1. Ранняя древность. М., 1982, 1983, 1989. С. 111-113.

9. История Востока: В 6 т. Т.1. Восток в древности. М., 1997. С. 165-167.

10. Источниковедение истории Древнего Востока. М., 1984. С. 20-46.

11. Керам Э. Боги.Гробницы.Ученые. М. 1999.

12. Тураев Б. Египетская литература. – М., 1920. – Т.1; Спб., 2000. (або: Д. Брестед, Б. Тураев. История Древнего Египта: В 2 т. – Минск, 2002. – Т.2. – С. 191-402).

13. Уайт Джон М. Боги и люди Древнего Египта / Пер. с англ. М., 2004.

Теми рефератів

1. Архітектура Стародавнього Єгипту
2. Давньоєгипетська скульптура.
3. Уявлення стародавніх єгиптян про потойбічний світ.
4. Писемність Стародавнього Єгипту.

Семінарське заняття

Теми рефератів

1. Політичний лад Старовавилонського суспільства за законами Хаммурапі.
2. Міжнародні відносини Старовавилонського періоду.

Семінарське заняття

Палестина в І тис. до н.е.

1. Заселення Палестини стародавніми євреями;

2. Рух пророків, реформи Іосії;

3. Палестина під іноземним володарюванням;

Рекомендована література

1. История Востока: В 6 т. Т.1. Восток в древности. Москва, 1997. С. 92-99.

2. История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.1. Месопотамия. Москва, 1983. С. 351-355, 361-384.

3. История Древнего Востока. Материалы по историографии. Москва, 1991. С. 51-101.

4. История древнего мира: В 3 ч. М., 1981, 1983, 1989. Ч.1. Ранняя древность. С. 125-138.

5. Источниковедение истории Древнего Востока. М., 1984. С. 83-86.

6. Козырева Н.В. Местное социальное устройство в старовавилонской Месопотамии // Восток. 1991. №1. С. 22-29.

Теми рефератів

1. Правління Давида.
2. Правління Соломона.
3. Аналіз Біблії як історичного джерела

Лекція 10. Перська держава.(2 год.)

Тематичний план:

1. Еламіти – найдавніше населення Ірану. Прихід до Ірану племен мідійців і персів (поняття аріїв), райони їх розселення.

2. Повалення мідійцями царства Урарту, війна з Лідією (територія Малої Азії).

3. Об'єднання Кіром ІІ мідійських володінь під своєю владою. Виникнення Перської держави.

4.. Продовження політики Кіра ІІ Камбізом ІІ.

5. Прихід до влади Дарія. Реформи.

6. Занепад Перської імперії. Повстання поневолених народів. Війна з Грецією і поразка Перської імперії.

Основні поняття теми:

1. сатрапия;

2. талант;

3. сикель;

4. хшатрапаван

5. зороастризм;

6. фетишизм;

7. тотемізм;

8. анімізм.

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Політична сутність переворота Гаумати.
2. Кір ІІ як історична особа.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Характеристика змісту брахманізму.
2. Основні принципи індуїзму.
3. Основні принципи джайнізму.

 

Семінарське заняття.

Давньоіндійське суспільство за “Законами Ману”

Теми рефератів

1. Політичний лад Стародавньої Індії за законами Ману.
2. Причини зникнення індської цивілізації.

Давня Китайська цивілізація

 

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Філософські системи Стародавнього Китаю.

2. Основні положення даосизму.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Побудова ойкосу згідно зі змістом „Одіссеї”

2. Змалювання територіальної общини в поемах Гомера.

Основні поняття теми:

1. басилевс;
2. ареопаг;

3. демотика;

4. колонізація;

5. кори;

6. геомори;

7. геруссія;

8. демос;

9. демагог;

10.деміург

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Відображення становлення державності в „гомерівський” та архаїчний періоди в давньогрецькій міфології.
2. Місце остракізма в політичному житті афінського суспільства.

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Особливості воєнного мистецтва Спарти.
2. Оцінка спартанського полісу в працях Аристотеля.

 

 

 

ІІ семестр

 

 

На Балканах.

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Перікл та Фідій. Дружба та співпраця.
2. Сімейне життя Перікла.

Семінарське заняття.

Рекомендована література

 

 

1. Арриан. Поход Александра. М.: Наука 1994.

2. История Древней Греции./ под ред. В.И.Кузищина. М.Высшая школа. 2001.

3. История древнего мира./под ред. И.М.Дьяконова,В.Д.Нероновой,И.С.свенцицкой. М.:Наука, 1982, т.ІІ.

С. 302-324.

4. Историография античной истории. /под ред. В.И.Кузищина.- М.: Высшая школа 1980.

5. Ковалев С.И. Александр Македонский. М.:Наука 1990

6. Плутарх Порівняльні життєписи.- К.:Дніпро. 1991.-С.126-188.

7. Б.Г.Гафуров,Д.И.Цибукидис Александр Македонский и Восток. М.:Наука 1980.

8. Хрестоматия по истории Древней Греции. Под. Ред Д.П.Калистова.- М.:Мысль 1998.

9. Шахермеер Ф. Александр Македонский.-М.:Наука 1984.

10. Шофман А.С.Восточная политика Александра Македонского. Казань, Изд-во Казанского Г.У., 1976.

11. Штоль.Г.В.Герои Греции в войне и мире. Скорина 1992.

 

Теми рефератів

1. Таємниця змови проти Філліпа ІІ.
2. Причина смерті Александра. Проблема та гіпотези.

 

Семінарське заняття.

 

Елліністичні держави (2год)

1. Характеристика джерел та сутність поняття «еллінізм».
2. Суспільний та політичний лад Елліністичного Єгипту.

3. Характеристика держави Селевкидів.

4. Елліністичний Пергам.

5. Культура Греції періоду еллінізму

 

Рекомендована література

 

6. Левек П. Эллинистический мир. М.:Наука 1980

7. Маринович Л.П. Греческое наемничество IV в. До н.э. и кризис полиса. М.: Наука 1975

8. Пети П. Ларонд А. Эллинистические цивилизации. М.:Астрель 2004.

9. Плутарх. Порівняльні життєписи. К.: Дніпро 1991.-С.239-283.

10. Рожанский И.Д.История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. – М.: Наука. 1988

Теми рефератів

1. Розквіт енлліністичної культури.
2. Александрійський Мусейон.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Побудова державного апарату в римській Республіці.
2. Надзвичайні магістратури в римі: їх місце в республіканському ладі.

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Життєвий шлях Тіберія Гракха.
2. Гай Гракх: людина та політик.

 

Лекція 4.

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Гладіатори в римському суспільстві.
2. Особа Спартака: походження та життєвий шлях

 

 

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Гай Юлій Цезар як державний діяч.
2. Політична діяльність Марка Туллія Цицерона.

3. Порівняльна характеристика першого та другого тріумвіратів.

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Історична особа Октавіана Августа.
2. Державне правління Августа. Становлення політичного ладу імперії.

Семінарське заняття.

Теми рефератів

1. Домашній уклад та побут римської сімۥї.
2. Повсякденні звичаї римського суспільства.
3. Римський нобілітет – склад та структура.

 

Семінарське заняття

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Місце Стародавнього Сходу у світовій історії.

2. Джерельна база єгиптології. Дешифровка ієрогліфів.

3. Історія археологічного дослідження Стародавнього Єгипту.

4. Хронологія та періодизація давньоєгипетської історії.

5. Утворення об’єднаної Давньоєгипетської держави, формування в ній централізованої деспотії.

6. Єгипет у Першій перехідний період.

7. Єгипет доби Середнього Царства. Нашестя гіксосів.

8. Перетворення Єгипту у “світову державу” фараонами ХVIII династії.

9. Релігійно-політична реформа Аменхотепа IV (Ехнатона).

10. Війни фараонів ХІХ династії.

11. Єгипет за Рамесидів. Фіванська теократія.

12. Єгипет доби Пізнього Царства.

13. Господарське життя Стародавнього Єгипту, специфіка його іригаційного землеробства.

14. Староєгипетське суспільство, його державне регулювання. Сім’я.

15. Писемність та освіта в Стародавньому Єгипті.

16. Релігія та міфологія давніх єгиптян.

17. Давньоєгипетська література.

18. Джерельна база шумерології та ассиріології. Дешифровка клинопису.

19. Хронологія та періодизація давньомесопотамської історії.

20. Археологічні дослідження Месопотамії.

21. Шумер Ранньодинастичної доби.

22. Аккадське царство. Нашестя кутіїв.

23. Царство Шумеру та Аккаду (ІІІ династія Ура).

24. Старовавилонське царство.

25. Касситська Вавилонія (Середньовавилонське царство).

26. Посилення Ассирії наприкінці Х-ІХ ст. до н.е.

27. Утворення та розквіт Ассирійської імперії у VIII-VII ст. до н.е.

28. Загибель Ассирії та її причини.

29. Нововавилонське (Халдейське) царство.

30. Культура в Стародавній Месопотамії.

31. Старохеттське царство.

32. Новохеттське царство.

33. Торгові міста Фінікії на межі II-I тис. до н.е. Фінікійська колонізація.

34. Ізраїльсько-Іудейське царство.

35. Палестина після загибелі Ізраїльсько-Іудейського царства. Рух пророків і реформи царя Іосії.

36. Природно-кліматичні умови в Стародавньому Ірані. Етногенез і ментальність мідійців і персів.

37. Мідійське царство VIII-VI ст. до н.е.

38. Утворення перської держави Ахеменідів. Завоювання Кіра ІІ Великого та Камбіза.

39. Царювання Дарія І.

40. Греко-перські війни. Загибель держави Ахеменідів.

41. Господарське життя й суспільство Персії VI-IV ст. до н.е.

42. Релігія та міфологія стародавніх іранців. Зороастризм.

43. Індська (Хараппська) цивілізація.

44. Проблема заселення Північної Індії “аріями”. Індія Ведійської доби.

45. Держава Нандів. Індійський похід Александра Македонського.

46. Імперія Маур’їв.

47. Господарське життя Стародавньої Індії.

48. Варново-кастова система Стародавньої Індії.

49. Форми власності і залежності в Стародавній Індії. Система індійських общин.

50. Релігії Стародавньої Індії: брахманізм, буддизм, індуїзм. Буддійська община – сангха.

51. Наукові знання, писемність та освіта в Стародавній Індії.

52. Хронологія та періодизація давньокитайської історії.

53. Держава Шан-Інь.

54. Держава Західне Чжоу. Система соціальних рангів.

55. Китай доби Східного Чжоу. Реформи Шан Яна в царстві Цінь.

56. Утворення Ціньської імперії. Реформи Цінь Шіхуана.

57. Держава Західна Хань. Реформи У-ді.

58. Реформи Ван Мана й повстання “Червоних брів”.

59. Держава Східна Хань. Загибель Ханьської імперії.

60. Соціально-етичні системи Стародавнього Китаю: конфуціанство, моїзм, легізм, даосизм.

61. Релігія та міфологія Стародавнього Китаю.

62. Писемність, освіта, наукові знання в Стародавньому Китаї.

63. Поняття "історія античності". Спільне і особливе в розвитку країн Стародавнього Сходу і античного світу.

64. Географічні і хронологічні рамки історії стародавньої Греції. Періодизація.

65. Природні умови і населення. Основні діалекти давньогрецької мови.

66. Джерела з історії стародавньої Греції.

67. Історія відкриття крито–мінойської цивілізації. Артур Еванс.

68. Соціально-економічний і політичний розвиток мінойсько-ахейської Греції у ІІ тис. до н.е.

69. Історія Відкриття Трой. Генріх Шліман.

70. Поеми Гомера як історичне джерело. "Гомерівське питання".

71. Суспільний лад і господарське життя грецький племен в ХІ-ІХ ст. до н.е.

72. Архаїчний період в історії стародавньої Греції, його основний зміст.

73. Соціально-економічний розвиток у VIІІ-VІ ст. Криза патріархального ладу і боротьба демосу зі знаттю. Основні напрямки боротьби.

74. Велика грецька колонізація. Її причини, основні напрямки і наслідки.

75. Античний поліс як основний соціально-економічний, політичний і культурний феномен античної цивілізації.

76. Розвиток Спарти в долікургову епоху. Закони Лікурга: їх зміст і наслідки.

77. Побут і виховання спартанців.

78. Соціальна і політична організація Спарти.

79. Соціально-економічний і політичний розвиток Аттики в ІХ-VІІ ст. до н.е.

80. Боротьба демосу зі знаттю. Кілонова смута і закони Драконта.

81. Реформи Солона, їх місце в становленні афінського полісу.

82. Тиранія Пейсестрата і Пейсестратидів.

83. Ліквідація тиранії в Афінах. Реформи Клісфена.

84. Причини греко-перських воєн. Їх періодизація.

85. Перший і другий походи персів проти Балканської Греції.

86. Похід Ксеркса. Фермопіли, Саламін і Платеї.

87. Утворення Афінського морського союзу і перетворення його в Архе.

88. Закінчення греко-перських воєн. Їх значення для соціально-економічного, політичного і культурного розвитку Греції.

89. Реформи Ефіальта і Перікла.

90. Пелопоннеська війна. Причини війни.

91. Періодизація Пелопоннеської війни. Зміст періодів.

92. Криза полісу. Його прояви в соціально-економічній, політичній, ідеологічній сферах.

93. Політика Філіппа II. Посилення Македонії.

94. Встановлення македонської гегемонії в Греції. Панеллінський конґрес в Коринфі.

95. Походи Александра Македонського. Їх значення.

96. Еллінізм як соціально-економічне, політичне та культурне явище.

97. Боротьба діадохів і створення системи елліністичних держав.

98. Культура Греції в класичну добу.

99. Культура Греції в елліністичну добу.

100. Історія Стародавнього Риму як друга частина історії античної цивілізації.

101. Природні умови та населення Апеннінського півострову.

102. Суспільство та культура етрусків. Етруська проблема.

103. Виникнення міста Риму та найдавніший період римської історії у висвітленні римської традиції та сучасних досліджень.

104. Зародження римської громадянської общини, Рим царської епохи.

105. Реформи Сервія Тулія, їх значення для. формування римської цивітас.

106. Суспільно-політичний розвиток Риму за часів останніх царів. Вигнання етруської династії та встановлення сенатської республіки. Легенда про благородну Лукрецію.

107. Міжнародне становище Риму в царську епоху. Рим і Латинський союз.

108. Війни Риму в V ст. до н.е. Легенди про Коріолана та Цінцінната.

109. Перші два етапи боротьби плебеїв з патриціями. Народний трибунат, закони ХІІ таблиць, закон Канулея.

110. Війни Риму з етрусками. Взяття Вей Марком Фурієм Каміллом. Подолання галльської навали.

111. Завершення боротьби патриціїв з плебеями. Закони Петелія, Аппія Клавдія та плебісцит Гортензія. Суспільно-політичний устрій римської цивітас.

112. Завоювання Римом Центральної та Південної Італії. Пірр. Утворення системи Римсько-Італійського союзу.

113. Причини боротьби Риму з Карфагеном. І пунічна війна та її результати.

114. Друга пунічна війна, її соціально-економічні, політичні та культурні наслідки.

115. Третя пунічна війна та війни на Піренейському півострові, їх результати.

116. Македонські війни та завоювання Римом Балканської Греції.

117. Криза римської цивітас. Пошуки шляхів подолання кризи.

118. Реформи Тіберія Гракха, їх причини та наслідки.

119. Реформи Гая Гракха. Основні результати реформ братів Гракхів. Боротьба оптиматів і популярів.

120. Союзницька війна: її причини, хід та наслідки.

121. Війни Риму з Мітрідатом та їх наслідки.

122. Боротьба політичних угрупувань у 80-ті роки. Диктатура Сулли.

123. Повстання на о.Сицилія та повстання Спартака.

124. 1-й тріумвірат та його місце в політичній еволюції Риму.

125. Громадянські війни 40-х років. Диктатура Юлія Цезаря.

126. Другий тріумвірат та останні роки республіки. Боротьба Октавіана з Антонієм.

127. Принципат як перша форма імперії. Принципат Августа.

128. Укріплення та розвиток принципату при династії Юліїв-Клавдіїв.

129. Деспотичні тенденції в розвитку принципату. Правління Нерона. Нерон і Сенека.

130. Політична криза і громадянські війни в кінці 60-х років. Династія Флавіїв.

131. “Золоте століття” Антонінів.

132. Соціально-економічний розвиток І-ІІ ст. н.е. Розвиток латифундій та колонату.

133. Римська імперія при Северах. Еволюція принципату.

134. Правління солдатських імператорів. Загальна криза в ІІІ ст.

135. Виникнення християнства. Ортодоксально-догматична, міфологічна та історична теорія походження Ісуса Христа та християнства.

136. Взаємовідносини християнства та імператорської влади в ІІ-ІV ст. Перетворення Християнства на офіційну релігію.

137. Реформи Діоклетіана і Константина. Домінат як друга форма Імперії.

138. Еволюція соціально-економічних відносин в ІV-V ст. та формування протофеодальних елементів.

139. Розклад Римської імперії на Західну та Східну (Візантію).

140. Конкретно-історичні обставини падіння Західної Римської Імперії.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Авдиев В.И. История Древнего Востока. 3-е изд. Москва, 1970.

2. Археология зарубежной Азии. Москва, 1986.

3. Бикерман Э.Хронология древнего мира. М.1976.

4. Васильев Л.С. История Востока: В 2 ч. Москва, 1993, 1994, 1998. Ч. 1.

5. Васильев Л.С. История религий Востока. Москва, 1988, 1998.

6. Вейс Г. История цивилизации. Т.1.М.1999.

7. Грант М. Юлий Цезарь Жрец Юпитера. М.2003.

8. Историография истории Древнего Востока. Иран, Средняя Азия, Индия, Китай. Санкт-Петебург, 2002.

9. История Востока: В 6 т. Москва, 1997. Т.1. Восток в древности.

10. История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.1. Месопотамия. Москва, 1983.

11. История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч.2. Передняя Азия. Египет. Москва, 1988.

12. История Древнего Востока. От ранних государственных образований до древних империй. Москва, 2004.

13. История Древнего Востока. Тексты и документы / Под ред. В.И. Кузищина. Москва, 2002.

14. История Древнего Востока. Учебник / Под ред. В.И. Кузищина. – 3-е изд. – Москва, 1999, 2001.

15. История Древнего Востока. Материалы по историографии. Москва, 1991.

16. История искусства. Первые цивилизации / Пер. с исп. [Москва], 1988.

17. Источниковедение истории Древнего Востока / Под ред. В.И. Кузищина. Москва, 1984.

18. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу: Вид. 3-тє. Київ, 2006.

19. Кузищин В.И. Античное классическое рабство как экономическая система.М.1990.

20. Левек П. Эллинистический мир. М.1989.

21. Литература Древнего Востока. Изд. МГУ, 1971.

22. От глиняной таблички к университету. Образовательные системы Востока и Запада в эпоху Древности и Средневековья. Москва, 1998.

23. Струве В.В. История Древнего Востока. Москва, 1941.

24. Трухина Н.Н.Политика и политики «золотого века Римской Республики. М.1986.

25. Тураєв Б.А. Історія Стародавнього Сходу: В 2 т. Київ; Харків, 1938.

26. Утченко С.Л. Древний Рим: События. Люди.Идеи. М. 1976.

27. Утченко С.Л.Цицерон и его время. М.,1973

28. Утченко С.Л. Юлий Цезарь М. 1976.