VІІІ. Проведення поточної та заключної дезінфекції

Дезінфекція - це знищення у навколишньому середовищі патогенних мікроорганізмів та їх переносників (членистоногих і гризунів).

ВИДИ ДЕЗІНФЕКЦІЇ:

вогнищева профілактична

поточна заключна

Вогнищева дезінфекція проводиться у епідемічному вогнищі

квартирі, гуртожитку, дитячих або лікувально-профілактичних закладах тощо).

Поточна дезінфекція проводиться у вогнищі багаторазово у присутності пацієнта. Вона забезпечується шляхом знезараження:

● транспорту, що доставив пацієнта

● виділень пацієнта (сечі, калу, харкотиння, блювотних мас тощо)

● посуду, яким користувався пацієнт

● залишків їжі

● предметів догляду

● натільної та постільної білизни

● дотримання санітарно-протиепідемічного режиму у палаті або боксі (вологе прибирання з дезінфектантами, опромінення УФП)

● рук пацієнта та медичного персоналу

● передстерилізаційною обробкою і стерилізацією інструментарію

● застосуванням засобів індивідуального захисту (окуляри, гумові рукавиці, маски - респіратори).

Заключна дезінфекція проводиться одноразово після госпіталізації, видужання, переведення з одного приміщення в інше, а також після смерті пацієнта. Дезінфекційні заходи включають:

● орошення приміщення дезінфектантами

● знезараження виділень, посуду, залишків їжі; натільної та постільної білизни

● знезараження меблів, предметів догляду

● камерна дезінфекція речей, постелі.

Профілактична дезінфекція проводиться незалежно від наявності інфекційного захворювання з метою попередження виникнення і поширення збудника у навколишньому середовищі.

Вона включає:

● провітрювання приміщення

● вологе прибирання

● дотримання правил особистої гігієни

● очистку і знезараження водопровідної води

● пастеризацію, кип'ятіння, термічну обробку харчових продуктів та рідин

● санітарний нагляд за виготовленням, зберіганням, транспортуванням, реалізацією харчових продуктів

● дезінфекцію у місцях загального користування

● боротьбу з мухами, членистоногими, гризунами тощо

 

Внаслідок мінливості мікроорганізмів під впливом чинників навколишнього середовища, особливо антибіотиків. спостерігається формування резистентних штамів, що призводить до труднощів у лікуванні пацієнтів та можливості спалахів внутрішньолікарняної інфекції.

Оцінка чутливості мікробів до антибіотиків та вивчення їх фармакокінетики в організмі хворого є основними лабораторними показниками, які при співставленні дозволяють прогнозувати ефективність антибактеріальної терапії. Тому у практичній медицині, з метою раціонального призначення етіотропної терапії, керуючись правилами призначення лікарських препаратів, необхідно визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.

Крім того, результати визначення антибіотикочутливості використовують як маркер, що дозволяє виявляти та контролювати зміни антибіотикограми збудників у динаміці, використовувати детермінанти резистентності, які найчастіше зустрічаються, як маркери при діагностиці внутрішньолікарняних інфекцій, для виявлення джерел інфікування та шляхів розповсюдження полі резистентних штамів.

Алгоритм виконання практичного навичка:

Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків

Методом паперових дисків

Поживні середовища для визначення чутливості бактерій до антибіотиків повинні відповідати таким вимогам:

• бути стандартними та забезпечувати оптимальні умови росту мікроорганізмів

• не містити інгібіторів росту бактерій і великої кількості стимуляторів

• не мати речовин, що пригнічують активнівність препаратів

• найдоцільніше вибирати нейтральне або слаболужне поживне середовище

(рН-7,0-7,4)

1. Візьміть чисту культуру мікроорганізмів

2. Приготуйте інокулюм - 5-10 однорідних колоній суспензуйте у 2мл рідкого поживного середовища або фізіологічного розчину

3. Здійсніть посів «газоном» у чашку Петрі з поживним середовищем - 1мл бактерійної суспензії з допомогою піпетки внесіть у чашку Петрі і рівномірно розподіліть по поверхні середовища при похитуванні чашки. Надлишок суспензії видаліть піпеткою у дезінфектант

4. Чашки з посівом підсушіть протягом 20-30хв. біля пальника на віддалі 10-15см

5. Стерильним пінцетом накладіть на агар паперові диски, просочені розчином антибіотиків Слідкуйте, щоб диски розміщувались на однаковій відстані один

від одного, від центра чашки та її країв!

6. Витримайте посіви в термостаті 16-18годин

7. Виміряйте діаметр зони затримки росту мікроорганізмів.

Результати слід читати таким чином:

▪ наявність росту навкруг диску свідчить про нечутливість даного мікроорганізму до антибіотика

▪ зона затримки росту діаметром 15мм є показником малої чутливості мікроорганізму до антибіотиків

▪ при діаметрі зони 15-22мм мікроорганізм має середню чутливість

▪ зона більше 25мм вказує на високу чутливість мікроорганізмів до антибіотика

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної підготовки студентів до практичного заняття № 5

Тема: Вчення про імунітет

Актуальність теми

Імунобіологічний період у розвитку мікробіології поклав початок вивченню складних процесів захисту, протидії, які відбуваються в організмі на проникнення чужорідних агентів.

Розвиток науки імунології сприяє більш глибокому пізнанню механізмів захисту організму, процесів розвитку аутоімунних й інфекційно-алергійних захворювань, питань підвищеної чутливості організму до антигенів.

Вивчення явищ імунітету дало змогу отримати імунні препарати для лікування і профілактики інфекційних хвороб, пізнати механізми переливання крові і трансплантації органів, використовувати серологічні реакції для діагностики інфекційних захворювань та ідентифікації збудників.

Навчальні цілі

Знати: ♦ Серологічні реакції, їх застосування

Вміти: ♦ Отримати досліджувану сироватку

♦ Проводити орієнтовну реакцію аглютинації на склі

♦ Облікувати та оцінювати результати реакції аглютинації

♦ Дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з біологічним матеріалом, електроапаратурою

 

Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів

Міждисциплінарна інтеграція

№з/п	Назва дисципліни	Знати	Вміти
1.	Анатомія людини	Структуру імунної системи людини Будову кровоносної системи	Визначати роль імунного нагляду в організмі людини
2.	Основи екології та профілактичної медицини	Проблеми забруднення навколишнього середовища Екологію і здоров’я	Оцінювати санітарно-бактеріологічний стан довкілля
3.	Основи латинської мови з медичною термінологією	Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти	Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією
4.	Біологія (предмет загальної школи)	Білки, ферменти	Оцінити роль білків організмі
5.	Медична біологія	Білки, ферменти	На основі знання будови властивостей білків вміти пояснювати їх роль у біологічних системах
6.	Патоморфологія та патофізіологія	Імунопатологічні реакції	Порівнювати імунодефіцитні стани Роз’яснювати сутність імунодефіцитних хвороб
7.	Основи медсестринства	Внутрішньовенні ін’єкції	Взяти кров з вени на серологічне дослідження
8.	Основи психології та міжособове спілкування	Правила спілкування з пацієнтом	Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології
9.	Медсестринство в інфектології	Серологічний метод та його застосування для діагностики інфекційних хвороб	Взяти кров з вени на серологічне дослідження Провести реакцію аглютинації на склі, облікувати розгорнуту реакцію аглютинації

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання	Вказівки до завдання	Самостійні записи
1. Дайте визначення поняттям:	1.1. Імунітет 1.2. Імунологія 1.3. Імунобіологічний період
2. Вивчіть:	2.1. Основні види імунітету 2.2. Специфічні і неспецифічні чинники імунітету 2.3. Антигени та їх властивості 2.4. Антитіла, їх характеристику 2.5. Механізм імунної відповіді в організмі
3. Охарактеризуйте:	3.1. Серологічний метод діагностики (реакції імунітету) та його практичне застосування
4. Опрацюйте:	4.1. Техніку постановки орієнтовної реакції аглютинації на склі
5. Ознайомтесь з:	5.1. Основними інгредієнтами, необхідними для виконання розгорнутої реакції аглютинації

Питання для самоконтролю:

1. Визначення понять «імунітет», «імунологія»

2. Імунобіологічний період розвитку мікробіології та його представники

3. Характеристика видового вродженого імунітету

4. Набутий імунітет, його види

5. Специфічні та неспецифічні чинники імунітету, їх характеристика

6. Антигени, їх властивості, класифікація

7. Природа антитіл, механізм імунної відповіді в організмі

8. Реакції імунітету, їх практичне застосування

9. З якою метою застосовують орієнтовну реакцію аглютинації на склі?

10. Які інгредієнти необхідні для реакції аглютинації на склі?

11. Розгорнута реакція аглютинації, її застосування

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти вивчають серологічні реакції, їх суть, застосування. Отримують досліджувану сироватку. Проводять орієнтовну реакцію аглютинації на склі. Спостерігають розгорнуту реакцію аглютинації. Облікують та оцінюють результати.

Перелік практичних навичок

1. Проведення реакції аглютинації на склі

2. Вибір діагностичних препаратів

3. Дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з біологічним матеріалом, електроапаратурою