Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Біохімічне дослідження крові
У районних і обласних державних лабораторіях ветеринарної медицини щороку проводять велику роботу по біохімічному дослідженню крові з метою діагностики порушень обміну речовин. Подальше удосконалення даної роботи, перехід на автоматичні аналізатори дадуть змогу більш чітко і швидко проводити біохімічні дослідження та давати рекомендації щодо діагностики і профілактики патології. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКОСТІ ГЕМОГЛОБІНУ В КРОВІ Гемоглобін — це дихальний фермент крові, який міститься в еритроцитах і забезпечує транспорт кисню з легень до тканин та вуглекислоти з тканин до легень, входить до складу гемоглобіно-вої буферної системи крові, яка бере участь у регуляції кислотно-основного балансу. Гемоглобін належить до групи хромопротеїдів, складається з простетичної групи — гема, яка включає двовалентне залізо, і білкового компоненту — глобіну.- Синтезується гемоглобін у червоному кістковому мозку, а руйнується через 110—130 днів життя еритроцитів у клітинах системи фагоцитую-чих мононуклеарів. Існують фізіологічні й патологічні види гемоглобіну. До фізіологічних відносять гемоглобін А (НвА), тобто гемоглобін дорослих з його двома різновидностями НвАІ і НвА2 та гемоглобін фетальний (НвР), який становить основну кількість гемоглобіну плода. Патологічні різновиди гемоглобіну (В, С, D, Е та ін.) виникають у результаті уродженого дефекту синтезу гемоглобіну, вони передаються потомству і є основою розвитку гемоглобінопатій (гемоглобінозів), які можуть бути причиною анемій гемолітичного типу. Гемоглобін може вступати в сполуки не лише з киснем (оксигемоглобін) та вуглекислотою (карбгемоглобін), але й з іншими газами та речовинами. При з'єднанні з окисом вуглецю (CO) утворюється карбоксигемоглобін, причому швидкість його утво- рення у 160 тис. раз вища, ніж швидкість дисоціації (для порівняння зазначимо, що швидкість утворення оксигемоглобіну перевищує швидкість диссоціації його лише в 1 тис. разів, що пояснює механізм токсичного впливу CO на респіраторні органи). При з'єднанні гемоглобіну з нітритами (нітритотоксикоз) утворюється метгемоглобін, у якому залізо тривалентне й тому не приєднує кисень, що призводить до розвитку гіпоксії, а при сполученні з сульфаніламідами — сульфгемоглобін, який також не може переносити кисень.
Запропоновано кілька методів визначення гемоглобіну: колориметричний (гематиновий, метод Салі); ціанметгемоглобіновий; фотометричний; газометричний, коли гемоглобін насичують киснем або вуглекислотою і за їх кількістю визначають вміст гемоглобіну; за вмістом заліза в гемоглобіні. Як стандартний рекомендують гемоглобінціанідний метод за Л. М. Піменовою та Г. В. Дер-візом. Вміст гемоглобіну в крові тварин різних видів коливається у значних межах (табл. 9). Збільшення вмісту гемоглобіну в крові тварин (плейохромія, гіперхромемія) спостерігається при згущенні крові (діарея, утворення ексудатів, транссудатів), серцево-легеневій недостатності і збігається, як правило, зі збільшенням кількості еритроцитів. Зменшення кількості гемоглобіну (олігохромемія) спостерігається при анеміях різного походження, причиною яких є дефіцит міді, кобальту, заліза, вітамінів В2, ВІ2, Вс, С, кровотечі, посилений гемоліз еритроцитів при піроплазмідозах, лептоспірозі, інфекційній анемії коней, пригнічення функції кісткового мозку різними токсинами. Визначення індексів червоної крові. Визначення у крові кількості гемоглобіну та еритроцитів не завжди дає змогу виявити характер анемії і, відповідно, її причини. Для цього додатково необхідно визначити співвідношення між кількістю еритроцитів і гемоглобіном, тобто вирахувати так звані індекси червоної крові — кольоровий показник і середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті. Кольоровий показник — це насиченість еритроцитів (Ер) гемоглобіном (Нв) у хворої тварини порівняно з аналогічним середнім показником у здорових тварин даного виду. Визначають його за формулою: де Нв2 і Ерг — кількість гемоглобіну і еритроцитів у досліджуваної тварини; Нві і Ері — середній вміст гемоглобіну і еритроцитів у здорових тварин. Кольоровий показник — величина відносна. У здорових тварин він коливається у таких межах: у великої рогатої худоби і свиней від 0,85 до 1,15, коней і собак — 0,8 до 1,2, овець — 0,5—0,7, свиней і кролів —0,8—1,0, курей — 2,0—3,0.
Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) визначають діленням вмісту гемоглобіну віл крові на кількість еритроцитів у тому ж об'ємі. ВГЕ виражають у пікограмах (пг; 1 г=1012 пг). Наприклад, вміст гемоглобіну становить 120 г/л, еритроцитів 6-Ю6 в 1 мкл; або 6-Ю12 віл, отже ВГЕ=120-1012::6-1012 = 20пг. ВГЕ дорівнює (пг): у великої рогатої худоби—15—20; овець—10—13; свиней—16—19; коней—17—20; собак — 19—23; кролів —21—23; курей —36—40. Збільшення ВГЕ і кольорового показника називають гіперхромією. Зустрічається вона при хронічних гемолітичних, міелоток-сичних анеміях, нестачі кобальту і вітаміну ВІ2. Зниження ВГЕ і кольорового показника (гіпохромія) спостерігається при нестачі в раціоні міді, заліза, протеїну (аліментарно-дефіцитна анемія), рідше при зменшенні об'єму еритроцитів.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 334; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.230.82 (0.007 с.) |