Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика



Форма № Н-6.01

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Кафедра містобудування і архітектури

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

з дисципліни: «Основи та фундаменти будівель і споруд»

на тему: «ФУНДАМЕНТИ БАГАТОПОВЕРХОВОГО

ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ»

 

08-08.ОФ.Б23.00.253 ПЗ

 

 

Студента __ ІІІ __ курсу групи __ 1Б-10 ___

напряму підготовки____ будівництво ___

спеціальності___ 6.060101 ____________

___________ Таранюк В.М. __________

(прізвище та ініціали)

Керівник__ ст. викл., к.т.н. Блащук Н.В. __

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали) ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

 

м. Вінниця – 2013 рік


 

Анотація

 

В даному курсовому проекті розглядається фундамент багатоповерхового житлового будинку в трьох варіантах: мілкого закладання, на забивних палях і на бурових палях. Проводиться техніко-економічне порівняння цих варіантів та вибирається найбільш економічний варіант фундаменту.

Вихідними даними для проектування є:

— схема споруди;

— геологічні та гідрогеологічні умови будівельного майданчика;

— фізико-механічні характеристики ґрунтів.

Попередньо проводиться визначення відсутніх механічних та фізичних характеристик ґрунтів, визначається глибина закладання і розміри підошви фундаменту мілкого закладання та проводиться його розрахунок на осідання.

Для пальового фундаменту визначається глибина закладання ростверку, приймається марка та кількість паль в кущі, визначається їх несуча спроможність, конструюється ростверк та визначається осідання пальового фундаменту.

Графічна частина проекту виконана у відповідності з розрахунками, що виконані при проектування фундаменту під задану споруду.


Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….5

1 Підготовка даних для проектування фундаментів……………………………6

1.1. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика.............6

1.2 Збір навантажень на фундамент.................................................................8

2 Проектування фундаменту мілкого закладання..............................................12

2.1 Вибір глибини закладання фундаменту....................................................12

2.2 Підбір розміру підошви фундаменту.........................................................13

2.3 Підбір розмірів підошви фундаментів по осі В за допомогою ЕОМ….14

2.4 Розрахунок осідання фундаменту………………………………..............15

3 Проектування фундаменту у варіанті з забивних призматичних паль........17

3.1Вибір довжини і марки палі.........................................................................17

3.2Визначення несучої здатності забивної палі по осі В……………….......17

3.3 Визначення осідання фундаменту на забивних палях……………...…..20

4 Проектування фундаменту у варіанті з набивних паль..….......…...….….....27

4.1Визначення несучої здатності і потрібної кількості паль........................27

5 Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів по осі В…………..31

5.1 Фундамент мілкого закладання………………………..............................31

5.2 Фундамент на забивних палях………………….……..............................32

5.3Фундамент на бурових палях……………………….................................34

Висновок …………………………………………………………………………37

Література ……………………………………………………………………….38

Додаток А. Визначення розмірів підошви фундаменту …………………39

Додаток Б. Визначення несучої здатності забивної палі…………………40

Додаток В. Визначення несучої здатності бурової палі……………………41

Додаток Г. Локальний кошторис на фундамент мілкого закладання……42

Додаток Д. Локальний кошторис на фундамент на забивних палях ……45

Додаток Е. Локальний кошторис на фундамент на бурових палях………48

 
 

Вступ

 

Найбільш відповідальною частиною будь-якої будівлі є фундаменти, розрахунку, проектуванню та зведенню яких приділяється велика увага. Фундамент – це конструкція, призначена для передачі навантажень від надземної частини будівлі або споруди на ґрунтову основу (штучну або природну). Фундамент повинен відповідати вимогам міцності, стійкості, довговічності, технологічності влаштування і економічності.

Через надмірну деформацію фундаментів, прогин або вигин може виникнути перекіс будівлі або споруди; крени фундаменту; кручення фундаменту. Якщо фундамент виключається з роботи, то будівля руйнується. Тому при проектуванні намагаються врахувати якомога більше факторів, що впливають на їх роботу.

Надійність основ і фундаментів і здешевлення робіт по їх влаштування в значній мірі залежать від вміння вірно оцінювати властивості ґрунтів в основах і їх сумісну роботу з фундаментами і наземними конструкціями, які деформуються, від раціональності вибраних типів основ і фундаментів і їх розмірів, від якості виконання цих робіт.

Основна мета курсового проекту полягає в тому, щоб запроектувати більш економічний варіант фундаменту із всіх можливих для заданої будівлі і ґрунтових умов, розрахувати його міцність і стійкість, а також набути проектних навиків та інженерного мислення в проектування фундаментів та їх основ.

 

       
 
 
 
   

1 Підготовка даних для проектування фундаментів


Вибір довжини і марки палі

 

Глибину закладення ростверку приймаємо з конструктивних вимог − d=0,5 м.

Приймаємо палю марки С13-30.

 

3.2 Визначення несучої здатності забивної палі по осі 13

Несучу здатність палі визначаємо за формулою:

, (2)

де γс = 1, γcR = 1, γcf = 0,5 [3, табл. 43];

R = 7359,2 кПа, [1, табл. 4.5];

А = 0,3·0,3 = 0,09 м2;

u = 4·0,3 = 1,2м.

Для визначення розрахункового опору ґрунту по боковій поверхні палі розділимо ґрунтову товщу на шари товщиною не більше 2 м (рисунок 5). Обчислення виконуємо в таблиці 4

 

Таблиця 4 Визначення несучої спроможності палі по боковій поверхні

Hi, м hi, м І f1i, кПа f1i×hi, кН/м , кПа , ° , кПа f2i, кПа f2i×hi, кН/м
3,39     49,95 49,95 55,94 0,38 15,65   13,6 27,2
5,39     56,78 56,78 88,93 0,38 15,65   19,27 38,54
7,095 1,45   60,19 42,43 117,07 0,38 15,65   24,1 33,98
8,4 1,2 щіл. 57,72 34,63 140,22 0,28 30,9   34,63 20,78
10,0   щіл. 59,8 59,8 162,12 0,28 30,9   39,73 39,73
12,0   щіл. 62,4 62,4 182,88 0,28 30,9   44,56 44,56
13,4 0,8 щіл. 64,22 25,69 197,41 0,28 30,9   47,95 19,18
14,515 1,43 0,12 71,31 101,97 208,8 0,42 16,52 38,7 86,16 119,42
  S=433,66   S=343,39
                       

;

.

 

Розрахункове навантаження, яке може бути передане на палю з умов несучої спроможності ґрунту: .

Необхідна кількість паль у кущі:

Рисунок 5 – Проектування пальових фундаментів

Підготовка даних для розрахунку кількості паль за допомогою ЕОМ:

1. d=0,3м

2. d=0,3м

3. IL=0,12

4. 0,153

5. 0

6. 1

7. dп =15,23 м

8. dрост.=2,39 м

9. 19

10. 0

11. 1кН/м3

12.

13. 1

14. 1

15.

16. N=1207,53 кН

Результати розрахунку за допомогою ЕОМ приведені в додатку В.

За результатами розрахунку на ЕОМ що необхідно 1,41 паль в кущі, однак з врахуванням власної ваги паль, їх кількість становитиме:

приймаємо n=2 шт.

Розмістимо палі у ростверку так, як показано на рисунку 6.

Рисунок 6 – Схема розташування паль у ростверку

Виконаємо перевірку розрахункових навантажень на крайні палі:

, (3)

де ;

=1207,53 кН;

Вага палі Gпалі = 0,32·12,84·1,8·25·1 = 52 (кН).

Вага ростверку до відмітки планування, що приходиться на одну палю, Gр = 1,25·1·0,5·20·1=12,5 (кН). Загальне максимальне розрахункове навантаження на одну палю

Отже, несуча здатність паль при обраному їх розташуванні забезпечена.

 

3.3 Визначення осідання фундаменту на забивних палях

 

І. Визначення осідання як для умовного фундаменту мілкого закладання

Осідання пальового фундаменту визначається шляхом перетворення його на умовний фундамент мілкого закладання.

Розміри ростверку в плані по зовнішнім граням крайніх паль

l' = 1; b' =1,05м;

Розміри умовного фундаменту в площині нижніх кінців паль

Приймаємо умовний фундамент розмірами 1х3,93м.

-обчислимо вагу паль:

 

 

-обчислимо вагу ростверку:

-знайдемо об'єм умовного фундаменту:

-знайдемо об'єм паль:

-знайдемо об'єм ростверку з грунтом на уступах:

-обчислимо об'єм грунту між палями:

Знайдемо усереднене значення питомої ваги грунту від поверхні до глибини закладання паль:

;

Обчислимо вагу ґрунту, що знаходиться в просторі між палями:

Тиск по підошві умовного фундаменту

Розрахунковий опір грунту основи умовного фундаменту

Mγ,=0,47; Mq=2,89; Mc=5,48 – [3, табл. 44].

σzg,0 – тиск від власної ваги ґрунту в рівні підошви умовного фундаменту

σzg,0 = ;

 

σ′zg,0 – тиск від власної ваги ґрунту, вийнятого з котловану, в рівні підошви ростверка

σ′zg,0 = ;

 

σzu,l – напруження від власної ваги грунту в межах від підошви ростверку до п’яти палі

σzu,l=

Розбиваємо ґрунтову товщу на шари 0,2by =0,75 м.

 

bk=22,55м

by=3,93м

hi=0,75м

σzp=275,33кПа

σ=39,42кПа

σzg=39,42кПа

 
 


Z, м x= 2Z/b x= 2Z/bk ai ak szp,i, кПа szy, КПа szg,i, кПа szp,сер, КПа szy,сер, КПа Еi, кПа Si, м
- - -     275,33 39,42 39,42 - - - -
0,75 0,38 0,066 0,998 0,996 274,72 39,27 54,27 275,03 39,345   0,00645
1,5 0,76 0,133 0,89 0,992 245,04 39,116 69,12 259,88 39,193   0,00604
2,25 1,145 0,199 0,772 0,988 212,55 38,94 83,97 228,79 39,028   0,0051
  1,527 0,266 0,662 0,984 182,27 38,789 98,82 197,41 38,865   0,0043
3,75 1,91 0,333 0,571 0,981 157,21 38,67 113,67 169,74 38,729   0,0035
4,5 2,29 0,399 0,497 0,977 136,84 38,51 128,52 147,03 38,59   0,0029
5,25 2,67 0,465 0,438 0,963 120,59 37,945 143,37 128,71 38,227   0,0024
  3,05 0,532 0,391 0,945 107,65 37,252 158,22 114,12 37,598   0,00209
6,75 3,43 0,598 0,353 0,929 97,19 36,621 173,07 102,42 36,936   0,00179
7,5 3,82 0,665 0,319 0,913 87,83   187,92 92,51 36,31   0,00153
8,25 4,2 0,732 0,293 0,897 80,67 35,359 202,77 84,25 35,679   0,00133
  4,58 0,798 0,27 0,881 74,34 34,729 217,62 77,51 35,044   0,00116
9,75 4,96 0,864 0,25 0,861 68,94 33,94 232,47 71,64 34,334   0,00102
10,5 5,34 0,931 0,233 0,839 64,15 33,073 247,32 66,54 33,506   0,000904
11,2 5,725 0,997 0,218 0,819 60,021 32,281 262,17 62,09 32,677   0,000805
  6,106 1,064 0,205 0,798 56,44 31,449 276,03 58,23 31,865   0,000722
12,75 6,488 1,13 0,193 0,777 53,14 30,629 290,88 54,79 31,039   0,00065
  ∑S=0,042

Таблиця 5 – Розрахунок осідання фундаменту на забивних палях

 

S=4,2см<Su=10cм. Отже, осідання в межах норми.

 

 
 


Рисунок 7 – Схема до розрахунку осідання пальового фундаменту як умовного фундаменту мілкого закладання

ІІ. Визначення осідання шляхом розв’язання задачі про переміщення стержня в пружному півпросторі

Вага ростверку з грунтом на його уступах

Gр = 0,62∙20 = 12,4 (кН).

Середнє навантаження на палю

Середнє значення коефіцієнта Пуасона в межах напруженої зони

Граничний опір палі

Навантаження на палю на межі пропорційності

 

Модуль деформації грунту під нижнім кінцем палі в межах одного діаметру вище і чотирьох діаметрів нижче позначки нижнього кінця палі

Ер = 21,9 МПа.

Осереднений у межах довжини палі модуль деформаціі грунтової основи

Відношення усереднених модулів деформації під нижнім кінцем і в межах бічної поверхні палі

Приведений радіус палі

Модуль деформації матеріалу палі при класі бетону С16/20

Е0 = 24500 МПа.

Коефіцієнт, що визначає частину навантаження, яка передається нижнім кінцем (за таблицею П.1.2 [4] в залежності від r та kE)

b = 0,042.

Коефіцієнт умов роботи грунту вздовж бічної поверхні палі за табл. П.1.5 [4] kf = 0,7.

Коефіцієнт умов роботи піщаного грунту під нижнім кінцем палі за табл. П.1.7 [4] kр = 4,586.

Приведений модуль деформації грунту

Коефіцієнт осідання (за таблицею П.1.1 [4] в залежності від r та kE)

с = 0,773.

Пружна складова осідання палі

Осідання одиночної палі

Визначимо осідання куща з 2 паль, взявши за основну одну з двух паль.

а1 = 0,9 м - 1 шт.

Визначаємо коефіцієнти впливу сусідніх паль за табл. П.1.3 та П.1.4 [4] в залежності від приведеної відстані

Осідання середньої палі від одиничного навантаження на j-ту палю у фундаменті визначаємо за формулою

Для відповідної палі

Осідання пальового куща з 2 паль

Допустиме значення осідання для будівель із залізобетонним каркасом Su = 10 см [9].

Умова S= 0,39 см < Su= 15 см виконується.

 

Форма № Н-6.01

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Кафедра містобудування і архітектури

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

з дисципліни: «Основи та фундаменти будівель і споруд»

на тему: «ФУНДАМЕНТИ БАГАТОПОВЕРХОВОГО

ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ»

 

08-08.ОФ.Б23.00.253 ПЗ

 

 

Студента __ ІІІ __ курсу групи __ 1Б-10 ___

напряму підготовки____ будівництво ___

спеціальності___ 6.060101 ____________

___________ Таранюк В.М. __________

(прізвище та ініціали)

Керівник__ ст. викл., к.т.н. Блащук Н.В. __

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали) ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

 

м. Вінниця – 2013 рік


 

Анотація

 

В даному курсовому проекті розглядається фундамент багатоповерхового житлового будинку в трьох варіантах: мілкого закладання, на забивних палях і на бурових палях. Проводиться техніко-економічне порівняння цих варіантів та вибирається найбільш економічний варіант фундаменту.

Вихідними даними для проектування є:

— схема споруди;

— геологічні та гідрогеологічні умови будівельного майданчика;

— фізико-механічні характеристики ґрунтів.

Попередньо проводиться визначення відсутніх механічних та фізичних характеристик ґрунтів, визначається глибина закладання і розміри підошви фундаменту мілкого закладання та проводиться його розрахунок на осідання.

Для пальового фундаменту визначається глибина закладання ростверку, приймається марка та кількість паль в кущі, визначається їх несуча спроможність, конструюється ростверк та визначається осідання пальового фундаменту.

Графічна частина проекту виконана у відповідності з розрахунками, що виконані при проектування фундаменту під задану споруду.


Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….5

1 Підготовка даних для проектування фундаментів……………………………6

1.1. Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика.............6

1.2 Збір навантажень на фундамент.................................................................8

2 Проектування фундаменту мілкого закладання..............................................12

2.1 Вибір глибини закладання фундаменту....................................................12

2.2 Підбір розміру підошви фундаменту.........................................................13

2.3 Підбір розмірів підошви фундаментів по осі В за допомогою ЕОМ….14

2.4 Розрахунок осідання фундаменту………………………………..............15

3 Проектування фундаменту у варіанті з забивних призматичних паль........17

3.1Вибір довжини і марки палі.........................................................................17

3.2Визначення несучої здатності забивної палі по осі В……………….......17

3.3 Визначення осідання фундаменту на забивних палях……………...…..20

4 Проектування фундаменту у варіанті з набивних паль..….......…...….….....27

4.1Визначення несучої здатності і потрібної кількості паль........................27

5 Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів по осі В…………..31

5.1 Фундамент мілкого закладання………………………..............................31

5.2 Фундамент на забивних палях………………….……..............................32

5.3Фундамент на бурових палях……………………….................................34

Висновок …………………………………………………………………………37

Література ……………………………………………………………………….38

Додаток А. Визначення розмірів підошви фундаменту …………………39

Додаток Б. Визначення несучої здатності забивної палі…………………40

Додаток В. Визначення несучої здатності бурової палі……………………41

Додаток Г. Локальний кошторис на фундамент мілкого закладання……42

Додаток Д. Локальний кошторис на фундамент на забивних палях ……45

Додаток Е. Локальний кошторис на фундамент на бурових палях………48

 
 

Вступ

 

Найбільш відповідальною частиною будь-якої будівлі є фундаменти, розрахунку, проектуванню та зведенню яких приділяється велика увага. Фундамент – це конструкція, призначена для передачі навантажень від надземної частини будівлі або споруди на ґрунтову основу (штучну або природну). Фундамент повинен відповідати вимогам міцності, стійкості, довговічності, технологічності влаштування і економічності.

Через надмірну деформацію фундаментів, прогин або вигин може виникнути перекіс будівлі або споруди; крени фундаменту; кручення фундаменту. Якщо фундамент виключається з роботи, то будівля руйнується. Тому при проектуванні намагаються врахувати якомога більше факторів, що впливають на їх роботу.

Надійність основ і фундаментів і здешевлення робіт по їх влаштування в значній мірі залежать від вміння вірно оцінювати властивості ґрунтів в основах і їх сумісну роботу з фундаментами і наземними конструкціями, які деформуються, від раціональності вибраних типів основ і фундаментів і їх розмірів, від якості виконання цих робіт.

Основна мета курсового проекту полягає в тому, щоб запроектувати більш економічний варіант фундаменту із всіх можливих для заданої будівлі і ґрунтових умов, розрахувати його міцність і стійкість, а також набути проектних навиків та інженерного мислення в проектування фундаментів та їх основ.

 

       
 
 
 
   

1 Підготовка даних для проектування фундаментів


Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика

 

Проектування фундаментів здійснюється після детального вивчення фізико-механічних характеристик грунтів (таблиця 1), що отримані за результатами інженерно-геологічних вишукувань.

Чорнозем – 0,7-0,8 м;

Суглинок напівтвердий - 6,2-7,8 м;

Пісок дрібнозернистий - 5,8-6,2 м;

Глинна третинна - необмеж

Рівень грунтових вод 9,00 м від поверхні планування.

 

Таблиця 1 - Фізико-механічні характеристики грунтів

Найменування грунту Пот-ть γ, кН/м γs кН/м W WL Ір ІL e Sr γsb кН/м φ, град С кПа Е, МПа Ro, кПа
Чорнозем 0,7-0,8 16,5 - 0,14 - - - - - - - - - - - -
Суглинок напівтвердий 6,2-7,8 16,5 27,0 0,15 0,30 0,15 0,15   0,88 0,46 -     0,38 8,3  
Пісок дрібнозернистий 5,8-6,2 19,2 26,5 0,15 - - - - 0,59 0,67 10,4     0,28    
Глина третинна необмеж 19,8 27,4 0,24 0,45 0,21 0,24 0,12 0,72 0,91 -     0,42 21,9  

Рівень ґрунтових вод – 9м

 
Рисунок 1– Графік випробування суглинка штампом

Рисунок 2 – Інженерно-геологічний розріз

 

 
 
 


1.2 Збір навантажень на фундамент

 

Збір навантажень здійснюємо для внутрішньої стіни по осі В на один метр. Навантаження збираємо на фундамент в рівні його обрізу.

У таблиці 2 показаний розрахунок навантажень на фундамент під внутрішню стіну вздовж осі В.

 

Таблиця 2 - Навантаження на фундамент під стіну вздовж осі В.

Найменування навантаження і формула підрахунку Характрерис- тичне значення навантаження кН gfе Експлуатацій- не значення навантаження кН gfm Граничне значення навантаження кН
Постійні вертикальні навантаження
1. Вага стіни 0,51м×18кН/м2×30,78м= 282,56   282,56 1,1 310,81
2. Вага перекриття q×n×Авант • монолітна з/б плита δ =0,2м =25кН/м3 q1=5кН/м2 5х11х7,2=396кН • цементно-пісч. розчин δ=0,045м =16кН/м3 q2=0,72кН/м2 (0,72х10+0,64х1)7,2=56,45 • жорстка мінплита δ=0,05м =1,9кН/м3 q3=0,095Кн/м2 0,095х10х7,2=6,84 кН • пароізоляція(шар рубер-ду) δ=0,005м =6кН/м3 q4=0,03кН/м2 0,03х7,2=0,216кН • утеплювач (керамзит) δ=0,23м =3кН/м3 q5=0,69 Кн/м2 0,69х7,2=4,968кН • лінолеум δ=0,005м =18кН/м3 q6=0,09кН/м2 0,09х7,2х10=6,48кН       56,45   6,84   0,216   4,968   6,48   ∑=470,95кН   470,95 1,2
 
565,15

3. Вага стіни підвалу 0,5м×20 кН/м3 ×2,5м=25кН       1,1 27,5
4. Вага покриття q×n×Авант • молонолітна з/б плита δ =0,2м =25кН/м3 q1=5кН/м2 5×1×7,2=36кН • керамзитобетон δ =0,065м =6кН/м3 q2=0,39кН/м2 0,39×1×7,2=2,81кН • пароізоляція(шар рубер-ду) δ=0,005м =6кН/м3 q3=0,03Кн/м2 0,03×7,2=кН • цементно-піщ. розчин δ=0,02м =16кН/м3 q4=0,32кН/м2 0,32×7,2=2,3кН • руберойд δ=0,03м =6кН/м3 q5=0,18кН/м2 0,18×7,2=1,3кН • бронююча підсипка із гравію δ=0,01м =3кН/м3 q6=0,03кН/м2 0,03×7,2=0,22кН         2,81   0,22   2,3   1,3   0,22 ∑=42,85кН   42,85 1,2 51,42

 

 
 
 


Змінні вертикальні навантаження
1. Вага від перегородок А=6,78м×6,835м=46,34м2 =12кН/м3 V=h×l×b=3,784м3 3,784м3×12кН/м3 =45,41кН 45,41/46,34=0,98кН/м2 0,98×7,2=7,056кН 7,056×10=70,56кН 70,56   70,56   1,3       91,73    
2. Снігове навантаження Sо×Авант×µ Sо=1,36 кН/м2 Α=1° → µ=1 1,36кПа×7,2м2×1=9,79 кН 9,79 0,49 4,8 1,14 11,16
3. Корисне навантаження qк×n×Авант qк=1,5кПа qк=1кПа 1,5×10×7,2+1×7,2=115,2кН 115,2   115,2 1,3 149,76

 

Таблиця 2.1 – Вага 1м2 перекриття

• монолітна з/б плита: δ =200 мм; =25кН/м3 q1=5 кН/м2
• цементно-піщана стяжка: δ =45 мм; =16кН/м3 q2=0,72 кН/м2
• жорстка мінплита: δ =50 мм; =1,9кН/м3 q3=0,095 кН/м2
• пароізоляція: δ=5мм; =6кН/м3 q4=0,03кН/м2
• утеплювач (керамзит): δ=230мм; =3кН/м3 q5=0,69 кН/м2
• лінолеум: δ=5мм; =18кН/м3 q6=0,09Кн/м2
  ∑q=6,625 кН/м2

 

 
 


Таблиця 2.2 – Вага 1м2 покриття

• монолітна з/б плита: δ =200 мм; =25кН/м3 q1=5 кН/м2
• керамзитобетон: δ =65мм; =6кН/м3 q2=0,39кН/м2
• пароізоляція: δ=5мм; =6кН/м3 q3=0,03кН/м2
• цементно-піщ. розчин: δ=20мм; =16кН/м3 q4=0,32кН/м2
• руберойд: δ=30мм; =6кН/м3 q5=0,18кН/м2
• підсипка із гравію: δ=10мм; =3кН/м3 q6=0,03кН/м2
  ∑q=5,95 кН/м2

 

 

Таблиця 2.3 – Вага від перегородок

II поверх А=6,52 м×5,79 м=37,75 м2 t=100 мм, ρ=1000 кг/м3, h=3,6м газобетон l=5,79+5,79+5,52+1+1=19,1 м V=h×l×b=19,1×3,6×0,1=6,876 6,876 м3×1000 кг/м3=6,876 кН 6,876/37,75=0,182 кН/м2 0,182 кН/м2 → 0,5 кН/м2

 

Ne = 282,56+470,95+25+42,85+4,8+115,2+70,56=1011,92кН

 

Nm =310,81+565,15+27,5+51,42+11,16+149,76+91,73=1207,53кН

 

 

 
 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 547; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.81.58 (0.197 с.)