Завдання основних видів забезпечення евакуаційних заходів

Розвідка:

своєчасне отримання достовірних даних з радіаційної, хімічної, пожежної, медичної, біологічної, ветеринарної, обстановки у небезпечних районах, на маршрутах евакуації і у безпечних районах розміщення евакуйованого населення (працівників).

Рішення на проведення евакуації може бути прийнято тільки на підставі повних та достовірних даних всіх видів розвідки.

Транспортне забезпечення:

підтримання у постійній готовності транспортних органів, сил та засобів,

що залучаються до виконання евакуаційних перевезень;

максимальне використання можливостей усіх видів транспортних засобів для організації виконання у короткі терміни евакуаційних перевезень;

забезпечення сталої роботи транспорту, відновлення транспортних засобів, які беруть участь у здійсненні евакуаційних перевезень;

забезпечення безперервного управління евакуаційними перевезеннями.

Інженерне забезпечення:

інженерне обладнання ЗЕП, ППЕ, ПЕП, пунктів посадки, висадки, маршрутів евакуації;

проведення робіт з покращення стану доріг та посилення мостів, забезпечення проходження автотранспортних колон у важко прохідних місцях;

забезпечення евакуйованого населення (працівників) питною водою.

Медичне забезпечення:

проведення організаційних, лікувальних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

своєчасне надання медичної допомоги ураженим і хворим у ході евакуації;

запобігання виникненню та розповсюдженню масових інфекційних хвороб;

підготовка та здійснення санітарної обробки населення (працівників);

контроль за санітарно-гігієнічним станом місць тимчасового та постійного розміщення евакуйованих;

організація лабораторного контролю за якістю питної води та харчових продуктів;

своєчасне виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція та госпіталізація.

Матеріально-технічне забезпечення:

організація технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, які використовуються для здійснення евакуаційних перевезень, забезпечення запасними частинами;

забезпечення пально-мастильними матеріалами транспортних засобів, залучених до евакуаційних перевезень;

забезпечення евакуйованого населення (працівників) продуктами харчування та предметами першої необхідності.

Радіаційний та хімічний захист:

організація і проведення радіаційної та хімічної розвідки;

забезпечення населення (працівників) засобами радіаційного та хімічного захисту;

використання засобів колективного захисту населення (працівників) від радіаційної та хімічної небезпеки;

проведення дозиметричного та хімічного контролю;

підготовка та проведення спеціальної обробки одягу та транспорту.

Зв'язок та оповіщення:

своєчасне доведення розпорядження (сигналу) до керівного складу ЦЗ та евакуаційних органів всіх рівнів про проведення евакуації;

оповіщення населення (працівників) про початок евакуації;

доведення сигналів ЦЗ до населення в ході проведення евакуації;

забезпечення стійкого управління в ході проведення евакуації з використанням діючих загальнодержавних та відомчих мереж зв'язку з усіма ланками сил ЦЗ.

Охорона громадського порядку і безпеки дорожнього руху:

забезпечення охорони громадського порядку на ЗЕП, ПЕП, ППЕ, пунктах посадки та висадки, на маршрутах евакуації та в безпечних районах розміщення;

охорона особливо важливих об'єктів у період евакуації населення (працівників);

регулювання дорожнього руху та забезпечення безпеки дорожнього руху на міських та позаміських маршрутах евакуації;

боротьба зі злочинністю у містах, на маршрутах евакуації та районах розміщення.

Інформаційне забезпечення:

інструктування населення (працівників) про порядок дій на різних етапах евакуації, інформування його про обстановку, що склалася;

виготовлення пам'яток та інструкцій щодо дій населення (працівників) при отриманні розпорядження на евакуацію;

інформування населення безпечного району про порядок розміщення евакуйованого населення (працівників).

Для кожного виду забезпечення розробляюся обґрунтовані розрахунки, конкретно визначаються сили та засоби, які залучаються для забезпечення евакуаційних заходів у випадку виникнення незвичайної ситуації, органи управління, посадові особи, які відповідають за сигналізацію виду забезпечення, терміни виконання завдань, місця розміщене підприємств, установ та організацій, які здійснюють забезпечення.

Питання для самоконтролю.

1. Мета планування і здійснення евакуаційних заходів?

2. Коли здійснюється часткова евакуація?

3. Які категорії населення завчасно вивозяться при частковій евакуації?

4. Для чого створюються евакуаційні органи?

5. Склад евакуаційних органів?

6. Яка відповідальність накладається на евакуаційні комісії при організації евакозаходів?

7. Призначення ЗЕП?

8. Де розгортаються ППЕ?

9. Мета планування евакуації?

10. Що зазначається у плані евакуації?

11. Що повинні мати при собі евакуйовані громадяни (працівники)?

12. Основні види забезпечення евакуаційних заходів?

Інженерний захист територій

Зміст інженерного захисту територій.

Під час проектування і експлуатації споруд та інших об'єктів господарчої діяльності, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, з метою запобігання виникненню НС, а також створення умов безпечного проживання населення на території з підвищеним ризиком виникнення НС, обов'язково розробляються і здійснюються інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) (ІТЗ ЦЗ (ЦО)) які спрямовані на:

захист населення, зниження можливих втрат та збитків від наслідків НС;

підготовку об'єктів до сталого функціонування в умовах НС;

забезпечення готовності для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) та ліквідації наслідків НС.

Інженерно-технічні заходи повинні передбачати [10,11]:

врахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування можливих проявів небезпечних і катастрофічних явищ;

раціональне розміщення ОПН з урахуванням можливих наслідків їх діяльності у разі виникнення аварій для безпеки населення і довкілля;

будівництво споруд, будинків, будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

розроблення і здійснення заходів безаварійного функціонування ОПН;

створення комплексної схеми захисту населених пунктів та об'єктів господарювання від небезпечних природних процесів;

розроблення і здійснення регіональних та місцевих планів запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

організацію будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення.

Обсяги та зміст ІТЗ ЦЗ (ЦО) визначаються в залежності від груп міст (особливої, першої, другої, третьої) та категорій ОГД з цивільної оборони (особливої важливості, першої, другої) відповідно до вимог нормативно-правових актів з урахуванням зонування територій за ознаками характеру та масштабів можливих катастроф і стихійних лих, а також можливих наслідків застосування засобів масового ураження.

При плануванні та реалізації ІТЗ ЦЗ (ЦО) визначаються наступні небезпечні зони:

зона можливих руйнувань (повних, сильних, середніх, слабких);

зона можливого радіоактивного зараження (забруднення);

зона можливого хімічного зараження - частина території міста біля ХНО на якої при руйнуванні ємностей з НХР ймовірно виникнення концентрації НХР з масовим ураженням незахищених людей;

зона можливого катастрофічного затоплення - частина території міста на якої у разі можливого затоплення ймовірні масові втрати людей, руйнування будинків споруджень.