Причини виникнення контролінгу. Сутність контролінгу та його взаємозв’язок з іншими дисциплінами

Контролінг - це функціонально відособлений напрямок економічної роботи на підприємстві, пов'язане з реалізацією фінансово-економічної комментирующей функції в менеджменті для прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень.

Слово контролінг походить від англійського to control - контролювати, керувати, яке в свою чергу походить від французького слова, що означає "реєстр, перевірочний список». Але за іронією долі в англомовних джерелах термін "Контролінг" практично не використовується: у Великобританії і США укорінився термін «управлінський облік» (managerial accounting, management accounting), хоча працівником, в чиї посадові обов'язки входить ведення управлінського обліку, там називають контролерами (cоntroller). Власне термін "контролінг" прийнято в Німеччині, звідки він і прийшов до Росії. Оскільки вітчизняна термінологія поки не усталилася, в Росії використовують обидва терміни: і контролінг, і управлінський облік. Однак термін "контролінг" більш інформаційно ємний, він передає характер цього сучасного явища в управлінні і включає в себе не тільки чисто облікові функції, але весь спектр управління процесом досягнення кінцевих цілей і результатів фірми.

Основна мета контролінгу - орієнтація управлінського процесу на досягнення всіх цілей, що стоять перед підприємством. Для цього контролінг забезпечує виконання наступних функцій:

- координація управлінської діяльності з досягнення цілей підприємства;

- інформаційна і консультаційна підтримка ухвалення управлінських рішень;

- створення та забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління підприємством;

- забезпечення раціональності управлінського процесу.

Необхідність появи на сучасних підприємствах такого феномена, як контролінг, можна пояснити наступними причинами:

1. підвищення нестабільності зовнішнього середовища висуває додаткові вимоги до системи управління підприємством:

- зміщення акценту з контролю минулого на аналіз майбутнього;

- збільшення швидкості реакції на зміни зовнішнього середовища, підвищення гнучкості підприємства;

- необхідність в безперервному відстеженні змін, що відбуваються у зовнішньому і внутрішньої середовищах підприємства;

- необхідність продуманої системи дій щодо забезпечення виживання підприємства та уникненню кризових ситуацій;

2. ускладнення систем управління підприємством вимагає механізму координації всередині системи управління;

3. інформаційний бум при недоліку релевантної (істотної, значущою) інформації вимагає побудови спеціальної системи інформаційного забезпечення управління;

4. загальнокультурне прагнення до синтезу, інтеграції різних областей знання і людської діяльності.

Таким чином, причини виникнення контролінгу полягають в необхідності гарантованого існування підприємства та його пристосування до розвитку ринків та зовнішнього середовища. Рішення цих проблем пов’язано з своєчасним одержанням інформації, яка сигналізує про зміни, що відбуваються, та розвиток.

2. Бухгалтерський облік страхових платежів, перестрахування та страхових резервів.

Для обліку надходження страхових платежів призначений синтетичний рахунок 76 "Страхові платежі" (пасивний). Для обліку розрахунків з надходження страхових платежів застосовують рахунок 36" Розрахунки із покупцями та замовниками”, який має такі субрахунки: - 363 “Розрахунки із страхувальниками”; - 364 “Розрахунки із страховими посередниками”. Відображення в бухгалтерському обліку належних страхових платежів залежить від визначених договором страхування умов сплати страхувальником страхових платежів і набрання чинності договору страхування.

 

1. Якщо договір страхування набуває чинності з моменту внесення першого страхового платежу, то облік страхових платежів здійснюється при допомозі таких проводок:

а) сума належних страховику страхових платежів за договором страхування:Д 363 К 76

б) сума отриманого страхового платежу: Д 301, 311 К 363

в) при визначенні фінансових результатів за звітний період кредитовий залишок з рахунку 76 відображає обсяг отриманої валової страхової премії і підлягає закриттю на рахунок 7031. Тому одночасно з вказаними вище проводками сума надходжень страхових платежів відображається: Д К 761 7031 Для страховиків, які здійснюють страхування життя: Д К 762 7031

2. Якщо договір страхування набирає чинності з зазначеної в ньому дати, на суму належних страховику у звітному періоді страхових платежів (незалежно від факту оплати) складається проводка: Д К 363 76 Одночасно належні страховику страхові платежі відображаються Д К 76 7031

3. У випадку отримання попередньо сплачених страхових платежів (розрахунки з отриманих авансів) складаються такі бухгалтерські проводки:

а) на суму отриманих страхових платежів: Д К 311 681

б) з набранням чинності договору страхування: Д К 681 363

в) нарахування страхових платежів: Д К 363 76

г) при визначенні фінансових результатів залишок на рахунку 76 підлягає закриттю на рахунок 7031: Д К 76 7031

4. У випадках, якщо відокремлений підрозділ страховика не здійснює страхову діяльність у повному обсязі, а тільки отримує страхові платежі, розрахунки з головною організацією та підрозділом відображаються такими проводками:

а) належні до сплати страхові платежі: Д К 683 76

б) отримані страхові платежі: Д К 311 683

в) при визначенні фінансових результатів: Д К 76 7031 Синтетичний облік надходження страхових платежів у випадках їхнього отримання за участю страхових посередників У випадках отримання страхових платежів за участю страхових посередників розрахунки з ними здійснюються на субрахунку 364 «Розрахунки із страховими посередниками”. Страховий агент, який отримав страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати кошти на рахунок страховика на протязі двох робочих днів.

1.Належні страховику страхові платежі відповідно до наданого страховим агентом звіту відображаються: Д К 364 76

2.Водночас страхові платежі списуються для розрахунку зароблених страхових платежів: Д К 76 7031

3. Надходження страхових платежів від страхового агента: Д К 311 364

Належна страховому агенту комісійна винагорода обліковується страховиком у складі витрат на збут. Утримана страховим посередником належна йому комісійна винагорода відображається: Д К 93 364 Страховий агент зобов’язаний забезпечити облік надходжень страхових платежів, розрахунків із страхувальниками і страховиками.Страхові платежі у страхового посередника обліковуються на субрахунках 703”Доходи від реалізації робіт і послуг” та 704 ”Вирахування з доходу” рахунку 70 ”Доходи від реалізації”.

1.Сума отриманих страхових платежів від страхувальників-громадян: Д К 301 703 2.Належні за договорами страхування кошти від страхувальників- юридичних осіб: Д К 363 703

3.Надходження коштів на поточний рахунок страховика: Д К 311 363

4. Належні до перерахування страховику кошти за договорами страхування: Д К 704 685

5. Перерахування коштів страховику: Д К 685 311

6. Комісійна винагорода страхового агента: Д К 685 703 Сальдо субрахунків 703 і 704 списуються в порядку закриття цих субрахунків відповідно в кредит та дебет рахунку 79”Фінансові результати”: Д-Т 703 К-т 79 д-т 79 к-т 704 Утримання страхових платежів за договорами страхування відображається:

а) із заробітної плати працівників страхової компанії: Д-т 661 К-т 76

б) із належного страхувальнику страхового відшкодування: Д-т 904 К-т 363 Д-т 363 К-т 76 Синтетичний та аналітичний облік надходження і повернення страхових платежів Синтетичний облік страхових платежів здійснюється на пасивному рахунку 76 “Страхові платежі”. За кредитом рахунку 76 відображається сума надходжень страхових платежів, а за дебетом - повернення страхувальникам страхових платежів.Тому що згідно діючого законодавства страхові резерви формуються за видами страхування, аналітичний облік страхових платежів також повинен здійснюватися за видами страхування. Нагромадження даних щодо надходження та повернення страхових платежів здійснюється у відомості аналітичного обліку. Зокрема, в ній повинна відображатися така інформація: вид страхування; дата надходження або повернення страхових платежів; прізвище страхувальника (або назва страхувальника-юридичної особи); обороти за дебетом та кредитом рахунку 76). Згідно діючого законодавства дію договору страхування можна достроково припинити за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування. Повернені страхувальникам страхові платежі у зв’язку з: а) достроковим припиненням договору страхування: Д-т 76 К-т 363 б) надмірною сплатою у період виплати страхового відшкодування: Д-т 76 К-т 301, 311 У разі дострокового припинення дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором.

Бухгалтерський облік страхових резервів Страховики зобов'язані згідно до страхового законодавства формувати та вести облік таких технічних резервів: – резерву незароблених премій; - резерву збитків. Страхові компанії, які здійснюють страхування життя, повинні формувати та вести облік страхових резервів з даного виду страхування. Резерв незароблених премій (РНП) - це резерв, що включає частки від сум надходжень страхових платежів, які відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату. Резерв незароблених премій розраховується залежно від сум надходжень страхових платежів за відповідними видами страхування за період попередніх дев'яти місяців (далі розрахунковий період). РНП = Сума надходжень страхових платежів за перших три місяці х0,8х1/4+ +сума надходжень страхових платежів за наступних три місяці х0.8х1/2+ +сума надходжень страхових платежів за останніх три місяці розрахункового періоду х 0.8х3/4. Для узагальнення інформації про рух коштів страхових резервів призначений рахунок 49 “Страхові резерви”. Рахунок 49 використовується підприємствами, які є страховиками відповідно до Закону України “Про страхування” і в передбаченому порядку формують страхові резерви. Рахунок 49 “Страхові резерви” має такі субрахунки: 491 “Технічні резерви” 492 “Резерви із страхування життя” 493 “Частка перестраховиків у технічних резервах” 494 “ Частка перестраховиків у резервах із страхування життя” 495 “ Результат зміни резервів із страхування життя ” 496 “ Результат зміни технічних резервів ”. 4911 “Резерв незароблених премій” 4912 “Резерв збитків” 4931 “Частка перестраховиків у резервах незароблених премій” 4932 “Частка перестраховиків у резервах збитків” 4971 “Результат зміни резервів незароблених премій” 4972 “Результат зміни резервів збитків” У зв'язку з тим, що зміна залишків резерву незароблених премій впливає на величину зароблених страхових платежів, виникає необхідність обліку результату таких змін протягом звітного періоду. Результат зміни резервів незароблених премій визначається на окремому субрахунку 4971 ”Результат зміни резервів незароблених премій". Це здійснюється шляхом порівняння залишків резервів незароблених премій на початок та кінець звітного періоду шляхом записів з кредиту або дебету субрахунку 4971 в кореспонденції з субрахунком 4911: Д-т 4971 К-т 4911 (збільшення РНП Д-т 4911 К-т 4971 (зменшення РНП) Дебетове (кредитове) сальдо за субрахунком 4971 списується в кореспонденції з рахунком 7031”Зароблені страхові платежі”. При цьому відповідно зменшуються (збільшуються) зароблені страхові премії: Д-т 7031 К-т 4971 Д-т 4971 К-т 7031 Бухгалтерський облік резерву збитків здійснюється на субрахунку 4912”Резерви збитків”: 1. Сума резерву збитків на звітну дату відображається: Д К 4952 4912 2. Сума резерву збитків на минулу звітну дату відображається:Д К 4912 4972 Відповідне сальдо субрахунку 4952 щомісячно списується в кореспонденції з рахунком 949”Інші витрати операційної діяльності” або 719” Інші доходи від операційної діяльності”: Д-т 4972 К-т 719 Д-т 949 К-т 4972 У разі здійснення страховиком операцій перестрахування частка перестраховиків у резервах незароблених премій відображається:

а) на звітну дату: Д-т 4931 К-т 4951

б) на минулу звітну дату: Д-т 4951 К-т 4931

Бухгалтерські записи за дебетом і кредитом рахунку 4971 дають змогу визначити результат зміни частки перестраховиків у резервах незароблених премій, який збільшує (зменшує) зароблені страхові платежі: Д-т 4971 К-т 7031 Д-т 7031 К-т 4971 У випадках, якщо ризики виконання зобов’язань перед страхувальниками були перестраховані, у перестрахувальника виникає право вимоги до перестраховиків у обсягах, визначених договорами перестрахування. Величина такої вимоги відображається в обліку як частка перестраховиків у резервах збитків. Облік вказаної частки здійснюється на рахунку 4932”Частка перестраховиків у резервах збитків”: а) на звітну дату: Д-т 4932 К-т 4972 б) на минулу звітну дату: Д-т 4972 К-т 4932 Страхові резерви можуть бути представлені такими видами активів: – грошові кошти на поточному рахунку; – банківські вклади (депозити); – нерухоме майно; – цінні папери, що передбачають доходи; – права вимоги до перестраховиків; - готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України