Правове регулювання праці неповнолітніх

Правове регулювання праці неповнолітніх

Для неповнолітніх законодавством установлені також певні пільги:1) не допускається прийняття на роботу осіб, молодших 16 років 2) на підприємствах, в установах, організаціях ведеться спеціальний облік неповнолітніх; 3) прийом на роботу неповнолітніх здійснюється тільки після їх медичного огляду;
4) забороняється залучати неповнолітніх до піднімання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми, а також до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні;
5) для неповнолітніх установлюється скорочений робочий день, а оплата праці проводиться як за повний робочий день;6) неповнолітнім щорічні відпустки надаються в літній час, а за їх бажанням – в інший час. Щорічні відпустки працівникам віком до 18 років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Поняття та ознаки злочину.Види та склад.

Зло́чин — злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому.

Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на: невеликої тяжкості,середньої тяжкості,тяжкі,особливо тяжкі.Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

дві ознаки злочину 1протиправність 2.суспільнанебезпечніст

Складається з 4 елементів: %A%D%83%D%B%27%D%94%D%BA%D%82_%D%B%D%BB%D%BE%D%87%D%B%D%BD%D %83"Суб'єкт злочину, %A%D%83%D%B%27%D%94%D%BA%D%82%D%B%D%B%D%BD%D%B_%D%81%D%82%D%BE%D%80%D%BE%D%BD%D%B "Суб'єктивна сторона, %E%D%B%27%D%94%D%BA%D%82_%D%B%D%BB%D%BE%D%87%D%B%D%BD%D %83"Об'єкт злочину, %E%D%B%27%D%94%D%BA%D%82%D%B%D%B%D%BD%D%B_%D%81%D%82%D%BE%D%80%D%BE%D%BD%D%B "Об'єктивна сторона. Об'єкт злочину - ті ознаки, які характеризують злочин з боку його суспільної спрямованості на заподіяння шкоди в сфері відповідних суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом. Об'єктивна сторона злочину - це ознаки, які характеризують зовнішній прояв злочину, ті зміни в оточуючому суспільному середовищі, які призводять вчинення злочину, а також саме діяння, подію вчинення злочину. Суб'єкт злочину - це ознаки, які характеризують автора злочину. Суб'єктивна сторона - це ознаки, які характеризують злочин з його внутрішнього боку.

Поняття співучасті у злочині.Види

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.

Виконавцем є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом.

Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його підготовкою чи вчиненням.

Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Поняття,види та мета кримінального покарання.

Криміна́льне покара́ння — захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого. Метою покарання відповідно до ст. 22 КК України є:

кара за вчинений злочин; виправлення та перевиховання засуджених; запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до ст. 23 КК України покарання поділяються на три групи: основні; додаткові, що не призначаються самостійно, а тільки як доповнення до основних; змішані, які можуть бути як основними, так і додатковими.

Загальна х-ка судової системи Укр.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть передбачену законом відповідальність. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.

 

Поняття та система правоохоронних органів У

Правоохоронні органи України – це такі державні та громадські організації, які своєю діяльністю поставлені забезпечувати законність і правопорядок, захист прав та інтересів громадян, трудових колективів, суспільства і держави, попереджувати, присікати правопорушення та злочини, застосовувати державний примус або заходи громадського впливу до осіб, які порушили закон та правопорядок.

До правоохоронних органів належить прокуратура, податкова міліція, органи внутрішніх справ, СБУ, митні органи, органи юстиції, адвокатура та інші.
Згідно з Конституцією України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається:– підтримання державного обвинувачення в суді;– представництво громадян або держави в суді у випадках, визначених законом;– нагляд за додержанням законів, органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;– нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

На Генерального прокурора України та підпорядкованих йому прокурорів покладається вищий нагляд за дотриманням і правилами застосуванням законів Кабінету Міністрів України, міністерствами, відомствами, іншими органами державного і господарського управління та контролю Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів, місцевими державними адміністраціями, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності,підпорядкованості та приналежності,посадовими особами та громадянами.

Поняття та види адміністративних стягнень

Адміністративне стягнення - захід відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка скоїла адміністративний проступок, а також попередження скоєння нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Види адміністративних стягнень закріплено в Кодексі України про адміністративні правопорушення (статті 23-32). До них законодавець відносить такі види: попередження; штраф; сплатне вилучення або конфіскація предмета, що став знаряддям учинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація грошей, одержаних завдяки вчиненню адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, полювання); виправні роботи; адміністративний арешт.

правове регулювання праці неповнолітніх

Для неповнолітніх законодавством установлені також певні пільги:1) не допускається прийняття на роботу осіб, молодших 16 років 2) на підприємствах, в установах, організаціях ведеться спеціальний облік неповнолітніх; 3) прийом на роботу неповнолітніх здійснюється тільки після їх медичного огляду;
4) забороняється залучати неповнолітніх до піднімання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми, а також до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні;
5) для неповнолітніх установлюється скорочений робочий день, а оплата праці проводиться як за повний робочий день;6) неповнолітнім щорічні відпустки надаються в літній час, а за їх бажанням – в інший час. Щорічні відпустки працівникам віком до 18 років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.