Оформлення результатів діагностичних досліджень

За результатами психодіагностичних досліджень психолог практичний (соціальний педагог) зобов’язаний вести відповідну документацію і статистичну звітність.

Групові психодіагностичні дослідження плануються заздалегідь (річний, місячні плани роботи), можуть здійснюватися за запитом (тоді фіксуються в тижневому плані роботи фахівця).

За результатами діагностичної роботи складаються протоколи обстежень. Висновки (психологічний (соціальний) діагноз) фахівець фіксуєв індивідуальних картках психолого-педагогічного діагностування.

 Результати спостережень за учнями/дітьми записуються в журнал психологічного аналізу уроків (занять) та журнал обліку спостережень. Структура аналізу діяльності зводиться до алгоритму: фіксація даних про те, де, коли, з якою референтною групою проводилося дослідження, постановка мети відвідування, тезисно констатація побаченого, висновки фахівця (відповідно до мети), рекомендації.

За результатами групових обстежень складаються аналітичні довідки.

Дані про кількість обстежених дітей/груп дітей, та педагогів, батьків, а також про кількість витраченого часу відображається у статистичному звіті, який надається у міський методичний кабінет двічі на рік. 

На основі діагностики плануються всі інші види діяльності.

2. Корекційно-розвивальна (соціально-перетворювальна) робота.

Один із тих напрямків діяльності, який викликає найбільше труднощів у фахівців психологічної служби. Це  додаткова до основного освітнього процесу діяльність, яка дає змогу ефективніше розвивати дитину, розкривати й реалізовувати її здібності в різних сферах, знизити ризики поведінки. Корекційно-розвивальна робота (індивідуальна чи групова) здійснюється практичним психологом через реалізацію корекційно-розвивальних програм (соціальним педагогом – соціально-перетворювальних програм), які пройшли апробацію, або через систему розвивальних занять, тренінгів, складених самим фахівцем відповідно до виявлених проблем.

Консультативний напрям.

Консультації можуть бути індивідуальними (з однією особою) та груповими, вмотивованими та невмотивованими. Проводяться за результатами діагностичних досліджень, за запитом,  відповідно до річного плану навчального закладу.

4. Просвітницька робота (виступи на педрадах, бать­ківських зборах, бесіди з дітьми, лекторії тощо). Має на меті підвищення психологічної, соціально-педагогічної компетентності всіх учасників навчально-виховного процесу. Здійснюється відповідно до планів роботи, за запитом класних керівників, адміністрації, батьків, учнів.  Передбачає залучення (за потребою) фахівців державних та громадських організацій: медичних установ, кримінальної міліції, соціальних служб, центру зайнятості, ВНЗ.

5. Робота з переадресації. У разі необхідностісоціальний педагог, практичний психолог може реко­мендувати батькам, дітям звернутися по кон­сультацію до суміжного фахівця: логопеда, психоневролога тощо.

Річний план роботи затверджується керівником навчального закладу, погоджується методистом психологічної служби.

План роботи на місяць відображає корекцію річного плану, запити клієнтів.

План роботи на тиждень допомагає рівномірно розподілити  щоденне навантаження. План на місяць, тиждень затверджуються керівником навчального закладу.

Всі види робіт практичний психолог, соціальний педагог  виконує відповідно до нормативів часу на основні види робіт (лист МОН України від 27.08.2000 № 1/9-352). Реальний час, витрачений на виконання певного виду діяльності (але не більше, ніж передбачено нормативами), фіксується в журналі щоденного обліку роботи психолога. У зазначеному документі відображається вся щоденна робота відповідно до тривалості робочого дня. Співвідношення організаційно-методичної роботи та інших видів діяльності (безпосередньо із всіма учасниками навчально-виховного процесу) має бути приблизно 50/50.