Програма курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Програма курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Вступ

Предметом вивчення практичного курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є сучасна українська літературна мова професійної сфери.

    Основна мета дисципліни - сформувати національно-мовну особистість, ознайомити студентів з нормами сучасної української мови в професійному спілкуванні, з основними вимогами до складання та оформлення професійних документів, навчити їх професійного мовлення, збагатити словник термінологічною, фаховою лексикою; підвищити загальномовний рівень майбутніх фахівців, формувати практичні навички ділового усного і писемного спілкування в колективі, розвивати комунікативні здібності.

   Програму дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» складено відповідно до Державних стандартів гуманітарної освіти в Україні.

   Основні завдання дисципліни – сформувати:

- мовну компетенцію майбутніх фахівців, що містить знання і практичне оволодіння нормами літературної професійної мови;

- навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;

- вміння і навички оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;

- стійкі навички усного й писемного мовлення, зорієнтованого на професійну специфіку;

- навички формування фаховою термінологією, редагування, корегування та перекладу наукових текстів.

Студенти повинні знати:

- значимість вивчення курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»;

- особливості стилів та жанрів сучасної української літературної мови;

- поняття «літературна мова», «мовна норма», функції мови;

- основні умови ефективного мовленнєвого спілкування, композицію публічного виступу;

- прийоми мислення, вимоги до мовлення і мислення, як правильно читати й осмислювати прочитане;

- сутність, види, завдання етики ділового спілкування, етичні норми та нормативи;

- основні функції, рівні ділового спілкування, між особові стосунки;

- мову професії, термінологію свого фаху, джерела поповнення лексики сучасної української літературної мови;

- особливості використання багатозначних слів, паронімів та омонімів у професійному мовленні, правила написання складноскорочених слів, абревіатур, географічних скорочень;

- основні правила українського правопису;

- синтаксичні аспекти професійного мовлення, основні форми викладу матеріалу, структуру речень і словосполучень, труднощі узгодження підмета з присудком;

- призначення, кваліфікацію документів, вимоги до складання та оформлення різних видів документів та правил їх оформлення.

Студенти повинні вміти:

- здійснювати регламентування спілкування, застосовувати орфоепічні та акцентологічні норми української літературної мови в усному спілкуванні, доречно використовувати моделі звертання, привітання, ввічливості;

- володіти різними видами усного спілкування; готуватися до публічного виступу;

- знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні власне українську та іншомовну лексику, термінологічну лексику та виробничо-професійні, науково-технічні професіоналізми; користуватися словником іншомовних слів, термінологічними словниками та довідковою літературою;

- знаходити в тексті й доречно використовувати у професійному мовленні синоніми, омоніми, пароніми; користуватися різними видами словників;

- перекладати тексти українською мовою, використовувати термінологічні двомовні словники, електронні словники;

- правильно записувати числівники та цифрову інформацію у професійних текстах; узгоджувати числівники з іменниками;

- правильно використовувати найпоширеніші дієслівні форми у професійному спілкуванні, користуватися додатковою літературою;

- правильно вживати прийменникові конструкції у професійних текстах, перекладати прийменникові конструкції українською мовою; користуватися довідковою літературою;

- користуватися синтаксичними нормами у професійному спілкуванні;

- правильно використовувати синтаксичні конструкції при складанні документів.

Мовна професійна компетенція - це сума систематизованих знань норм і правил літературної мови, за якими будуються правильні мовні конструкції та повідомлення за фахом.

Мовленнєва професійна компетенція - це система умінь і навичок використання знань під час фахового спілкування для передавання певної інформації.

Ґрунтуючись на мовній компетенції, вона виявляється у сформованості умінь послуговування усною і писемною літературною мовою, багатством її виражальних засобів відповідно до літературних норм.

Комунікативна професійно орієнтована компетенція – це система знань, умінь і навичок, потрібних для ефективного спілкування, тобто треба володіти сумою знань про мову, вербальні й невербальні засоби спілкування, культуру, національну своєрідність суспільства і вміти застосовувати ці знання в процесі спілкування.

Отже, професійна комунікативна компетенція репрезентує професійні знання, вміння і навички спілкування.

 

Сформовані компетенції:

- соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних ціннісних орієнтирів);

- мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

- функціональні компетентності: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (уміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 години.

Форма контролю - екзамен

 

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких розділів:

Розділ 1. Культура фахового мовлення.

Розділ 2. Етика ділового спілкування.

Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні.

Розділ 4. Нормативність і правильність фахового мовлення.

Розділ 5. Складання професійних документів.

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

При оцінюванні усної відповіді слід звертати увагу на такі її аспекти:

- знання студентом фактичного матеріалу, глибина, повнота відповіді;

- правильне розуміння та ступінь свідомого засвоєння вивчення;

- логічна послідовність, чіткість викладу матеріалу;

- вміння спостерігати мовні явища, зіставляти, порівнювати, аналізувати та робити самостійні висновки;

- уміння застосовувати здобуті знання, уміння та навички на практиці;

- грамотність та чистота мовлення.

Оцінка «5» ставиться тоді, коли студент:

- дає повні відповіді на запитання, поставлене викладачем, дає правильне визначення понять;

- демонструє глибоке розуміння матеріалу;

- точно формулює свої думки і обґрунтовує їх;

- послідовно, зв’язно викладає матеріал, логічно міркує;

- виявляє вміння ілюструвати теоретичні знання, наводить приклади, порівнює, зіставляє, аналізує, узагальнює;

- володіє чистою літературною мовою, грамотно оформлює свою відповідь.

 

Оцінка «4» ставиться тоді, коли відповідь в основному задовольняє ті самі вимоги, що й відповідь на оцінку «5», але студент робить незначні помилки, допускає невеликі неточності, має недоліки в мовленні.

Оцінка «3» ставиться, коли студент знає і розуміє основні положення теми, але:

1) не досить глибоко володіє матеріалом, допускає помилки при визначенні понять;

2) студенту важко обґрунтувати думку, навести переконливі приклади;

3) у відповіді немає послідовності, чіткої логічності;

4) допущені помилки в мовленні.

    

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Культура фахового мовлення.

2. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення.

3. Літературна мова. Мовна норма. Види норм

4. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.

5. Мова і професія.

6. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.     

7. Моваі думка. Види, форми, прийоми розумової діяльності.

8. Основні закони риторики.

9. Поняття          етики ділового спілкування, 'її предмет і завдання.

10. Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.

11. Основні правила ділового спілкування.

12. Мовленнєвий етикет.

13. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.

14. Терміни і термінологія.

15. Лексика за сферою вживання.

16. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.

17. Типи термінологічних словників (відповідно до фаху).

18. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми.

19. Багатозначні слова і контексти. Синонімічний вибір слова.

20. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.

21. Орфографічні норми сучасної української літературної мови.

22. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм

23. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови

24. Документ — основний вид ділового мовлення. Загальні вимоги до складання документів.

25. Види документів та їх класифікація.

26. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.

27. Реквізити документів та вимоги до їх написання.

28. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.

29. Довідково — інформаційні документи.

30. Види службових листів Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.

31. Телеграма. Факс.

32. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.

33. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів

34. Укладання фахових документів (відповідно до напряму підготовки)

 

 

Рекомендована література

Основна

1. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб.К.: Артек, 1999.

2. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник -К.:А.С.К., 2003, —400 с.

3. Зубков М.Г. Мова ділових паперів. — Харків: Торсінг, 2001.- 384 с.

4. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне й непрофесійне спілкування — Донецьк: ТОВ ВКФ "БАО", 2004. — 480 с.

5. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / за ред. Н.Д.Бабич,- Чернівці: Книги XXI, 2005. -572 с.

6. Мацюк З.О. Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування — К.: Каравела, 2005.

7. Мацько Л.І. Кравець Л.В. Культура українського фахового мовлення Навч. посіб.К.: ВЦ "Академія", 2007. — 360 с.;

8. Панько Т.І., Кочан Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство — Львів: Вид-во "Світ", 1994. — 214 с.

9. Токарська А.С., Кочан І.М. Українська мова фахового спрямування для юристів — К.: Знання, 2008, —413 с.

10. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства імені О.О.Потебні; Інститут української мови — стереотип, вид. — К.: Наукова думка, 2003. — 240 с.

11. Унівесальний довідник-практикум з ділових паперів/ за ред. Л. О.Пустовіт — К.: Довіра,2000—1017 с.

12. Шевчук С.В. Ділове мовлення для державних службовців: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008.-424 с.

13. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: модульний курс. — К., 2008 — 448 с.

14. Шевчук С.В., Кабиш О.О. Практикум з українського ділового мовлення: Навчальний посібник. — К.: Арій, 2008. — 160 с.

Додаткова

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2004. — 344 с.

2. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. — К.: Вища школа, 2003. — 462 с.

3. Лобода В.В., Скуратівський Л.П. Українська мова в таблицях: Довідник. — К.: Вища школа, 1993 - 239 с.

4. Методичні рекомендації для слухачів дистанційного курсу навчальної дисципліни «Ділова українська мова у державному управлінні» / Укладачі: Плотницька І.М., Калашнікова С.А., Манако А.Ф. — К.: Міленіум, 2003. — 58 с.

5. Мозговий В.І., Семенова Л.П., Лазарева Л.К. Ділова мова у таблицях. — Донецьк: РВ ДонНТУ, 2003. — 106 с.

6. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. — К.: Знання, 2006. — 291 с.

7. Посібник з теорії і практики ділової української мови / Укладач: Антонюк Т.М. — Чернівці: 2000. — 57 с.

8. Шевелєва Л.А. Український правопис у таблицях: Правила, винятки, приклади, коментарі / за ред. проф.. А.О. Свашенко. — Харків: Світ дитинства, 1996. — 56 с.

9. Шевчук С.В. Службове листування. Довідник. — К.: ЛІТЕРА, 1999.

10. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. -К.: Освіта, 2008 — 254с.

Словники

1. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. / Уклад, і голов. ред. В.Т.Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. — 896 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Уклад, і голов. ред. В.Т.Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. — 1736 с. -

3. Головащук І.С. Російсько-український словник сталих словосполучень. — К., 2001.

4. Головащук І.С. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. — К., 1995.

5. Гринчишин Д.Е. та ін. Словник-довідник з культури української мови. — Львів: Фенікс, 1996.

6. Гринчишин Д. Е., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. -К., 1986. 2-ге вид., перероб. і доп. — К., 2000.

7. Гринчишин Д. Е., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. — К.: Рад. пік., 1986, —222 с.

8. Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. — К.: Еетіпа, 1995.

9. Івченко А. Тлумачний словник української мови. -Харків: Фоліо, 2001.

10. Новий російсько-український словник-довідник: Близько 65тис. слів/ С.Я. Єрмоленко, В.І. Єрмоленко, К.В. Ленець, Л.О. Пустовіт. — К.: Довіра, 1996. — 797 с.

11. Пустовіт Й.О. та ін. Словник іншомовних слів. — К.: Довіра, 2000. — 635 с.

12. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки. — К.: Наук, думка, 1994.

13. Словник синонімів української мови: У 2-х томах / Редкол. А.А. Бурячок та ін. — К.: Наукова думка, 2000.

14. Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. — К.: Наукова думка, 2003. — 1104 с. — (Словники України).

 

Теми практичних занять

Заочна форма

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
1	Укладання фахових документів.	2
Всього		2

Самостійна робота

№ з/п	Назви тем	Кількість годин
1	Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора. Культура мовлення під час дискусії.	6
2	Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет.	6
3	Спеціальна термінологія і професіоналізми. Типи термінологічних словників.Пароніми та омоніми. Вибір синонімів.	6
4	Граматичні норми сучасної української мови.	6
5	Види документів.	6
6	Правила оформлювання документів щодо особового складу.	2
7	Види довідково-інформаційних документів. Основні правила оформлювання.	2
8	Розпорядчі та організаційні документи. Вимоги до складання.	2
Всього		36

 

Самостійна робота студентів

План

1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора

2. Комунікативні ознаки культури мовлення.

3. Cловесний каламбур.

4. Культура мовлення під час дискусії.

Література

1. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник.- Тернопіль: Мандрівець, 2007 - с.42.

2. Культура мовлення. Посібник для підготовки і проведення уроків. 10 клас / Упорядник Л. А. Бакала- Тернопіль: Мандрівець, 2002.- с.5-7.

3. Мовленнєвий етикет. Програма спецкурсу, заняття, ігрові форми роботи. 8-11 кл. / Упоряд. Г. Федяй.- К.: Вид. дім «Шкіл.світ»: Вид.Л. Галіцина, 2005.- с.6-13.

4. Нечволод Л. І., Паращич В. В. Риторика: Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. 10-11 класи.- Харків: Торсінг, 2004.- с.42-43.

5. Цимбалюк В. І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.- с.54-61.

6. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ.і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.67-68., 251-254.

Запитання для самоперевірки

1.Що означають поняття “мова” і “мовлення”? Чим вони відрізняються?

2. Розкрийте поняття ” культура суспільства”, “культура мови”,” культура людини”, “культура спілкування”, “культура поведінки”.

3. Охарактеризуйте основні комунікативні ознаки культури мовлення.

4. Як ви розумієте поняття” словесний каламбур”?

5. Що таке дискусія? Які є правила ефективної дискусії?

 

Уміння переконувати

Під час дискусії необхідно швидко визначити головні проблеми й зосередити зусилля на їх розв’язанні.

Досвід показує, що в дискусії слід керуватися правилом:” Поступись опонентові усім, чим можна поступитися, і не стверджуй нічого” такого, чого не можеш довести”.

Якщо ви хочете переконати слухачів у правильності того, що говорите, то не досить буде сказати” це так і ось так”. Не думайте, що люди повірять вам лише тому, що ви їм про це говорите. Щоб їх переконати, треба неодмінно викласти докази у формі фактів або свідчень.

Одним із видів доказу є посилання на авторитет. Адже більшість знань нам опосередковано передали люди, які були або є фахівцями у тій чи іншій галузі.

Щоб доказ був переконливим, необхідно назвати ім’я та прізвище авторитетної людини, на яку посилаєтесь. Замало сказати: “Багато визначних учених вважають, що…”

Щоб вплинути на аудиторію, промовець повинен бути впевнений у своїх силах, уміти завоювати повагу слухачів своїм виступом. Його мова має свідчити про те, що він досконало знає предмет і добре підготувався до виступу. Початок виступу має вирішальне значення для створення у слухачів приємного враження. Жести і міміка повинні бути невимушеними, а темп мовлення ні монотонним, ні надто швидким.

Запальна дискусія закінчилася. Ваші аргументи перемогли, більшість учасників дискусії з вами погодились. Аргументи іншої сторони були відкинуті. Поставте себе на місце опонента. Подбайте про те, щоб ваш супротивник після дискусії не залишався самотнім, щоб він не відчував озлобленості й гіркоти поразки.

Запам’ятайте, що там, де один тріумфує, у другого виникає неприємне відчуття програної справи. Натомість там, де ніхто не поводиться як переможець,ніхто не відчуває себе переможеним (За І. Томаном).

План

1. Культура ораторського мовлення.

2. Основні ознаки мовної культури промовця:

а) правильність мовлення оратора;

б) точність і логічність мовлення;

в) багатство та різноманітність мовлення;

г) чистота мовлення;

д) доречність мовлення;

е) достатність і ясність мовлення.

3. Комунікативна професіограма фахівця.

4. Словники у професійному мовленні та їх роль у підвищенні мовленнєвої культури.

Література

1. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.- с.40-53.

2. Культура мовлення. Посібник для підготовки і проведення уроків. 10 клас / Упорядник Л. А. Бакала- Тернопіль: Мандрівець, 2002.- с.16-51.

3. Нечволод Л. І., Паращич В. В. Риторика: Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. 10-11 класи.- Харків: Торсінг, 2004.- с.102.

4. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ.і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.68-72.

Запитання для самоперевірки

1.Яке мовлення можна назвати висококультурним?

2. Як ви розумієте афоризм: «Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як просте слово “дякую”»?

3. Яка роль словників у підвищенні культури мовлення?

4. Які Ви знаєте словники-довідники з культури мови?

5. Яким чином можна збагатити лексичний запас, пізнати красу і силу слова, його змістові тонкощі?

6. Що би Ви порадили тому, хто хоче підвищити фахову культуру мовлення?

План

1. Поняття етикету.

2. Мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет.

3. Стандартні етикетні ситуації.

4. Парадигма мовних формул.

Література

1. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.- с.42.

2. Культура мовлення. Посібник для підготовки і проведення уроків. 10 клас / Упорядник Л. А. Бакала- Тернопіль: Мандрівець, 2002.- с.47-51.

3. Мовленнєвий етикет. Програма спецкурсу, заняття, ігрові форми роботи. 8-11 кл. / Упоряд. Г. Федяй.- К.: Вид. дім «Шкіл.світ»: Вид. Л. Галіцина, 2005.-128 с.

4. Нечволод Л. І., Паращич В. В. Риторика: Збірник навчальних і контрольних вправ та завдань. 10-11 класи.- Харків: Торсінг, 2004.- с.47- 51.

5. Цимбалюк В. І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.- с.46-54.

6. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ.і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.67-68.,с.77-94.

Запитання для самоперевірки

1.Розкрийте зміст поняття “етикет”.

2. Як Ви розрізняєте поняття “мовний”,” мовленнєвий” і” спілкувальний” етикет?

3. Назвіть парадигму мовних формул, якою послуговуються під час вітання?

4. Хто має вітатися першим?

5. Як знайомляться без посередника і з посередником?

6. Які словесні формули використовують у процесі знайомлення?

7. Як привернути до себе увагу?

8. Які словесні формули Ви вживаєте для висловлення власного погляду?

9. За що говорять комплімент і як його треба робити?

10. Які словесні засоби використовують для схвалення?

11. Які є мовні засоби для пом’якшення вимови?

12. Як треба робити зауваження?

13. Від чого залежить вибір вітальних формул?

14. Які словесні засоби використовують для висловлення сумніву?

15. Як Ви висловлюєте співчуття?

16. Чи можна мовними формулами визначити вік мовця?

План

1. Термін та його ознаки. Термінологія як система.

2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.

3. Способи творення термінів.

4. Проблеми сучасного термінознавства.

Література

1. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – XXI, 2005. – с. 519 – 561.

2. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2008.- с.131-143.

3. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ.і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.67-68.,с.510-531.

Запитання для самоперевірки

1.Що таке термін? Які його характерні ознаки та основні вимоги?

2. Які види термінологічної лексики виділяють?

3. Які є різновиди термінів в українській мові?

4. Які є терміни за структурними моделями?

5. Якими способами українського словотворення можуть утворюватися терміни?

6. Яку роль відіграє синонімія в термінологічних системах?

План

1. Історія і сучасні проблеми української термінології.

2. Українські електронні фахові словники.

Література

1. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – XXI, 2005. – с. 519 – 561.

2. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2008. –с.131-143.

3. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ. і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.67-68.,с. 510-531.

Практичний блок

1.Запишіть 10 термінів з майбутнього фаху на правила вживання знака м’якшення, поясніть їх лексичне значення, скориставшись ВТСУМ (Великий тлумачний словник сучасної української мови(з дод. І допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728с.), зробивши бібліографічний опис, зазначивши сторінку.

2. Підготуйтеся до участі в груповій дискусії на тему «Становлення української фахової мови: історія і перспективи».

Орієнтовні питання для обговорення під час дискусії:

1. Проблеми фахового мовлення та шляхи їх розв’язання на сучасному етапі.

2. Особливості функціонування професійного жаргону в усному мовленні фахівців.

3. Витоки термінології Вашої галузі.

4. Роль термінологічних словників у підвищенні культури фахового мовлення.

5. Поєднаня запозичених і питомих елементів у сучасній українській термінології.

6. Зв’язок мови професійного спілкування з науковим стилем.

7. Перспективи розвитку фахової мови Вашої галузі.

План

1. Правильність мовлення фахівця.

2. Слововживання. Пароніми та омоніми. Виправлення помилок, пов’язаних із неправильним розумінням значень іншомовних слів.

3. Синоніми як один із найважливіших засобів точного вираження думки. Контекстуальні синоніми.

Література

1. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.- с.40 - 47.

2. Культура мовлення. Посібник для підготовки і проведення уроків. 10 клас / Упорядник Л. А. Бакала- Тернопіль: Мандрівець, 2002.- с.35 - 42.

3. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ.і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.67-68.,с. 27 -35.

Запитання для самоперевірки

1.Що таке точність як ознака культури мовлення?

2. Яка буває точність?

3. Що є одним з найголовніших засобів точного вираження думки?

4. Які слова ми називаємо іншомовними? Наведіть приклади.

5. Дайте визначення, що таке омоніми, пароніми.

Довідка.

Відрізняти – відрізняють ті речі і поняття, що дуже далеко одне від одного; або відокремлювати частину від цілого.

Наприклад: Не можна було відрізнити небо від землі.

Розрізняти – бачити або знаходити відмінність між речами і поняттями, дуже близькими за своєю природою.

Наприклад: Не може розрізнити літер.

Нервувати – тільки можна когось.

Наприклад: Досить мене нервувати.

Нервуватися – дія, направлена на самого себе.

Наприклад: Сьогодні весь день нервувався.

Повстати – підніматися, вставати, встати одразу кільком людям; пробуджуватися, пробудитися до активних дій; діяти вороже проти когось.

Наприклад: Згодом ми всі повставали.

Постати – виникати, виникнути; утворитися, утворюватися.

Наприклад: Переді мною постала проблема.

4. Відредагуйте подані речення. Поясніть лексичне значення виділених слів.

1. Я не вмію заповнювати декламацію.

2. А зараз ми направимо до наших уявних ворогів парламентарія.

3. Тобі не здається ця розповідь міфологічною?

Довідка

Порівняйте: декламація – декларація; парламентарій – парламентер; міфологічний – міфічний.

 

План

1. Уживання іменника в невідповідній формі роду, числа, відмінку.

2. Ненормативне ступенювання прикметників (використання російськомовної граматичної моделі; злиття складеної і простої форм ступенів порівняння).

3. Неузгодження форми вищого ступеня прикметника, ужитого як присудок, у роді,числі з підметом.

4. Неправильне введення в речення форми вищого ступеня прикметника (пропуск прийменника або сполучника)і т. д.

5. Уживання ненормативної форми дієприкметника.

6. Уживання невідповідного прийменника і т. д.

Література

1. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.- с.40 - 56.

2. Культура мовлення. Посібник для підготовки і проведення уроків. 10 клас / Упорядник Л. А. Бакала- Тернопіль: Мандрівець, 2002.- с.14 - 29.

3. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ.і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.67-68.,с. 37 – 45.

Практичні вправи та завдання для самоперевірки

1. Дайте визначення мовної норми, назвіть різновиди граматичних та морфологічних норм, на прикладах проілюструйте їх.

2. Виправте речення, поясніть помилки у вживанні форм іменників.

1. Передноворічна виставка – продажа проходитиме за адресом: вул. Тарасівська, 60. 2. Сьогодні олімпійському чемпіону з боксу, чемпіону світу, заслуженому майстру спорта, кавалеру ордену «Знак пошани» Віктору Іваненко виповнюється 50 років. 3. По її очам можна було зрозуміти всю біль, всю гіркоту розчарування. 4. Слово надається депутату Зозуля.

3. Відредагуйте речення.

1. Це самий вигідний контракт. 2. Він опинився в більш кращому становищі. 3. Моя донька вище від вашої. 4. Палійчук колись сам відвів сина до музичної школи. І тепер він був щасливий, що він став лауреатом конкурсу скрипалів. 5. Дивує байдуже ставлення керівників міста до людей, працюючих у торговлі. 6. Будь – яка зі сторін звільняється з-під відповідальності…по цьому договору.

4. Визначте, які норми порушено у вживанні прийменників і сполучників. Відредагуйте речення.

1. Подарую свиню тому, хто допоможе знайти мого угнаного автомобіля, так як міліція відмовляється його шукати за відсутністю в неї бензина і патронів (З оголошення). 2. Хороша нагорода тому, хто знайшов або поверне права на управління і техпаспорт, які я загубив або витягли в чайній 10, 11 чи 12 травня 2011 р. (З оголошення). 3. Як були в гостях, вона мені вчинила конфлікт. Я з-за ввічливості до господарів просто виштовхнув її в коридор (Із судових документів).4. На екскурсію на Кавказ ми їхали на літніх канікулах (Із учнівського твору).

 

Тема 8. Стилістичні норми

План

1. Уживання слова у не властивому йому значенні. Окремий випадок – нерозрізнення слів – паронімів.

2. Порушення норм сполучуваності слів.

3. Уживання русизмів.

4. Калькування російських сталих словосполучень.

5. Невиправдане повторення слова.

6. Мовна надмірність (плеоназм; тавтологія).

7. Мовна недостатність.

8. Невідповідність ужитих мовних засобів стилеві висловлювання.

Література

1. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник.- Тернопіль: Мандрівець, 2007.- с.40 - 56.

2. Культура мовлення. Посібник для підготовки і проведення уроків. 10 клас / Упорядник Л. А. Бакала- Тернопіль: Мандрівець, 2002.- с.14 - 29.

3. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ.і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.67-68.,с45 - 47.

Практичні вправи та завдання для самоперевірки

1. Запишіть словосполучення, дібравши з поданих у дужках потрібний іменник чи прикметник, поясніть свій вибір.

Приватна (е) (діло, справа), (на справі, ділі) довести щось, громадські (справи, діла), земельні (справи, діла), словом і (справою, ділом) допомагати, слухати (діло, справу), підсудного, педагогічна (е) (діло, справа), (справа, діло) на мазі.

2.Від поданих слів утворіть стандартні словосполучення з прийменниками.

Мати, мета; відповідно, закон; мати, увага; взяти, увага; згідно, інструкція; заслуговувати, увага; ставити, мета.

3. Напишіть етюд на тему «Моє улюблене ім’я», дотримуючись усіх можливих стилістичних норм.

 

План

1. Прес - реліз.

2.  Звіт.

3. Довідка.

4. Службова записка.

5. Протокол. Витяг з протоколу.

Література

1. Галузинська Л. І., Науменко Н. В., Колосюк В. О. Українська мова (за професійним спрямуванням): Навч. посібн. – К.: Знання, 2008.- с. 186 – 217.

2. Глущик С. В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери: Навч. посібн.- К.: Арій, 2009.- с. 124-219.

3. Культура фахового мовлення: Навч. посібн. / За ред.. Н. Д. Бабич. – Чернівці іКниги-XXI, 2005. – с. 183-200.

4. Мацюк З, Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібн. – К.: Каравела, 2008. – с. 270-274.

5. Шевчук С. В. Ділове мовлення: Навч. посібн. – К.: Арій, 2008.- с. 329-338, 352-365.

6. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: Підручник. – К.: Арій, 2009.

7.  7. Шевчук С. В., Клименко І. В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник.- 2- ге вид., виправ.і доповнен.- К.: Алерта, 2011.- с.361-387.

Питання для самоперевірки

1. Які документи належать до довідково-інформаційних?

2. Що таке доповідна записка?

3. Які типи доповідних записок розрізняють?

4. Що таке пояснювальна записка?

5. Які реквізити містять доповідна й пояснювальна записки?

6. Що таке прес- реліз?

7. Які є підстави для написання прес-релізів?

8. Що таке звіт? Які є види звітів?

9. За якою схемою складається текст звіту?

10.  Які є види доповідних записок? Чим відрізняється їх оформлення?

11.  Які особливості розташування реквізитів пояснювальних записок?

12.  За якими правилами оформлюють текст протоколу?

13.  На які види поділяються протоколи за обсягом фіксованих у них відомостей?

14. Що таке витяг з протоколу?

15. На які групи поділяються довідки за змістом?

 

Практичні вправи та завдання для самоперевірки

1. Напишіть звіт про проведену науково-практичну конференцію студентів вашого коледжу.

2. Проаналізуйте фрагменти пояснювальних записок. Виправте помилки.

Я, студентка Кравець Л. М., не змогла вчасно приступити до занять 9 лютого 2011року. Займаючи посаду старости, я зіткнувся з проблемою катастрофічної нестачі аудиторії для проведення практичних занять. Вважаю необхідним прийняти щодо Степанова С. Т. сурові міри дисциплінарної відповідальності. У відповідності з вашим дорученням мною перевірено стан підготовки вузів до нового 2004-2005 учбового року.

3. Знайдіть помилки в оформленні пояснювальної записки. Зредагуйте текст, обґрунтуйте виправлені помилки.

Завідувачу шкільним відділом

київського педагогічного коледжа

при національному ун-ті ім.. Т. Г. Шевченка

пану А. А. Корнійчук

від студента 23 групи

Бутейко Миколая Іл’їча

Пояснювальна записка

Я, студент М. І. Бутейко, не був присутнім на заняттях 15 квітня завдяки хворобі. Справка № 18- 05 / 106, видана травматологом, що працює в поліклініці № 2 Деснянського района м. Києва паном Коляда С. Г. 16.04.05, прикладається.

17.04.10 р.                           (підпис)                                      Бутейко М. І.

 

4. Зредагуйте типові мовні звороти ділового мовлення, що вживаються в службових записках. Складіть з ними речення з відокремленими обставинами та означеннями.

Приняти міри, ігнорувати думку, заслуговувати увагу, при таких обставинах, при аналізі подій, завідувач кафедрою, учбовий відділ, по власній ініціативі, відстаючі студенти, спів ставляти факти, діючий закон, слідуючі питання.

5. Складіть протокол зборів студентів вашої групи, розмістивши подані реквізити відповідно до правил та додавши необхідні відомості.

Протокол; голова; порядок денний; звіт голови профгрупи за 2009 рік; секретар;слухали; різне; про надання гуртожитку; ухвалили; підписи; дата; номер; про обрання делегатів на звітні профспілкові збори студентів університету; виступили.

 

План

1.Система організаційно-розпорядчої документації.

2.Інструкція.

3.Положення.

4. Наказ.

5. Постанова.

             6. Розпорядження / Вказівки.

             7. Статут.

             8. Ухвала.

Література