Тектоніка складчастих конструкцій

 

Поняття «складчаста конструкція» є новим, в історії будівельного мистецтва таких конструкцій немає. У природі також майже не існує подібних форм, окрім листя деяких дерев.

Складчасті конструкції — це тонкостінні будівельні конструкції типу оболонок, що складаються з плоских елементів (пластинок|платівок|), поєднаних|з'єднаних| між собою під певними двогранними кутами|рогами,кутками|. Здебільшого складчасті конструкції складаються з|із| прямокутних призматичних пластин.|платівок| Найбільшого поширення в практиці сучасного будівництва набули складчасті конструкції з|із| монолітного і збірного залізобетону (зокрема, заздалегідь напружені та армоцементні| конструкції) для покриттів промислових і громадських будівель.

Складка працює в повздовжньому напрямку як просторова балка, в поперечному – як плита, що спирається на стики складок (рис. 1.37). Чим крутіший уклін площин складки, тим більшою є несуча здатність конструкції. Складчасті просторові конструкції мають великі можливості щодо формоутворення: їм можна надавати різноманітних форм, можна перекривати приміщення будь-якої форми, вони можуть утворювати рамні конструкції.

 Основна перевага складчастих конструкції перед іншими просторовими конструкціями, зокрема оболонками (наприклад, циліндровими) — порівняльна простота їх виготовлення. Статичні розрахунки складчастих конструкцій виконуються приблизно —  на основі безмоментної| теорії, точніше — за моментною| теорією    П. Л. Пастернака та В. З. Власова, а також за граничною рівновагою.

Переваги складчастих конструкцій легко перевірити на паперових моделях. Так, простий аркуш паперу для письма практично не витримує навантаження, але досить додати йому форму «гармошки», як він витримує значну вагу. На «гармошці» можна простежити й причини втрати конструкцією несучої здатності. Вона наступає тоді, коли під дією надмірного вантажу складки починають розпрямлятися. Для посилення складчастої конструкції застосовують затягування або тверді діафрагми, які перешкоджають розпрямленню складок.

Складчастим конструкціям можна надавати всіляких форм.        За допомогою складок можна перекривати прямокутні,                          трапецієподібні, сектороподібні та інші форми приміщень.

Складки можуть утворювати й складні за профілем конструкції, що дозволяють формувати об’єми, що наближаються в перетині до прямокутника, трапеції, багатогранника тощо (рис. 1.37).

 

 

                      

 

 

 

 

Використання складчастих конструкцій відкриває перед сучасними зодчими широкі можливості щодо створення нових архітектурних форм. Однак їхнє застосування повинне бути технічно обґрунтоване. Складчасті конструкції раціональні при великих прольотах, а їх своєрідна виразна форма повинна використовуватися для архітектурно-просторової організації композиції, бути органічною частиною художнього образу будинку.

Тектоніка складчастих конструкцій виявляється насамперед при використанні їхніх геометричних властивостей у формоутворенні простору, а також при художньому підкресленні основних елементів конструкції: діафрагм твердості, опорних вузлів тощо. 

Складчасті конструкції дозволяють формувати|отримати| виразні види покриттів. Вони звичайно складаються з плоских плит, створюючих грані складок, які можуть мати різні типи перетинів: трикутні, призматичні, трапецієподібні. Грані складок можуть бути утворені не тільки|не лише| плоскими плитами, але й іншими типами оболонок, наприклад гіперболічними параболоїдами, коноїдами. Складки можуть збиратися із|із| окремих елементів, бути монолітними або збірно-монолітними. Вони можуть опиратися|обпиратися| на стіни або балки каркаса, утворювати склепінчасті| покриття, козирки. Складчастими конструкціями можна перекрити середні і великі прольоти від 18 до 60 м.

Прикладом вдалого втілення складчастих конструкцій у реальній будівельній практиці можна вважати спорудження нового цирку в Москві.

Будівля цирку є|з'являється,являється| яскравим прикладом|зразком| художнього функціоналізму. Застосована класична схема цирку — шатро|шатро,намет|. План — коло, центральною ланкою якого є|з'являється,являється| сам манеж із|із| глядацькими місцями. Навколо|навкруг,довкола| залу — вестибюль. У будівлю ведуть два входи. За рахунок цього глядачам простіше пройти|минути,спливти| з площі|майдану| всередину будівлі і більш рівномірно розміститися в холі цирку. З|із| холу відвідувачі|візитери| відразу пройдуть|минуть,спливуть| в свою частину|частку| залу для глядачів. Простий план народжує чітку, зручну функцію. Артистичні, репетиційні зали, приміщення|помешкання| для тварин та інша допоміжна площа|майдан| об’єднана|з'єднана| в широкий стилобат, на який поставлено скляний циліндр будівлі цирку.

Товщина складчастого купола|із| у перетині складала 3 метри. За рахунок використання скління купол набуває|придбаває| невагомості. Дзеркальне покриття стіни залу цирку в глибині фойє відображає|відбиває| небесне склепіння|склепіння,звід|. Глядач може опинитися в будь-якому місці перед будівлею цирку і величезний купол для нього буде всього лише легким шатром|наметом| над кришталевим палацом цирку. Дитина|дитя|, як головний відвідувач|візитер| цирку, не залишить цей факт без уваги.

 З одного боку — жорсткий функціоналізм, з|із| іншого — м’якість, легкість просторів і об’ємів (рис. 1.38)|обсягів|.

 

			Рис. 1.38. Новий цирк у Москві. Загальний вигляд