Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Київський національний університетСтр 1 из 2Следующая ⇒
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Юридичний факультет Кафедра правосуддя Укладач: проф. Шибіко В.П РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для студентів спеціальності 6.030401 “Право” Кримінальний процес України
Затверджено на засіданні кафедри Протокол № 2 від 17 вересня 2012р. Завідувач кафедри ________ проф.Погорецький М.А.
Декан юридичного факультету
________ д.ю.н. Гриценко І.С.
КИЇВ – 2012
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «Кримінальний процес України»
Укладач: проф. Шибіко В.П. Лектори: проф.. Погорецький М.А.,проф.. Шибіко В.П., проф..Шумило М.Є., проф..Яновська О.Г., доц. Гринюк В.О., доц..Костюченко О.Ю., доц. Малюга В.І., доц.Сергєєва Д.Б. Викладачі: проф..Шумило М.Є., проф. Шибіко В.П., доц.Гринюк В.О., доц. Костюченко О.Ю., доц. Малюга В.І., доц.Сергєєва Д.Б., доц. Сиза Н.П., ас. Задоєнко О.В., ас.Котюк О.І., ас.Плахотнік О.В.
Погоджено з науково-методичною комісією „____” ______________ 2012р.
ЗМІСТ 1. ВСТУП ……………………………………………………………………….4 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ………………………………6 3. СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ……………………………………8 4. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з дисципліни “Кримінальний процес України”…………………………………………………………………10 5. ПРОГРАМА КУРСУ (ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ)…………………………………………………………………… 14 6. ЗАГАЛЬНИЙ Список рекомендованих джерел до курсу………………………………………………………………………….65 7. Тематика курсових робіт з курсу «Кримінальний процес України…………………………………………………………..89 8. Питання до іспиту з курсу «Кримінальний процес України»……………………………………………………………………92 9.Приклади тестових завдань до модульної контрольної роботи………………………………………...………97 ВСТУП
Нормативна дисципліна “Кримінальний процес України” вивчається студентами третього та четвертого курсів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в шостому та сьомому семестрах. Планом навчального процесу для вивчення курсу цієї дисципліни відведено годин: лекційних – 86 години, практичних –50 годин. Формою контролю є іспит. Дисципліна вивчається із застосуванням кредитно-модульної системи і складається з чотирьох змістових модулів. Перший змістовий модуль складають теми 1 – 7, другий – теми 8 – 11, третій – 12– 17, четвертий – 18 –24теми.
З усіх тем курсу проводяться лекційні і практичні заняття. На практичних заняттях за вибором викладача можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення відповіді, вільна дискусія, розв’язання казусів, виконання самостійних і домашніх робіт, тестові завдання, складання процесуальних документів та інші. Рівень знань, підготовленості, ерудиції, активності студентів на заняттях оцінюється викладачем самостійно. Завершується вивчення дисципліни “Кримінальний процес України” проведенням іспиту. До іспиту допускаються усі студенти, які відвідували лекційні і практичні заняття. Кримінальний процес є сферою державної діяльності, пов'язаною з можливістю істотного обмеження прав особи, причому обмеження на законних підставах. Конституція України і Кримінальний процесуальний кодекс, закріплюючи права людини, зокрема, на свободу і особисту недоторканність, недоторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, передбачають, як виняток, в інтересах забезпечення нормального руху кримінальної справи, з’ясування істини, прийняття законного, обґрунтованого і справедливого рішення застосування ряду заходів процесуального примусу: затримання особи за підозрою у вчиненні злочину, застосування до підозрюваного і обвинуваченого запобіжних заходів та інших заходів забезпечення кримінального провадження, проведення обшуку, накладення арешту на майно, цінності, вклади, поміщення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи, а також зняття інформації з каналів зв’язку, спостереження за особою, проведення інших негласних слідчих (розшукових(слідчих дій тощо. За обвинувальним вироком суду особі може бути призначено позбавлення волі, конфіскацію майна чи інше основне або додаткове покарання.
Водночас Конституція України наголошує на тому, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.3). Ці вимоги мають знати і виконувати в своїй діяльності посадові особи, що здійснюють досудове розслідування і судовий розгляд: слідчі, прокурори, судді, а також адвокати – при здійсненні захисту прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного і представництва законних інтересів потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Кримінальний процес України як навчальна дисципліна ґрунтується на базі науки кримінального процесу, кримінального процесуального права і практики його застосування суддями, прокурорами, слідчими. Предметом вивчення дисципліни “Кримінальний процес України” є: походження, призначення та історичні форми кримінального процесу; чинність кримінального процесуального закону в часі, просторі та щодо осіб; джерела кримінального процесуального права; поняття, завдання і принципи (засади) кримінального провадження в Україні; правовий статус суб'єктів кримінального провадження; теорія доказів; заходи забезпечення кримінально провадження; зміст стадій кримінального провадження, а також особливі порядки кримінального провадження. Метою викладання курсу “Кримінальний процес України” є розкриття його значення для охорони прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб у кримінальному процесі, для зміцнення законності і правопорядку, охорони інтересів суспільства і держави. В результаті вивчення курсу студенти повинні: - знати теорію кримінального процесу, кримінальне процесуальне законодавство України, практику його застосування судами, прокурорами, органами досудового розслідування та адвокатами, особливості процесуальної діяльності, пов’язаної з міжнародним співробітництвом під час кримінального провадження; вміти правильно тлумачити і застосовувати норми кримінального процесуального права, самостійно поповнювати і поглиблювати свої знання, визначати, обґрунтовувати і обстоювати свою правову позицію, захищати права, свободи і законні інтереси громадян, юридичних осіб, інтереси суспільства і держави. 2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ Загальний розрахунок годин на лекції і практичні заняття Й семестр
Назва теми |
Кількість годин | |||||||||||||||||||
| Лекцій | Практичних занять | Самостійна робота | Всього | ||||||||||||||||||
|
Й семестр
Всього | 86 | 51 | 142 | 276 | |||||||||||||||||
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Навчальна нормативна дисципліна “Кримінальний процес України” викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Цю систему запроваджено з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
|
|
Оцінювання знань студентів має сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.
- Ця дисципліна вивчається протягом двох семестрів і складається з чотирьох змістових модулів (ЗМ). Після завершення курсу студенти в сьомому семестрі складають іспит. На іспит виносяться питання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1-ЗМ6), підсумковий (КПМ) та семестровий і річний (СК, РК) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою у кожному семестрі.
За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, що може набрати студент у шостому та сьомому семестрах за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістових модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (на заліку у шостому семестрі, на іспиті – у сьомому семестрі). На іспит виносяться питання за весь курс кримінального процесу.
Шостий семестр
| Параметри | Змістовий модуль 1 (ЗМ1) | Змістовий модуль 2 (ЗМ2) | Комплексна підсумкова контрольна | Разом (підсумкова оцінка (СК)) |
| Оцінка в балах | 0 - 20 | 0 - 20 | 0 – 60 | 0 - 100 |
|
|
Сьомий семестр
| Параметри | Змістовий модуль 3 (ЗМ3) | Змістовий модуль 4 (ЗМ4) | Комплексна підсумкова контрольна | Разом (підсумкова оцінка (СК)) |
| Оцінка в балах | 0 - 20 | 0 - 20 | 0 – 60 | 0 - 100 |
Орієнтовні форми контролю знань на практичних заняттях та їх оцінка:
- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;
- доповнення доповіді – до 2 балів;
- вирішення задачі на занятті – до 3 балів;
- експрес опитування – до 3 балів;
- домашня робота (складення процесуального документа, розв’язання задачі тощо) – до 3 балів;
- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 5 балів;
- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;
- участь в дискусії – до 2 балів;
- підсумкова контрольна робота - до 10 балів;
- участь у навчальному судовому засіданні – до 5 балів(для головуючого – до 7 балів).
У разі відсутності студента на лекції або практичному занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше третини від загальної кількості лекцій та практичних занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.
Таким чином, за дану дисципліну студентом може бути отримано максимально по 100 балів у шостому та сьомому семестрах. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.
Шкала оцінювання:
| За шкалою університету 100-бальна система | Оцінка за національною шкалою та шкалою університету | |
| 90 – 100 | відмінно | 5 |
| 75 – 89 | добре | 4 |
| 60 – 74 | задовільно | 3 |
| 0 – 59 | незадовільно | 2 |
Приклад розрахунку оцінки знань студента:
12 балів ЗМ1 + 18 балів ЗМ2 + 45 балів КМП = 75 балів – оцінка знань студента за семестр.
За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.
5. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з дисципліни “Кримінальний процес України”
Самостійна робота студентів з кримінального процесу, як важлива складова навчального процесу, пов’язана з вивченням питань курсу, які:
1) виносяться на практичні заняття;
2) не виносяться на практичні заняття, але розглядаються в лекціях і виносяться на залік та іспит.
Підготовка до практичних занять складається з підготовки теоретичних питань теми, розв’язання задач і складання процесуальних документів.
Готуючись до практичного заняття, студент передусім має ознайомитись з переліком питань плану заняття, продумати їх і з’ясувати для себе, з врахуванням тієї інформації, яку він отримав на лекції з цієї теми, що саме від нього вимагається.
|
|
Далі необхідно:
- звернутися до відповідного розділу підручника чи навчального посібника, де розкривається основний зміст даного питання;
- уважно ознайомитися з нормами Конституції України, міжнародно-правових актів у галузі прав людини і судочинства, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, КПК України, інших законів України, які регулюють дане питання, а також з відповідним рішенням Конституційного Суду України, постановою Пленуму Верховного Суду України, Науково-практичним коментарем Кримінально-процесуального кодексу України, іншими джерелами спеціальної літератури. Все це дасть також можливість правильно розв’язати задачі і скласти процесуальні документи.
Розв’язок задач являє собою формулювання конкретних відповідей на поставлені в них запитання з наступним їх обґрунтуванням з посиланням на рекомендований нормативний матеріал.
Кожен студент за заздалегідь визначеною викладачем індивідуальною фабулою справи повинен скласти низку слідчих і судових процесуальних документів. Це: постанова слідчого про доручення призначити адвоката-захисника; ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу; клопотання про продовження строку досудового розслідування; ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук; постанова слідчого про призначення експертизи; повідомлення про підозру; постанова про закриття кримінальної справи; обвинувальний акт (шостий семестр);; ухвала про призначення судового розгляду; вирок суду першої інстанції; апеляційна скарга; ухвала суду апеляційної інстанції; ухвала суду касаційної інстанції; розпорядження суду про виконання вироку; ухвала Верховного Суду України (сьомий семестр).
До одного з перших занять кожен студент складає фабулу справи і при складанні в подальшому процесуальних документів повинен використовувати тільки цю фабулу, що має на меті забезпечити творчу роботу кожного студента по складанню слідчих і судових документів і таким чином виключити переписування студентами процесуальних документів один у одного.
При складанні процесуальних документів студенти керуються вимогами КПК України і користуються зразками процесуальних документів. Зокрема, їм рекомендовано для використання книги: Михайленко О.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах. – К.:Юрінком Інтер, 2000; Зразки кримінально-процесуальних документів: Науково-практичний посібник. За ред. М.П.Стрельбицького. – К.: Істина, 2006. Кучинська О.П.. Зразки процесуальних документів. Досудове та судове провадження. – К.: Юрінком Інтер, 2009. При цьому слід пам’ятати, що у зразках також можуть бути певні неточності, невідповідності вимогам КПК, тому під час складання того чи іншого судового чи слідчого документа необхідно спочатку ознайомитися із змістом статей КПК України, які визначають форму та основний зміст цих документів.
Виходячи з того, що без складання процесуальних документів кримінальне провадження неможливе, відсутність їх у студента розглядається як підстава для недопуску його до заліку та іспиту.
Окремі теми курсу, зокрема про міжнародну правову допомогу при проведенні процесуальних дій, перейняття кримінального переслідування, визнання і виконання вироків іноземних держав, не винесено на практичні заняття. Їх студенти готують до іспиту самостійно, прослухавши лекції на ці теми.
Щороку в кожній академічній групі 4 курсу студенти під керівництвом викладача готують і проводять навчальне судове засідання, що також потребує ретельного вивчення матеріалів кримінального провадження і відповідних норм кримінального процесуального законодавства і дає студентам можливість через свою участь у справі (як суддів, прокурорів, захисників, підсудних, потерпілих, представників потерпілих, свідків тощо) краще ознайомитися з порядком судового розгляду у першій інстанції.
Викладений підхід до вивчення курсу “Кримінальний процес України” має на меті забезпечити оволодіння студентами юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка знаннями кримінального процесуального законодавства і теорії кримінального процесу, а також певними практичними навичками складання слідчих і судових документів.
6. Програма курсу
(зміст лекцій, плани практичних занять, рекомендовані нормативні та спеціальні літературні джерела)
Загальна частина
Лекційне заняття 1
Лекційне заняття 2
Практичне заняття
Теми1-2. Поняття, завдання і система кримінального процесу. Кримінальне процесуальне законодавство (2 год.)
1. Поняття і завдання кримінального процесу України.
2. Стадії кримінального процесу України.
3. Кримінальні процесуальні правовідносини.
4. Кримінальні процесуальні функції.
5. Поняття та джерела кримінального процесуального права.
6. Кримінально–процесуальні норми.
7. Процесуальна форма та процесуальні гарантії.
8. Дія кримінально-процесуального закону в часі, в просторі та щодо осіб.
Домашнє завдання: Розв’язати задачі [1].
Рекомендовані джерела до тем 1 і 2:
Конституція України від 28 червня 1996 року. - К., 2006.
Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. -К., 1992.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - №3 (вкладка) або: Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. К.: Парламентське видавництво, 2000. – С.27-45.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року: Офіційний текст. / Голос України. – 2010. – 3 серпня. - №142.
Кримінально –процесуальний кодекс України: офіційний текст станом на 17 серпня 2010 року. – К.: Паливода А.В., 2010.
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - № 90-91.
Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року//Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 30. – Ст.260.
Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року/ Голос України. – 2011. – 25 жовтня.– № 199.
Спеціальна література:
Альперт С.А. Кримінально – процесуальні функції: поняття, система, суб»єкти. – Х.: Національна юридична академія України, 1995.
Дроздов О.М. Джерела кримінально –процесуального права України. – Харків: Видавництво ФО-П Вапнярчук Н.М.,2008.
Капліна О.В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально –процесуального права: Монографія. – Х.: Право, 2008.
Кухнюк Д.В. Судовий прецедент як джерело кримінально –процесуального права України: Автореф. дис….канд.юрид.наук: 12.00.09. – К., 2008. – 18 с.
Ларин А.М. Уголовный процесс: структура права и структура законодательства. - М., 1985.
Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. - К.: Юрінком Інтер, 2005.
Михеєнко М.М. Історичні форми кримінального процесу // Проблеми правознавства. - К., 1990. Вип.51. - С. 94-100 або у кн.: Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні. – К..:Юрінком Інтер, 1999. – С.162-170.
Погорецький М.А. Кримінально –процесуальні правовідносини: структура і система. – Х.: РВФ «Авсіс», ЛТД, 2002.
Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі. – Х.: РВФ «Арсіс»; ЛТД, 2007.
Савицкий В.М. Язык процессуального закона. - М., 1987.
Тітко І.А. Оцінні поняття у кримінально –процесуальному праві України: Монографія. – Х.: Право, 2010.
Лекційне заняття 3
Практичне заняття 1
Тема 3. Засади кримінального провадження України(2 год.)
1. Поняття і значення засад кримінального провадження.
2. Характеристика засад кримінального провадження. Верховенство права. Законність. Рівність перед законом і судом. Повага до людської гідності. Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність. Недоторканність житла чи іншого володіння особи. Таємниця спілкування. Невтручання у приватне життя. Недоторканність права власності. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.. Забезпечення права на захист. Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї. Заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Домашнє завдання: розв’язати задачі.
Практичне заняття 2
Тема 3. Засади кримінального провадження України(2 год.)
Характеристика засад кримінального провадження. Здійснення правосуддя виключно судами. Участь народу в здійсненні правосуддя. Незалежність і недоторканність суддів, їх підкорення лише закону.. Доступ до правосуддя. Змагальність сторін. Безпосередність дослідження показань, речей і документів. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Публічність. Диспозитивність. Гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами. Розумність строків. Державна мова кримінального провадження..Обов’язковість рішень суду.
Вільна оцінка доказів.
. Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до теми 3:
Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. -К., 1992.
Конституція України від 28 червня 1996 року. - К., 2006.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - №3 (вкладка) або: Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. К.: Парламентське видавництво, 2000. – С.27-45.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року: Офіційний текст. / Голос України. – 2010. – 3 серпня. - №142.
Кримінально –процесуальний кодекс України: офіційний текст станом на 17 січня 2012 року. – К.: Паливода А.В., 2012.
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року / Голос України. – 2012. – 19 травня. - №90-91.
Закон України від 2 червня 2011 року «Про безоплатну правову допомогу» /Голос України. – 2011. – 9 липня. - №122.
Закон України від 3 липня 2012 року «Про засади державної мовної політики» /Голос України. – 2012. – 10 серпня. - №146.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року.
Рішення Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року № 4-рп/99 у справі № 1-12/99 за конституційним поданням Верховного Суду України та Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України “Про статус народного депутата України” (справа про запити народних депутатів України) // Вісник Конституційного Суду України. – 1999. - №3. – С.12-16.
Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року №10-рп/99 у справі №1-6/99 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самовряднування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови)// Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - №1. – С.5-9.
Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004 у справі №1-1/2004 за Конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України “Про статус суддів ”(справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) //Вісник Конституційного Суду України. – 2004. - №6. – С.16-22.
Висновок Конституційного Суду України від 27 серпня 2012 року №2-в/2012 у справі №1-25/2012 за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо гарантії недоторканності для окремих посадових осіб вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 80, 105 Основного Закону України).
Звід відомостей, що становлять державну таємницю. Затверджено Наказом Служби безпеки України №440 від 12 серпня 2005 року. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за №902/11182.
Постанови Пленуму Верховного Суду України:
№8 від 24 жовтня 2003 р. “Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві”// Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки). – Х.: Право, 2011. – С. 223 – 230;
№ 8 від 13 червня 2007 р. "Про незалежність судової влади" // Там само. – С.362-370;
№ 9 від 1 листопада 1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" // Там само– С. 113-118.
№ 7 від З0 травня 1997 р. "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" // Там само. – С. 122-125.
№ 2 від 28 березня 2008р. “Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства” //Там само. – С.371-378.
Спеціальна література:
Бараннік Р.В., Шибіко В.П. Право особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім’ї чи близьких родичів у кримінальному процесі України; Монографія. – К.: КНТ, 2008.
Беспалько І.А. Система принципів кримінального процесу та проблема їх класифікації: Монографія. – Х.: Видавництво «ФІНН», 2011.
Крижанівський В.В. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі: монографія. – К.: ВГЛ «Обрії», 2009.
Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. – К., 1999.
Маляренко В.Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті європейських стандартів. – К.: Юрінком Інтер, 2005.
Маркуш М.А. Принцип змагальності в кримінальному процесі України: Монографія. – Харків: Видавець СНД ВО Вапнярчук Н.М., 2007.
Навроцька В.В. Засада диспозитивності та її реалізація в кримінальному процесі України: монографія. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010.
Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України: Монографія. – Х.: ТД «золота миля», 2009.
Прилуцький П.В. Концепція проблеми істини у кримінальному процесі України: монографія. – Сміла, КВП Тясмин, 2006.
Строгович М. С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности. - М., 1984.
Шило О.Г. Теоретико-прикладні основи реалізації конституційного права людини і громадянина на суловий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України / О.Г.Шило. – Х.: Право, 2011. – 412 с.
Шумило М.Є., Рудей В.С. Реалізація конституційного принципу таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції у досудових стадіях кримінального процесу України: Монографія. – Х.: СПДФО Бровін О.В.. 2012.
Яновська О.Г. Концептуальні засади функціонування і розвитку змагального кримінального судочинства: Монографія. – К.: Прецедент, 2011.
Практичні заняття (4 год.)
Лекційне заняття 5
Практичне заняття 2
Характеристика джерел доказів (2 год.)
1. Показання свідків.
2. Показання потерпілого.
3. Показання підозрюваного.
4. Показання обвинуваченого.
5. Речові докази.
6. Висновок експерта.
7. Документи.
Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Рекомендовані джерела до заняття 2:
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року/ Голос України. – 2012. – 19 травня. - №90-91.
Закон України від 13 квітня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». /Там само.
Закон України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. - 1994, №28. - Ст. 232.
Закон України від 9 вересня 2004 року “Про внесення змін до Закону України “Про судову експертизу ” // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №1. – Ст.14.
Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду. Затв.13травня 2004 р. МВС України, Державною податковою адміністрацією України, Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, СБУ, Державною судовою адміністрацією України.
Постанова № 8 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ. – Х.: Право, 2011. – С. 126 – 132.
Судова практика щодо вирішення питання про речові докази, передачу в дохід держави грошей, валюти, цінностей, іншого нажитого злочинним шляхом майна або такого, що було об’єктом злочинних дій //Вісник Верховного Суду України. – 2010. - №6. – С.26-34.
Лекційне заняття
Тема 6. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення, строки, витрати (2 год)
Форми фіксування кримінального провадження. Протоколи і додатки до них. Їх форма та зміст. Порядок застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.Повне фіксування судового процесу – одна з основних конституційних засад судочинства. Журнал судового засідання. Реєстр матеріалів досудового розслідування.
Процесуальні рішення. Їх види, форма та зміст. Вирок і ухвала суду. Ухвала слідчого судді. Постанова слідчого, прокурора. Обвинувальний акт.
Процесуальні строки: поняття та види. Обчислення, додержання і поновлення. Розумність строків кримінального провадження.
Процесуальні витрати: поняття, види. Визначення розміру і ухвалення рішення щодо процесуальних витрат.
Практичне заняття
Тема 6. Фіксування кримінального провадження. Процесуальні рішення, строки, витрати (2 год.)
1. Поняття і форми технічного фіксування кримінального провадження. Протоколи процесуальних дій. Додатки до протоколів. Реєстр матеріалів досудового розслідування. Журнал судового засідання. Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.
2. Процесуальні рішення. Їх види, форма та зміст.
3. Процесуальні строки: поняття та види. Обчислення, додержання і поновлення. Розумність строків кримінального провадження.
4. Процесуальні витрати: поняття, види. Визначення розміру і ухвалення рішення щодо процесуальних витрат.
Домашнє завдання: Розв’язати задачі.
Практичні заняття (4 год.)
Практичне заняття 2
Спеціальна література:
Ахтирська Н., Костюченко О., Кухнюк Д., Новіков В. Застосування запобіжних заходів, альтернативних взяттю під варту, у кримінальному судочинстві України: Посібник викладача. – К.: Конус-Ю, 2009.
Білоусов О.І., Смоков С.М. Затримання підозрюваного у кримінальному процесі України: Монографія. – Одеса, 2009.
Верхогляд – Герасименко О.В. Забезпечення майнових прав особи при застосуванні заходів кримінально –процесуального примусу: Монографія. – Х.: Юрайт, 2012.
Назаров В.В. Конституційні права людини та їх обмеження у кримінальному процесі України: Монографія. – Х.: ТД «Золота миля», 2009.
Петрухин И.Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе. - М., 1989.
Пикалов И.А. Становление института мер процессуального принуждения в уголовном судопроизводстве России (исторический аспект). – М.: Юрлитинформ, 2010.
Тищенко О.І. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту: проблеми обрання та оскарження в досудовому провадженні по кримінальній справі: Монографія. – Х.: «Фінн», 2008.
Фулей Т.І., Сіроткіна М.В. Затримання та взяття під варту: особливості застосування: навч.-метод. посіб.. – К.: АДЕФ-Україна, 2011.
Особлива частина
Лекційні заняття (4 год.)
Поняття і завдання досудового розслідування. Співвідношення досудового розслідування і судового слідства.
Початок досудового розслідування. Відомості, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Поняття і види підслідності кримінальних справ. Випадки визначення підслідності прокурором.
Строки досудового розслідування.. Порядок їх продовження.
Підстави та порядок об'єднання і виділення кримінальних справ.
Процесуальне оформлення цих рішень.
Розслідування кримінальних справ групою слідчих, Порядок створення слідчої групи.
Окреме доручення слідчого, його зміст, процесуальне оформлення. Строк і порядок виконання окремого доручення. Доручення слідчого, прокурора оперативному підрозділу.
Забезпечення прав учасників досудового розслідування. Вирішення слідчим, прокурором клопотань учасників досудового розслідування.
