Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Гіпотетичні елементарні частинки
Аксіно - гіпотетична нейтральна елементарна частинка зі спіном 1/2, яку передбачали деякі теоретики фізики елементарних частинок. Теорія Печчеї - Квінн намагається пояснити спостережуване явище, відоме як сильна CP-проблема, шляхом введення гіпотетичних реальних псевдоскалярних частинок, так званих аксіонами <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD>. Додавання суперсиметрії до цієї моделі призводить до необхідності існування ферміонів суперпартнера для аксіонів - аксіно (з R-парністю −1), а також бозони суперпартнера - саксіона (з R-парністю +1). Всі вони складають одне киральне суперполе. У деяких моделях аксіно може бути найлегшою суперсиметричною частинкою, яка, як передбачається, має бути стабільною. Зокрема, у зв'язку з цією властивістю, аксіно розглядається в якості одного з кандидатів на роль частинок, що складають темну матерію. Аксіон - гіпотетична <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B0> нейтральна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%B4> псевдоскалярна <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80> елементарна частинка <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0>, постульована <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BB%D0%B0%D1%82> для збереження CP-інваріантності <http://uk.wikipedia.org/wiki/CP-%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C> в квантовій хромодинаміці <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0> Аксіон повинен бути псевдоголдстоунівським бозоном <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD>, і виникати в результаті спонтанного порушення симетрії Печчеї-Квінн. ксіон має розпадатися на два фотони <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD>, а його маса <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%B0> залежить від вакуумного очікування полів Хіггса <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5_%D0%93%D1%96%D0%B3%D0%B3%D1%81%D0%B0&action=edit&redlink=1> як ~ 1/V. В оригінальній теорії Печчеї-Квінн V ~ 100 ГеВ <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%92> і маса аксіона ~ 100 кеВ <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%92>, що, однак, протиречить експериментальним даним з розпаду - і -частинок. В модифікованій теорії в рамках Великого об'єднання <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F> значення V значно вище і аксіон має бути частинкою малої маси, що дуже слабо взаємодіє з речовиною. Існують роботи, які вводять шкалу мас, зв'язану з масою аксіона, яка значно більша за V; це призводить до значно меншої константи зв'язку аксіона з іншими полями і пояснює чому аксіон не спостерігається в експериментах. Широко обговорюються дві моделі такого роду. В одній із них вводяться нові кварки <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BA>, які можуть нести (на відміну від відомих кварків і лептонів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%BD>) заряд Печчеї-Квінн і зв'язані з так званим "адронним" аксіоном (або KSVZ-аксіоном, аксіоном Кіма-Шифмана-Вайнштейна-Захарова). В іншій моделі (так званий GUT-аксіон, DFSZ-аксіон, або аксіон Дайна-Фішлера-Средніцкого-Житніцкого) відсутні додаткові кварки, усі кварки несуть заряд Печчеі-Квінн і, крім того, вимагається існування двох хіггсовских дублетів.
Бозон Гіґґса - елементарна частинка <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0>, квант <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%82> поля Гіґґса <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5_%D0%93%D1%96%D2%91%D2%91%D1%81%D0%B0&action=edit&redlink=1>, що з необхідністю виникає в Стандартній моделі <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C> внаслідок Гіґґсового механізму <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC_%D0%93%D1%96%D0%B3%D0%B3%D1%81%D0%B0>спонтанного порушення електрослабкої симетрії <http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D1%97&action=edit&redlink=1>. За будовою Гіґґсівський бозон <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD> є скалярною <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80> частинкою, тобто частинкою із нульовим спіном <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BD>. В рамках Стандартної Моделі бозон Гіґґса відповідає за масу <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%B0> елементарних частинок. При мінімальній реалізації Гіґґсівського механізму повинен виникати один нейтральний Гіггсівский бозон; в розширених моделях спонтанного порушення симетрії <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F> може виникнути декілька Гіггсівских бозонів різної маси, у тому числі і заряджених <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%8F%D0%B4>.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-02-07; просмотров: 67; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.65.134 (0.006 с.) |