Походження, поширення і господарське значення конопель

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………3

1.   Огляд літератури…………………………………………………………..4

1.1. Походження, поширення і господарське значення конопель………….5

1.2. Морфо-біологічні особливості культури………………………………...7

1.3.Технологія вирощування культури………………………………………13

2. Природно – економічна характеристика господарства…………………19

2.1. Місце розташування……………………………………………………...19

2.2. Грунтово – кліматичні умови………………………………….…………20

2.3. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства……………………………………………………………………24

3. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві…..…25

3.1. Стан сівозмін господарства……………………………………………….25

3.2. Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур…………………………………………………………………………..27

4. Проект заходів підвищення врожайності культури………………………. 29

4.1. Розрахунок дійсно можливого врожаю…………………………………...29

4.2. Місце в сівозміні……………………………………………………..……..31

4.3. Система удобрення………………………………………………………....32

4.4. Система обробітку грунту……………………………………………...…..33

4.5. Районовані сорти культури та їх характеристика……………………...…35

4.6. Підготовка насіння до сівби, сівба…………………………….………..…36

4.7. Догляд за посівами……………………………………………………...…..39

4.8. Збирання врожаю……………………………………………….…………...41

4.9. Економічна оцінка запроектованих заходів…………………….…………42

Висновки і пропозиції…………………………………………………….…......48

Список використаної літератури……………………………………………………………….……….49

Вступ

   

Не так давно (1956-1960 рр.) перше місце у світі за посівними площами конопель (понад 600 тис. га) посідала Росія. В останні роки вони скоротилися до 60-100 тис. га, що пояснюється різким збільшенням виробництва синтетичного волокна. Особливо інтенсивно скорочувалися посівні площі конопель в Україні  з 160 тис. га в 1956 р. до 11 тис. га у 1990 р. Їх вирощують у Сумській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській областях. Вихід волокна конопель при дотриманні належної технології становить 10-12 ц/га.

       Коноплі є важливою технічною культурою. З давніх часів волокно, насіння та костриця конопель широко використовуються для задоволення побутових потреб людини та виготовлення різних промислових виробів. Незважаючи на бурхливий розвиток виробництва синтетичних волокон та полімерних матеріалів, і в теперішній час завдяки неперевершеним споживчими властивостям вироби з конопель є незамінними у текстильній, целюлозно-паперовій, будівельній, лакофарбовій, харчовій, фармацевтичній, косметичній галузях, автомобіле- та машинобудуванні. Широкий та стабільний попит на коноплепродукцію на внутрішньому та світовому ринках робить коноплі інвестиційно привабливою культурою і багато підприємств та комерційних структур пов’язують свою діяльність з вирощуванням та переробкою конопель. Проте недостатня обізнаність з біологічними особливостями культури та відсутність практичного досвіду вирощування конопель часто призводить до прикрих помилок та прорахунків.

Мета та завдання даного курсового проекту-ввести в сівозміну, господарства ЗАТ «Україна», коноплю. Удосконалити технологію вирощування та агротехніку вирощування коноплі в даному господарстві зметою отримання найвищого урожаю та прибутку.

Огляд літератури

Природно-економічна характеристика господарства

Місце розташування

 

           

ЗАТ «Україна» Врадіївського району Миколаївської області виділився з колгоспу "Росія". Центральна садиба його знаходиться в смт Врадіївка 192 км від м. Миколаєва.

Напрямок розвитку господарства - зерново-м'ясо-молочне.

Господарство має вигідне економічне положення, так як воно розміщене по близу залізничної станції, який входить до складу областного центру. Сполучення з районним центром як через автошляхи (що мають добре асфальтоване покриття), так і через залізницю, це дає змогу зменшувати затрати на перевезення сільськогосподарської продукції до пунктів прийому, що знаходяться у місті Миколаєві. Також господарство має невеликі затрати при доставці придбаних добрив, засобів захисту рослин. Має можливість залучення до роботи спеціалістів які проживають у місті.

                          

 

Грунтово-кліматичні умови

  Кліматичні і природні умови року. Згідно агро кліматичного районування області територія господарства розташована в (третьому) південному агорокліматичному районі, який характеризується помірно жарким дуже посушливим кліматом.

Основні кліматичні показники приведенні нижче в таблицях відповідно до агро кліматичного довідника по Миколаївській області.   

 

 

Таблиця 2.1

Характеристика сезонів року

Весна. Характерною особливістю є інтенсивне підвищення температури повітря. Внаслідок цього настає швидко і зазвичай буває короткою - близько 45 днів,

Весняний період триває в середньому з 11-13 березня по 22-24 квітня. Часто польові роботи - боронування зябу - починаються в першій декаді березня.

Приблизно в третвей декаді березня поновлюється вегетація озимих культур і багаторічних трав.

У середньому, останній весняний заморозок у повітрі відзначається 1-2 травня. Навесні часто спостерігаються суховії.

Літо. Помірно жарке. За початок літнього періоду прийнята дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через 15 ° С у бік підвищення і за кінець - в бік зниження.

За багаторічний період спостережень, в середньому, початок літа зафіксовано 7-13 травня, а кінець - 15-21 вересня.

В літні місяці в порівнянні з іншими сезонами випадає найбільша кількість опадів, цей же період характеризується підвищеною грозовою активністю, яка супроводжується в ряді випадків зливами великої сили.

Осінь. Зазвичай буває короткою, теплою і часто засушливою. Ознакою початку осені є стійкий перехід середньодобової температури повітря і грунту через  ІО ° С в сторону зниження. У більшості випадків цей перехід спостерігається 11-12 жовтня.

За кінець осені приймається стійкий перехід средньдобової температури повітря через О, який-настає 24-25 листопада. Тривалість осені по температурному признаку складає всього 44-48 днів.

У середньому за багаторічний період в повітрі заморозки наступають 6 жовтня. Найбільш ранні заморозки відзначалися 6 вересня, найбільш пізні - I листопада. Опади у вересні та жовтні спостерігаються у вигляді дощу, а в листопаді мають змішаний характер.

Зима. Буває переважно короткою з частими відлигами і нестійким сніжним покривом. Опади у зимові місяці випадають переважно у вигляді снігу, а й порівняно часто спостерігаються дощі. Сніговий покрив буває стійкий тільки в окремі зими Заметілі на території області спостерігаються рідко.

Промерзання грунту починається в перших числах грудня місяця, а повне відтавання - в кінці другої, початку третьої декади березня.

 

  Ґрунт. Тип ґрунту. Господарство розташоване в Єланецькому-Казанківському природно-сільськогосподарському районі Степу i Північної Правооережно-Дніпровської стороні.

Описані в попередніх розділах фактори в процесі своєї взаємодії зумовили в даному районі переважно розвиток дернового процесу грунтоутворення, в результаті якого сформувалися чорноземні грунти.

Особливістю цього процесу є збагачення грунту, особливо верхньої частини профілю, специфічним темнофарбовані речовиною - гумусом.

Накопичення його відбувається за рахунок розкладання залишків трав'янистої растітелвності багатим азотом і зольними елементами.

Наявність кальцію (СаСО) в породі і грунтовому профілі сприяє насиченість колоїдного комплексу катіонами Са і закріплення грунтових колоїдів (глини та гумусу), це сприяє утворенню агрономічно-цінної водопрочной зернисто-груднястій структури.

Профіль грунтів є поступовий перехід від добре вираженого гумусового горизонту до негумусірованной материнській породі.

На схилах різної крутизни під впливом водної ерозії утворилися чорноземні грунти різного ступеня смитості.

На днищах балок відкладаються продукти змиву грунтів (делювій), де при більш сприятливих умовах зволоження сформувалися в лучно-чорноземні намиті грунту.

При наявності надмірного зволоження проходять процеси заболочування-оглеєні.

Таблиця2.3

Стан сівозміни господарства

 

Так як в господарстві не велика площа орних земель, то використовується лише одна сівозміна.

Сівозміною називають науково-обгрунтоване чергуванням культур,а при потребі і парів, у часі і на території.

Таблиця 3.1

 

 

Місце в сівозміні

  Кращими попередниками для конопель вважаються найбільш удобрені озимі зернові культури, цукрові буряки, картопля, кукурудза, зернові бобові культури на зерно або на зелене добриво. У районах достатнього зволоження або при вирощуванні конопель на зрошуваних землях рекомендованими попередниками є також багаторічні бобові трави. Спеціальні сівозміни бувають 4 - 7-пільними.

В даному господарстві коноплі не вирощується, тому пропоную нову сівозміну, таблиця 4.2

Польова сівозміна

                                                               Таблиця 4.2

№ п/п	Культура
1.	Пар
2.	Озима пшениця
3.	Кукурудза на зерно
4.	Коноплі
5.	Горох
6.	Озима пшениця
7.	Горох
8.	Озима пшениця
9.	Соняшник

 

   Дана сівозміна є науково обґрунтовано, вона створена з урахуванням вимог всіх культур, що до попередників. Вона насичена бобовою культурою такою як-горох, що дасть змогу збагачувати грунт азотом, за рахунок фіксації азоту бульбочковими бактеріями. Для коноплі відведено поле після найкращого для них попередника,просапної культури-кукурудзи. Найкращим попередником в Степу являються кукурудза. Коноплі також є добрим попередником для більшості польових культур.

При впровадженні інтенсивної технології вирощування важливо добитись розміщення посівів конопель в сівозмінах після кращих попередників для цієї культури. Такий підхід забезпечує значну економію засобів та праці для захисту рослин від шкідників хвороб та бур’янів.

  

Система удобрення

 

Застосування добрив зумовлює зміни в урожайності на 50% і більше. Тому однією з найважливіших складових програмування урожаїв є встановлення оптимальної норми добрив.

Розрахунки норм мінеральних добрив під коноплі представлені в таблиці 4.3

 Таблиця 4.3

Система обробітку грунту

Весняний обробіток починають із ранньовесняного боронування (закритя вологи) зубовими боронами, коли верхній шар грунту досягне фізичної стиглості. Потім проводять дві культивації (на 10-12 та 8-10см) з розривом у часі, який потрібно для проростання бур`янів. Передпосівну культивацію краще робити буряковими культиваторами УСМК -5.4 А, на глибину 4-5см. Якщо грунт пухкий та недостатньо вологий, то перед сівбою роблять коткування поля.

Обробіток грунту під коноплі не можна спрощувати. Він повинен максимально спрямовуватись на знищення бур`янів і збереження вологи в посівному шарі, що є головним для даної зони. Після збирання просапної культури (кукурудза) чисті від бур`янів поля обробляють дисковими боронами БДТ-7, БДТ-10.

Таблиця 4.1

 

                                          Система обробітку грунту

 

Вид обробітку	Прийоми обробітку	Машини і знаряддя	Термін виконання	Вимоги до якості
Основний	Дискування	Т-150+ БДТ-7	одразу після збору попередника	на глибину 6-8 см, якісне подрібнення поживних решток
	Зяблева оранка	Т-150+ПЛН-6-35		На глибину 27-30см
Передпосівний	Ранньовесняне боронування	Т-150 +СП16+БЗСС-1,0	При фізичній стиглості грунту		Впоперек оранки, для закриття вологи
	Внесення гербіцидів (Раундап 3 л/га, вода 300 л/га)	МТЗ-80+ ОП-2000-2-01	Перед культивацією		3л/га+297л/га води
	Передпосівна культивація	Т-150+С-11+2КПЕ-4	Не більш як за 5 днів до посіву		Для знищення бур’янів, на глибину 3-4 см

 

 

З таблиці 4.4 можна зробити висновок, що основний та передпосівний обробіток призначений для поліпшення структури і складу ґрунту, а також для подрібнення та загортання поживних решток та боротьби бур’янам

 

Дніпровські однодомні 19

Сорт належить до типу Південні однодомні, створений методом гібридизації з наступним сімейно-груповим добором. Вихідним матеріалом є сорти конопель Дніпровські 11 та Дніпровські однодомні 14. Заявник — Синельниківська селекційно-дослідна станція Інституту зернового господарства (УААН).

Рослини заввишки 280 см. Стебло слабкогіллясте, темно-зелене, слабкоребристе. Листок складний (9–11 часточок), з довгим черешком, темно-зелений. Квітка роздільностатева зі світло-зеленими пелюстками, жовтими пильниками та біло-рожевими рильцями. Плід-горішок, сірий, середньої величини. Насінина округло-видовжена, темно-сіра з мозаїкою. Маса 1000 насінин-16 г.

Середня врожайність за роки випробування становила 83 ц/га стебел,

7 ц/га насіння; усього волокна -21,9 ц/га; довгого волокна-16,0 ц/га. Вегетаційний період-130 днів. Вміст ТГК- 0,008%. Розривне навантаження- 36,8 кгс. Ураження хворобами незначне.

Рекомендований для зон Степу та Лісостепу на волокно і насіння.

    Юсо

Також Золотоноша, Золотоніська або Zolo-серія однодомних південних сортів конопель посівних з низьким (<0,06%) вмістом ТГК. Найбільш популярні сорти - Золотоноша-13, Юсо-14 і Юсо-31-відрізняються невисоким зростом (до 1,5 м) великою масою насіння (1000 шт = 8,8; 10,0; 9,8 г відповідно) та високим (до 30%) виходом олії конопляного.

Сорти Юсо виведені і поширюються Інститутом луб'яних культур України.

Сорти Юсо-31, Юсо-14, Золотоноша 15, Золотоноша 11, Глера занесені до державного Реєстру сортів рослин України, чотири - до Реєстру Канади (Золотоноша 11, Золотоноша 15, Юсо-14 і Юсо-31) і два - до Реєстру сортів рослин країн ЄС (Юсо-31 і Юсо-14) [1]. Висіваються на Україну (Полтавська, Сумська, Черкаська обл.), В Канаді, США, Австралії і багатьох країнах Європи.

 

 

Догляд за посівами

 

Починається з досходового боронування, яким руйнують ґрунтову кірку і знищують до 60 % пророслих однорічних бур'янів. На широкорядних і стрічкових посівах 2-3 рази розпушують ґрунт у міжряддях: перший раз на глибину 5 - 6 см, на більш важких ґрунтах - на 6 - 8 см; другий - на 8 - 10 см, третій - на 5 - 6 см. Для знищення бур'янів використовують гербіцид тилам, який вносять під передпосівну культивацію у дозі 3-4 кг/га д. р. Проти конопляної блохи, стеблового метелика посіви обробляють 20 %-м метафосом (1,2 - 2,5 кг/га) або 50 %-м метатіоном (1 - 1,5 кг/га). Проти стеблового метелика використовують також трихограму.Заходи по догляду за посівами коноплі наведені в таблиці 4.7

Таблиця4.7

Збирання врожаю

 

Коноплі, зібрані на зеленець, відразу після скошування сортують за довжиною, товщиною та кольором і окремо відправляють для замочування у спеціальних водоймах для отримання трести. Тривалість мочіння залежить від температури води. При літньому мочінні у воді температурою 18 - 20°C його закінчують за 7 - 8, при осінньому у прохолодній воді (10 - 12°C) - за 15 - 18 днів. Наприкінці мочіння волокнисті пучки легко відокремлюються від костриці. Не слід затягувати мочіння, бо це призводить до розкладання пучків на окремі волоконця й різкого погіршення якості довгого волокна. Кострицю після висушування переробляють на волокно безпосередньо в господарствах або на переробних заводах.

При висіванні конопель на волокно й насіння вирощують однодомні, на зеленець (волокно) - одно- й дводомні сорти. Збирати починають при достиганні на рослинах 60-76 % насіння. Застосовують спочатку роздільний спосіб збирання з використанням жаток-снопов'язалок ЖСК-2,1 з наступним обмолотом насіння в стаціонарних умовах або безпосередньо в полі коноплемолотарками МЛК-4,5 пересувним способом і закінчують однофазним збиранням коноплезбиральним комбайном ККП-1,8. Для поліпшення комбайнового збирання рекомендується провести десикацію (підсушування) конопель, обприскуючи їх за 5 - 6 днів до збирання розчином хлорату магнію до 25 кг/га. Коноплі на зеленець починають збирати на початку масового цвітіння чоловічих квіток і закінчують з відцвітанням їх. Використовують на збиранні коноплежатки, жатки-снопов'язалки та коноплемолотарки для обчісування рослин. При збиранні конопель на насіння треба відразу після обмолоту старанно очистити його на зерноочисних машинах та при потребі досушити в зерносушарках з доведенням вологості до 11 - 13 %.

Висновки і пропозиції

Необхідно впроваджувати технології, які забезпечують одержання високих врожаїв з мінімальними затратами. Застосування в одному технологічному процесі розробленних прийомів агротехніки: системи добрив, засобів захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб, проведення всіх агротехнічних заходів комбінованими агрегатами, механізація більшої частини догляду за рослинами, зі зменшенням собівартості готової продукції

Для одержання високого врожаю особливо велике значення мають опади у другій половині літа, особливо в липні, а в посушливих районах – зрошення. Лімітуючим фактором в даному випадку є волога. З характеристики грунтово-кліматичних умов видно, що температура повітря не стабільно змінюється; грунти даного господарства мають недостатню кількість поживних речовин. Віходячи з цього для отримання кращих врожаїв необхідно удосконалювати ці умови.

Валовий збір врожаю становить 6,1 ц\га. Рентабельність становить 299,4 %, що свідчить про вигідне використання запропонованих агротехнічних і агрохімічних заходів в технології вирощування даної культури.

Велике значення також має правильне складання системи обробітку,що в свою чергу дає можливість збільшити врожаї.

Господарство ім..Щербакова потребує удосконалення багатьох факторів.Для кращого розвитку коноплі я пропоную:

- Розміщення коноплі після кращих попередників, які не мають спільних хвороб і шкідників.

- Своєчасний та якісний обробіток грунту.

- Система удобрення повинна забезпечувати максимально-можливий урожай культури.

- Збирати урожай встислі строки і без запізнень.

.

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………3

1.   Огляд літератури…………………………………………………………..4

1.1. Походження, поширення і господарське значення конопель………….5

1.2. Морфо-біологічні особливості культури………………………………...7

1.3.Технологія вирощування культури………………………………………13

2. Природно – економічна характеристика господарства…………………19

2.1. Місце розташування……………………………………………………...19

2.2. Грунтово – кліматичні умови………………………………….…………20

2.3. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства……………………………………………………………………24

3. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві…..…25

3.1. Стан сівозмін господарства……………………………………………….25

3.2. Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур…………………………………………………………………………..27

4. Проект заходів підвищення врожайності культури………………………. 29

4.1. Розрахунок дійсно можливого врожаю…………………………………...29

4.2. Місце в сівозміні……………………………………………………..……..31

4.3. Система удобрення………………………………………………………....32

4.4. Система обробітку грунту……………………………………………...…..33

4.5. Районовані сорти культури та їх характеристика……………………...…35

4.6. Підготовка насіння до сівби, сівба…………………………….………..…36

4.7. Догляд за посівами……………………………………………………...…..39

4.8. Збирання врожаю……………………………………………….…………...41

4.9. Економічна оцінка запроектованих заходів…………………….…………42

Висновки і пропозиції…………………………………………………….…......48

Список використаної літератури……………………………………………………………….……….49

Вступ

   

Не так давно (1956-1960 рр.) перше місце у світі за посівними площами конопель (понад 600 тис. га) посідала Росія. В останні роки вони скоротилися до 60-100 тис. га, що пояснюється різким збільшенням виробництва синтетичного волокна. Особливо інтенсивно скорочувалися посівні площі конопель в Україні  з 160 тис. га в 1956 р. до 11 тис. га у 1990 р. Їх вирощують у Сумській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській областях. Вихід волокна конопель при дотриманні належної технології становить 10-12 ц/га.

       Коноплі є важливою технічною культурою. З давніх часів волокно, насіння та костриця конопель широко використовуються для задоволення побутових потреб людини та виготовлення різних промислових виробів. Незважаючи на бурхливий розвиток виробництва синтетичних волокон та полімерних матеріалів, і в теперішній час завдяки неперевершеним споживчими властивостям вироби з конопель є незамінними у текстильній, целюлозно-паперовій, будівельній, лакофарбовій, харчовій, фармацевтичній, косметичній галузях, автомобіле- та машинобудуванні. Широкий та стабільний попит на коноплепродукцію на внутрішньому та світовому ринках робить коноплі інвестиційно привабливою культурою і багато підприємств та комерційних структур пов’язують свою діяльність з вирощуванням та переробкою конопель. Проте недостатня обізнаність з біологічними особливостями культури та відсутність практичного досвіду вирощування конопель часто призводить до прикрих помилок та прорахунків.

Мета та завдання даного курсового проекту-ввести в сівозміну, господарства ЗАТ «Україна», коноплю. Удосконалити технологію вирощування та агротехніку вирощування коноплі в даному господарстві зметою отримання найвищого урожаю та прибутку.

Огляд літератури

Походження, поширення і господарське значення конопель

      Коноплі є важливою технічною культурою. З давніх часів волокно, насіння та костриця конопель широко використовуються для задоволення побутових потреб людини та виготовлення різних промислових виробів. Незважаючи на бурхливий розвиток виробництва синтетичних волокон та полімерних матеріалів, і в теперішній час завдяки неперевершеним споживчими властивостям вироби з конопель є незамінними у текстильній, целюлозно-паперовій, будівельній, лакофарбовій, харчовій, фармацевтичній, косметичній галузях, автомобіле- та машинобудуванні. Широкий та стабільний попит на коноплепродукцію на внутрішньому та світовому ринках робить коноплі інвестиційно привабливою культурою і багато підприємств та комерційних структур пов’язують свою діяльність з вирощуванням та переробкою конопель. Проте недостатня обізнаність з біологічними особливостями культури та відсутність практичного досвіду вирощування конопель часто призводить до прикрих помилок та прорахунків.

     Коноплі вирощують для одержання волокна і насіння. Волокно коноплі (вихід його становить 18-23%) довге, грубе, але має велику міцність і не піддається гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з коноплі антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30% ноту і 95% ультрафіолетових променів. Одяг з коноплі рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання ревматизмом, алергії шкіри, хвороб хребта. Грубе, коротке волокно (пакля) використовується для конопачення суден, стін будинків та ін [12].

        Коноплі - дуже давня культура. Вирощувати її почали раніше за льон. Перші спогади про неї зустрічаються в китайському рукописі, написаному за 2800 років до н.е. Існує версія, що центром поширення коноплі є південь сучасної України. На території нашої країни її вирощують з давніх часів. Ця культура відома арійським племенам, скіфам. В європейських країнах коноплі стали сіяти лише в XVI столітті. Розвиток вітрильного флоту потребував у великій кількості прядива для оснащення суден канатами, парусиною [12,13].

       З відходів первинної переробки коноплі - костриці виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні плити, меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу [13].

       Насіння коноплі містить 30-35% олії, 18-23% білка, 20% крохмалю, 15% клітковини, 4-5% золи. Олія має високі смакові якості, використовується як продукт харчування, а після рафінування застосовується в консервно-рибиій і кондитерській промисловостях [12].

         Олія багата на легкозасвоювані жирні кислоти - лінолева, ліноленова, гаммаліноленова, що сприяє утворенню гаммаглобуліна, який має протибактеріальні і противірусні тіла. Завдяки цьому створені нові препарати для лікування астми, склерозу, епілепсії, косметичні препарати для догляду за шкірою та ін [1,2].

      ІІІвидковисихаюча олія коноплі широко використовується для виробництва оліфи, фарб, лаків, замазки, мила тощо. Фарби, виготовлені на конопляній оліфі, дуже стійкі. Тому використовуються при фарбуванні залізних дахів та інших зовнішніх металевих предметів.

       З конопляного насіння добувають також вітаміни і фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя конопель мають виражені антибактеріальні властивості[1,2,12].

      Конопляна макуха є цінним концентрованим білковим кормом для тварин. У ній міститься 25-30% білка, 8-10% олії, 20% клітковини та ін. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи, 15,3 кг картоплі.

      Конопля придатна для вирощування на рекультивованих землях.За новими технологіями із волокна та костриці коноплі виготовляють оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур, інші породи каменю. У поєднанні з іншими компонентами можна одержати вироби, які за міцністю не поступаються природним алмазам, кварцитам і витримують високі температури та агресивне середовище. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні. Її рахують культурою XXI століття [12,14].

       Достовірних даних про походження культури конопель та їх вік немає. В Індії їх вирощували спочатку як лікарські рослини, пізніше — як прядивні. Є також свідчення, що за 500 р. до н. е. коноплі культивувалися в Китаї. На території  Росії вони з'явилися в ІХ ст., а в XVI ст. їх волокно стало важливою частиною російського експорту в інші країни. У європейських країнах історія конопель бере свій початок з XVI ст. Із зарубіжних країн коноплі найпоширеніші нині в Індії та Китаї, з європейських — в Італії, Франції, Югославії, Угорщині, Польщі.

     Коноплі за 3 тис. років своєї достовірної історії поширились майже в усі країни світу і одержали назву світової культури. Світова площа посіву коноплі в 1913 році становила 873 тис. га, у 1927 р. - 1237 тис. га, в 1952 році - близько 750 тис. га.

     До першої світової війни великий розвиток коноплярство мало по берегах Дніпра і його приток (Десна, Сейм, Сож). У цей період коноплі в Україні вирощувалось чи не найбільше у світі. Ще в 1956-60 рр. перше місце в світі за посівними площами коноплі (понад 600 тис. га) займав СРСР, з них майже четверта частина висівалася в Україні.

     З початком широкого виробництва дешевого синтетичного волокна, прядиво втратило свою незамінність у морській справі та інших галузях промисловості. Посівні площі різко скоротилися. Так,якщо в 1956 роцівУкраїні сіяли 160 тис. га коноплі, то у 1990 р. - лише 11 тис. га, а в 2000 - 3,5 тис. га. їх вирощують у Сумській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській областях [ 12 ].

     Проте завдяки відкриттю нових можливостей використання коноплесировини, в Європі різко розширюються посівні площі. В Німеччині за 2 роки посівні площі збільшилися у 3 рази, Франція розширила посіви коноплі до 11 тис. га, в Канаді у 1999 році було посіяно 10 тис. га.

    Не так давно (1956-1960 рр.) перше місце у світі за посівними площами конопель (понад 600 тис. га) посідала Росія. В останні роки вони скоротилися до 60-100 тис. га, що пояснюється різким збільшенням виробництва синтетичного волокна. Особливо інтенсивно скорочувалися посівні площі конопель в Україні — з 160 тис. га в 1956 р. до 11 тис. га у 1990 р. Їх вирощують у Сумській, Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській, Миколаївській областях. Вихід волокна конопель при дотриманні належної технології становить 10-12 ц/га[1, 2, 12].