ІІІ. Фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні фактори та їх характеристики

Тема 1

Питання 1:

Небезпека - це властивість середовища проживання людини, що викликає негативну дію на життя людини, приводячи до негативних змін у стані його здоров'я. Безпека — cтан захищеності, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує.

Національна.безпека —захищеність.життєвоважливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Питання 2:

дві основні групи:

1 – природні, котрі виникають унаслідок протікання природних процесів у

біосфері Землі;

2 – антропогенні, котрі сформувалися в результаті діяльності людини.

До першої групи відносяться, наприклад, землетруси, гроза, зливи,

цунамі, повені і т.п.

Друга група факторів поєднує комплекс негативних

впливів на здоров'я людини, в основному, виробничого і побутового

середовищ.

До таких факторів, як було вказано вище, наприклад відносяться

підвищений рівень ультрафіолетових сонячних випромінювань, глобальне

підвищення температури атмосферного повітря на Землі, кислотні дощі.

По характеру впливу на людину всі негативні фактори – як природного,

антропогенного так і природно-антропогенного походження підрозділяються

на шкідливі і небезпечні.

Природно-техногенні небезпеки - смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, спричинені людською діяльністю;

Питання 3

Класифікація: Організативні негативні фактори,фізичні негативні фактори,хімічні негативні фактори,мікробіологічні негативні фактори.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації - за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву тощо. Найбільш вдалою є класифікація небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані

Питання 4

Аксіоми БЖД:

Усяка діяльність (бездіяльність) потенційно небезпечна.

Для кожного виду діяльності існують комфортні умови, що сприяють її максимальної ефективності.

Всі природні процеси, антропогенна діяльність і об`єкти діяльності мають схильність до спонтанної втрати стійкості або до тривалого негативного впливу на людину й середовище його перебування, тобто мають залишковий ризик.

Залишковий ризик є першопричиною потенційних негативних впливів на людину й біосферу.

Безпека реальна, якщо негативні впливи на людину не перевищують гранично припустимих значень із обліком їхнього комплексного впливу.

Екологічність реальна, якщо негативні впливи на біосферу не перевищують гранично припустимих значень із обліком їхнього комплексного впливу.

Припустимі значення техногенних негативних впливів забезпечується дотриманням вимог екологічності й безпеки до технічних система, технологіям, а також застосуванням систем екобіозагисту (екобіозахисної техніки).

Системи екобіозахисту на технічних об`єктах і в технологічних процесах мають пріоритет уведення в експлуатацію й засобами контролю режиму роботи.

Питання 5

Квантифікація (лат. quatum — скільки) — кількісний вираз, вимірювання, що вводиться для оцінки складних, якісно визначуваних понять.

Небезпеки характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, вірогідністю появи, розмірами зони дії. Потенціал виявляється з кількісного боку, наприклад рівеньшуму, запиленість повітря, напруга електричного струму. Якість відображає його специфічні особливості, що впливають на організм людини, наприклад, частотний склад шуму, дисперсність пороши, рід електричного струму. Застосовуються чисельні, балльні і інші прийоми квантифікації. Мірою небезпеки може виступати і число потерпілих. Іншою мірою небезпеки може бути і приносимий її реалізацією збиток для навколишнього середовища, який тільки частково може бути зміряний економічно (в основному через витрати на ліквідацію наслідків). Найбільш поширеною оцінкою є ризик — вірогідність втрат при діях, зв'язаних з небезпеками.

Питання 6.

 За класифікацією надзвичайні ситуації можна розподілити на: надзвичайні ситуації техногенного, надзвичайні ситуації природного, медико-біологічного характеру, надзвичайні ситуації іншого характеру, внаслідок яких загинуло І постраждало багато людей. За масштабом дії НС розподілені так: надзвичайні ситуації загальнодержавного масштабу, регіонального масштабу, місцевого масштабу, об'єктового масштабу.

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру відносяться:

• транспортні аварії;

• пожежі, вибухи;

• аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР);

• наявність в оточуючому середовищі шкідливих речовин понад гранично-допустиму кількість;

• аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР);

• раптове зруйнування споруд;

• аварії на електроенергетичних системах;

• аварії на комунальних системах життєзабезпечення;

• аварії на очисних спорудах;

• аварії на системах життєзабезпечення;

• гідродинамічні аварії.

ПИТАННЯ 8

Формування особистої безпеки у людини в повсякденному житті відбувається паралельно з формуванням її свідомості на відміну від інших представників тваринного світу, в яких інстинкт самозбереження генетичне детермінований. У процесі еволюції людина втратила підсвідоме відчуття небезпеки. Мало того, у процесі свого розвитку людина створила широкий спектр загроз власному життю і здоров'ю, які не властиві первісному природному оточенню, і щоб запобігти цим загрозам, людині потрібний певний комплекс знань. Щомиті на Землі від впроваджених технологій гине безліч людей.

Техногенні пожежі й вибухи

Наявність в Україні розвиненої промисловості, її надмірна концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, більшість з яких потенційно небезпечні, концентрація на них агрегатів та установок великої і надвеликої потужності, розвинена мережа транспортних комунікацій, а також нафто-, газо- та продуктопроводів, велика кількість об'єктів енергетики та використання у виробництві великої кількості небезпечних речовин — усе це збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, які несуть у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища. Майже третина всіх промислових об'єктів становлять підприємства, пов'язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухо- і вогненебезпечних речовин.

5

Організація життєзабезпечення населення в умовах НС - це комплекс заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я і працездатності людей.

Цей комплекс включає:

управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС;

захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;

Тема 2

Питання 1

1. Ри́зик — можливість того, що все відбуватиметься не так, як очікується, можливість припуститися помилки або Ризик — атрибут прийняття рішення у ситуації невизначеності.

Теорія ризику представляє собою розділ теорії ймовірностей, присвячений прийняттю рішень в умовах імовірнісної невизначеності. В основі даної теорії лежать поняття ризику, міри та ціни ризику, відносини індивідуума до ризику.

Питання 2. Індивідуальний ризик характеризує реалізацію небезпеки певного виду діяльності для конкретного індивідуума. Колективний ризик - це травмування чи загибель двох і більше осіб від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Питання 3. Для кращого розуміння сутності ризиків треба дослідити їх класифікацію на основі істотних класифікаційних ознак.

 Ризики можна поділити за критеріями сфери суспільних відносин:

 - економічні;

 - соціальні;

 - політичні (пов’язані з протиправними діями, з точки зору норм міжнародного права, із заходами або акціями урядів іноземних держав по відношенню до суверенної держави або її громадян);

 - військові.

Питання 4. За ступенем припустимості ризик буває знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний.(Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебу­ває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня. Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку. Гранично допустимий ризик — це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат. Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.)

Питання 5

У зв’язку із входом постанови Кабінету Міністрів України №1324 від 14 листопада 2007р. „Про затвердження Порядку розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров’я населення, навколишнього природного середовища щодо пожежної безпеки” визначені нові терміни планових перевірок суб’єктів господарювання (далі - підприємства) та обґрунтовано їх критерії на базі розподілення ступеня ризику їх господарської діяльності. А саме:

Питання 6

Ризик – це частота реалізації небезпек технічного, хімічного,

біологічного та іншого об'єкта природного чи антропогенного характеру.

Соціальний ризик – ступінь реалізації конкретної небезпеки для

соціальної групи населення. Таким чином, можна зробити висновок, що

соціальний ризик – це залежність між частотою реалізації небезпек і

числом потерпілих при цьому людей.

В даний час виділяються

такі основні методологічні підходи до оцінки ступеня ризику:

Питання 7

в основі керування ризиком лежить логічний метод порівняння

витрат і одержуваного комплексного позитивного ефекту від зниження

ризику.

Традиційний підхід до забезпечення безпеки виробничих процесів базується

на принципі забезпечення 100 % безпеки. Як показує практика, така

концепція неадекватна законам, що відбуваються в техносфері. Вимога

абсолютної безпеки, яка є ідеальною з позицій гуманності, може

обернутися трагедією для людей тому, що забезпечити абсолютну безпеку

(нульовий ризик) у діючих системах неможливо.

Питання 8

Останнім етапом методології аналізу ризику є інформування про

ризик. Iнформування про ризик - це прав и розповсюдження

результатів визначення ступеня ризику для здоров'я людини і рішень

щодо його контролю.

На їх основі органи санепідслужби спільно з адміністративними

органами, з огляду на пріоритетність як   окремих джерел

забруднення, так і провідних чинників, які формують найбільш

високий і небезпечний рівень ризику для здоров'я населення та

стану навколишнього природного середовища, розробляють комплекс

профілактичних заходів і черговість їх впровадження.

Цей аспект є принципово новим і відрізняє концепцію ризику

від попередніх концепцій, що використовувались при оцінці

небезпеки впливу шкідливих факторів оточуючого середовища на

населення.

Тема 3

Питання 1

Природні небезпеки – це природні явища, які мають надзвичайний характер (стихійні лиха), порушують нормальну життєдіяльність населення, спричиняють загибель людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей. Це вулкани, землетруси, посухи, селеві потоки, повені, буревії, снігові лавини, зсуви, обвали, смерчі, масові торф’яні та лісові пожежі, снігові замети, довгочасні заливні дощі, сильні стійкі морози, а також епідемії, епізоотії, масове розповсюдження шкідників лісового і сільського господарства.

Стихійні лиха - це природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

За місцем реалізації стихійні лиха поділяють на:

літосферні - тектонічні (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі);

гідросферні - топологічні (повені, снігові лавини, шторми);

атмосферні - метеорологічні (урагани, зливи, ожеледі, блискавки).

Питання 2

Літосферні стихійні лиха

Вулкани є найнебезпечнішими для життєдіяльності людства. Вони виникають на стиках тектонічних плит (платформ), де внаслідок тертя і зсуву між плитами з надзвичайною силою виривається рідка порода – магма. На Землі є близько 20 таких платформ і біля 600 активних вулканів.

Землетруси – це сильні коливання земної кори внаслідок переміщення і зіткнення тектонічних плит. При цьому в осередку землетрусу виникають сейсмічні хвилі (пружні коливанняземної кори), які слабшають в напрямку від епіцентру (на поверхні Землі) до периферії. Сейсмічно небезпечними є молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Крим, Кордильєри, Анди.

Вторинними вражаючими факторами землетрусів можуть бути пожежі, затоплення водою значних територій суші, радіоактивне, хімічне забруднення місцевості та інші фактори.

Питання 3

Гідросферні стихійні лиха

Повені – це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб і гребель. Повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України. Суттєво збільшує збитки від повеней вирубка лісів, які утримують воду на схилах гір. Катастрофічні повені на Закарпатті в 1988-89 роках стали найбільшими надзвичайними ситуаціями в Україні після Чорнобиля.

Питання 4

Атмосферні стихійні лиха

Буревії (рос. урагани) – це вітри великої сили з швидкістю понад 32 м/с (близько 120 км/год). Сила вітрів визначається 12- бальною шкалою Бофорта, за якою вітри силою понад 9 балів (більше 20 м/с) називаються штормом. Шторм та буревій руйнує будівлі, лінії електропостачання, зриває дахи з будівель, ламає та вириває з корінням дерева, перекидає автомобілі, пошкоджує транспортні комунікації і мости, ламає і вириває з корінням дерева. При поширенні над морем викликає величезні хвилі висотою 10-12 м, пошкоджує причали і кораблі.

Смерчі – утворення величезних вихорів, що переміщаються з швидкістю до 450 км/год. Питання 5

При грозі для попередження уражень блискавкою не можна стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач.

Шарова блискавка – явище досить рідке і не вивчене наукою. Тим не менше, утворення такого вкрай небезпечного для життя рухливого згустку електроенергії має місце підчас грозових штормів і в Українських широтах.

Питання 6

Пожежі – неконтрольований процес горіння, при якому гинуть люди та нищаться матеріальні цінності. Основними типами пожеж є ландшафтні                   лісові та степові. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (посухи, блискавки), самозаймання сухої рослинності і торфу. 90% пожеж виникає з вини людини.

Правила безпеки під час пожежі:

Остерігатись високої температури, задимленості і загазованості повітря.

Перед входом до палаючого приміщення накрити голову вологим простирадлом, плащем, тканиною.

В дуже задимленому приміщенні слід плазувати, дихати – тільки через вологу тканину.

Якщо загорівся одяг – лягти на землю та збити полум’я, не бігти. На людину в палаючому одязі слід накинути пальто, плащ, тканину і щільно притиснути.

Питання 7

Біологічні небезпеки

Бактерії швидко розмножуються в умовах високої вологи, впливаючи на внутрішню структуру деревини. Внаслідок їхнього впливу втрачається значна маса деревини. Бактерії переважно живляться целюлозою - основним структурним елементом деревини.

Питання 8
Критичні параметри стихійних явищ, можливих на території Львівської області:

землетруси – 5-6 балів;

вітер – швидкістю 30 м/с і більше;

мороз – до -35 С;

спека – до +35 С;

снігові замети (кількість опадів до 200 мм за 12 год і менше);

сніг з дощем (кількість опадів до 50 мм на протязі 12 год);

ожеледиця (до 20 мм);

налипання мокрого снігу (до 35 мм);

шквали (до 30 м/с);

Стихійні лиха створюють осередки уражень з характерними вражаючими факторами.

Питання 9

Донбас

Довгострострокове поєднання вуглевидобутку з роботою металургійних, нафтохімічних та машинобудівних підприємств призвело до того, що Донбас став найбільш забрудненим регіоном не тільки в Україні, а й у світі. Це вимагає суттєво змінити структуру територіально-виробничого комплексу Донбасу, перейти на маловідходні ресурсоощадні технології з метою зменшення токсичності відходів, ліквідації і утилізації їх скупчень.

Питання 10

Атмосферне повітря

Найбільш забруднена атмосфера у Дрогобичі, Львові, Червонограді, Бориславі.

Тема 4

Питання 1

Перша медична (долікарська) допомога включає такі три групи заходів:

Негайне припинення впливу зовнішніх ушкоджуючих факторів (електричний струм, висока або низька температура, здавлення вагою) та видалення постраждалого з несприятливих умов, в які він потрапив (витягання з води, з палаючого приміщення, приміщення, де накопичились отруйні гази, тощо).

Надання першої медичної допомоги постраждалому у залежності від характеру та виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладання пов'язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрути та ін.).

Організація негайної доставки (транспортування) хворого або постраждалого у лікувальний заклад.

1. При поранені необхідно зняти чи розірвати одежу, щоб виявити рану, витерти кров навколо рани і краї її змастити йодом, а після - накласти ватний тампон і забинтувати. Сильний крововилив зупинити за допомогою джгута. Коли немає джгута можна користуватися ремінцем, хусткою чи косинкою. Джгут накладається літом на 2 години, зимою на 1 годину.

2. При ударі слід застосувати лід, холодні компреси, стягуючі пов'язки.

3. При розтягненні м'язів кладуть холодні компреси в область суглоба.

4. При вивиху руки в ліктьовому суглобі необхідно прибинтувати руку до тулуба, не міняючи того кута, який виник в суглобі в результаті вивиху. Вправляти вивих без лікаря не можна.

5. Основне завдання першої допомоги при переломах - створити спокій потерпілому, для чого необхідно накласти шину з дошок, прутів, картону і т. п. При відкритому переломі спочатку накладають стерильну пов'язку на рану, а після уже бинтують шину. Шину слід покрити товстим шаром вати чи матерії, а після перебинтувати.

Питання 2

При тяжкій травмі, ураженні електричним струмом, утопленні, ядусі, отруєнні, ряді захворювань людина може знепритомніти (стан, коли постраждалий лежить нерухомо, не відповідає на запитання, не реагує на зовнішні подразники). Непритомність виникає через порушення діяльності головного мозку.

Порушення діяльності головного мозку можливе при:

прямому ушкодженні мозку (забиття, струс, розміжчення мозку, крововилив у мозок, електротравма), отруєнні, у тому числі алкоголем, та ін.;

порушенні кровопостачання мозку (крововтрата, непритомність, зупинка серця або тяжке порушення його діяльності);

припиненні постачання кисню до організму (ядуха, втоплення, здавлювання грудної клітки вагою);

неспроможності крові збагачуватися киснем (отруєння, порушення обміну речовин, наприклад при діабеті, лихоманці);

переохолодженні або перегріванні (охолодження, тепловий удар, гіпертермія при ряді захворювань).

Питання 3

Струс мозку. Причини - травматичне пошкодження тканин в діяльності мозку внаслідок падіння на голову, при ударах і забитті голови. При цьому можуть виникати дрібні крововиливи і набряк мозкової тканини.

Ознаки - моментальна втрата свідомості, яка може бути короткочасна або тривати кілька годин. Можуть спостерігатися порушення дихання, пульсу, нудота, блювання.

Питання 4

При встановленні ознак життя необхідно негайно розпочати надання допомоги. Але навіть при відсутності перелічених ознак до тих пір, поки немає повної впевненості у смерті потерпілого, необхідно надавати йому допомогу у повному обсязі. Смерть складається з двох фаз: клінічної та біологічної. Клінічна смерть триває 5-7 хв., але незворотні явища в тканинах ще відсутні. У цей період, поки ще не сталось тяжких уражень мозку, серця та легень, організм можна оживити. Першими ознаками біологічної смерті є: помутніння рогівки та її висихання, деформація зіниць при здавлюванні, трупне задубіння, трупні синюваті плями.

Питання 5

До оживлення входить проведення двох основних процедур: заходів щодо відновлення дихання (штучне дихання) та серцевої діяльності (зовнішній масаж серця). Тому, хто надає долікарську допомогу, треба розрізняти життя і смерть. Так, серцебиття визначається рукою або на слух зліва, нижче соска, а також на шиї, де проходить найбільша сонна артерія або ж на внутрішній стороні передпліччя. Наявність дихання встановлюється за рухами грудної клітки, за зволоженням дзеркала, прикладеного до носа потерпілого, за звуженням зіниць при раптовому освітленні очей або після їх затемнення рукою.

Питання 6

Кровотечі. Причини - пошкодження цілісності кровоносних судин внаслідок механічного або патологічного порушення.

Ознаки - артеріальна кровотеча характеризується яскраво-червоним кольором крові. Кров б'є фонтаном. При капілярній кровотечі вона виділяється краплями. Венозна кров має темно-червоне забарвлення.

Питання 7

Допомога. Артеріальну кровотечу зупиняють за допомогою давлючої пов'язки. При кровотечі з великим припливом крові - передавлюють артерію пальцем вище місця поранення, а потім накладають давлючу пов'язку. При кровотечі стегнової артерії накладають джгут вище від місця кровотечі. Під джгут кладуть шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нерви, і вставляють записку із зазначеним часом його накладання.

Питання 8

Якщо потерпілий відкашлює яскраво червоною спіненою кров'ю - легенева кровотеча. При цьому дихання утруднене. Хворого кладуть у напівлежаче положення, під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. Хворому забороняється говорити і рухатись, необхідна госпіталізація.

Питання 9

Перша допомога у випадку пошкодження м'яких тканин за умови відсутності

в цьому місці перелому чи вивиху, - холод на місце удару (рушник,

змочений холодною водою, пузир з льодом чи снігом) та туга пов'язка на

місце крововиливу і спокій ушкодженій частині тіла.

Питання 10

Закриті ушкодження - це травматизація тканини і органів, спричинені. впливом зовнішніх факторів без порушення цілісності шкіри й видимих слизових оболонок. Причина закритих ушкоджень: удари тупими предметами, різні види травматизму, надзвичайні стани і стихійні лиха. Види закритих ушкоджень: струси, здавлювання, удари, розтяги, розриви, вивихи.

Фактори, що зумовлюють тяжкість ударів: важкість предмета, сила удару, вік і стать потерпілого, опірність тканин. При ударах пошкоджується підшкірна основа, м'язи, кровоносні та лімфатичні судини.

Питання 11

Для іммобілізації пошкоджених руки чи ноги використовують стандартні та імпровізовані шини. Звичайно при наданні першої допомоги для короткочасної фіксації використовують різний підручний матеріал: дощечки, картон, палки тощо, оскільки стандартних шин під рукою не буває. Якщо матеріал, з якого можна зробити шину, відсутній, для фіксації хворої руки допускається прибинтовування її до тулуба, а пошкодженої ноги - до здорової ноги.

Питання 12

Ураження електричним струмом. Причина - робота з технічними електричними засобами, пряме дотикання до провідника або джерела струму і непряме - за індукцією. Змінний струм уже під напругою 220 В викликає дуже тяжке ураження організму, яке посилюється при мокрому взутті і руках. Електричний струм викликає зміни в нервовій системі, її подразнення, параліч, спазм м'язів, опіки. Може статися судорожний спазм діафрагми головного дихального м'яза і серця. Внаслідок цього відбувається зупинка серця і дихання.

Питання 13

Термічні опіки. Виникають при дії високої температури (полум'я, попадання на шкіру гарячої рідини, розжарених предметів, тощо).

Ознаки - залежать від тяжкості. Розрізняють 4 ступені опіків:

І - почервоніння шкіри і набряк;

II - пухирі наповнені жовтуватою рідиною;

III - утворення некрозу шкіри (струпів);

IV - обвуглювання тканин.

При великих опіках виникає шок.

Питання 14

Переохолодження. Наступає в наслідок порушення процесів терморегуляції при дії на організм холодового фактора і розладу функцій життєво важливих систем організму, який настає при цьому. Цьому сприяє втома, малорухомість.

Ознаки. На початковому етапі потерпілого морозить, прискорюється дихання і пульс, підвищується артеріальний тиск, потім настає переохолодження, рідшає пульс, дихання, знижується температура тіла. Після припинення дихання серце може ще деякий час скорочуватись. При зниженні температури тіла до 34-320С затьмарюється свідомість, припиняється вільне дихання, мова стає неусвідомленою.

Питання 15

Отруєння загального характеру. Причина - вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило починається через 2-3 год. після вживання заражених продуктів, інколи через 20-26 год.

Питання 16

Укуси комах, отруйних змій і скажених тварин

Одиничні укуси бджіл, ос, джмелів особливої небезпеки не представляють. Якщо в ранці залишилося жало, його обережно видаляють, а на ранку кладуть примочку з нашатирного спирту з водою або холодний компрес із розчину марганцевокислого калію, або в крайньому випадку просту примочку з холодної води.

Укуси отрутних змій і таких комах, як піщаний скорпіон, павук каракурт і тарантул, небезпечні для життя. Від їхніх укусів виникає пекучий біль, червоність, швидко з'являється набряклість. Одночасно із цим спостерігаються ознаки загального отруєння: занепад сил, м'язова слабість, запаморочення, нудота, блювота, слабкий пульс, іноді втрата свідомості.

Питання 17

Утоплення, що розвинулось внаслідок первинної зупинки серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в порожнині рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширення зіниць. У таких утоплеників клінічна смерть може тривати до 10-12 хвилин.

Допомога. Рятувати утопленика треба швидко, бо смерть настає через 4-6 хвилин після утоплення. Підпливши до потопаючого ззаду, треба взяти його під пахви так, щоб голова була над водою, повернута обличчям, і пливти з ним до берега.

Тема 1

Питання 1:

Небезпека - це властивість середовища проживання людини, що викликає негативну дію на життя людини, приводячи до негативних змін у стані його здоров'я. Безпека — cтан захищеності, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує.

Національна.безпека —захищеність.життєвоважливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Питання 2:

дві основні групи:

1 – природні, котрі виникають унаслідок протікання природних процесів у

біосфері Землі;

2 – антропогенні, котрі сформувалися в результаті діяльності людини.

До першої групи відносяться, наприклад, землетруси, гроза, зливи,

цунамі, повені і т.п.

Друга група факторів поєднує комплекс негативних

впливів на здоров'я людини, в основному, виробничого і побутового

середовищ.

До таких факторів, як було вказано вище, наприклад відносяться

підвищений рівень ультрафіолетових сонячних випромінювань, глобальне

підвищення температури атмосферного повітря на Землі, кислотні дощі.

По характеру впливу на людину всі негативні фактори – як природного,

антропогенного так і природно-антропогенного походження підрозділяються

на шкідливі і небезпечні.

Природно-техногенні небезпеки - смог, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель та інші явища, спричинені людською діяльністю;

Питання 3

Класифікація: Організативні негативні фактори,фізичні негативні фактори,хімічні негативні фактори,мікробіологічні негативні фактори.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації - за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву тощо. Найбільш вдалою є класифікація небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, згідно з якою всі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані

Питання 4

Аксіоми БЖД:

Усяка діяльність (бездіяльність) потенційно небезпечна.

Для кожного виду діяльності існують комфортні умови, що сприяють її максимальної ефективності.

Всі природні процеси, антропогенна діяльність і об`єкти діяльності мають схильність до спонтанної втрати стійкості або до тривалого негативного впливу на людину й середовище його перебування, тобто мають залишковий ризик.

Залишковий ризик є першопричиною потенційних негативних впливів на людину й біосферу.

Безпека реальна, якщо негативні впливи на людину не перевищують гранично припустимих значень із обліком їхнього комплексного впливу.

Екологічність реальна, якщо негативні впливи на біосферу не перевищують гранично припустимих значень із обліком їхнього комплексного впливу.

Припустимі значення техногенних негативних впливів забезпечується дотриманням вимог екологічності й безпеки до технічних система, технологіям, а також застосуванням систем екобіозагисту (екобіозахисної техніки).

Системи екобіозахисту на технічних об`єктах і в технологічних процесах мають пріоритет уведення в експлуатацію й засобами контролю режиму роботи.

Питання 5

Квантифікація (лат. quatum — скільки) — кількісний вираз, вимірювання, що вводиться для оцінки складних, якісно визначуваних понять.

Небезпеки характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, вірогідністю появи, розмірами зони дії. Потенціал виявляється з кількісного боку, наприклад рівеньшуму, запиленість повітря, напруга електричного струму. Якість відображає його специфічні особливості, що впливають на організм людини, наприклад, частотний склад шуму, дисперсність пороши, рід електричного струму. Застосовуються чисельні, балльні і інші прийоми квантифікації. Мірою небезпеки може виступати і число потерпілих. Іншою мірою небезпеки може бути і приносимий її реалізацією збиток для навколишнього середовища, який тільки частково може бути зміряний економічно (в основному через витрати на ліквідацію наслідків). Найбільш поширеною оцінкою є ризик — вірогідність втрат при діях, зв'язаних з небезпеками.

Питання 6.

 За класифікацією надзвичайні ситуації можна розподілити на: надзвичайні ситуації техногенного, надзвичайні ситуації природного, медико-біологічного характеру, надзвичайні ситуації іншого характеру, внаслідок яких загинуло І постраждало багато людей. За масштабом дії НС розподілені так: надзвичайні ситуації загальнодержавного масштабу, регіонального масштабу, місцевого масштабу, об'єктового масштабу.

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру відносяться:

• транспортні аварії;

• пожежі, вибухи;

• аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР);

• наявність в оточуючому середовищі шкідливих речовин понад гранично-допустиму кількість;

• аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин (РР);

• раптове зруйнування споруд;

• аварії на електроенергетичних системах;

• аварії на комунальних системах життєзабезпечення;

• аварії на очисних спорудах;

• аварії на системах життєзабезпечення;

• гідродинамічні аварії.

ПИТАННЯ 8

Формування особистої безпеки у людини в повсякденному житті відбувається паралельно з формуванням її свідомості на відміну від інших представників тваринного світу, в яких інстинкт самозбереження генетичне детермінований. У процесі еволюції людина втратила підсвідоме відчуття небезпеки. Мало того, у процесі свого розвитку людина створила широкий спектр загроз власному життю і здоров'ю, які не властиві первісному природному оточенню, і щоб запобігти цим загрозам, людині потрібний певний комплекс знань. Щомиті на Землі від впроваджених технологій гине безліч людей.

ІІІ. Фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні фактори та їх характеристики

Внаслідок надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру (а загалом будь-якого походження) може сформуватися надзвичайний екологічний стан, коли на певній території проживання населення може бути або однозначно неможливе (як це сталося після аварії на Чорнобильській АЕС), або потребуватиме обмежень.