Випромінювання ВЧ та У В Ч діапазонів.

Це діапазони 30 кГц...300 МГц (ДВ, СВ, KB, ЧKB). Медичні обстежен­ня показали суб'єктивні розлади, що спостерігаються під час опромінювання: загальна слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, розлад сну, го­ловний біль, болі в області серця. Виникає ряд симптомів, що є свідоцтвом про порушення роботи окремих органів шлунку, печінки, селезінки, пригні­чуються харчові та статеві рефлекси.

Для захисту робітників від випромінювання високої частоти (ВЧ) та ультрависокої частоти (УВЧ) застосовують екранування листовим металом високої електропровідності завтовшки не менш як 0,5 мм. Отвори в екрані для штурвалів і кнопок екранують металевою сіткою з вічками не більш як 4x4 мм. Екрани заземлюють. Максимально допустима напруга електромагні­тного поля випромінювання ВЧ і УВЧ на робочих місцях, згідно з ГОСТом 12.1.006-76, для частот 60 кГц дорівнює 50 В/м - 3 МГц, 20 В/м для частот 3...30 МГц, 10 В/м для частот 30...50 МГц і 5 В/м для частот 50...300 МГц. Тільки для індукційних плавильних печей і нагрівальних індикаторів тимча­сово допускають 10 В/м через технічні труднощі повного їх екранування. Напруга магнітного поля не повинна перевищувати 5 А/м для частот 0,06... 1,5 МГц і 0,3 А/м для 30...50 МГц. Тривалий вплив електромагнітних полів ВЧ і УВЧ з напругою, більшою за допустиму, призводить до функціо­нальних змін у печінці, селезінці й особливо в центральній нервовій системі, які виявляються в головному болі, підвищеній втомлюваності, порушенні сну, дратівливості, в уповільненні пульсу, зниженні кров'яного тиску. При дії випромінювань УВЧ також підвищується температура тіла. Коливання, які мають довжину хвилі від 1 м до 1 мм (частотою до 3-10 МГц), називаються надвисокочастотними, їх використовують у радіолокації і у деяких приладах.

Випромінювання СВЧ діапазону.

Це дециметрові (10...1 дм), сантиметрові (10...1 см) та міліметрові (10...1 мм) хвилі (TV, радари, зв'язок).

З ростом інтенсивності впливу СВЧ на людей проявляються електрока­рдіографічні зміни, при хронічному впливі - тенденція до пониження тиску, до змін з боку нервової системи. За інтенсивності 6 мВт/см² помічені зміни у статевих залозах, у складі крові, замутніння кристалика. Далі - зміни в умов-

но-рефлекторній діяльності, вплив на клітини печінки, зміни в корі головного мозку. Потім - підвищення кров’яного тиску, розриви капілярів і крововиливи у легені та печінку. Якщо інтенсивність перевищує 1 Вт/см², це спричинює дуже швидку втрату зору.

Лазерне випромінювання.

Вплив лазерного випромінювання на біологічну тканину може привес­ти до теплової, ударної дії, світлового тиску, перебудовам внутрішньоклі­тинних структур. Найбільш сильний вплив лазерне випромінювання чинить на очі. Внаслідок лазерного опромінення у біологічних тканинах можуть ви­никати вільні радикали, що активно взаємодіють з молекулами та порушують нормальний хід процесів обміну на клітинному рівні. Внаслідок цього є зага­льне погіршення стану здоров'я. ГОСТ 12.1.006.84 «Електромагнітні поля радіочастот» встановлює гранично допустимі значення щільності потоку енергії ЕМП. Енергетичне навантаження протягом робочого дня не повинно перевищувати 200 мкВтгод/см². У будь-якому випадку максимальне гранич­не значення щільності потоку енергії не повинно перевищувати 1000 мкВт/см². Біологічна дія лазерного випромінювання залежить від енергії ви­промінювання, енергії імпульсу, щільності потужності (енергії), часу випро­мінювання, довжини хвилі, тривалості імпульсу, частоти повторення імпуль­сів, потоку випромінювання, поверхневої щільності випромінювання, інтен­сивності випромінювання. В умовах дії лазерного випромінювання порушу­ється життєдіяльність як окремих органів, так і організму в цілому. Встанов­лено, що специфічна дія лазерного випромінювання на біологічні об'єкти відрізняється від дії інших небезпечних виробничих і хімічних чинників. Під час впливу лазерного випромінювання на суцільну біологічну структуру (на­приклад, на організм людини) розрізняють три стадії: фізичну, фізико-хімічну і хімічну.

Лазерне випромінювання - небезпека головним чином для тканин, які безпосередньо поглинають випромінювання, тому з позицій потенціальної небезпеки і можливого захисту від лазерного випромінювання розглядають в основному очі і шкіру.

Інфрачервоні та ультрафіолетові випромінювання (ІЧВ та УФВ).

ІЧВ викликає підвищення температури тіла, почервоніння, опік шкіри, тепловий удар. Джерелами його є сонце, електрична дуга при зварювальних роботах, лампи штучного освітлення, розплавлений метал, нагріті заготовки й деталі. Захист: захисні екрани, козирки, теплоізоляція поверхонь, віддален­ня робочого місця від джерел ІЧВ, спецодяг, спецвзуття, рукавиці, захисні окуляри.

Джерелами УФВ є сонячна радіація, електричне зварювання, лампи розжарювання та газорозрядні, лазерні установки. Тривала дія великих доз УФВ може привести до серйозних уражень очей та шкіри. Захист: шкіру за-

хищають нанесенням на неї шару мазі, що містить салол, салщілово-метиловий ефір та інші речовини, які затримують УФВ. Очі, обличчя захи­щають окулярами, щитками із світлофільтрами.